Шотландія не грала на ЧС із 1998 року. Матч з Україною - шанс повернутися в еліту

Ґрем Сунесс виступав за Шотландію на трьох Мундіалях. До 1990 року включно для Шотландії було нормою брати участь у найпрестижнішому турнірі збірних. Останній спалах був у 1998 році, але після нього – депресія. До минулого Євро всі великі змагання проходили без найстарішої футбольної нації.

І нарешті прорив. Нинішній підбір футболістів називають найкращим у Шотландії за останні чверть століття. Історичний шанс повернутися у світову еліту – всього два матчі відокремлюють "тартанову армію" від повернення на Мундіаль.

Тим не менш, Сунесс, за плечима якого 54 матчі за національну збірну Шотландії, зізнається, що підтримуватиме Україну.

"Коли я думаю про цю гру, то питаю себе, як я б вчинив у цій ситуації? Частина мене каже, що це всього лише футбольний матч, і чи справді я хочу нашої перемоги? Будь це спорт, політика, мистецтво, все що завгодно, ми повинні показати росії неприпустимість усіх її дій. Я почуваюся у складній емоційній ситуації. Я хочу, щоб Україна не лише вийшла на ЧС у Катарі, але й виграла його".

"Не хотів би опинитися на місці гравців збірної Шотландії. Не знаю, що вони відчуватимуть. Мої емоції щодо цього дуже сильні, це важливіше, ніж футбол", – каже легенда шотландського футболу в інтерв'ю The Times.

Це справді буде неординарна подія. Збірна країни, яка веде жорстоку, кровопролитну війну за незалежність і цінності свободи, у середу на "Хемпден Парк" символізуватиме щось більше, ніж команду одинадцяти найкращих футболістів. У Шотландії це розуміють. Але для "тартанової армії" Мундіаль – це мрія, від якої відмовитися складно.

"Ми розуміємо ситуацію, але це футбольний матч. Вони хочуть виграти і ми хочемо виграти. Думаю, вийде хороша гра", – стверджує головний тренер збірної Шотландії Стів Кларк. Про це говорить і капітан "тартанової армії" Каллум Макгрегор. "Ми щодня читаємо новини, і спостерігати за цим непросто. Це жахливо. Але в середу ми граємо футбольний матч. Це спорт, ти маєш відкласти убік сторонні думки та просто грати на перемогу. Потрібно залишатися професіоналами, це наша робота".

Отже, Шотландії нічого не залишається, як справедливо зберігати віру у спортивний принцип. І якщо говорити про спортивний аспект, то "тартановій армії" є що протиставити збірній України. Але не без нюансів.

Хто замінить Кірана Тірні?

Що робити, коли твої найкращі, найнадійніші та найзірковіві гравці – це два ліві захисники? Це була головна кадрова дилема Стіва Кларка. Він вирішив її наступним чином: Ендрю Робертсон виконуватиме функції вінгбека, а Кіран Тірні гратиме лівого центрального захисника у схемі у трьох центрбеків, і при зручному випадку змінюватиметься позиціями з Робертсоном в атакувальній фазі, виконуючи кроси або ривки у штрафний майданчик. Це було блискуче рішення. Але проти України воно не спрацює. Через травму коліна Кіран Тірні не грає з березня і до червневих матчів він не встигне відновитися.

Що для команди означає втрата Кірана Тірні спитайте у лондонського "Арсеналу". Без шотландського захисника "каноніри" програли кілька важливих матчів в АПЛ і поступилися в боротьбі за першу четвірку. Тірні дуже надійний і стабільний захисник, його втрата для клубу та збірної непоправна.

Тірні можуть замінити класичні лівоногі центбеки на кшталт Ліама Купера ("Лідс") або Скотта Маккенни ("Ноттінгем Форрест"), але ігровий діапазон цих футболістів обмежений.

Є Аарон Хіки, талановитий універсальний захисник із "Болоньї", яким нібито цікавиться "Арсенал". Але Хіки лише 19 років і за збірну він провів лише два матчі. Це буде ризик.

Як залишити позаду розчарування минулого сезону?

Мало хто помітив, що одночасно з Віталієм Миколенком взимку в "Евертон" перейшов правий фланговий захисник "Рейнджерса" Натан Паттерсон. Справа в тому, що шотландець, на відміну від українця, який закінчував сезон гравцем основного складу, так і не провів жодного матчу в англійській Прем'єр-лізі. Загалом у Паттерсона за півсезону в активі лише 45 хвилин кубкової гри з "Борем Вуд" та одна неповна гра за молодіжку. До квітня Паттерсон програвав конкуренцію Коулмену та Кенні, потім вибив до кінця сезону через травму та операцію.

Включення Паттерсона до заявки збірної Шотландії було невеликим сюрпризом, враховуючи фактично шестимісячну відсутність ігрової практики/ Але один із тренерів збірної Шотландії Стівен Нейсміт вірить, що 20-річний футболіст встигне відновитися до гри з Україною. Починаючи з вересня минулого року Паттерсон награвався як гравець основи, двічі він виходив у старті в товариських матчах з Польщею та Австрією в березні. Його конкурент – досвідчений, але дещо обмежений 30-річний фулбек "Мотервелла" Стівен О'Доннелл.

На Євро-2020 збірній Шотландії вдалося взяти очки лише у грі зі збірною Англії. Багато в чому нічия з фіналістом турніру (0:0) була досягнута завдяки якісним діям у центрі поля 20-річного Біллі Ґілмора, визнаного потім гравцем матчу.

Як і Паттерсон, Ґілмор – це обличчя нової Шотландії, здатної грати в прогресивний, континентальний футбол. Але й у Ґілмора клубний сезон не задався. Півзахисник "Челсі" провів його в оренді в "Норвічі", останньої та найгіршої за багатьма статистичними показниками команді АПЛ 2021/22.

Ґілмор не виділявся в "Норвічі" і в деякі відрізки сезону він навіть був головним цапом-відбувайлом у вболівальників "канарок". І справді фізичні дані Ґілмора і його дещо розслаблений, неспішний стиль гри – це не те, що потрібно було команді, яка вела боротьбу за виживання.

У Шотландії підтримують Ґілмора і розуміють його цінність для команди. "Я дивлюся на його дії на тренуваннях і він просто топ. Він впевнено діє з м'ячем, він чудово справляється з тиском, здатний грати в один-два дотики. За збірну він завжди грає на найвищому рівні. У всіх бувають непрості періоди у кар'єрі. Це нормально для молодих футболістів, що вони не завжди можуть виправдовувати очікування. Ми повинні допомогти Біллі і повернути йому впевненість", – каже Макгрегор, який діятиме з Ґілмором у центрі поля. Зв'язка Макгрегор – Ґілмор стала в основною у збірній Шотландії, що змушує Стіва Кларка ставити центрхава "Манчестер Юнайтед" Скотт Мактоміні в центрі оборони або навіть залишати його в запасі.

Хто забиватиме голи?

На Євро-2020 Шотландія за три матчі награла по xG на майже чотири голи (3.92), але забила лише один. У "тартанової армії" немає забивного елітного нападника, здатного не те, щоб забивати голи з нічого – хоча б реалізовувати те, що створюється.

Ліндон Дайкс та Че Адамс народилися в Австралії та Англії відповідно, і були натуралізовані шотландською футбольною асоціацією вже на дорослому етапі їхньої кар'єри.

26-річний Дайкс, який виступає в клубі Чемпіоншипу "Квінс Парк Рейнджерс" – це класичний таргетмен, гравець штрафного майданчика. Але він ніколи не був надмірно забивним, і йому лише раз у клубній кар'єрі вдалося забити більше десяти голів за сезон у чемпіонаті.

Че Адамс, який представляє "Саутгемптон" – більш універсальний гравець, який чудово почувається в ролі "другого нападника". Він добре розганяє атаки, діє у підіграші, створює простір для інших футболістів, але голи ніколи не були його відмінною якістю. Шотландія сильно залежить від ривків Джона Макґінна, енергійного хавбека "Астон Вілли", але 27-річному уродженцю Глазго не завжди вдається діяти за збірну так само ефективно, як за "Віллу".

У Шотландії розуміють, що в матчах плей-офф все може визначитися в деталях, тому особлива увага приділяється стандартам. Для цього в національну команду було запрошено спеціаліста з цього компонента гри Остіна Макфі, який працює зі Стівен Джеррардом в "Астон Віллі".

Робота Макфі дає свої плоди. В останніх шести матчах Шотландія забила чотири голи зі стандартів, раніше був лише один м'яч у 20 іграх. "Не хочеться програвати матч через стандарт, і приємно, коли завдяки ньому перемагаєш. – каже Стів Кларк, – Стандарти дуже важливі. Після Євро я помітив, що ми були не такі вже й погані у їхньому захисті, але не такі вдалі в атаці. Тому ми запросили декого, хто б нам міг допомогти. За допомогою Остіна наші дії при стандартах покращилися".

Ігровий стиль?

Шотландія змінюється. Ззовні монструозні центрбеки, атлетичні центфорварди, прямолінійний стиль гри – все це залишається в минулому. Вперше за багато років у складі "тартанової армії" більше технічних футболістів, аніж фізично жорстких. Робертсон, Тірні, Макґінн, Адамс, Фрейзер, Мактоміні затвердили себе як відомі футболісти англійської Прем'єр-ліги, на підході Ґілмор та Паттерсон. Не випадково про це покоління футболістів говорять про найкраще з 1998 року. Ця команда здатна грати в енергійний, проактивний футбол, який орієнтований на володіння.

Шотландії не завжди це вдається. Можна згадати матч відбору з Фарерськими островами, коли перемога була здобута лише на 86-й хвилині завдяки кросу та добиванню. Але й були поєдинки з Ізраїлем (3:2) та Данією (2:0), коли команда Стіва Кларка показувала просто дивовижну якість атакувального футболу.

Важливим компонентом ідентичності збірної Шотландії є її характер та здатність вигризати перемоги у складних матчах. Зовсім не випадково команда Кларка завершила відбір шістьма перемогами поспіль, що вивело її в плей-офф.

Матч плей-офф Шотландія – Україні буде вкрай незвичайним та емоційним. Але якщо опускатися до рівня спорту, то команда Стіва Кларка це міцний, організований, непоступливий суперник, який має певний футбольний талант. Легко точно не буде.

Фото – Getty Images/Global Images Ukraine