Чорноморець: за крок від прірви?

Тепер вже колишній головний тренер "Черноморця" Остап Маркевич якось зізнався, що таких затятих і відданих уболівальників, як в Одесі, він не зустрічав. У цьому змогли переконатися і багато інших приїжджих фахівців, що за останніх десять років стояли біля керма одеської команди. Білорус Олег Дулуб, який встиг попрацювати в Одесі всього три місяці, й досі тепло спілкується з шанувальниками "Чорноморця" в соцмережах, а Роман Григорчук й взагалі вирішив "кинути якір" в цьому місті, оселившись у Совіньйоні.

Те, якими якостями володіють фанати одного з найбільш легендарних клубів пострадянського простору, на собі відчули Олександр Бабич і Костянтин Фролов, які стояли на капітанському містку "Чорноморця" різні терміни. Першого з них фактично вигнали з команди, а другому не вдалося уникнути фізичного впливу.

При всій своїй унікальності та самовідданості, одеські прихильники футболу залишаються невиправними романтиками. Вони можуть ностальгувати за яскравими часами "Чорноморця" епохи Ахмеда Алескерова, Віктора Прокопенка і того ж Романа Григорчука, але при цьому по-дитячому довірливо і наївно чекати біля моря погоди в самий грізний шторм. А штормить колись самобутній спортивний флагман Одеси вже давно - років п'ять, та все більше і більше. Але на жаль, якою б не була індульгенція щодо клубу з боку його вірних шанувальників, "Чорноморець" ніяк не вирветься з лав бурхливої стихії. Причому, потрапив він у неї не через чиїсь злодіяння, а з власної вини. Найдивовижніше те, що чим глибше команда "моряків" падала на дно, тим більше затяті вболівальники тішили себе надією, що все налагодиться і гіршого результату в тій або іншій ситуації "Чорноморець" неодмінно уникне.

А таких ситуацій набралося ого-го скільки! Але на жаль, кожен раз надії найзапекліших оптимістів розбивалися, немов некероване судно об прибережні скелі у шторм. Ось так, втрачаючи одну надію за іншою, представники численної армії шанувальників "Чорноморця" не без гіркоти і жалю стали нарешті тверезо усвідомлювати, що їхня улюблена команда опинилася в кроці від краху.

НЕВИПРАВДАНІ НАДІЇ: З РОКУ В РІК

Надія перша не виправдалася у сезоні-2017/18, коли всім здавалося, що дещо поліпшене у розпал чемпіонату Олегом Дулубом турнірне становище не виявиться хитким по весні. Але на жаль, втрачаючи очки з туру в тур, "Чорноморець" примудрився сповзти в небезпечну зону і не уникнути матчів плей-офф з ФК "Полтава".

Надія друга не виправдалася, коли всі були впевнені, що жодних проблем в одеської команди у двораундовій дуелі з недавнім дебютантом професійного футболу не виникне. Але вони виникли. Після скромної перемоги в Одесі (1:0), у матчі-відповіді в Полтаві колись грізний "Чорноморець" був крупно битий господарями (3:0) і не втримався в еліті.

Надія третя не виправдалася, коли після штучного продовження прописки у Прем'єр-лізі (нагадаємо, "Чорноморець" залишився в ній не за спортивним принципом, а через зняття з чемпіонату... "Полтави") любителі футболу навіть думки не припускали, що "моряки" проведуть сезон погано. Вони були переконані, що зробивши висновки з власних помилок, вдруге на ті ж граблі "Чорноморець" апріорі не наступить. Але і в цей раз вболівальники помилилися: чорно-сині під керівництвом найгіршого в історії клубу наставника - болгарина Ангела Червенкова, асистентом якого був Володимир П'ятенко, примудрилися другий рік поспіль зайняти передостаннє місце. І знову відстоювати право грати в класі найсильніших у перехідних матчах - з "Колосом" із Ковалівки.

Надія четверта не виправдалася, коли всі без винятку шанувальники "Чорноморця" були буквально сповнені впевненості, що кого-кого, а як вони висловилися, "якусь Ковалівку" їхні улюбленці пройдуть без труднощів. Хтось з одеських уболівальників пророкував великий рахунок, а хтось навіть сміливо заявляв: "Порвемо, як Тузик шапку!". Але на жаль, в ролі Тузика в тій двораундовой дуелі виявився якраз не "Колос", а "Чорноморець". "Моряки" отримали чудовий шанс вирішити результат плей-офф на свою користь вже у першому домашньому матчі. Виграй вони в Одесі з різницею у пару м'ячів - і у повторному поєдинку вирішувати завдання збереження місця в еліті було б куди легше. Але нічия (0:0) була на руку сільській команді, яка на відміну від "Чорноморця" в домашній грі не схибила, зробивши все необхідне для досягнення потрібного результату (2:0).

Надія п'ята не виправдалася, коли у вболівальників Одеси ніяких сумнівів не виникало, що вже хоча б у першій лізі "Чорноморець" буде виглядати гідно! Але не тут-то було. Болгарин Червенков, схоже, вирішив побити всі мислимі і немислимі антирекорди одеського клубу, встановивши свої. На століття. Чорно-сині і в першій лізі виглядали гірше нікуди, незабаром після старту сезону-2019/20 почавши сповзання по турнірних сходах все нижче й нижче. Дійшло до того, що в осінній частині чемпіонату "Чорноморець" примудрився втратити очки у зустрічах з абсолютно всіма сільськими та провінційними командами! Представники мільйонної Одеси програли колективам з Минаю, Краматорська (двічі), перебазованих до обласного центру Львова Винників, Петрового, Волочиська, Горішніх Плавнів та зігравши внічию з Зорею.

Надія шоста не виправдалася, коли у запрошеного на пост головного тренера молодого амбіційного спеціаліста Остапа Маркевича, м'яко кажучи, не зійшлися пазли на ввіреній йому ділянці. Провівши гігантську чистку в розхлябаному вкрай колективі, він був сповнений бажання створити боєздатну команду за рахунок ефективного поєднання групи кваліфікованих виконавців і перспективних молодих хлопців. Але 15 запрошених у "Чорноморець" взимку гравців, які прийшли на зміну 20 футболістам, виявилися з когорти тих, хто готовий був погодитися на запропоновані умови - як фінансові, так і турнірні. Очікуваного ж уболівальниками великого загону кваліфікованих гравців серед них, на жаль, не виявилося. По-перше, тому, що майстри високого рівня грати як мінімум півтора року в першій лізі не захочуть, по-друге, якщо й захочуть, то їх навряд чи задовольнить матеріальна складова одеського клубу. А по-третє, будь-якому агенту в угоді з класним футболістом в першу чергу хочеться вбити одразу трьох зайців: задовольнити побажання всіх зацікавлених сторін - підопічного, клубу і свої особисті. Так у футболі є, і так воно буде.

Надія сьома не виправдалася, коли повернувшись в Одесу після тренувальних зборів в Туреччині стало зрозуміло, що всі кадрові питання "під Прем'єр-лігу" опинилися в режимі "пауза". У футбольних колах Південної Пальміри очікували, що якщо вони і будуть вирішуватися, то не раніше літнього трансферного періоду 2020 року. Однак стверджувати, що це буде саме так, зараз не наважиться навіть найсміливіший оракул.

Надія восьма не виправдалася, коли наприкінці квітня стало відомо, що Остап Маркевич змушений достроково припинити свої стосунки з "Чорноморцем". Молодий тренер прагнув зарекомендувати себе з кращого боку, мріючи не тільки створити боєздатну команду, але й повернути їй втрачений було високий імідж. Але коли клубом керують люди, які не відчувають щирої любові до футболу і не є професіоналами в цьому виді спорту, то пиши-пропало. І хоча у Маркевича з "Чорноморцем" був підписаний трирічний контракт, через істотні зміни фінансових умов шляхи кожної з співпрацюючих сторін розійшлися.

"БУМЕРАНГ" ВІД ФУТБОЛЬНОГО БОГА

Про те, що в одеського клубу, який ще в радянському футболі здобув собі славу грози авторитетів, справи зовсім кепські, у приморському місті за останній час не говорив хіба що лінивий. Воно й зрозуміло: "Чорноморець" - гордість міста, його візитна картка. Але в біографії клубу настав час, який можна назвати якщо не моментом істини, то досить серйозним випробуванням. Вся справа у фінансових питаннях, які безпосередньо залежать від успішності в бізнесі власника ФК "Чорноморець" Леоніда Клімова. Судячи з того, що за останні роки оплата праці футболістів, тренерів та персоналу клубу неодноразово переглядалася у бік зменшення, не все в діяльності цього бізнесмена йде гаразд.

В цілому ж у клубних справах чорно-синіх часто все відбувається всупереч логіці. Ще влітку, задовго до появи Остапа Маркевича біля керма "Чорноморця", керівництво клубу підвищило вартість квитків до 100 гривень (і це в першій лізі!), відхрестилося від своїх фанатів і, за неофіційними даними, скасувало преміальні для футболістів. Не дивно, що все це відгукнулося "бумерангом" - адже футбольний Бог такого не прощає. Кажуть, що дивовижні результати матчів теж виникли не просто так. Втім, все це неофіційні версії, які постійно мусуються у всезнаючих футбольних колах, не пов'язаних з Комітетом етики та чесної гри УАФ.

Надалі справи "Чорноморця" продовжували складатися все гірше й гірше, і судячи з подій цього року, перетнули допустиму межу. І справа зовсім не в економії коштів шляхом утримання від гучних трансферів. Ні. Здивування (якщо не сказати більше) викликає інший факт: бажання клубу "робити гроші" на всьому, що раніше здавалося неможливим. Повернувшись на початку березня зі зборів у Туреччині, команда дізналася, що святая святих - клубна база в Совіньйоні незабаром буде здана в оренду групі проживаючих. Точніше, її житловий корпус. Можна уявити реакцію кожного з "моряків", які почули про це безпрецедентне у світі рішенні. Ризикну припустити, що вже тоді у Остапа Маркевича вперше закралася думка про те, чи варто продовжувати свою роботу в клубі, де сформовані десятиліттями футбольні канони ні в що не ставляться? Більше того, до того моменту футболісти так і не отримали зарплатню, що багатьом з них створювало певний дискомфорт у повсякденному житті. А через якийсь час новачки, що приїхали з інших міст, виявилися заручниками ситуації через несплату за проживання на орендованих квартирах.

ПО РІЗНІ СТОРОНИ БЮДЖЕТУ

До того моменту пандемія набирала обертів і нагальні справи на певний час відійшли на другий план. Команда пішла на карантин, отримавши рекомендації від тренерського та медичного штабів. Але пройшло трохи більше місяця і неблагополуччя "Чорноморця" стало давати ще більшу тріщину. Звістка про скорочення бюджету в кілька разів завершилася вимушеною відставкою всього тренерського штабу і, слід гадати, бажанням зробити те ж саме групою футболістів, котрі з'явилися в зимову пору. Адже багато з них йшли не тільки "під Маркевича", а й на абсолютно інші фінансові умови. Тож чи захочуть хлопці, які приїхали з інших міст, задовольнятися зарплатою в 10-15 тисяч гривень аж ніяк недешевої Одесі? Адже у багатьох з них є дружини, діти...

Виникла в "Чорноморці" ситуація відразу ж породила чимало чуток. Одна з них - про те, що команда може знятися з чемпіонату, була клубом спростована: мовляв, чемпіонат команда дограє. І відразу ж у середовищі володарів особливого почуття гумору - одеситів виникає цілком резонне запитання: "А наступний?".

У цій ситуації уболівальникам нічого іншого не залишається, як жити черговою надією. Вже дев'ятою за ліком за останніх три сезони.

Кожен з них усвідомлює, що якщо фінансові справи власника клубу найближчим часом не налагодяться, то прогнозувати майбутнє улюбленого багатьма шанувальниками "Чорноморця" буде вельми складно. Адже ніхто не знає, чи не доведеться "морякам" повторити долю криворізького "Кривбасу", донецького і запорізького "Металургів", сімферопольської "Таврії", київського "Арсеналу", харківського "Металіста", дніпропетровського "Дніпра" та інших команд. Все покаже найближчий час. Але як би там не було, а в даному разі так і хочеться застосувати фразу з легендарної комедії "Діамантова рука": "Я впевнений, що до цього не дійде".

ПОРОЖНІ ТРИБУНИ БЕЗ ЯКІСНОГО ФУТБОЛУ

А поки в Україні обговорюють тему майбутнього "Чорноморця", колишні футболісти, що виступали в різні роки, не залишаються байдужими до долі клубу.

Нападник Ігор Бєланов, який грав у складі одеської команди в першій половині 80-х, засмучений нинішньою ситуацією в "Чорноморці". Адже саме з цього клубу завдяки своїй успішній грі він потрапив у київське "Динамо", де через два сезони став володарем "Золотого м'яча".

- Дуже прикро, що з одеською командою таке відбувається, - каже Бєланов. - Мені шкода вболівальників, які разом з футболістами різних поколінь створювали історію "Чорноморця". У складі "моряків" було багато хороших гравців, які потім виступали на більш високому рівні і радували прихильників футболу як на внутрішній, так і міжнародній аренах. Колись матчі за участю "Чорноморця" збирали повні стадіони, а зараз, на жаль, бачимо зовсім іншу картину. Одеса цього не заслуговує.

Півзахисник Ігор Жабченко, який грав у 90-тих роках, був одним з улюбленців одеських вболівальників протягом багатьох сезонів. Природно, що до нинішнього стану речей в "Чорноморці" він не байдужий.

- Я прожив в Одесі дев'ять років, віддавши цьому клубові кращі часи кар'єри, - згадує Жабченко. - З "Чорноморцем" мені двічі вдалося виграти срібло, по одному разу бронзу і Кубок України. Цей прекрасний час згадую і досі. Не можу зрозуміти, як таке може бути, щоб у такому футбольному місті, як Одеса, його спортивний флагман - "Чорноморець" ледь животів. Це, м'яко кажучи, неправильно. Особливо якщо врахувати, яка у клубу інфраструктура - зокрема, відмінна база, красень-стадіон. А ще чудові вболівальники, які вміли цінувати якісний футбол і заповнювали трибуни домашньої арени. Шкода, що з "моряками" нині все так відбувається. Сподіваюся, що в Одесі щось зміниться і "Чорноморець" знову стане тим "Чорноморцем", яким він був раніше.

Служив вірою і правдою "Чорноморцю" 2000-х багато сезонів і воротар Віталій Руденко. Нині він, як і величезна кількість одеситів, мріє про повернення кращих часів одеського футболу.

- Дуже шкода, що так відбувається, - ділиться своєю думкою Руденко. - І це все ми бачимо під час такої ситуації в країні. Чому так відбувається усередині клубу, можуть знати лише ті люди, які в даний момент у ньому знаходяться. Ми ж, спостерігаючи за тим, що відбувається, зі сторони, можемо лише здогадуватися про це. Ясна річ, зараз багатьом у футбольному господарстві нелегко, і це не може не викликати занепокоєння. Особливо коли згадуєш ті добрі часи виступів у складі "Чорноморця". Тоді ми боролися за високі місця, були володарями бронзи, брали участь в єврокубках. Хочеться вірити, що все це в Одесі ще буде.