Герой футбольного дня. Пилип Будківський
25 грудня 2019, середа. 14:18
Колишній тренер "Зорі" Юрій Вернидуб у відносно свіжій розмові з кореспондентом UA-Футболу зазначив:
"У 17-му році, коли ми взяли бронзу, гравці почали бігти: наприклад, Чайковський з Ліпартією поїхали до Росії. Ну гаразд, Ліпартія – грузин, але "Чая" із Західної України, не розумієш, що робиш? Ну, які гроші? Я намагався переконати, але ні в яку. Потім вони ж самі телефонують: "Заберіть нас". І що, заробили?.. Так само свого часу зробив Пилип Будківський. Забив 14 м'ячів, ми виходимо напряму до групи Ліги Європи, в суперниках МЮ, "Фейєноорд", "Фенербахче". Але людині захотілося теж виїхати. Поїздив, а що зараз? По суті, ще не старий - 27 років - а вже рік, як я його повернув, поки що топтання на одному місці. Дай Боже, щоб досяг чогось"…
Не досяг. Пилип Будківський – типовий приклад того, як численні оренди завадили нормальному розвитку кар'єри.
Впродовж двох з половиною сезонів Будківський зіграв за "Зорю" 73 матчі, забив 25 голів. Дочекався виклику від Михайла Фоменка до національної збірної України і навіть зіграв в її футболці шість матчів. "Зоря" на той час уже міцно утвердилась в ролі третьої сили чемпіонату України і з луганцями молодий нападник міг розвиватися й далі. Але відбулося те, про що сказав Юрій Вернидуб: "людині захотілося поїздити". Судячи зі слів екс-тренера луганців, саме Пилип був ініціатором зміни середовища. Та навіть якщо ініціатива йшла від агента, Будківський міг і не погоджуватися на переїзд з амбітної "Зорі" до одного з аутсайдерів російського чемпіонату. Зрештою, впродовж всього перебування в команді з Махачкали Будківський з партнерами боролися за виживання. Коли ж ця боротьба завершилася провалом, ніхто втримувати орендованих футболістів не став.
Завдяки старанням агента Пилип надалі опинявся не в найгірших командах – бельгійському "Кортрейку" і французькому "Сошо" (представляв на той момент Лігу 2). Проте ні в Бельгії, ні у Франції оцінити якостей Будківського не зуміли. В "Кортрейку" тренер наказував українцю тішитися з того, що той перебуває на лавці для запасних, а не десь на трибунах. А в "Сошо" зрозуміли, що запрошення Пилипа – це авантюра, після другої появи українця на полі, коли той відправив м'яча у власні ворота. І хоч загалом Будківський зіграв за "автомобілістів" в десяти матчах, лише у двох з них провів на полі більше тайму.
Коли вдруге Будківський повернувся до "Зорі" (уже не в оренду, а на повноцінний контракт), каденція Юрія Вернидуба стрімко і безповоротно добігала до кінця. А це, як виявляється, був єдиний тренер на дорослому рівні, який не лише вірив у Пилипа, а й знав, як проявити сильні якості цього футболіста. Після відходу Вернидуба з "Зорі" стало зрозуміло, що дні Будківського в цій команді полічені. Незалежно від того, хто займе крісло тренера.
Віктор Анатолійович Скрипник все ж дав 27-річному нападнику шанс, випускаючи його не лише на матчі УПЛ, але й на поєдинки Ліги Європи. Проте один гол (в ворота "Карпат") і одна результативна передача (на Громова в виїзному матчі з "Будучностю") в 15-и іграх – це занадто мало задля того, аби витримувати конкуренцію в команді, яка претендує на зону Ліги чемпіонів.
Наступним прихистком Будківського може стати "Десна" – команда також з амбіціями, але з простішою грою. Колектив Рябоконя, на відміну від "Зорі", грає в менш комбінаційний футбол, частіше використовує навіси, часто в атаці покладається на стандарти. Це те річище, в якому Будківському пливти буде легше. Хоча за місце в основі все одно доведеться повоювати: Олександр Філліпов хоч і марнує моменти, але й забиває немало. До того ж, частенько самотужки створює для себе можливості. Хльобас – форвард іншої формації, до того ж, частіше діє з глибини. Реальний конкурент для Будківського – це Дегтярьов.
І нехай це буде для заблудлого і трохи розгубленого екс-нападника збірної України новим викликом.
