Був рух не руки, а корпусу з притиснутою до нього рукою. Чому епізод Беніто - Ракицький – це не пенальті

Другий ігровий день 22-го туру УПЛ був багатим на резонансні суддівські рішення або їхню відсутність. Але чи не найважчим епізодом усього дня виявився момент з влучанням м'яча в руку Ракицькому після удару Беніто в матчі "Динамо" – "Шахтар" (1:1).

Арбітр в полі Віталій Романов вислухав підказку ВАР, але не пішов дивитися повтор. Рішення – не пенальті. Велів продовжити гру.

Як пояснив суддівський експерт Мирослав Ступар, рішення Романова виявилося правильним. У цьому епізоді важливі два нюанси:

• куди точно влучив м'яч;
• чи був рух руки на зустріч м'ячеві.

Перше визначити майже нереально. Дуже погані повтори. Тому, до речі, арбітр в полі й не йшов дивитися ВАР. Йому банально б не показали чітких кадрів, бо на ВАРі судді бачать те саме, що глядачі – в ТБ трансляції. Чи то був лікоть, чи плече, чи нижня частина руки (ближче до кисті) – сказати точно неможливо. Суддя теж цього не міг побачити навіть на повторах (з причин, наведених вище). Тож обрав позицію "не впевнений – не призначай".

Щодо руху до м'яча – то він був, але не руки, а корпусу, тулуба, до якого була притиснута рука. Ракицький намагався корпусом заблокувати політ м'яча, а не зіграти рукою. Тому це не пенальті.

Але якщо аналізувати інші епізоди, то питання до Романова знайдуться. У першому таймі Степаненко "засадив" Бульському в спину, на що Романов не зреагував. Дарма. Адже це був не "тонкий", а дуже явний фол. Потім Бондар "зрізав" Волошина біля лінії воріт біля кутового прапорця, а суддя призначив удар від воріт. Теж помилка, зумовлена втратою концентрації уваги.

Тож Романов правильно трактував найрезонансніший епізод матчу, але допустив інші, дрібніші помилки, які зіпсували враження про арбітраж.