2 квітня 2018, понеділок. 13:46
Футбольний клуб "Говерла" українські вболівальники почали потрохи забувати. Ще б пак, адже свій останній матч у чемпіонаті України ця команда зіграла ще у сезоні 2015-2016 рр. Для вболівальників цей колектив асоціювався з сімейством Шуфричів, постійними скандалами через невиплату зарплат футболістам, підозрою у договірних матчах та низкою інших суперечливих моментів.
Ситуація із заборгованістю по зарплатні в ужгородському клубі тягнулася давно. Подейкують, що причиною зміни назви команди з "Закарпаття" на "Говерла-Закарпаття", а згодом – на "Говерла", були деякі юридичні нюанси, пов’язані з процесом атестації. Все просто: якщо "Закарпаття" могли бути давнішні борги по зарплатні, то юридично нова назва знімала відповідальність та зобов’язання перед будь-якими футболістами. Керівництво ж клубу пояснило зміну назви ребредингом. Частиною цього процесу стало призначення віце-президентом сина власника клубу Нестора Шуфрича – Олександра. Перші кроки молодого функціонера були досить вдалими. Команда на той час виступала у Першій лізі , що цікаво, і мала у своєму складі вдосталь легіонерів сумнівної якості. Коли ж тренером було призначено Олександра Севідова, бюджет зарплат урізався і майже повністю був змінений склад команди. Як не дивно, такі кроки дали результат і команда виграла чемпіонат Першої ліги з перевагою у вісім очок над запорізьким "Металургом" та ПФК "Севастополь".
Фінансова ситуація була стабільною, але за спортивним принципом команда не змогла зберегти прописку у вищому дивізіоні сезону 2012-2013 рр. Однак вчасно для ужгородської команди виникли проблеми у криворізького "Кривбаса", який не отримав атестат на наступний сезон. Саме його місце і зайняло дітище Шуфричів. В кінці сезону команду скандально залишив Олександр Севідов, перейшовши у львівські "Карпати". Йому "Говерла" програла декілька судів щодо розірвання контракту і виплати заборгованої зарплатні. Але це вже зовсім інша історія.
Команду влітку 2013-го року очолив В’ячеслав Грозний, що потягнуло за собою революційні зміни в процесі комплектації "Говерли". До команди протягом сезону прибуло біля 30-и нових футболістів. Але не зникли старі проблеми. Приміром, уже в листопаді, - після початку Революції Гідності, - розпочалися затримки із виплати зарплат. Опісля кошти майже не виплачувались аж до кінця сезону 2015-2016 років, коли команда припинила існування. На той час заборгованість складала декілька мільйонів доларів, проте більшість футболістів готова була йти на компроміс, сподіваючись отримати бодай якусь компенсацію. З деякими гравцями "Говерла" навіть підписала мирові угоди, хоча легіонери вимагали повного виконання контракту. А що Нестор Шуфрич? Повністю припинив фінансування клубу та оголосив його банкрутом.
Незважаючи на сумну історію і вкрай сумнівні методи управління, спрямовані на "Говерлу", команда залишалася вельми цікавим суб'єктом у вітчизняному футбольному господарстві. Це було яскраве відображення "футбольної пихатості" – коли навіть маленькі клуби дозволяли собі роздуті контракти для футбольних зірок минулого чи сьогодення, або ж просто ставали майданчиком для обкатки футболістів "старших братів". При цьому, нехтуючи принципами гармонійного розвитку клубу, такими як виховання власних кадрів, робота з вболівальниками, прозорий менеджмент.
Зрештою, через "Говерлу" пройшло багато футболістів, які згодом або до того зробили собі ім’я в українському та навіть європейському футболі. І хоч Шуфричам не вдалося переманити до Ужгорода Рікарду Куарежму (хоча спроби такі реально були), список і без того буде наповненим вельми відомими постатями. Ми спробували, згадуючи історію команди зі славного футбольного краю, сформувати свою символічну збірну ужгородської "Говерли".
Воротарська позиція дістається Максиму Коваля. Колись найперспективніший голкіпер України приїхав до "Говерли" на орендній основі з київського "Динамо" у пошуках ігрової практики. І він її отримав, одразу витіснивши зі складу досвідчених Бабенка та Надя. У сезоні 2014-15 рр. провів 20 матчів (всі в основі), у яких пропустив 32 голи. Варто зазначити, що Максим опинився в ужгородській команді вже після піку своєї кар’єри, який дозволяв бути основним у "Динамо" та дебютувати в збірній України.
Альтернатива – Рустам Худжамов. Ще один голкіпер, який був орендований у "Динамо". Але він, на відміну від Коваля, за основну команду не грав, виступаючи лише за "Динамо-2" та "Динамо-3". Провів в Ужгороді першу половину сезону 2005-2006 рр., зіграв 11 матчів, пропустив 12 голів. Вже після "Закарпаття" у його кар’єрі були ФК "Харків", перехід у "Шахтар" та дебют за збірну України.
Один із небагатьох вихованців команди, який потрапив у нашу символічну збірну. Дебютував за команду у 2001-му році ще у 16-річному віці. До 2006-го року зіграв за "Закарпаття" 72 матчі, забив 1 гол. Потім були "Карпати", "Шахтар", виступи за збірну України (11 матчів).
Альтернатива – Володимир Єзерський. До "Говерли" прийшов 36-річним влітку 2013-го року. Виступав за команду переважно центральним захисником, але найуспішніші для себе роки у "Дніпрі", "Шахтарі" та збірній України провів на правому фланзі. За "Говерлу" провів 8 матчів, голів не забивав, за збірну України – 39 (2).
Тарас Михалик перейшов до "Закарпаття" у 2005-му році з київського ЦСКА. У складі ужгородців виступав спершу на позиції нападника, а потім центрального півзахисника, провів 18 матчів та забив 3 голи. Вже взимку перейшов до київського "Динамо", де розкрився спочатку на місці опорного півзахисника, а з приходом Юрія Сьоміна – на місці центрбека. За збірну України зіграв 32 матчі.
Альтернатива – Серж Акакпо. Вихованець французького "Осера" перейшов у "Говерлу" взимку 2014-го року зі словацької "Жиліни". Провів 30 матчів, забив 1 гол. За збірну Того, віце-капітаном якої він є, провів 44 матчі, забив 1 гол.
У 2003-2005 рр. провів у складі "Закарпаття" 42 матчі, забив 2 голи. Срібний призер молодіжного чемпіонату Європи 2006-го року. З 2006-го року виступав за ФК "Харків", з 2009-го – за "Дніпро", де і провів свої найкращі роки. Грав у фіналі Ліги Європи 2014-2015 рр., де "Дніпро" поступився "Севільї". За національну збірну України зіграв 2 матчі.
Альтернатива – Олександр Чижевський. Протягом кар’єри виступав за "Карпати", "Шахтар", "Металург" (З), "Таврію", "Волинь" . З 2006-го по 2010-й рр. провів у складі "Закарпаття" 101 матч. Став першим футболістом у історії вищої ліги України, який провів понад 400 ігор. Свій 400-й матч він зіграв у вищому дивізіоні у якості капітана "Закарпаття".
Вихованець київського "Динамо" приїхав до Ужгорода за ігровою практикою влітку 2012-го року. Спочатку виступав у центрі поля, але згодом Олександр Севідов через кадрові проблеми поставив його зліва в захисті. Експеримент вийшов вдалим і Євген до кінця сезону виступав на цій позиції, ставши віце-капітаном команди. Влітку повернувся до "Динамо", де згодом витіснив зі стартового складу Бенуа Тремулінаса. Подальшому прогресу футболіста завадили травми та непорозуміння з керівництвом "Динамо", яке залишив взимку 2017-го року. За збірну України Євген провів 3 поєдинки.
Альтернатива – Денис Голайдо. Був орендований з сімферопольської "Таврії". Провів у складі "Закарпаття" 37 матчів з початку 2005-го року і до літа 2006-го, забив 1 гол. Після повернення став одним із ключових гравців команди і виграв з сімферопольцями Кубок України. За збірну України провів 4 матчі.
До "Говерли" приєднався у вересні 2013 року у якості гравця національної збірної Румунії. Провів 19 матчів, забив 3 голи. Залишив команду влітку 2014-го року і перебрався в клуб MLS "Чикаго Файр". Найуспішніші роки в кар’єрі провів у московському "Локомотиві". За збірну Румунії зіграв 50 матчів, забив 2 голи.
Альтернатива – Лукман Аруна. З 2008-го року виступав за "Монако". У 2011-му році його придбало "Динамо", де він спочатку був в основній обоймі. Навесні 2015-го року "Говерла" взяла його в оренду до кінця сезону. Особливої мотивації грати за ужгородців не мав, провів всього 5 матчів, але навіть особливо не стараючись, виділявся своєю технікою та баченням поля. За збірну Нігерії зіграв 8 матчів, забив 1 гол.
Ще один півзахисник, орендований у київського "Динамо" влітку 2013 року. Зіграв 20 матчів, забив 3 голи. Виділявся на полі нестандартним мисленням та хорошою технікою, швидко став лідером команди. Після оренди повернувся до "Динамо", де закріпився в основному складі та дебютував у збірній України.
Альтернатива – Валентин Слюсар. Вихованець київського "Динамо" двічі опинявся у складі "Закарпаття". У 2000-2002 рр. провів 53 матчі, забив 5 голів. У 2004-2005 рр. зіграв 29 матчів, забив 1 гол, після чого перейшов до харківського "Металіста", де настав його зірковий час. З "Металістом" виграв чотири бронзи чемпіонату України, дебютував у єврокубках та збірній України.
Тришович відомий виступами за сербські ОФК та "Црвену Звезду", українські "Волинь", "Кривбас", "Металіст" та "Чорноморець". За "Говерлу" виступав у 2009-2010 та 2011-2013 роках. Провів 42 матчі, забив 3 голи. Автор історичного переможного голу "Говерли" у ворота київського "Динамо" у березні 2010-го року. За збірну Сербії відіграв 5 матчів, забив 1 гол.
Альтернатива – Михайло Кополовець. Ще один вихованець ужгородської команди, який у 2001-2006 рр. провів 80 матчів, забив 3 голи. Потім були успішні роки у львівських "Карпатах", де Михайло дебютував у єврокубках та навіть відзначився у воротах дортмундської "Борусії". У 2013-му році повернувся до Ужгорода на правах оренди, проте не зумів закріпитись в основному складі та повернувся в "Карпати". Вболівальникам запам’ятався своїми гострими та відвертими інтерв’ю. Зараз виступає за аматорський "Минай", який проходить атестацію для участі у Другій лізі чемпіонату України.
Одонкор відомий виступами за дортмундську "Борусію" та севільський "Бетис". До "Говерли" приєднався влітку 2012-го року. За півроку провів у чемпіонаті України 14 матчів і забив у них 2 голи. Через травму не зміг продовжити грати у футбол та оголосив про завершення кар’єри. За збірну Німеччини зіграв 16 матчів, забив 1 гол. Учасник ЧС-2006 та Євро-2008.
Альтернатива – Сергій Мякушко. Сергій приєднався до "Говерли" влітку 2014-го року на правах оренди з київського "Динамо". Став основним гравцем команди, провів 19 матчів, забив 5 голів. Відомий виступами за "Оболонь", молодіжні склади "Динамо", "Ворскли" та "Карпати", де виступає досі. Восени 2017-го року отримав виклик до збірної України і вже встиг дебютувати в товариському матчі зі Словаччиною.
Скандально відомий Леоненко приїхав в Ужгород у 2001-му році з київського ЦСКА. Провів 12 матчів, забив 3 голи. Відомий виступами за київське "Динамо" (79 голів), де прославився порушеннями режиму, конфліктами з тренерами та керівництвом киян. За збірну України зіграв 14 матчів, забив 6 голів.
Альтернатива – Олександр Косирін. Досвідчений форвард поповнив склад "Говерли" у січні 2012-го року. Провів 20 матчів, забив 10 голів, більшість з яких у Першій лізі. Відомий виступами за одеський "Чорноморець" та донецький "Металург". Є членом "Клубу бомбардирів ім. Олега Блохіна". За збірну України зіграв 7 матчів, голів не забивав.
Шацьких поповнив склад "Говерли" після виступів за київський "Арсенал" взимку 2014-го року. Провів 18 матчів, забив 5 голів. Відомий виступами за київське "Динамо", де забив 97 голів. У складі збірної Узбекистану провів 61 матч, забив 34 голи. Залишив "Говерлу" у зв’язку з заборгованістю по зарплатні влітку 2015-го року.
Альтернатива – Маріус Нікулає. Екс-гравець бухарестського "Динамо", португальського "Спортинга", бельгійського "Стандарту", німецького "Майнцу" та багатьох інших команд підписав із "Говерлою" контракт у вересні 2013-го року. Провів 13 матчів за ужгородську команду, забив 3 голи. За збірну Румунії відіграв 43 матчі, забив 15 голів.
Підсумовуючи, варто зазначити, що імениті гравці, які свого часу виступали у складі "Говерли" ("Закарпаття") свої найкращі футбольні роки проводили у інших командах. До Ужгорода вони приїжджали або молодими у пошуках ігрової практики на правах оренди, або у віці за 30, коли вже кар’єра йшла на спад. Це давало деякі сьогоденні результати, але чим завершилося в підсумку – всі відомо. Кроком у нікуди…
Тренер, який має неоднозначну репутацію серед закарпатських вболівальників. Його звинувачують у тому, що мало довіряв місцевим гравцям і жоден закарпатець при ньому стабільно не заграв (можливо, крім сезону 2015-2016, коли фактично нікому було грати). Подейкують, що Грозний отримував зарплатню у "Динамо", оскільки в останні два сезони у "Говерлі" грали переважно молоді "динамівці", яких він нібито виховував як майбутнє головної столичної команди. Мали місце також звинувачення В’ячеслава Вікторовича у грі на контору.
Але як би там не було, сумнівів у кваліфікації тренера немає. Саме з Грозним "Говерла" посіла високе для себе 12 місце у мабуть найсильнішому сезоні УПЛ в історії (2013-14 рр.). Крім того, про рівень Грозного говорять і його звання: заслужений тренер Росії, двічі найкращий тренер України (1996, 2002) та найкращий тренер Болгарії (1998).
Альтернатива – Юрій Калитвинцев. Свої перші тренерські кроки Калитвинцев зробив саме у "Закарпатті". Очолив команду, яка була у Першій лізі і вперше у її історії вивів у вищий дивізіон. Щоправда втриматись там "Закарпаття" не змогло і Юрій покинув команду. Працював із юнацькою збірною України, "Динамо-2", був виконувачем обов’язків головного тренера збірної України, головним тренером московського "Динамо". Найвищим досягненням у його тренерській кар’єрі є перемога на чемпіонаті Європи з юнацькою збірною України віком до 19-ти років (U19) у 2009-му році.