ВАРварство, або Бал за відсутності Довбика. Акценти глядача на іграх 2-го туру УПЛ

Загалом тур виглядає бадьоро та благополучно: більше трьох голів за гру, в середньому, і лише одна нічия (причому в матчі за участю чемпіона). Лише три команди не забили голів – менш як чверть учасників УПЛ.

Привертає увагу те, що чи не вперше в історії Ліги ВАР обслуговував цілу половину матчів туру. І так, "Дніпро-1" проти амбітного суперника і без найяскравішої персони минулого сезону – це було цікаво вже саме собою.

• Оболонь – Динамо 2:4
• Рух – Ворскла 4:1
• Олександрія – Металіст 1925 1:0
• Колос – Чорноморець 2:0
• Верес – Шахтар 1:1
• Дніпро-1 – Полісся 2:1
• Минай – ЛНЗ 0:3
• Зоря – Кривбас 1:3

Видовищність. Бадьоро виглядала половина поєдинків. Київське дербі стало поки що найвидовищнішим матчем нового сезону – півтора десятки реально гольових моментів. Наступною не лише за кількістю забитих м'ячів, а й за загальною глядабельністю була гра у Львові. Третім назвав би поєдинок у Рівному. І цілком годиться у цей ряд зустріч "Дніпра-1" із "Поліссям".

Зовсім нудних як би не було. Якщо ж шукати методом виключення, то порівняно з іншими менше гольових шансів ми побачили в Олександрії.

Інтрига. "Олександрія" ж і єдиною покінчила з інтригою ще до перерви. Після доленосного голу Шулянського на 37-й хвилині "Металіст 1925" не мав жодної явної можливості зрівняти рахунок.

В останні півтайму нас продовжувала тримати у невіданні половина матчів туру.

Мабуть, лише вилучення Груші на 73-й хвилині підписало вирок "Оболоні" у грі з "Динамо". "Колос" розпечатав ворота "Чорноморця" чотирма хвилинами пізніше, і цей гол Велетня покінчив із надіями гостей на нічию - далі рахунок лише подвоївся.

"Верес" міг засмутити "Шахтар" до неможливості, якби на 80-й хвилині Різник не врятував команду ван Леувена від поразки, відбивши удар Шевченка. А Бабенко приніс перемогу "Дніпру-1" над "Поліссям" своїм ефектним голом уже у компенсований час.

Логіка. Максимально закономірний рахунок був зафіксований в Олександрії, де господарі поля "награли" на типові 1:0, та у Рівному, де виглядали однозначні 1:1. "Дніпро-1" також заслуговував на свою перемогу саме з мінімальною перевагою.

А взагалі тур ознаменувався повним тріумфом логіки: нелогічним результатом не завершився жоден з його поєдинків.

Суддівство. Напевно, жоден з епізодів в історії нашої співпраці з моїм консультантом Юстасом не викликав такої бурхливої та тривалої реакції з найдрібнішими подробицями з його боку, як гол "Шахтаря" у Рівному. Причому, ця думка коригувалась, а то й змінювалася – з урахуванням нової інформації про різні нюанси.

Якби я взявся тут цитувати всю цю еволюцію оцінок, швидше за все вона зайняла б не менше половини тексту статті. Тож зупинюся на підсумку. На остаточний і вже безповоротний погляд мого колеги по блогу (формувався на секунду протягом п'яти днів), штрафний удар Матвієнку слід було перебивати.

Відповідно, гол мав би бути скасований. І "Верес" постраждав від суддівства. Рефері матчу – Шандор. ВАРу не було, та й втручатися у подібних випадках у гру не в його компетенції.

А ось у Ковалівці він був, але не спрацював так, як це прийнято в Європі та найкращих домах Філадельфії. Юстас: "Як на мене – 34-а хвилина – рука у Бурди у неприродному становищі".

Спойлер: випадковий відскок від грудей у руку не грає - в останній Лізі чемпіонів, наприклад, за це регулярно ставили пенальті. Ми самі не в захваті, але це медичний факт – нині кошерно судити саме так. Тому "Чорноморець" можна вважати потерпілим від суддівської помилки, і що характерно за рахунку 0:0.

Рефері – Кривушкін. Відеоасистентка – Романюк.

У Києві, на думку Юстаса, всі рішення арбітра були правильними. Крім одного: визначити справедливість скасованого голу Мединського у ворота "Динамо" неможливо. Тут нам так і не показали ніякого "наскального живопису" - ліній ВАРу, а без них, поклавши руку на серце, ніякого офсайду й не видно.

Відеоасистент – Омельченко. І залишається лише дивуватися тій впевненості, з якою відреагував лайнсмен, коли навіть на відеоповторі ні чорта не зрозуміти. Втім, можливо, суддів "підставив" режисер, який пропустив повз таку важливу картинку з тією ж лінією?

У будь-якому випадку, її наполеглива відсутність породжує невиразні сумніви - можливо, і "Оболонь" таки-постраждала тут, за рахунку 0:0. Адже надалі в рахунку вело вже лише "Динамо".

Чомусь згадалася улюблена приказка мого товариша по роботі на ТБ, до речі - відеоінженера: "Техніка в руках дикуна - купа металобрухту". Поки що наявність ВАР аж ніяк не рятує нас від ляпсусів.

Везіння. Ні, пані Фортуна цього разу нікого не облагодіювала щодо придбання очок. І все ж таки варто згадати ту ж "Оболонь", яку, на відміну від Феміди, вона опікувалася, як могла.

На 41-й хвилині, при 0:2 удар Ярмоленко прийняла на себе стійка воріт "пивоварів". А за дві хвилини різниця в рахунку замість великої стала мінімальною. Кульмінацією везіння в турі стала 54-а хвилина київського матчу, коли при 2:3 штангами поспіль пройшлися Сидорчук і той же Ярмоленко. Після чого успіх відвернувся від суперника "Динамо" - на полі з'явився Груша…

Особистості. Саме Ярмоленко, на мій погляд, і став найпомітнішою фігурою туру, взявши участь у семи яскравих епізодах, включаючи три голи "Динамо". Другим назву його одноклубника Буяльського, який поступився йому лише зовсім небагато. Гідний бути у трійці їхній суперник з "Оболоні" Черненко – учасник п'яти епізодів та двох забитих м'ячів.

Крім них, обов'язково відзначу Климчука ("Рух"), потім - Калітвінцева: він взяв участь у всіх більш-менш значущих атаках "Олександрії". До перерви явно задавав тон у "Шахтарі" Зубков.

З точки зору ефективності виділялися Ванат з "Динамо" та Едсон з "Руху". З тих, що вийшли на заміну - Янаков ("Полісся"). І, увага – жодного воротаря! У цьому сенсі наш бал без Довбика, на жаль, підкачав.

Симпатії. Нічого нового та відмінного від тенденцій цього туру. Найбільше грало у футбол "Динамо", після нього - "Оболонь" та "Рух".

Список головних глядацьких розчарувань ширший – "Минай", "Чорноморець", "Зоря" та "Металіст 1925". Зовсім недалеко від них пішла "Ворскла".

Таблиця. З трійки лідерів, як на мене, парадоксально цікавіше за інших виглядає "Рух". Ніколи не викликало симпатій керівництво цього клубу, але команді Пономарьова на старті слід віддати належне. Якщо ще й втретє поспіль виграють, можна говорити про сенсацію старту.

"Динамо" пригнічує грою в обороні, тоді як "Олександрія" - в атаці.

Осічка "Шахтаря" цікава вже сама по собі. "Колос" сповідує сумний прагматизм і тому мені не цікавий.

"Дніпру-1" вдалося вийти сухим із води, не без допомоги раннього вилучення у суперника. Але перший бал у цьому житті після Довбика зараховано.

"Полісся" в цілому виглядає так само солідно і конкурентно. "Чорноморець"? Боюся, що на одеситів чекає, у кращому разі, сезон гойдалок. При тому, що високо злетіти навряд чи вийде навіть на коротку мить.

Вразили успіхи ЛНЗ та "Кривбасу". Несподівано порадували грою "Верес" та "Оболонь".

Засмучує провальний старт "Зорі" та "Ворскли". Хоча від другої саме у цьому турі чогось подібного, напевно, можна було очікувати. Та й рясні кадрові втрати обох команд говорять за себе.

А ось "Металіст 1925" та "Минай" внизу таблиці особисто мене не дивують. Хоча це саме ті жаби, що здатні вибратися з дна, збиваючи вершки в глечику.

Анонси. Центральний матч нового туру: "Шахтар" – "Олександрія". Наскільки спрацює скромна чарівність команди Ротаня проти пораненого звіра? Що це було у чемпіона з "Вересом" - прикрий епізод?

Інтригують зустрічі сусідів за таблицею - "Кривбасу" з ЛНЗ та "Ворскли" з "Зорею". Чи хтось із них зробить крок вгору? Нехай навіть мені здається, що я знаю, чия візьме. Якщо візьме, звісно.

Ну і, у світлі побаченого на старті, підвищений інтерес до поєдинку "Полісся" з "Рухом". В надії насамперед на змістовну гру.

Взагалі, мені завжди чомусь цікавіші перші тури, а не останні. Коли ще нічого не ясно, і з дебютного туману та хаосу лише починають проступати контури майбутнього табеля про ранги. І поки що все складається досить цікаво.