25 жовтня 2021, понеділок. 16:18
Фото: ФК Заря
Знаєте, чим лідер відрізняється від хорошого футболіста? Поки другий грає добре в рядових поєдинок, перший тягне команду в найважчі моменти. Взяти хоча б "Зорю". Кочергін - відмінний гравець, який забив п'ять голів у цьому сезоні. Але він не лідер. А Аллахяр - лідер. 20-річний іранець приніс своєму клубу шість очок у двох останніх поєдинках, і, з огляду на його швидкий від'їзд з України, уболівальникам луганців повинно ставати сумно.
Оренда форварда у "Фенербахче" закінчується вже взимку. Подейкують, що є опція викупу за три - три з половиною мільйони євро. Гроші для "Зорі" величезні, які навряд чи вдасться назбирати/позичити, але ж іранець міг би їх відбити в недалекому майбутньому. Аллахяр крутий не тільки в УПЛ, але і в єврокубках, які можна назвати ринком для продажу молодих і перспективних. Рік тому він забив переможний гол у ворота "Лестера", минулого четверга приніс три очки в битві з "ЦСКА". 20-річний гравець вміє давати результат в складних ситуаціях і в складі луганців просто немає іншого такого футболіста.
До чого ми це? Є ймовірність, що взимку і Кочергін, і Аллахяр підуть з-під опіки Скрипника. І якщо першого зціпивши зуби ще можна буде замінити, то втрата іранця стане дуже серйозним ударом. Знайти іншого такого буде практично нереально. Георгій Грошев
Погані результати матчів з грандами та прямими конкурентами суперечать декларованим Ігорем Йовічевічем цілям. Напередодні тренер навіть говорив про боротьбу за чемпіонство, але тут ще треба рости для того, аби бути третьою силою. Матч з "Динамо" перетворився для "Дніпра-1" на чергове випробування, яке засвідчило раніше відому істину – команда ще не виросла з коротких штанців.
"Дніпро-1" не провалив гру, але й не зробив чогось того, з чим можна було б претендувати на очки. У першому таймі була рівна боротьба, однак ефективність змін, проведених Луческу у перерві, свідчать, що це радше "Динамо" неправильно налаштувалося, аніж "Дніпро-1" зробив крок уперед. В другому таймі вже все стало на місця. Йовічевіч слушно зауважив, що перший гол трапився після потужного індивідуального спалаху Циганкова. Однак треба оцінювати й той факт, що перед голом "Динамо" грало у трохи інший футбол, ніж до перерви – швидше рухало та розігрувало м'яч, футболісти краще відкривалися на позиціях. Одним словом, до гола все йшло і якби Циганков не забив свій момент, "Динамо" знайшло і реалізувало б інший шанс.
"Дніпро-1" – непогана команда. Це не той випадок, коли потрібно говорити про повну декласацію з боку фаворита. Але навіть для третього місця дніпрянам ще потрібно рости. Ігор Семйон
Майже три тижні "червоно-жовті" з Петрового перебували поза грою. Але на відміну від того ж "Руху", їх не потривожив коронавірус, а тому була надія, що тривала пауза піде їм на користь. До цього "Інгулець" йшов без перемог в чотирьох поєдинках поспіль, а тому мав термінову потребу в набраних очках. З огляду на те, що в суперниках був далеко не найбільш грізний "Металіст 1925", здавалося, що футболісти Лавриненка зможуть виконати головне завдання. Не змогли.
Звичайно, після 0:4 і жахливої серії без перемог, починає здаватися, що єдине правильне рішення - звільнення Сергія Лавриненка. Попри запевнення власника клубу, що скоріше він прибере всіх гравців, ніж коуча, зміна рульового дійсно може дати короткостроковий ефект. Але чи допоможе це врятуватися? Є сумніви. Варто розуміти, що навіть в провальній зустрічі з "1925", "козаки" провели добротний перший тайм, мали свої підходи до штрафної харків'ян, мали свої моменти. Так, реалізувати їх не вийшло, але тут претензії вже не до тренера, а до виконавчої майстерності гравців "Інгульця".
До Лавриненка накопичилися запитання. Місцями він втрачає контроль над командою, яка повністю провалює другий тайм. Це було і в Харкові, і в Полтаві. Є питання і за грою в обороні, і за деякими тактичним нюансам. Так, робота Сергія Дмитровича не ідеальна, але особисто у нас немає стійкої впевненості, що з таким підбором гравців хтось інший замахнеться на дещо більше, ніж боротьба за виживання. Повторимося, на короткий термін ефект буде, але це все тимчасово. Далі буде те ж саме. Георгій Грошев
Можете вважати мене хейтером "Вереса", але футбол "народного клубу" дивитися дуже важко. Юрій Вірт краще за нас усвідомлює, що нинішнім складом важко боротися на рівних з половиною команд ліги, тому обрав найоптимальніший варіант: бетон ззаду і реалізація одного-двох моментів попереду за одну-дві атаки. Візуально може здатися, що в половині своїх ігор рівняни не заслуговують на перемогу, адже менше проводять часу з м'ячем і менше атакують. Але головна фішка цієї команди - реалізація. Більшість буде битися і нічого не створювати. А вікова команда "Вереса", умовно кажучи, двічі перейде середину поля і двічі заб'є. А потім знову буде сидіти на своїй половині.
"Верес" і "Металіст 1925" - це лід і полум'я нинішньої української Прем'єр-ліги. Обидві команди вийшли минулого літа з ПФЛ, обидві йдуть по турнірній дистанції практично нарівні. Різниця лише в тому, що футбол рівнян для любителів не дивитися гру, а тільки фіксувати підсумковий результат на табло, а от харків'яни - це про драйв і емоцію. До речі, їм закривати першу частину чемпіонату очним матчем. І я дуже сумніваюся, що в тій грі прагматизм Юрія Вірта залишиться без очок. Олександр Риженко
Віктор Скрипник - одна з найбільш неоднозначних фігур на тренерській шахівниці УПЛ. Досі незрозуміло, чи варто його залишати на посаді головного тренера "Зорі", або ж звільняти через важкий старт та провал в єврокубках. За останні вісім днів луганці зіграли тричі. Програли 1:6 "Шахтарю" та перемогли двічі, причому одна з вікторій припала на багатостраждальну Лігу Конференцій. І як після таких "гірок" давати однозначну оцінку?
Ми і не будемо, але відзначимо позитивну сторону Скрипника. Він починає адаптуватися. Раніше коуч часто гнув свою лінію, причому за потребою і без неї, проте у двох останніх матчах він відійшов від звичного стилю. "Зоря" грає з одним наконечником атак (Гладкий), з іранцями на флангах, з непрофільним Хомченовським в опорній зоні і прогресуючим Снурніциним на лівому крилі оборони. Так, всі ці рішення не від хорошого життя, а від жахливого кадрового дефіциту, але Скрипник навіть в таких умовах знайшов місце для різкого маневру.
Віктор Анатолійович перейшов на нову схему і придумав нову позицію для деяких гравців, однак, з огляду на коротку лаву запасних і відсутність ротації, в довгу цей трюк працювати не буде. Так, ймовірно, скоро повинні будуть повернутися Кабаєв, Назарина та Вернидуб, що дозволить наставнику вдихнути трохи спокійніше, однак керівництву варто розуміти, що для високих місць в турнірі на дистанції, їм терміново потрібно працювати над складом. Георгій Грошев
Можна зрозуміти захисну тактику "Львова" проти "Динамо" у попередньому турі. Але не дуже приємно спостерігати за тим, як у лобовому матчі проти прямого конкурента команда Дулуба перш за все думає як би не пропустити. Стартовий склад, гра в першому таймі, початок другого – усе свідчило про небажання "Львова" розкриватися у матчі з "Чорноморцем". Зустрічна гра пішла лише після пропущеного.
І дуже швидко, а головне – дуже легко "Львів" забив у відповідь. Потім створив ще кілька нагод. Тож виникає слушне запитання: чому команда не хоче, якщо може? Навіть проти "Динамо" були моменти наприкінці поєдинку, коли львів'яни припинили думати про глухий захист. З таким свідомим відходом від конструктиву "Львів" буде вічно у ролі того, хто наздоганяє.
Захисна тактика має право на життя, але чи не варто відходити від неї хоча б в матчах проти рівних собі? Приклад "Миная" красномовний: з новим тренером закарпатський колектив став діяти швидше та агресивніше, що одразу розвіяло безнадію та прикувало до команди більше уваги. Ігор Семйон
Цей аргумент ми поки не будемо розкривати максимально і пресингувати білоруського головного тренера разом з менеджментом клубу. Так, Леонід Кучук працює перші пів року після повернення, а ми пам'ятаємо, який ривок у другому півріччі зробив, наприклад, Ігор Йовічевіч з "Дніпром-1". Так, в попередньому турі не зіграли ряд провідних гравців через ковід. Але все одно деякі рішення наставника в голові не вкладаються: чому саме зараз були випущені в старті де Розаріо і Альваренга, які до цього в кращому випадку виходили на поле лише з лавки, а перший за "Рух" взагалі дебютував? Був же "живий" Кондраков на лавці. Чому в команді постійна ротація складу? Або це перехідний прапор, яке змушений нести кожен тренер "жовто-чорних"? І головне - чому команда грає в кожному турі так, немов передматчеву установку їм проводять охоронці Григорія Козловського з катаною в руках?
"Минай" однозначно одна з найслабших команд нинішнього чемпіонату - ви це вже чули тисячу разів. Але це не завадило Ігорю Леонову донести до своїх підопічних, що він хоче бачити і як. І вони прислухаються. У "Руху" ж ми бачимо божевільну метушню з однозначно одним бажанням: простіше зіграти ззаду, а попереду як піде. У підсумку виходить, що при нинішньому тренерському штабі весь футбол команди побудований на фразі "як піде".
І так. Тим, хто не вважає "Рух" аутсайдером УПЛ. Відрив від зони вильоту всього п'ять очок. Від перехідних матчів - чотири. Чи впевнені ви, що "Рух", швидше наздожене "Верес" з "Десною" та "Металістом 1925", ніж не звалиться донизу? Я, наприклад, ні. Олександр Риженко
Два останні матчі ковалівської команди лише підтвердили нашу тезу півторамісячної давнини. "Колосу" необхідні серйозні зміни. Після відходу Руслана Костишина з поста головного тренера, керівництво понадіялося, що Сергій Кузнєцов стане своїм Хансі Фліком, який з першого помічника перетвориться в ідеального рульового. Футболісти під рукою дійсно непогані, яких цілком ще можна було оживити. Але, на жаль, ця історія зовсім про інше.
Особисто ми не стежили за тренуваннями і роботою 41-літнього білоруса поза футбольним полем, але виходячи з побаченого у двох останніх іграх, стає ясно одне - у нього не виходить. Ні з "Дніпром-1", ні з "Зорею" в грі ковалівців не було чіткої ідеї, не було зрозуміло, внаслідок чого вони мають намір перемогти. Немає ні командної гри, ні бажання, немає ні-чо-го. Але ж за все це повинен відповідати головний тренер.
Ми не ставимо хрест на тренерській кар'єрі Сергія Кузнєцова, але поки виникає відчуття, що "Колосу" потрібен новий наставник. З новим підходом. З новим стилем гри. Шаран, Хацкевич, Григорчук, Ковалець та далі за списком. Вільних коучів на українському ринку чимало, а з огляду на амбіції "Колоса", багато хто з перерахованих вище цілком може дати своє добро очолити колектив з київської області. Але зараз все залежить від керівництва даної команди - як скоро вони зрозуміють необхідність змін? Георгій Грошев