Суркіс: Ахметов, напевно, втратив у бізнесі більше, ніж будь-хто інший за час війни

Президент "Динамо" Ігор Суркіс розповів про свої взаємини з Рінатом Ахметовим.

– Ви з Ахметовим давно спілкувалися?

– Одного разу я з ним спілкувався після початку повномасштабного вторгнення, але це було коротке спілкування. Здається, це було на церемонії прощання з Леонідом Кравчуком.

Можна говорити, що завгодно, але Ахметов – це людина, яка на чуже горе відгукується першою. І перший, коли Кравчуку стало погано, він викликав німецьких лікарів із Німеччини, щоб його проконсультували. І дав свій літак, привіз цих лікарів. Тоді була рекомендація відправити Кравчука до Німеччини. Він був там майже 8 місяців, де я його кілька разів відвідував.

Була найважча операція, яку Тодуров провів чудово. Навіть німецькі лікарі це оцінили. Ми їздили до Мюнхена разом із братом, провідували кілька разів Кравчука разом із Сергієм Льовочкіним. У всіх нас була надія, що він видужає. Але, на жаль… Кажуть, що дата народження та смерті написана одразу. Але так вийшло, світла йому пам'ять.

Ахметов, якщо не дай боже якесь горе - на нього завжди можна розраховувати. Я вам гарантую. Допомога, яку він надає, – честь йому за це і хвала. Він, напевно, втратив у бізнесі більше, ніж будь-хто інший під час війни. Він патріот України, нікуди не виїжджав, перебуває тут.

Але скажу вам відверто - я б теж із задоволенням сидів у Києві на нашій базі. Там зараз команда заїхала, ми не знаємо, як її розмістити, бо мами, бабусі багатьох дружин футболістів продовжують там жити.

Ми жили в СРСР, коли були піонери, комсомольці, Жовтень. Я не міг навіть уявити, що таке можливо. А вони залишилися там – у Росії. Повірте мені, лишилися там. Спочатку жовтень, потім піонер, потім комсомолець, потім член партії - ось вони в такій парадигмі живуть досі. Вони не розуміють, що таке вільно жити, ні перед ким не плазати, говорити, що хочеш.