А де ж правда? П'ять тез за підсумками матчу збірної України

Головний комплімент команді Андрія Шевченка – вона не породила в серцях тих, хто спостерігав за грою, байдужості, яку часто породжувала збірна попередника Андрія Миколайовича. Так, не все вдалося; проте тут головне, що крижана маса зрушилась з місця.

1. Андрій Шевченко не підвладний догмам.

В розташуванні збірної України не виявилося класичного центрального нападника, який, на думку тренерського штабу, зміг би бути корисним в грі з Ісландцями з перших хвилин – і на полі не з'явилося жодного центрфорварда. Андрій Шевченко довірив позицію Вікторові Коваленку, перед яким не стояли рамки гри виключно в зоні центрального форварда. Уявити таку модель при попередникові Шевченка було нереально. На поле виходив навіть стоячий Селезньов, - бо так заведено. Але ж коли немає нормального нападника, то краще зіграти без нього, чи не так?

2. Штаб Шевченка не досконало вивчив характеристики поточної форми своїх підопічних.

Андрій Шевченко зауважував, що тренерським штабом була проведена колосальна робота щодо аналізу поточної форми тих гравців, які отримали виклик до збірної. Також був проаналізований стиль гри кожного з підопічних, на основі чого Андрій Шевченко "відсіяв" непотрібних на даному етапі футболістів. Втім, як продемонстрував матч, повністю вгадати зі складом тренерський штаб не зумів.

І якщо в ситуації з інертним Коноплянкою, цілком ймовірно, мав місце ефект несподіванки для самих тренерів (тобто, Євген зіграв нижче очікувань і власних можливостей), то ситуація з Зозулею – показова. Роман навіть в найліпшій своїй формі лише вряди-годи здатен бути корисним, а коли Зозулі не вистачає ігрової практики – на дивіденди розраховувати не доводиться взагалі. Тренерський штаб делікатності ситуації не відчув. Як і не відчув моменту, коли потрібно було знімати з поля Євгена.

З іншого боку, на противагу можна навести факт виходу в основі Едуарда Соболя, щодо спроможності якого допомогти збірній були сумніви. В даному випадку Андрій Шевченко та компанія втрапили в десятку.

3. Відсутність балансу молоді-досвіду – на шкоду.

Мабуть, рішення виставити в центральній зоні в'юнкого Зінченка, підстрахувавши його більш прямолінійним, зате працьовитішим Сергієм Сидорчуком, було вірним. Але Андрій Шевченко не відчув моменту, коли Олександр вже банально "наївся" і його біганина навколо потужних ісландців стала не лише неефективною, а навіть – шкідливою. Своєчасна заміна Зінченка на, наприклад, Руслана Ротаня могла надати атакам українців нового імпульсу. Грі збірної України, яка опиралася на контроль м'яча, можливо, не вистачало саме диригента.

4. Малоефективність атак при високому відсотку володіння м'ячем – одна з головних проблем команди.

Україна тотально переважала Ісландію за відсотком володіння м'ячем, але в підсумку завдала ударів по воротах суперника стільки, скільки й суперник – по наших. І ця картина вперше постала перед глядачем не вчора – подібне можна було спостерігати й на чемпіонаті Європи 2016. Очевидно, уже тоді Андрій Шевченко "пристосовувався" до крісла "головного", зробивши ставку саме на контролі м'яча. То перший крок до концептуальної зміни малюнку гри збірної України. Але наразі не видно, за рахунок чого буде зроблений крок другий (тобто, як тренерський штаб збирається витискати дивіденди з контролю м'яча).

5. Відсутність кадрового резерву – проблема, яка може стати головним стримуючим фактором для Андрія Шевченка.

Очевидно, Андрій Шевченко зі своїми помічникам постарається збудувати атакувальну модель гри збірної України. Принаймні, про це свідчить зменшення кількості класичних хвилерізів у складі, активна гра флангових оборонців, а також вдумливий підхід до розіграшів стандартів (тепер з кожного моменту будуть намагатися витискати користь, не сподіваючись виключно на кількість положень). Але для такої моделі потрібні й відповідні футболісти.

Провалив гру Коноплянка, - а хто б міг його замінити? Типовий "бігунок" Іван Петряк? Універсал Каменюка? Хтось з "динамівського" резерву? Андрієві Шевченку доведеться або експериментувати (наприклад, використовуючи Соболя в півзахисті, запрошувати до збірної дебютантів), або розкривати лідерів у новій іпостасі. Інакше є ризик звести гру збірної до "бий-біжи".

Фото - UA-Футбол