Остання надія Бейла. Збірна Вельсу і її головний секрет

16 років тому збірна України востаннє брала участь у Чемпіонаті світу. Якщо вам здається, що це багато, подумайте про Вельс. Вболівальники "драконів" не бачили своєї команди на Мундіалі 64 роки. ЧС-1958 залишається єдиним у історії цієї збірної. Від Кубка світу в Катарі Вельс відділяє один матч. Матч із Україною.

"Ми звичайно ж співчуваємо Україні, але..." З подібними сентиментами суперника ми зустрічалися перед грою з Шотландією. Гравці та тренери збірної Вельсу думають і говорять приблизно такими самими словами.

"Це має величезне значення для Вельсу, – каже головний тренер збірної Роберт Пейдж. – Матч з Україною буде найважливішим в історії збірної Вельсу з 1958 року".

"Ми відчайдушно жадали цього моменту 50-60 років. Це мрія для нашої команди. Ми думаємо тільки про цей матч", – зауважує захисник Бен Девіс.

Спадщина Гарі Спіда

Збірна Вельсу голосно себе заявила на Євро-2016. "Дракони" змогли дійти до півфіналу турніру, де поступилися майбутньому переможцю турніру збірній Португалії. Через п'ять років Вельс знову зміг вийти з групи Чемпіонату Європи-2020, але в 1/8 розгромно поступився Данії.

Півфінал Євро-2016 був тренерським тріумфом Кріса Коулмена, менеджера з дивовижною кар'єрною траєкторією (нині він працює в грецькому "Атромітосі"), але все ж таки відлік нинішнім успіхам "драконів" треба вести з 2010 року, коли Вельс прийняв Гарі Спід.

Свого часу Спіду належав рекорд за кількістю матчів в АПЛ (535), і він був одним з найвідоміших гравців Вельсу. (У відборі на ЧС-2002 Вельс був в одній групі з Україною, і Спід, як і нинішній тренер збірної Роб Пейдж, взяв участь у двох нічийних матчах з "синьо-жовтими". У Києві та Кардіффі команди зіграли 1:1 – прим. ред.). Спід закінчив кар'єру в 39 років, потім чотири місяці пропрацював головним тренером "Шеффілд Юнайтед". У грудні 2010 року його запросила збірна Вельсу.

Вельс займав 112 місце в рейтингу ФІФА (нині він 18-й), і більшість гравців тієї команди сприймали міжнародні матчі як обтяжливу рутину.

Спід володів необхідною харизмою, авторитетом і наполегливістю, щоб змінити стан речей. Реформи відбулися на всіх рівнях: за наполяганням Спіда всі гравці збірної вивчили гімн Вельсу "Hen Wlad Fy Nhadau" валлійською мовою, навіть якщо не розуміли його слів (валлійською, яка належить до кельтської групи, володіють лише 20% населення Вельсу), футбольна асоціація почала будівництво сучасного футбольного центру, у тренерському штабі збірної Вельсу з'явилися фахівці зі спортивної медицини та харчування, відбулася зміна поколінь – у своїй першій грі на чолі збірної Спід зробив капітаном 20-річного Аарона Ремзі. Результати змінилися кардинально. За рік Вельс піднявся в рейтингу на 64 позиції і отримав спеціальну нагороду від ФІФА.

Життя Спіда трагічно обірвалося наприкінці листопада 2011 року, але результати його роботи відчутні і нині.

There's Only One Gary Speed. ❤️????????????????????????????

The Red Wall rises for the former Wales manager on what would have been his 52nd birthday. pic.twitter.com/LhoqmFuZgn

— Sky Sports News (@SkySportsNews) September 8, 2021

Чергова зміна поколінь

На Євро-2020 збірна Вельсу була однією з наймолодших на турнірі, але її лідери залишаються незмінними. Це Ґарет Бейл, Аарон Ремзі та Джо Аллен. Усім їм більше тридцяти і їхні клубні кар'єри давно на спаді.

Мадридська преса останніми сезонами називала Бейла "паразитом", навіть Карло Анчелотті не вдалося реанімувати його кар'єру в "бланкос". У 2022 році валлієць провів за Мадрид лише 97 хвилин. У Бейла закінчився контракт з "Реалом" і подейкують, що 32-річний вінгер закінчить влітку кар'єру, якщо Вельс не вийде на Чемпіонат світу. Якщо ж "дракони" проб'ються на ЧС у Катарі Бейл шукатиме клуб для підтримання ігрової практики. Називаються навіть такі варіанти як "Кардіфф", який виступає в Чемпіоншипі.

"Якщо ми вийдемо на ЧС, він безперечно продовжить грати. – каже Пейдж. – Він мріє про Чемпіонат світу, в кар'єрі Бейла було все, крім нього".

"Вельс. Гольф. Реал. Саме в такому порядку". Фотографії Бейла з цим слоганом вже понад два роки, і нічого досі не змінилося. Саме два голи Бейла у півфіналі плей-офф із Австрією дозволили Вельсу здобути перемогу (2:1), хоча суперник грав значно краще. Є теорія, що матчі збірних грають в іншому темпі, що дозволяє Бейлу, враховуючи його фізичні кондиції, демонструвати у них свій високий клас. Але не лише у класі справа. Справді, у футбольному плані Бейла цікавить лише збірна Вельсу і у матчах за неї він грає із максимальною мотивацією та самовіддачею.

Бейл сколотив собі статки в Мадриді, на континенті суттєво покращив своє фінансове становище і Аарон Ремзі. Його 20-мільйонний контракт із "Ювентусом" діятиме ще рік, але в Турині вже давно не розраховують на валлійського хавбека. Другу половину сезону 2021/22 Ремзі провів в оренді в "Рейнджерсі", але й там не став гравцем основи. У Глазго він запам'ятається лише промахом у серії пенальті у фіналі Ліги Європи з "Айнтрахтом".

Туманні кар'єрні перспективи і у Джо Аллена. Останні кілька років 32-річний опорник провів у середняку ​​Чемпіоншипу "Сток Сіті", влітку його контракт добігає кінця.

Але проблемним сезон 2021/22 був не лише у ветеранів та лідерів збірної Вельсу.

Кіпери Денні Ворд і Вейн Хенессі – глибокі резервісти у своїх клубах, центрбек Ітан Ампаду вилетів з "Венецією" в Серію В, Джо Родон не мав ігрової практики в "Тоттенгемі", його одноклубник Бен Девіс був основним, але саме на його позицію Антоніо Конте хоче бачити посилення. Ще один центрбек Кріс Мефам із "Борнмуту" другу половину сезону просидів у запасі. Вильотом закінчився і сезон Коннора Робертса в "Бернлі", ледь не вилетів і Деніел Джеймс з "Лідса" – його 26-мільйонний трансфер з "Манчестер Юнайтед" поки що не виправдав себе. По суті з гравців основи тільки центрхав Харрі Вілсон і фулбек Неко Вільямс можуть пишатися своїм сезоном, але їхньому "Фулгему" просто не було рівних у Чемпіоншипі.

Особлива атмосфера

Тактично збірна Вельса не є винятковою, це різні варіації схеми з трьома захисниками (3-4-3, 3-1-4-2, 5-4-1 і так далі) або 4-2-3-1, коли потрібно дотискати суперника. Вельс – це про надійну гру в обороні і швидкість в атаці.

Невибагливіть свого підходу до гри описує сам Роб Пейдж. "Чи можемо ми володіти м'ячем або домінувати у матчах проти топ-команд? Ймовірно, ні. Чи ми можемо рішуче захищатися? Звичайно ж. Чи є у нас гравці для контратакувального футболу? Так".

Ривки під удар з центру поля можуть робити Ремзі і Вілсон (у клубі на позиції вінгера), про швидкість Бейла і Джеймса знають усі. Для крайніх випадків є 195 сантиметровий таргетмен Кіффер Мур.

Фото – Getty Images/Global Images Ukraine

Як же пояснити успіхи цієї збірної футболістів Чемпіоншипу та зірок минулого? (Для тримільйонної нації півфінал та 1/8 на двох поспіль Євро та плей-офф за вихід на ЧС це звичайно ж успіх).

Вся справа в атмосфері у збірній, яку спочатку створив Гарі Спід. Його справу продовжив Кріс Коулмен, розвинув Раян Ґіггз і вивів на інший рівень Роб Пейдж, який замінив відстороненого Ґіггза через його судову справу. Якщо говорити коротко, збірна Вельсу – це команда друзів, де між футболістами з "Чарльтона" та "Реала" немає великих відмінностей, якщо вони однаково віддають себе головним принципам збірної: відданість, професіоналізм, патріотизм.

Гармонія в роздягальні – це футбольний елемент, вплив якого на гру виміряти або проаналізувати дуже складно, але для Вельсу він має визначальне значення.

Взяти наприклад слова Пейджа про те, як він мотивував гравців перед матчем плей-офф з Австрією.

"Я говорив про дружбу. Я прочитав статтю про легенду Вельса Джо Ледлі і в ній чимало місця було приділено дружбі футболістів у збірній. Ледлі говорив, що він грав за багато клубів, потоваришував з великою кількістю гравців, але ніде він зустрічав такої дружби, як у роздягальні збірної Вельсу. Ці гравці виросли разом, вони підтримували один з одним зв'язок, і не могли дочекатися моменту, щоб грати за Вельс".

"Повертаючись до промови перед матчем. Я сказав футболістам, що це мене дуже вразило. Я сказав: «Якщо ми приберемо гроші та політику з футболу, ми лише група друзів, яким приємно тусуватися разом. Це так і є. Ідіть і просто покажіть вболівальникам те, що я бачу щодня. Грайте з посмішкою»".

Ґарет Бейл залишається ключовим і визначальним гравцем збірної Вельсу. Проте не тільки футбольний талант п'ятикратного володаря ЛЧ є двигуном цієї команди, але й дивовижна згуртованість.