Сергій Ковалець: Нам важливо повернути уболівальників на стадіон

- Сімнадцять очок, які з'явилися у скарбничці "Чорноморця" в одинадцяти турах під вашим керівництвом у сезоні, що завершився - прийнятна кількість?

- Ясна річ, якщо є такий показник - значить, на ці сімнадцять балів ми награли. Зрозуміло, хотілося б більшого, але що є - то є.

- Напевно не помилюся, якщо припущу, що після декількох матчів ви відчули нереалізованість або досаду. Це так?

- Цілком природно, що хочеться вигравати кожен матч. Але для нас було важливо відзначити: у всіх одинадцяти поєдинках, які провели підопічні, грали з великим бажанням. Бажанням перемогти. Були матчі, в яких ми могли як виграти, так і програти. Але підкреслю ще раз: головне для нас - це рівень гри і бажання футболістів.

ПІДЛАШТУВАТИСЯ ПІД ОБСТАВИНИ

- Ви очолили "Чорноморець" у непростий період. Мається на увазі не стільки турнірне становище, скільки ситуація в світі. В умовах пандемії працювалося складно?

- З цією заразою зіткнувся весь світ, і всім довелося підлаштовуватися під обставини. В цьому плані відновлення чемпіонату в першій лізі в червні довелося дуже до речі. Хоча було багато суперечок - одні висловлювалися "за", інші були "проти". Але як би там не було, а життя триває і, можливо, доведеться пристосовуватися до співіснування із заразою, яка охопила всю планету. Проте потрібно радіти життю і народженню дітей, ходити на концерти, грати в футбол. При цьому дуже важливо вміти уберегтися від захворювання. Нами потрібно дотримуватися безпеки і неухильно виконувати вимоги та рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров'я.

- Як часто в "Чорноморці" вдаються до тестування на Covid-19?

- Кожні десять днів ми здаємо ПЛР-тести для того, щоб аналізувати свій стан перед офіційними матчами. Це є нормою обов'язкового медичного контролю, передбаченого в першій лізі. Слава Богу, хворих не було виявлено. Пригадується, одного разу в розпал першої хвилі пандемії наш доктор повідомив, що всі здорові, і це неабияк нас порадувало. Якраз в той момент був непростий період, коли всі коливалися: відновлювати сезон чи ні.

ПОСТКАРАНТИННІ ФАКТОРИ ЗІ ЗНАКОМ "ПЛЮС"

- Левова частка футболістів, які числилися в штаті клубу на момент вашого приходу, продовжила в ньому виступи. Які слова вплинули на їхнє бажання залишитися в "Чорноморці"?

- Ми нікого з хлопців не тримали, адже розуміли, що кожен може знайти собі іншу команду. Розмовляли з керівництвом клубу, працюючи на довірі з футболістами. Всі розуміли, що якщо вони й підуть з "Чорноморця", ніхто поганого слова на їхню адресу не скаже. Але ті, хто залишився, проявили себе з кращого боку - як щодо професійних, так і людських якостей. Ми їм вдячні за той період, який провела команда з їх участю. І хоча нам було непросто, хлопці розуміли, що є професіоналами і мають якісно виконувати свою роботу.

- Наскільки швидко вдалося запалити колектив єдиною метою?

- З цього приводу згадалося питання: "Як можна заспокоїти темношкірих людей в США?". І відповідь: "Кинути їм баскетбольний м'яч". Адже вони відразу ж почнуть грати в баскетбол. Футбол в дію також призводить м'яч: у цій грі гравці повинні грати, а тренери - тренувати. Що ж стосується конкретного випадку, то про це, мабуть, краще запитати у самих футболістів. Думаю, що в період карантину, працюючи за індивідуальною програмою, кожен з них скучив по улюбленій грі, і це не могло не позначитися зі знаком "плюс". Адже одна справа - слова, а зовсім інша - емоційний порив. До того ж, футболісти розуміють, що в такому місті, як Одеса, неможливо грати не від душі. І це, безумовно, впливало на те, що нашому тренерському штабі було легко налаштовувати їх на гру.

- У першому ж післякарантинному матчі "Чорноморцю" вдалося розгромити луцьку "Волинь" - 5:2, якій, можливо, саме цих трьох очок для повернення в еліту і не вистачило. Чим пояснили б такий кураж?

- От саме у сказаному мною трохи вище і криється відповідь на це питання - гравці скучили за футболом. Вийшовши на красень-стадіон після такого тривалого очікування відновлення чемпіонату, та ще й знаючи про те, що матч буде транслюватися в прямому ефірі на "Футбол1", вони і видали настільки результативну гру. Високою мотивацією послужив ще і той факт, що "Волинь" була одним з головних претендентів на завоювання путівки до Прем'єр-ліги.

БАЛАНС ДОСВІДУ ТА МОЛОДОСТІ

- Ви задоволені співвідношенням молодості та досвіду у ввіреному вам колективі?

- Нам, звичайно ж, необхідно посилюватися. Саме над цим зараз і працюємо, переглядаючи велику кількість кандидатів. Згоден, що в складі команди повинен бути розумний баланс в кількості досвідчених і молодих гравців. Будемо його шукати.

- Чи достатньо на прикметі футболістів, які дійсно могли б підсилити "Чорноморець"?

- Є гравці, яких ми хочемо запросити. Будемо спілкуватися разом з керівництвом з цього приводу, щоб знайти алгоритм для посилення команди. У числі кандидатів, що нас зацікавили, є як досвідчені, так і молоді гравці. Селекція в футболі ведеться цілодобово, адже для будь-якої команди це один з основних критеріїв в діяльності і процесі розвитку клубу. Завжди потрібна свіжа кров, цікаві та майстерні гравці. Ми сподіваємося, що футболісти, які прийдуть, посилять "Чорноморець".

- Задіяти в якості граючих тренерів ваших помічників Євгена Боровика та Олексія Антонова не маєте наміру?

- Маємо. Тим більше, що обом є що показати молодим футболістам. Але Євген і Олексій повинні самі відчувати, яке рішення в цьому питанні приймати. Вони за футбольними мірками перебувають аж ніяк не в граничному для активних виступів віці, і цілком можуть принести чимало користі. Адже Боровику лишень 35 років, Антонову - 34.

ПРАВИЛЬНА ПАРАЛЕЛЬ ЗІ СЛОВАЧЧИНОЮ

- Поставлене ​​на сезон-2019/20 завдання повернення до Прем'єр-ліги, зважаючи на велике очкове відставання виявилося під сумнівом ще в кінці осінньої частини змагань. Мета на новий чемпіонат залишається тією ж?

- Перш за все, нам важливо повернути уболівальників на стадіон і показувати хорошу гру. Адже уболівальник пробачить все, крім байдужості. Таким є один з головних пріоритетів нашої команди.

- Ігри без глядачів або з крихітною їх кількістю, зважаючи на карантинні обмеження, на футболістів справляють пригнічуючий вплив?

- Найголовніше зараз - це безпека. І не тільки у нас, а в усьому світі. Ми розуміємо, що без глядачів дуже важко - зовсім не ті емоції! У цьому можна було переконатися за трансляціями матчів Ліги чемпіонів та Ліги Європи, на яких трибуни були порожні. Для створення штучної атмосфери використовувався навіть інтершум, однак це зовсім не те. Адже ніщо штучне не може замінити природнє. Ясна річ, що всі ми хочемо, щоб уболівальники на стадіоні, як і глядачі в театрі, були. Однак наше "за" ні в якому разі не повинно йти врозріз з режимом здорового глузду. Сподіваємося на те, аби МОЗ дало "добро" на присутність вболівальників на спортивних аренах.

- Кого вважаєте головними претендентами на підвищення в класі у сезоні-2020/21?

- Думаю, що команд вісім за путівки будуть боротися. Взагалі перша ліга нині дуже рівна. Як ніколи. Два останні сезони показали, що такі команди, як "Колос" і "Дніпро-1", опинившись в еліті, здатні складати конкуренцію більш досвідченим суперникам. Команда з Ковалівки не тільки фінішувала в першій шістці, а й вийшла в кваліфікацію Ліги Європи. Це говорить про те, що підживлення з першої ліги для нашої еліти є. Упевнений, що сезон-2020/21 буде досить цікавим, і кількість команд, які поборються за підвищення в класі, у порівнянні з минулим не зменшиться. Правда, для того, щоб той чи інший клуб отримав право грати в Прем'єр-лізі, потрібно мати у своєму розпорядженні відповідну до її вимог інфраструктуру. У зв'язку з цим не можу не провести паралель зі Словаччиною, де мені пощастило працювати двічі (обидва рази в "Татраном" з Прешова - Прим. В.К.). Так ось, в еліті словацького футболу не має права грати команда, у якої немає власного стадіону з електропідігрівом поля. Мені здається, що це абсолютно правильно. Ось і в нашому футболі так повинно бути: якщо той чи інший клуб має бажання виступати у Прем’єр-лізі, то зобов'язаний мати стабільну матеріально-технічну базу. Тільки в такому випадку наше футбольне господарство розвиватиметься, а гра мільйонів буде приносити задоволення її вболівальникам.

ОСОБЛИВИЙ ОАЗИС НА ЗЕМЛІ

- Ви вже повністю освоїлися в Одесі?

- (Посміхається). Варто було мені всього на пару-трійку днів відлучитися з Одеси, як відчув магнетизм цього міста. Нещодавно ненадовго заглянув до батьків на Хмельниччину, після чого заїхав додому в Київ, де зловив себе на думці: тягне в Одесу. Ясна річ, в ній у мене улюблена робота, в якій є щоденний процес тренерської діяльності, спілкування з гравцями і колегами. Нарешті - море, про яке говорив відому всім фразу наш авторитетний тренер Віктор Прокопенко ( "Життя дане людині лише раз, і прожити його потрібно біля моря" - Прим. В.К.). Добре, що зараз зі мною в Одесі дружина Анжеліка, та й молодша дочка теж побувала. Бракує лише онуків (посміхається). Хоча старший, Іванко, провів у нас десять днів.

- У фразі "Мистецтво жити в Одесі" вже встигли переконатися?

- Одеса - це немов інша країна, якийсь особливий оазис на землі. Зрозуміло, до цього міста, як і до будь-якого іншого, потрібно звикнути. Але коли ти маєш роботу, постійно спілкуєшся з уболівальниками і футболістами, то розумієш, що "Чорноморець" асоціюється лише з Прем'єр-лігою, не інакше. Ось і виходить, що у команд, які приїжджають до Одеси, в зв'язку з цим виникає подвійна мотивація і особлива відповідальність. Ми повинні бути сильними з точки зору ментальності гри. А ще бути готовими до того, що кожен матч, який будемо проводити, повинен проходити на високому, бойовому рівні.

- Щось нове за час роботи в Одесі для себе відкрили?

- Щотижня вибираюся в центр міста, щоб насититися неповторною атмосферою Одеси. Гуляючи по Приморському бульвару і Дерибасівській, милуючись Потьомкінськими сходами та Оперним театром, я з величезним задоволенням пірнаю в цю ауру, немов заряджаючи батарейки. Люблю випити кави в тіні бульвару біля готелю "Лондонська", посидіти та понасолоджуватися містом. Краса! Такою позитивною енергетикою намагаюся оновити емоції, адже кожен матч, як і насичені тренування і постійне спілкування з колективом, цього вимагають постійно. Що й казати, щоб зрозуміти одеський колорит, в ній потрібно пожити. І я радий, що у мене є така можливість. Одеса-мама по своїй легендарності стоїть осібно. Погодьтеся, "мамою" просто так місто не назвуть (посміхається).

- В останні тринадцять років щороку знімаються фільми і серіали на одеську тематику. Стежити за ними встигаєте?

- Разом з дружиною дивимося їх, отримуючи масу задоволення. Бачили багато картин про Одесу, з яких особливо запам'яталися "Шулер", "Життя і пригоди Мішки Япончика", "Сонька Золота Ручка" та інші.

- На вулицях міста вболівальники вас впізнають?

- Так, звертають увагу. І в центрі міста, і на пляжі.

- Скільки автографів під час прогулянок по Одесі встигаєте роздати?

- Не знаю, не рахував. Але небагато. Взагалі процес роздачі автографів і спільного фото в Одесі відбувається спокійно, ажіотажу немає. Може, він ще буде (сміється).

Фото - ФК "Чорноморець"