Чорноморець: чому пішов Сергій Ковалець?

Сказати, що новина про відставку Сергія Ковальця з посади головного тренера одеського "Чорноморця" викликала бурхливу реакцію у приморському місті - значить, нічого не сказати. Напередодні у футбольній Одесі вона викликала ефект бомби, що розірвалася. Втім, чи тільки в ній? Після того, як про відхід 52-річного фахівця повідомив офіційний сайт клубу, впродовж всього дня на мобільному телефоні кореспондента UA-Футбол лунали дзвінки від колег, "футбольних" людей і уболівальників. Всі, немов змовившись, задавали одне й те ж питання: "З якої причини пішов Ковалець?". Ця тема, немов кипляча вода, щосили вирувала і в соцмережах, де справи "Чорноморця" щодня обговорюють його прихильники з різних країн і навіть континентів.

Щоб знайти відповідь на питання, яке всіх цікавить, варто відмотати стрічку трохи назад, у травень 2020 року. Отримавши пропозицію стати біля керма одеської команди, Сергій Ковалець напевно, не здогадувався, з чим йому доведеться зіткнутися згодом. Бажання кинути новий виклик у своїй кар'єрі вкупі з можливістю попрацювати в одному з найвідоміших клубів пострадянського простору, що має сучасну навчально-тренувальну базу і красень-стадіон, стали визначальними в його рішенні. Та й що гріха таїти: кожному тренеру було б престижно мати у своїй трудовій книжці запис: "головний тренер ФК" Чорноморець" (Одеса)". Правда, престижність ця більше базується на колишніх успіхах "моряків", які здобували бронзу і були грозою авторитетів в чемпіонаті СРСР, на рівних боролися з кращим клубом ХХ століття - мадридським "Реалом", неодноразово вигравали срібло, бронзу та Кубок України, а також пробивались у весняну стадію Ліги Європи у сезоні-2013/14.

На жаль, за сім років, що минули з моменту єврокубкової ейфорії, що накрила футбольну Україну, в житті "Чорноморця" змінилося багато чого. Тренери в ньому стали змінюватися, немов рукавички, а кадрові пертурбації у складі відбувалися кожні 4-5 місяців! Одеський клуб нагадував перевалочну базу: на зміну одним футболістам приїжджали інші, причому все це вимірювалося у великій кількості. Для "Чорноморця" стало нормою, коли по два рази на рік з його складу йде відразу по 8-10, а то й 15 (!) футболістів, як це було у минулому році.

Вирушаючи до Одеси, Сергій Ковалець напевно думав, що його не торкнеться доля кількох попередників, які виявилися не в силах терпіти непрофесіональне ставлення до футболу в клубі і змушені були його залишити. Нічого не поробиш, так вже влаштована людина: кожному здається, що саме з ним подібне точно не відбудеться. В силу чи менталітету, то чи зайвої впевненості або наївності багато з нас часто стають розумними лише заднім числом, раз у раз картаючи себе згодом за необачний крок. Набагато менше втрачає той, хто відкинувши хвацький підхід з підкріпленою приказкою "Хто не ризикує, той не п'є шампанського" думає переднім числом. Як досвідчений шахіст, прораховуючи партію набагато ходів вперед. І хоча футбол у зв'язку з цим часто порівнюють із шахами, гросмейстерською далекоглядністю похвалитися здатен далеко не кожний.

У своїй тренерській кар'єрі Ковалець вже встиг пройти різні випробування, тому труднощі його не лякали. В Одесі перед ним була поставлена ​​конкретна мета - повернути "Чорноморцю" прописку в класі найсильніших. А це велика відповідальність. Проте, за справу новий коуч взявся, засукавши рукава. Він розумів: в тренерській роботі далеко не завжди буває комфортно - нерідко трапляється, що потрібно пройти через певні випробування.

Витративши літню пору в сезоні-2019/20 на знайомство c можливостями своїх нових підопічних, Сергій Ковалець до нового чемпіонату зумів не тільки зліпити боєздатний колектив, а й запалити хлопців ідеєю підвищення в ранзі. У ході осінньої частини нинішнього чемпіонату першої ліги було видно, що від матчу до матчу "Чорноморець" виглядає все впевненіше, а його гравці поступово набувають психології переможців. Ці зміни на краще вселили оптимізм в серця одеських уболівальників, які повірили у здатність Ковальця і ​​його тренерського штабу повернути Одесі настільки звичне місце в еліті. Довірилися тренеру й футболісти, які зуміли протягом осінньої турнірній дистанції триматися в групі лідерів.

Здавалося б, варто перезимувати - і одеська команда продовжить своє сходження до УПЛ. Але вже в грудні минулого року в футбольних колах південного міста почали говорити: в "Чорноморці" не все гаразд. Затримки з виплатою зарплати і преміальних, про які UA-Футбол вже розповідав раніше, виявилися не єдиною проблемою "моряків". До моменту виходу з відпустки 20 січня, футболісти не отримали заробітної плати за листопад і грудень 2020 року, що не сприяло їх позитивному настрою. Коли ж частина з очікуваних ними грошей (листопадова зарплата) в кінці січня все ж була виплачена, це стало слабкою втіхою. Адже до того моменту у тренерського штабу і футболістів закралися сумніви щодо традиційної поїздки на збори до Туреччини, де "Чорноморець" незмінно проводив підготовку до весняної частини сезону з 2002 року. Тривала невизначеність в цьому питанні вже тоді породила додаткову тривогу за кінцевий успіх в боротьбі за повернення до УПЛ.

Як на зло, нинішня зима виявилася на рідкість суворою, що не оминуло і південну Одесу. Чим більше місто опинялося у полоні снігу і морозу, тим частіше в одеській команді думали про Туреччину. Адже через погодні умови тренерський штаб "Чорноморця" раз у раз змушений був вносити корективи у сформований раніше план роботи. Підготовка пішла шкереберть - як щодо проведення занять, так і контрольних ігор. У цій ситуації нічого іншого Сергію Ковальцю і К * не залишалося, як задовольнятися спарингами на промерзлому полі клубної бази в Совіньоні та штучних газонах в селі Маяки і Тирасполі. У ролі суперників виступили представники другої ліги - зорянської "Балкани", одеська "Реал-Фарма" і багаторазовий чемпіон Молдови - "Шериф".

А коли стало ясно, що фраза з відомого твору "не потрібен нам берег турецький..." вперше за останні дев'ятнадцять років набула в одеському клубі реального значення, "Чорноморець" вирушив на тренувальний збір у ... Київ, що страждає від снігових заметів і сильних морозів. І якщо хтось подумав, що до столиці "моряки" вирушили з метою знайти хоча б сильніших спаринг-партнерів, з якими можна було б помірятися силами на натуральному газоні, це не так. Обидва контрольні матчі були зіграні на штучному полі манежу навчально-тренувальної бази київського "Динамо" в Конча-Заспі з молодшими за рангом колективами - друголіговим "Епіцентром" з Дунаївців Хмельницької області та аматорським "Лівим берегом" з Києва.

Борги по зарплаті, неможливість готуватися в належних умовах, низький рівень більшості суперників в контрольних матчах і відсутність кадрового посилення у вигляді кваліфікованих виконавців ставлять під сумнів досягнення "Чорноморцем" поставленої мети - виходу в еліту. В таких умовах будь-якому тренерові працювати архискладно. Особливо коли чи не кожен день підходять футболісти з одним і тим же питанням: "Тренер, коли нам віддадуть борги по зарплаті?". Терпіти Сергій Ковалець не став - пішов. І зрозуміти його можна.