Миколенко: Боснія та Ісландія – зовсім різні суперники. Не можу сказати, хто кращий з них, хто слабший

Захисник збірної України Віталій Миколенко поділився своїми очікуваннями від матчу плей-офф раунду відбору Євро-2024 проти Ісландії.

- Попереду у нас Ісландія. Ти сам уже придивлявся до цієї команди?

– Ми мали теорію з приводу Ісландії, тому ми розібрали суперника. Головний тренер нам дав установку, як ми гратимемо проти них.

– Маліновський має одноклубника, який забив три голи Ізраїлю. Може, Руслан щось розповідав про цього хлопця?

– Ну, ми й самі бачили. Маліновський багато не розповідав, ми й самі бачили, що дуже добрий гравець. Видно, що має цей нападаючий клас. Він може сам зробити момент із нічого. Тож треба стежити за ним.

– Як проти нього гратись? Чи це краще заздалегідь не казати?

- Як мені пояснити? Добре грати.

– Не давати йому дихати?

- Можна так сказати.

– Наскільки Ісландія сильніша за Боснію?

- Це зовсім різні суперники. Вони були в одній групі. У першій грі Боснія 3:0 виграла, у другій 1:1. Але це зовсім різні суперники.

Зараз ми граємо номінально вдома, трохи легше буде, ніж у Боснії. Десь важче, десь легше буде в цьому матчі, тому нічого не можу сказати, хто кращий із них, хто слабший.

– А в чому сила цієї команди?

- По-перше, те, що вони грають по одній тактиці дуже багато матчів поспіль, вони зіграні. На одну гру може будь-яка команда зібратись, якщо вони знають, як виконувати всі установки, як протистояти нам. Дуже важко проти таких команд грати.

- У нас трохи неприємні спогади про матчі з ними. Хлопці, які брали участь у тих матчах, є у нас у команді. Чи згадували матчі чи немає сенсу говорити про те, що було досить давно?

- Думаю, що немає сенсу говорити. Різні команди, різні футболісти. Багато склади змінилися. Це зовсім різні команди, можна сказати.

– Плей-офф – це такий певний рівень відповідальності, дуже непрості ігри. Із чим можна порівняти саме такий плей-офф?

- Це, мабуть, фінал кубку якийсь. Я вважаю, що вихід на чемпіонат Європи – це, можна сказати, такий міні-кубок ти виграв. Це кубкова гра. Кубкові ігри завжди важко грати.

– Попередній такий фінал був в Уельсі. Якщо порівняти хвилювання тоді й зараз – це те саме чи ми вже загартувалися?

– Не знаю, не можу сказати, більше хвилювання чи менше. Але тоді було хвилювання, бо то був мій перший плей-офф за збірну.

- Ти вже більш досвідчений у цьому сенсі.

- Трохи старший став.

- Після Боснії, де у нас не все складалося, які головні висновки нам потрібно зробити?

– Не можу вам сказати. Мабуть, Сергій Станіславович на все відповість. Моє завдання як футболіста – виконувати його встановлення. Не розповідатиму, що краще зробити, бо це трохи дизреспект буде для мене, до моїх товаришів по команді.

- Але все ж таки те, що можемо констатувати, що аналіз помилок був, і Ребров вказав на те, що потрібно змінити?

- Звичайно. Усі розуміють, що ми зіграли не так, як було потрібне. Так, ми виграли, і переможців не судять, але завжди є помилки, тим більше у цій грі, яку ми зіграли. Розібрали помилки, йдемо далі у фінал

- У грі з боснійцями ти не так часто, як ми звикли, підключався до атак. Така була вказівка?

– Я вже на прямому ефірі казав Владі Зінченку, що ось бачите, ви знаєтеся на футболі. У кожному матчі маю різні завдання, так як і у всіх футболістів нашій команді.

Ми підлаштовуємося під команду та розбираємо, як краще зіграти, наприклад, мені як лівому захиснику чи Мудрику як лівому півзахиснику. Тому дещо функції іноді змінюються.

– Який настрій у команді?

- Концентрація. Я сьогодні зауважив на тренуванні, що концентрація.

– Відчуваєш, що кожен із хлопців хоче потрапити до стартового складу?

– Звичайно. Тому що тут велика мотивація потрапити до збірної, а потім ще до основного складу. Тому у всіх мотивація, але всі ставляться один до одного з повагою і все відпрацьовують на максимумі, але без підніжок можна сказати.