Мочуляк: Конкуренція в Лівому Березі піде лише на користь

В інтерв’ю UA-Футбол новачок лідера Група А Другої ліги Рєнат Мочуляк розповів про своє повернення до Києва, про адаптацію у новому колективі Лівого Берега та пригадав свої виступи у Греції та Молдові.

- Рєнате, твоє прізвище відоме більше у зв’язку з одеським футболом. Але саме випускні роки у дитячо-юнацькому футболі ти провів у школі київського Динамо. Що для тебе повернення у Київ?
- В Києві жив протягом шести років, тому це місто стало для мене також рідним, як і Одеса. Щасливий, що маю нагоду повернутися до столиці. Мені дуже подобається це місто.

- У складі Лівого Берега чимало досвідчених гравців. Як вони тебе прийняли і взагалі, як ти адаптувався у новому для себе клубі?
- Дійсно, кістяк Лівого Берега складають досвідчені футболісти, які вже заявили про себе, граючи на високому рівні. Коли тренуєшся з такими гравцями, то маєш змогу прогресувати у своєму розвитку. Така конкуренція піде мені лише на користь. З адаптацією проблем не було, адже всередині колективу дуже хороший мікроклімат. Всі спілкуються один з одним.

- З ким з нових партнерів по Лівому Берегу ти вже був знайомий по виступах у інших клубах?
- Декількох футболістів з Лівого Берега знав особисто, адже перетинався з ними на футбольному полі. Йдеться про Олега Соколова та Василя Курка. З Олегом грали у дублі Чорноморця, який тоді, до речі, тренував Андрій Ущаповський. З Олегом ми завжди були на зв’язку. Василя знаю як корінного одесита, з яким у нас достатньо спільних друзів. Навіть одного разу за збігу обставин відпочивали разом у Єгипті.

- Ти вже встиг двічі вийти у стартовому складі Лівого Берега у цьому чемпіонаті Другої ліги – проти Чернігова та Буковини. Які твої враження?
- Дякую тренерському штау за довіру. Для мене важлива ігрова практика. Поки не зовсім задоволений собою, але сподіваюся, що додаватиму від матчу до матчу.

- Поточний сезон ти розпочав у чернігівській Десні, зігравши у чемпіонаті юнацьких команд три гри та забивши один гол. Що не склалося у тебе з чернігівським клубом?
- На жаль, взимку травмувався і до кінця сезону відновлювався. Щоби набрати ігрові кондиції, довелося грати за юнацьку команду. Чому не вдалося закріпитися у клубі? Складно відповісти на це питання. Дещо я сам не витримав конкуренції, до того ж, не вистачало довіри з боку тренерського штабу. Плюс, травма також вплинула на моє становище у команді.
Зараз всі мої думки пов’язані лише із Лівим Берегом. Зроблю усе, щоб допомогти команді досягнути максимальних результатів.

- Минулого сезону ти виступав за молдавський Сфинтул Георге, з яким ледь не став бронзовим призером, завершивши чемпіонат на четвертому місці. Чи можеш ти порівняти рівень гри та інфраструктури футбольних клубів України та Молдови?
- Дійсно, на правах оренди виступав за Сфинтул Георге. На той час команда була срібним призером чемпіонату та брала участь у кваліфікації Ліги Європи. Також ми грали у фіналі національного кубка. Вважаю, що ця оренда пішла мені на користь.

- У 18-річному віці ти перейшов до грецького Платаньясу, який тоді тренували екстренери симферопольської Таврії – Янніс Христопулос та Янніс Томаїдіс. Чим запам’ятався тобі цей період?
- У мене тоді завершився контракт з Динамо та надійшла пропозиція з Греції. До речі, Платаньяс тоді входив до ТОП-6 чемпіонату Греції. Я тоді грав за дубль та тренувався з основною, адже був тоді ще юним. На жаль, через пів року у клубу почалися фінансові проблеми і довелося залишити команду. Наскільки мені відомо, клуб припинив існування. Часто згадую той період у своїй кар’єрі та жалкую, що не зміг закріпитися у Греції, адже рівень футболу мене там вразив.

- Як і твій батько ти не вражаєш гренадерськими розмірами. Проте, як універсал можеш зіграти як у півзахисті, так і у нападі. Яка позиція на полі тобі ближча?
- Батько грав центрального нападника і забивав достатньо м’ячів. Мені про таку результативність можна тільки мріяти. З ним ми дуже різні на футбольному полі. Щодо позиції, то чудово себе почуваю як у центрі поля, так і на флангах атаки. Де поставить тренер, там і гратиму.

- Олег Леонідович Мочуляк й досі є твоїм головним критиком? Як часто він тобі дає поради у футбольних та життєвих питаннях?
- Після кожної гри спілкуємося, обговорюємо ігрові моменти. Раніше було більше критики з його боку, а зараз він вже спокійно може підказати або навіть похвалити. Я сам для себе найголовніший критик. Завжди передивляюся свої матчі і намагаюся зробити правильні висновки.