Хорватія – Україна 1:0. Собі не можемо – чужим допоможемо

Вболівальники – це добре. А унікальний виїзний фан-тур – взагалі прекрасно. Українці приїхали до Загреба підтримати свою збірну і стали учасниками святкової атмосфери. Проте для футболістів ця ситуація мала трохи іншу грань. На хорватів спричинювався чималий тиск в силу того, що перед очима рідних вболівальників на "Максимірі" "картаті" грали вперше за останніх два роки. Ну а для українців під керівництвом Андрія Шевченка це було перше серйозне випробування топовим суперником. Хорвати ще до поєдинку розпочали грати м'язами, демонструючи якщо не зверхнє, то домінантне становище відносно суперника. Ну що ж, такі ситуації зазвичай додатково стимулюють.

Андрій Шевченко планував боротися з хорватами за центр поля. Експерти та журналісти очікували виходу в основі, зокрема, Сергія Сидорчука, який зумів би забезпечити потрібний рух у опорній зоні. Але тренер вирішив не так. Ротань, Степаненко і Коваленко – без "динамівців". Представники чинного чемпіона в основному складі розташувалися ближче до атаки. Ярмоленко – праворуч у півзахисті, Кравець ("динамівець", який нині виступає у Іспанії на правах оренди) – на вістрі атаки. Доповнив вісь Євген Коноплянка. А в захисті не опинилося Ярослава Ракицького. Бутко, Кучер, Ордець і воротар П'ятов – компанія із "Шахтаря". Позиція лівого захисника дісталася Миколі Матвієнку, який також "гірник", хоча зараз виступає за львівські "Карпати".

Щодо хорватів. В центрі поля, як і очікувалося, з'явилися Модріч, Бадель та Ракітіч. Маріо Манджукіч допомагав Брозовічу з глибини розганяти атаки, а вістря залишилося за старим знайомим українців Ніколою Калінічем. Домагой Віда в центрі захисту зіграв в парі з Мітровічем. Єдвай і Піваріч розташувалися на флангах. А у воротах – Даніель Субашіч.

Хорвати заволоділи ініціативою зі старту, але воротам П'ятова не загрожували. Проте напруга трималася за рахунок високого і активного пресингу у виконанні господарів. Українці важкувато виходили із захисту. В основному, через довгі передачі. Одна з таких пройшла від Бутка за спини хорватським оборонцям, Ярмоленко вбіг до вільної зони, але прострілом не знайшов адресата. Після того попереду активізувалися "картаті".

В результаті програної боротьба на лівому фланзі українці пропустили навіс, Нікола Калініч зіграв на випередження, але, на щастя, пробив не акцентовано. А потім українці ледь не привезли собі самі. Коваленко помилився в центрі поля, Манджукіч перехопив м'яча, увійшов до штрафного майданчика і пробив – стійка. Шевченко видихнув з полегшенням. Було б прикро так пропустити.

В українців працював лише правий фланг. Бутко добре взаємодіяв з Ярмоленком, вбігав до вільних зон, створював напругу передачами. Простріл Богдана на 16-й хвилині, втім, знову не дійшов до партнера. Хорвати після того створили свій момент. На передачу з глибини відгукнувся Калініч, але пробив Нікола вище воріт.

Нарешті, гостям вдалося створити гідний момент. Постарався Ярмоленко, завдавши прекрасного обвідного удару з меж штрафного майданчика. Шкода, що на зручній для воротаря висоті. Українці ще трохи поатакували, претендуючи на щось суттєве в ході розіграшів кутових. А далі знову м'яч перемістився на нашу половину поля.

Гості багатенько помилялися. Передачі здійснювалися під тиском і часто-густо, - у результаті активних хорватських дій на відбір, - атаки суперника розпочиналися безпосередньо на нашій половині поля. Ракітіч ледь не забив ударом на добиванні (вище воріт), з голови Калініча м'яча кілька разів знімали в останній момент. Пізніше Ракітіч знову підключився до атаки другим темпом, але й цього разу пробив невлучно.

Україна програвала центр поля – і це залишалося найбільшою проблемою гостей. Ось і гол відбувся внаслідок недопрацювань. Спочатку не зупинили Ракітіча, який продерся до штрафного майданчика і лише потім втратив м'яча. Потім віддали м'яча на лівому фланзі, Модріч зумів здійснити низову передачу, Ракітіч хитро пропустив снаряд, Калініч прийняв його спиною до воріт, відтіснив Кучера, розвернувся і бездоганно пробив. Майстерність і вміння карати за помилки.

До кінця тайму суперники дограли без активності. Хорвати не демонстрували футбол видатного рівня, але подарунками не скористатися не могли.

Другий тайм Україна розпочала ліпше. Вже у гру нарешті увійшов Коноплянка. Від нього пройшов удар по воротах, пізніше – спроба обіграти опонентів на фланзі, яка завершилася кутовим ударом. Андрій Ярмоленко спонтанно отримав шанс вирватися один на один з воротарем, але програв у швидкості.

Хорвати загострили в середині тайму. Подача Брозовіча перетворилась на удар, після якого П'ятов змушений був вступати в гру. А на добиванні Манджукіч зіграв невдало. То був один з небагатьох моментів другого тайму, на яких можна наголошувати. Українці не могли зламати хід гри, а хорвати брали своє за рахунок класу. Типова гра по рахунку.

Нарешті, виник шанс зі стандарту. Коноплянка добре пробив зі штрафного, Субашіч відбив перед собою, Ярмоленко опинився на м'ячі, але пробив вище воріт. Шанси врятувати цей поєдинок стрімко згасали. Диво ледь не здійснив Микола Матвієнко. Молодий захисник виграв свій забіг на фланзі і добре прострілив від лінії воріт – хорвати краще зіграли на випереджені. А ще – удар Селезньова головою після подачі Коноплянки. Ліпше, аніж до перерви, але все одно доволі сиро. Тим більше, що могли програти й 0:2. Якби П'ятов не парирував м'яча після потужного удару Модріча з близької відстані.

Україна зробила занадто мало для перемоги. Навпаки, помилками і відсутністю агресії максимально полегшила життя суперникові. Так матчі не виграються…