Іллічівець - Динамо - 0:2. Інертна перемога

11 травня 2014, неділя. 21:23


29-й тур чемпінату України-2013/2014

11 травня. Київ. НСК "Олімпійський". Без глядачів

"Іллічівець" - "Динамо" - 0:2

Голи: Вукоєвіч 13, Ідейє 81, з пенальті

"Іллічівець": Гальчук - Бутко, М. Іщенко (к), Ордець, Путивцев - Олексій Довгий, Мишньов - Чурко (С. Яворський 90+1), Тотовицький (Р. Кисіль 68), Гречишкін (Цюпа 46) - Кулач

Тренер - Микола Павлов

"Динамо": Рибка - Віда, Даніло Сілва, Драґовіч, Є. Макаренко - Міґел Велозу (Гармаш 76), Вукоєвіч - Ярмоленко (к) (Ленс 46), Безус (Є. Селін 38), В. Калитвинцев - Ідейє

Виконувач обов'язків наставника - Сергій Ребров

Судді: А. Жабченко (Сімферополь) - Мотика, Карапетян (обидва - Тернопіль) - В. Швецов (Одеса), Пасхал (Херсон)

Попередження: В. Калитвинцев 20, Вукоєвіч 59 - Гальчук 80

Вилучення: Є. Макаренко 14

Одним з нечисленних спостерігачів на цьому матчі був пан Василь Мельничук. Він - колишній суддя з сумнівною репутацією, а нині один з керівників Комітету арбітрів. Він як член виконкому ФФУ голосував за футбол без глядачів. Такі як він вважають, що вони вправі вирішувати - дивитися людям футбол, чи ні. Але нічого не поробиш. Замість дбати про розвиток і популяризацію футболу, федераційні чиновники роблять все можливе, щоб уболівальників від українського чемпіонату відштовхнути. Для цього вони наліплять два поєдинки в одному місті практично на один час. Для цього призначать зустрічі у святі для кожного християнина дні Христового Воскресіння. Для цього впродовж багатьох років цькують українських патріотів, які називаються футбольними фанатами.

Та не буває лиха без добра. Вочевидь чиновники з федерації футбольної вирішили подбати про популяризацію чемпіонату баскетбольного. Паралельно і по сусідству з НСК "Олімпійським" у Києві відбувався третій матч фінальної серії вітчизняної суперліги між київським "Будівельником" та южненським "Хіміком". Мабуть, вперше за історію баскетбол у столиці відвідало в десятки разів більше, ніж матч за участю футбольного "Динамо". На футболі ж ультрас нагадали про себе двома розтяжками: традиційною - "Воля України аоб смерть" і подієвою - ""Фінал без глядачів - фінал для Федерації".

Зрештою, виконувач обов'язків наставника киян Сергій Ребров тримав у думках не стільки навколофутбольні реалії і навіть не нинішній поєдинок. Всього через три дні динамівці зійдуться у фінальному матчі Кубка України з найчемпіонськішим поміж усіх українських чемпіонів "Шахтарем".

Після звістки про те, що матч в Ужгороді завершився нічиєю чемпіонатні питання перед "біло-синіми" були зняті майже остаточно, а отже тренер киян цілком міг дозволити собі виставити експериментальний склад. Місце у воротах номінальних гостей займав Олександр Рибка. У центрі ж оборони поряд з Александаром Драґовічем вдруге поспіль з'явився Даніло Сілва. Та якщо в кубковому матчі проти "Чорноморця" цей крок від Реброва був вимушеним з огляду на дискваліфікацію Віди, то зараз Домаґой був у обоймі, але діяв за давньою заґребською звичкою на правому фланзі захисту. Зліва ж традиційно грав Євген Макаренко. Грав недовго, але про це нижче. Опорну зону "Динамо" закривали Міґел Велозу та Оґнєн Вукоєвіч. Під нападником Брауном Ідейє діяли Роман Безус, капітан Андрій Ярмоленко (справа) та Владислав Калитвинцев (зліва).

Не зовсім передбачуваним був і склад "Іллічівця". Навіть у резерві не було одного з лідерів команди Давіда Тарґамадзе, котрий не приїхав до Києва через пошкодження. За відсутності грузина Микола Павлов суттєво перекроїв розстановку в середині поля. В опорній зоні поряд з Олексієм Довгим грав Дмитро Мишньов. Ще один номінальний "хвилеріз" Дмитро Гречишкін діяв на лівому фланзі, а В'ячеслав Чурко грав у півобороні справа. Традиційною залишилася позиція Андрія Тотовицького під нападником Владиславом Кулачем. Зате звичною була оборонна ланка "Іллічівця": ворота захищав Євген Гальчук, лінію захисту справа наліво склали Богдан Бутко, капітан Микола Іщенко, Іван Ордець та Артем Путивцев.

Зі стартових хвилин динамівці заволоділи тотальною перевагою. М'яч кияни майже не губили, влаштувавши воротам гостей тривалу осаду. Свої атакувальні потуги підопічні Реброва зосередили на правому фланзі, де зазвичай активного Ярмоленка сміливо підтримував Віда. З двома небезпечними навісами справа Гальчук з допомогою оборонців впорався, а ось коли на 12-й хвилині Віда пройшов Путивцева і віддав передачу під удар Вукоєвічу, а Оґнєн пробив точно в кут, голкіпер азовців був уже безсилим - 0:1.

На ту мить ситуація на полі походила на початок розгрому. Втім, події отримали несподіваний розвиток після того, як Даніло Сілва через якісь дві хвилини необачно віддав передачу поперек поля в напрямку Макаренка. Той пас був настільки помітним і безглуздим, що Кулач, зігравши на перехопленні, відразу виходив на побачення з Рибкою. Завадив Владиславу, схопивши суперника на вході у штрафний майданчик за футболку, Макаренко. За цю дію Євген отримав справедливе вилучення. А отже впродовж 75-ти хвилин "Динамо" мусило грати в меншості.

Після поновлення гри штрафний метрів з 17-ти пробивав Іщенко - м'яч пролетів над поперечиною. Ще одну небезпеку невдовзі створив Чурко. Пройшовши правим краєм, В'ячеслав на швидкості вривався до штрафного майданчика. але перед лінією отримав по ногах від Калитвинцева. Владислав, який закривав після вилучення Макаренка місце лівого оборонця, отримав попередження. Коли ж Чурко подав штрафний, Ордцю не вистачило лічених сантиметрів, щоб замкнути цей навіс ударом головою.

Час ішов, а відсунути суперника бодай до середини поля киянам не вдавалося. Маріупольці добре тримали м'яч, правда, не демонструючи особливої агресії. Небезпеки поблизу воріт Рибки не було, але Реброва такий перебіг подій не влаштовував. Сергій Станіславович слушно підмітив, що після того, як Калитвинцев перейшов у оборону, фактично бездіяльним став лівий фланг динамівської атаки. Безус, який зміщувався на цей край, особливої гостроти не створював, натомість створюючи для суперників простір у середній зоні. Як наслідок, тренер "біло-синіх" випустив замість Романа Євгена Селіна. Той відразу закрив лівий край оборони, а Калитвинцев став виконувати звичніші для себе функції крайнього атакувального хавбека.

Власне, до перерви ситуація на полі не змінилася. У в'ялому і нецікавому руслі гра сягнула екватора. Відразу ж після перерви тренери провели по заміні: Ребров випустив замість Ярмоленка Жермейна Ленса, а визначний стратег Павлов випустив замість Гречишкіна на лівий фланг півоборони Івана Цюпу. Що то був сміливий хід, який, звісно, спрямований на підсилення гри і на досягнення позитивного результату, стало зрозуміло з неймовірних прагнень азовців зі стартових же секунд другого тайму. Квола, обопільно інертна гра один в один пригадувала про осіннє, з дозволу сказати, протистояння цих команд. Команди грали без воріт. І то була воїстину визначна гра. Мундіалівського рівня. Якщо мірилом цього рівня слугує матч чемпіонату світу-1982 Німеччина - Австрія, безперечно.

Склалося враження, що у другому таймі на полі була одна зацікавлена в тому, щоб бодай якось себе проявити, особа. То - Жермейн Ленс. Він здійснив два індивідуальних проходи, один з яких вчух через те, що не було підтримки з боку партнерів. Інший рейд голландця, зачепивши його рукою за ногу, зірвав Гальчук. Суддя призначив справедливий пенальті, який реалізував Ідейє - 2:0.

Взагалі, то був не матч, а злочин проти футболу. Чи не показово, що першого на дві команди удару в другому таймі суперники завдали на 69-й хвилині? Часи минають, а дивний ореол навколо матчів "Динамо" та "Іллічівця" не розвіюється. А навіщо йому розвіюватися, якщо відповідні органи жодного разу не сподобилися запідозрити цих суперників у нехтуванні принципами "чесної гри"?




Слідкуйте за нами:
Ми у Viber Ми у Facebook Ми у Telegram

Найкращі букмекери

Букмекер
Бонус

Новини Футболу

Всі новини