Сергій Ковалець: В Україну вторгся середньовічний варвар

У період зухвалої війни, яку вже другий місяць російські фашисти ведуть проти України, всі думки наших громадян пов’язані лише з одним – перемогою над ворогом та настанням миру. Один з представників українського тренерського корпусу – Сергій Ковалець не є винятком.

53-річний фахівець, за плечима якого є досвід роботи у нинішній ролі у чемпіонатах України, Словаччини та Литви, і досі не може повірити у страшну реальність – підступне вторгнення північного сусіда до нашої держави.

- До цих пір в голові не вкладається, як таке може бути сьогодні у цивілізованому світі! - зітхає Сергій Ковалець. – Надворі XXI століття, однак росія, яка безпідставно вторглася на нашу землю, поводить себе як середньовічний варвар – цинічно, жорстоко та нещадно. Те, що нині відбувається у світі, неабияк вражає: колись у другій світовій війні українці допомагали росіянам перемогти фашистську Німеччину, а тепер Німеччина допомагає українцям військовим обладнанням, гуманітарними вантажами та притулком для наших біженців у війні з росіянами. Це парадокс, про який ще трохи більше восьми років тому ніхто на планеті й збагнути не міг! Проте тепер всі зрозуміли, яку загрозу таїть в собі росія. Недаремно її давно називають країною-агресором та імперією зла. Це війна не росії з Україною, а росії проти усього світу. Проти людяності, миру, свободи та усіх канонів добра. Виходить, що наша багатостраждальна Україна є саме тією силою, якій було визначено долею чинити опір цьому злу. У цій запеклій сутичці з ворогом наші збройні сили, територіальна оборона та мешканці міст і сіл проявляють неабияку мужність, відвагу та єдність. Шкода лише, що країни Заходу надто зволікають із своєчасною допомогою Україні – передусім, у закритті неба. Втім, зараз ми бачимо, що і без надання літаків вправність ЗСУ досить висока. І це обнадіює. Впевнений, що з такими воїнами нам не страшний ніякий ворог.

- За період футбольної кар’єри ви багато разів грали проти російських команд у чемпіонаті СРСР, а потім не раз зустрічались і у матчах за участю ветеранів. Із росії з метою підтримки у час війни хтось із колишніх колег по ремеслу з вами контактував?

- Ні. І в цьому я не бачу нічого дивного. Адже ні для кого не секрет, що російська пропаганда за багато років настільки затьмарила людям свідомість, що вони від неї просто очманіли. Тема України стала на федеральних каналах чи не найголовнішою, спрямованою на промивання мізків. А коли тобі з дня у день, та ще й з ранку до ночі розповідають неймовірні за своїм примітивізмом та абсурдністю вигадки, то рано чи пізно в них починаєш вірити. Це щось на кшталт відомого прислів’я "Вода камінь точить". Особливий цинізм у пропаганді спостерігається останніх вісім років – він і зомбував майже все населення росії. Саме тому ніхто із колишніх суперників з цієї країни мені не телефонував і не слав смс-повідомлень. До того ж, існуючий режим на росії зараз такий, що всі залякані. Про що можна говорити, коли за вживання слова "війна" людині світить до п’ятнадцяти років ув’язнення! А про мітинги я взагалі мовчу: варто лише комусь просто вийти на площу – і можна відразу ж потрапити до автозаку.

- Жорсткі санкції, застосовані проти країни-агресора у різних сферах, торкнулися і російського футболу. Як відомо, клуби та збірні росії були виключені із змагань, що проводяться під егідою ФІФА та УЄФА…

Все цілком закономірно. Хто що заслужив, то й отримує. Хоч багато хто намагається стверджувати, що спорт загалом і футбол зокрема знаходиться поза політикою, це не так. Насправді вони нерозривно пов’язані, і від цього факту нікуди не дінешся. Так було, є і буде. Сьогодні всі ми бачимо, як спортсмени різних країн виходять під час змагань у формі чи з банерами із українською символікою або ж нашим національним прапором. Та й вболівальники на трибунах влаштовують відповідний перформанс, спрямований на підтримку України. Це дуже зворушливо – бачити, як вся планета об’єдналася навколо нашої держави. На велику подяку за свою громадянську позицію заслуговують й українські футболісти, які грають у Європі – Ярмоленко, Зінченко, Малиновський, Зозуля та багато інших. Всі вони допомагають нашій армії та громадянам України коштами та гуманітарними вантажами. Їхня допомога дуже важлива у такий непростий для країни час. За це всім нашим легіонерам від народу низький уклін.

- Як гадаєте, наскільки довго триватиме війна?

- Важко сказати, адже це річ непрогнозована. У Кремлі розраховували взяти Київ за два-три дні, а все у планах фашистів пішло шкереберть. Зрозуміло, всім нам хочеться, аби весь цей жах закінчився якнайшвидше і настав мир. Однак не все так швидко відбувається, як нам того хотілося б. Сценарій війни важко передбачити. Втім, можу сказати, що Збройні сили України з Божою допомогою змусять ворога раз і назавжди забути дорогу до нашої країни. Сподіваюсь, що прогнози компетентних осіб щодо завершення війни через місяць справдяться.

- Останнім часом чимало розмов точиться щодо долі футбольного сезону-2021/22 в Україні. Є навіть думки завершити чемпіонат, затвердивши його підсумки зважаючи на поточні показники у турнірній таблиці. Що думаєте з цього приводу?

- Зараз найголовніше для кожного з нас – мирне небо над головою. Щоб наші діти та внуки могли у недалекому майбутньому гідно відстоювати честь збірної України з футболу. А що стосується продовження нашого чемпіонату, то всі ці питання вирішуватимемо потім, після настання миру.