28 квітня 2020, вівторок. 20:55
Захисник "Ворскли" Ігор Пердута під час карантину згадав пару забавних історій, пов'язаних зі своїм прізвищем.
— Ігоре, готовий посперечатися, що людина з вашим прізвищем за роки життя добряче прокачує самоіронію.
— Ну звісно, без жартів не обходилося і в дитинстві, і в дорослому футболі. Але мені щастило з людьми — з мого прізвища ніхто не сміявся злостиво. Всі "підколи" завжди були дружніми і добрими, і спрямовувалися на те щоб підняти настрій, а не щоб з мене покепкувати.
— Бувало таке, що жарти вам самому подобалися?
— Ну звісно. Я ж розумію, що саме слово "пердута" доволі кумедне, і якби я сам почув таке прізвище, я б посміхнувся. Ви ж напевно чули, як мене партнери прозивають на полі: "Пердя" чи "Пердюня". І жодного разу це не було якоюсь образою. Прізвище не приносить мені жодного дискомфорту.
— Коли ви лише з’явилися у "Ворсклі", то в коментарі клубній прес-службі казали, що трохи переживали стосовно прізвища.
— Був певний мандраж, адже я із заходу України їхав до Полтави, де мене ніхто не знає. Але і тут всі хто мене оточував поводилися адекватно.
— Дружина легко погодилася взяти це прізвище собі?
— Вона велика молодець. Я сам здивувався, якщо чесно, як легко вона його взяла. Вона ще так здивовано в мене запитувала: "Тю, а яке ще прізвище я маю брати?". Зрештою, в неї дівоче прізвище Москаль (посміхається).