Атлетіко рвався до чемпіонства, але забуксував. За останні чверть століття лише 3 команди забирали чемпіонський титул у Барси і Реала

30 квітня 2021, п'ятниця. 14:58

Алекс Маннанов Автор UA-Футбол

Взимку "Атлетіко" випереджав другу команду національного чемпіонату на 10 очок. Зараз "Реал" і "Барса" скоротили відставання до двох пунктів, при цьому у каталонців ще матч в запасі.

Саме час згадати всі випадки за останні чверть століття, коли чемпіонами країни ставали не два вічних гегемони.

1995/96: "Атлетіко"

Тренер: Радомир Антич
П'ять головних зірок: ПВЗ Милінко Пантич, ПВЗ Дієго Сімеоне, НАП Любо Пенєв, ПЛЗ Хоселу Камінеро, НАП Кіко Нарваес
Показники в чемпіонаті: +26, = 9, -7, 75:32
Відрив від 2 місця: 4 очки ("Валенсія")

Радомир Антич, заступивши на найнебезпечніший пост тодішньої Прімери - місце тренера мадридського "Атлетіко", звідки одіозний президент Хесус Хіль звільняв фахівців пачками, - насамперед попросив купити йому півзахисника Милінко Пантича з, соромно сказати, грецького "Паніоніса". Хесус Хіль довго вирував і говорив про те, що не знає ні такого гравця, ні такого клубу, але в кінці кінців все-таки здався під натиском нового наставника.

В результаті Милінко Пантич отримав десятий номер і став найголовнішою зіркою чемпіонського "Атлетіко". Креативити йому допомагав Хосе Луїс Камінеро, а в атаці діяли два ударних (зріст обох – під 190, косий сажень в плечах) форварди – Любо Пенев і Кіко Нарваес, що на двох наколотили в Прімері 27 м'ячів.

Слід зазначити і надійність оборони "Атлетіко": команда пропустила найменше голів у чемпіонаті (32 в 42 матчах), голкіпер Хосе Франсіско Моліна забрав "Трофео Самора", а четвірка головних оборонців в особі Дельфі Хелі, Санті, Роберто Солособаля і Тоні Муньоса діяла максимально злагоджено.

Чемпіонська мозаїка була б неповною без опорного півзахисника Дієго Сімеоне, якого в Лізі ненавиділи всюди, крім стадіону "Вісенте Кальдерон": аргентинець забив у чемпіонаті 12 м'ячів і славився як видатний майстер підкилимної боротьби. Він хапав суперників за волосся, бив в пах, і взагалі, не соромився, як тільки арбітр дивився в іншу сторону.

1999/00: "Депортіво"

Тренер: Хав'єр Ірурета
П'ять головних зірок: ПВЗ Джалмінья, НАП Рой Макай, ПВЗ Мауро Сілва, ПЛЗ Донато, ПВЗ Флавіо Консейсао
Показники в чемпіонаті: +21, = 6, -11, 66:44
Відрив від 2 місця: 5 очок ("Барселона")

Містичний двохтисячний рік, як і годиться, приніс дивні результати: до Сегунди вилетіли "Атлетіко", "Бетіс" і "Севілья", а чемпіоном стала команда, яка програла 11 матчів. Це, втім, анітрохи не применшує заслуг "СуперДепора": в тому, що "Барселону" Луї ван Гала і "Реала" Джона Тошака і Вісенте дель Боске постійно штормило, винні тільки вони самі.

"Депортіво" теж йшов нерівно – наприклад, взимку команда видала серію з семи поразок в дев'яти матчах (у всіх змаганнях), але конкуренти спотикалися куди частіше.

Хабо Ірурета побудував видатну і вкрай креативну лінію півзахисту, що складається з чотирьох бразильців, а в атаці шаленів нідерландський форвард Рой Макай, який забив 22 голи. Він проведе в Ла-Коруньї чотири сезони, після чого відправиться в мюнхенську "Баварію".

Найцікавіше – в складі "Депортіво" не було дійсно великих зірок (в ту пору в цій якості виступав тільки Макай і близько підібратися до даного статусу Джалмінья), але все одно приз переможця Прімери вперше й поки що востаннє відправився на стадіон "Ріасор".

2001/02: "Валенсія"

Тренер: Рафаель Бенітес
П'ять головних зірок: ВР Сантьяго Канісарес, ЗХ Роберто Айяла, ПВЗ Давид Альбельда, ПВЗ Франсіско Руфете, ПВЗ Мігель Анхель Ангуло
Показники в чемпіонаті: +21, = 12, -5, 51:27
Відрив від 2 місця: 7 очок ("Депортіво")

У 2001-му році Рафаель Бенітес вивів в іспанську "вишку" "Тенеріфе" і отримав несподіване запрошення від "Валенсії", котра шукала нового наставника замість Ектора Купера, що пішов в "Інтер". На "Местальї" новоявлений "містер" вибудував ультразахисну систему гри: більшість матчів "Валенсія" закінчувала з рахунком 1:0 (10 таких перемог в сезоні), ударний форвард Сальва Бальєста, якого від лінії півзахисту відділяла прірву вільного простору, відзначився в національному чемпіонаті тільки 5 разів, а головним бомбардиром "Лос Чес" в турнірі став півзахисник Рубен Бараха, що лише 15 разів починав матчі в "старті".

32-річний голкіпер Сантьяго Канісарес отримав "Трофео Самора", а лінію оборони (Курро Торрес, Пау Пеллегріні, Роберто Айяла, Амедео Карбоні) іспанська преса називала еталонною. У команді вже був Пабло Аймар, але головними зірками в лінії півзахисту все одно вважалися Альбельда, Руфете і Ангуло.

Вболівальники інших команд іноді відзначали, що гра "Валенсії" занадто нудна, але саппортерам клубу Рафи Бенітеса було абсолютно наплювати на будь-яку критику: вони чекали чемпіонства 31 рік.

2003/04: "Валенсія"

Тренер: Рафаель Бенітес
П'ять головних зірок: ВР Сантьяго Канісарес, ПВЗ Міста, ПВЗ Вісенте, ПВЗ Рубен Бараха, ЗХ Роберто Айяла
Показники в чемпіонаті: +23, = 8, -7, 71:27
Відрив від 2 місця: 5 очок ("Барселона")

Через два роки "Валенсія" знову видала чемпіонський сезон.

Оборонні редути практично не змінилися (включаючи присутність 34-річного Сантьяго Канісареса, який знову взяв "Трофео Самора" і 38-річного Амедео Карбоні), хіба що Карлос Марчена виходив в стартовому складі частіше, ніж Мау Пеллегріні.

При цьому рівень атакуючої гри, так само, як і кількість голів, забитих командою, істотно зросла – в першу чергу завдяки тому, що атакуючі півзахисники Миста і Вісенте провели найкращий сезон в своєму житті: перший забив 19 голів, другий – 12, при цьому обидва направо і наліво роздавали асисти.

До купи "Валенсія" взяла ще й Кубок УЄФА, перегравши у фіналі "Марсель".

Саме після цього сезону Рафаель Бенітес відправився в "Ліверпуль".

2013/14: "Атлетіко"

Тренер: Дієго Сімеоне
П'ять головних зірок: НАП Дієго Коста, ЗХ Дієго Годін, ВР Тібо Куртуа, ПВЗ Коке, НАП Давид Вілья
Показники в чемпіонаті: +28, = 6, -4, 77:26
Відрив від 2 місця: 3 очки ("Барселона")

Перед останнім туром "Барсу" і "Атлетіко" розділяло три очки і командам мали очний поєдинок на "Камп Ноу". У Мадриді претенденти на чемпіонський титул відіграли по нулях, тому в разі перемоги "Барса" ставала чемпіоном. Тата Мартіно залишив в запасі Неймара, який вийде на поле тільки в другому таймі, господарі відкрили рахунок завдяки голу Алексіса Санчеса (це той самий сезон, коли Мессі сказав чилійському форварду: "Не можу повірити, що за тебе стільки заплатили!"), але відразу після перерви "атлети" відігралися зусиллями Годіна.

Звичайно, потім гості "сушилися", але зуміли-таки витримати результат, який їх абсолютно влаштовував: після нічиї з рахунком 1:1 "Атлетіко" святкував чемпіонство.

Перше за 18 років.

Які матчі залишилися претендентам на іспанське золото в нинішньому сезоні?

"Атлетіко" (1 місце, 73 очки, 60:22, 33 гри)