У 2015 році в УПЛ грало два Динамо. Київське та з Ужгорода з 13 орендованими

Вже на заході існування "Говерла" намагалася всіма правдами і неправдами втриматися в УПЛ. На клубі висіли мільйонні борги, тому вже ніхто у осудному стані в проєкт сімейства Шуфричів не вірив. Але на Закарпатті знайшли вихід, як продовжити грати, зібравши непоганий колектив: орендувати футболістів у "Динамо". Столичний клуб продовжував платити зарплату своїм гравцям, а "Говерла" використовувала цей ресурс у власних цілях - для боротьби за виживання в УПЛ.

З точки зору київського клубу відправити на захід країни практично повноцінну команду виглядало логічно: ряд футболістів на той час вже переросли рівень "Динамо-2" або "Динамо" U-21, але однозначно не дотягувалися до першої команди "біло-блакитних" - таким чином, молодь отримувала ігрову практику на рівні УПЛ.

Спортивний департамент "Говерли" в цій ситуації також зрозуміти можна: стояло завдання хоча б дограти сезон, і його виконання поклали на орендованих. Спочатку в заявці ужгородського клубу опинилося 12 "динамівців". Ще до закінчення літа до них приєднався Віталій Каверін, але повернувся до Києва Павло Полегенько. Також закарпатці позичили у "Карпат" Михайла Сергійчука, а у "Шахтаря" - Ігоря Гончара.

Це призвело до того, що 1 серпня 2015 року ужгородці встановили рекорд УПЛ, який можна тільки повторити, але не перевершити: В'ячеслав Грозний виставив у старті на поєдинок проти "Шахтаря" 11 орендованих "динамівців". Зі своїх на поле вийшов тільки "Халк" Худоб'як, з'явившись за дев'ять хвилин до фінального свистка.

Ми вирішили поглянути на долю футболістів, які на той момент вважалися одними з найперспективніших в "динамівській" структурі і отримали шанс заявити про себе через ужгородську "філію".

Хто досі в УПЛ

Варто почати з того, що шість гравців з тринадцяти зараз продовжують виступи в Прем'єр-лізі - доволі непоганий відсоток "успішності": школа В'ячеслава Грозного пішла футболістам на користь. Хтось із наведеного нижче секстету на якийсь час їхав за бугор, але зараз на батьківщині.

У Сергія Люльки до середини 2015 року за спиною був досвід у ліберецькому "Словані", де він провів продуктивні півроку. Але потім кар'єра вгору не пішла. Після чеського періоду захисник варився в "динамівській" структурі, звідки і перебрався на Закарпаття, де став основним. Незабаром був ще один вояж в Ліберець (цього разу марний), а потім футболіст виступав та виступає за скромні навіть за мірками УПЛ клуби: вже кризовий "Чорноморець" і нинішній ФК "Львів". У проміжках між півднем і заходом країни був період в "Десні", але там Люлька знаходився більше на підхваті.

Для Павла Полегенька "Говерла" стала першим досвідом поза структурою "Динамо". Однак в Ужгороді він надовго не затримався: всього чотири матчі (три виходи на заміну), після чого латераль продовжив сезон в "Динамо-2" в Першій лізі. У 2016-му Полегенько покинув столицю, продовживши кар'єру в кропивницькій "Зірці", а з 2018-го - в "Маріуполі".

Орест Кузик у "Говерлі" також дебютував на професійному рівні. Він був лідером закарпатського колективу і подавав великі надії. Однак поки його кар'єра не обходиться без вибоїн. Після Закарпаття київський клуб відпустив гравця в статусі вільного агента. Він припав до двору в кам'янській "Сталі", де провів практично два роки, звернувши на себе увагу ПАС "Яніни", але грецький період виявився взагалі ні про що. З літа 2019-го греки здають його в оренду в Україну: спочатку в "Дніпро-1", а зараз в "Десну". В обох клубах виглядає досить переконливо.

Зліва - направо: Сергійчук, Цуріков і Кузик

До "Динамо" і подальшої оренди в "Говерлу" Андрій Цуріков здорово виглядав у запорізькому"Металурзі". Переїзд в столицю України начебто і був спробою до більш серйозних конкуренції та турнірів, проте практично ні до чого позитивного не привів: всього вісім виходів на поле у складі "біло-синіх". Ну, а після цього почалися оренди: запорізький "Металург", "Говерла", "Левадіакос", "Олександрія". Тільки з літа 2017 року футболіст на вільних хлібах, додавши в свій послужний список чеський "Яблонець" і "Дніпро-1".

Дмитро Хльобас вважався основним форвардом у В'ячеслава Грозного: за півроку нападник 16 матчів з 16-ти починав у стартовому складі, ставши найкращим бомбардиром команди (лише 4 голи, але в тому сезоні закарпатці всього забили 13). Надалі Хльобас продовжив писати свою автобіографію в орендах: "Ворскла" і "Динамо" Мінськ. З липня 2018 року футболіст виступає в "Десні", якій дістався безкоштовно.

Уродженець Єкатеринбурга Олексій Хобленко в "Говерлі" був якраз на підміні у Хльобаса. Кар'єра Олексія поки нагадує гірки: сезон у ФК "Полтава", півроку в "Говерлі", два з половиною роки в "Чорноморці", а також переважно виходи на заміни в познанському "Леху" і брестському "Динамо". Три місяці тому форварда підписав "Дніпро-1".

Хто грає в ПФЛ

Разом із Сергієм Люлькою Віталій Каверін в тій команді був найстаршим орендованим (обом тоді було по 25 років). Вінгер у 18 дебютував в УПЛ, що, мабуть, і стало для "Динамо" приводом забрати гравця у "Дніпра". Однак, як і в складі дніпрян або "Кривбасу", зачепитися за місце в першій команді киян футболіст не зміг, тому почалася чотирирічна оренда: в запорізький "Металург" і "Говерлу". Після столиці України футболіст чергував часи в "Чорноморці" та "Поділлы" з творчою відпусткою. Наразі гравець продовжує виступи у рідному Хмельницькому.

Олексій Савченко дуже багато років віддав ПФЛ. В УПЛ він вибирався тільки заради "Говерли" і " Чорноморця". Решту часу хав виступав на рівні Першої або Другої ліг, де залишається на дуже хорошому рахунку: "Динамо-2", "Черкаський Дніпро", ФК "Полтава", "Полісся", "Оболонь-Бровар".

Хто за кордоном

У голкіпера Артура Рудька дуже серйозний досвід сидіти на лавці запасних в "Динамо". Вершиною його кар'єри можна вважати кінець 2016-го і початок 2017-го, коли він був основним у першій команді "біло-синіх". Але весь інший час він зі змінним успіхом виступав за ДК2 в Першій лізі, один раз відправившись до оренди в "Говерлу", де півроку вважався "номером один". Минулого літа воротар залишив Київ та підписав контракт із середняком чемпіонату Кіпру "Пафосом", де він нині основний.

Згідно Трансфермаркт, на Євгену Чумаку на той час висів найбільший цінник серед орендованих "Говерлою". У центрхава були яскраві періоди в кар'єрі у вигляді ігор у Лізі чемпіонів за київське "Динамо", але в основному його футбольний шлях виявився набагато скромнішим: жодинське "Торпедо", "Зірка", "Карпати", могильовський "Дніпро", чернігівська "Десна", грузинський "Шевардені", а також узбекистанські "Бунедкор" і "Металург" Бекабад.

Латиш Віталійс Ягодінскіс після розставання з "Динамо", академію якого закінчував, трохи помандрував Європою і зараз осів у рідних стінах. Центрбек пограв за угорський "Діошдьєр", румунську "Політехніку" Ясси, плюс латвійські "Вентспілс", РФС і зараз у "Валмієрі".

Хто загубився

Атакуючий півзахисник Віталій Гемега на початку кар'єри здорово виглядав у "Динамо-2" і "Говерлі", де був залізним основним. Але потім почалися труднощі: у плоцькій "Віслі" і донецькому "Олімпіку" грав зі змінним успіхом, а у львівському "Русі" та вінницькій "Ниві" взагалі не провів ані хвилини. Виною всьому - проблеми зі здоров'ям.

Зліва - направо: Гемега, Хльобас і Ягодінскіс проти Безуса

В'ячеславу Лухтанову зараз всього 25, проте він вже завершив кар'єру. На жаль, в його футбольному шляху також не було нічого екстраординарного: "Динамо-2", "Геліос", "Верес" (ще до УПЛ) і "Олімпік" (практично всі півроку провів у запасі). Білоруські "Смолевичі" були його останнім клубом.

І ще два орендованих

Того літа два футболісти на тимчасових правах перебралися до Ужгорода не з "Динамо".

Михайло Сергійчук приїхав на Закарпаття з "Карпат". До цього нападник пройшов великий шлях у ПФЛ, і в ужгородському клубі показав, що він готовий до УПЛ. При Грозному гравець був, в принципі, основним, після цього непогано виглядав у "Олімпіку" та "Вересі". Але потім щось пішло не так: "Ворскла" і "Десна" - це вирвані роки, в латвійському "Вентспілсі" його використовували тільки з лавки запасних, а з січня цього року він вільний агент.

Захисник Ігор Гончар часто виходив в основі в "Говерлі", а потім провів непогані півроку в словацькій "Сениці". Після цього у футболіста випали практично півтора сезони (друге півріччя в "Сениці" він не грав, як і в "Ворсклі"). Знайти себе у футболіста вийшло з вересня 2018-го: один корисний сезон у першоліговому "Гірнику-Спорті", а з серпня 2019-го Гончар у "Львові".

У матеріалі використані фото UA-Футбол

Читайте такожТак де все-таки Радченко? Кого Маркевич називав дебілами в молодіжній команді Металіста