Обережна партія Гвардіоли, найкраще дербі Сульшера. Тактичний аналіз матчу МЮ - Ман Сіті

Нудний сюжет гри, дефіцит гострих моментів і повна відсутність голів розчарували багатьох любителів футболу. Але якщо міркувати про тактику, то манкуніанське дербі відзначилося достатком цікавого матеріалу. Очне протистояння "Юнайтед" й "Сіті" було схоже на обережну шахову партію двох гроссмейтерів, яка, незважаючи на перевагу одного з гравців, завершилася патовою позицією.

У сучасному футболі все більш важливе значення має фаза гри без м'яча. Обидві сторони продемонстрували високий рівень підготовки саме в цьому аспекті. Але про все по порядку. Для початку розберемося з кадровим потенціалом, базовими схемами команд і особливостями їх перестроювання в різних фазах гри.

Перед матчем Сульшер і Гвардіола мали рівні становища в кадрових питаннях. Проблеми були незначними. Обидва не могли розраховувати на досвідченого форварда (Кавані у МЮ і Агуеро у МС) і центрального захисника. Господарям поля не міг допомогти Джонс, гостям - Гарсія.

Незважаючи на те, що АПЛ і офіційні транслятори матчу давали нам схему МЮ, як 4-4-2 ромб, або 4-3-1-2, насправді, базовими формаціями обох команд були обережні 4-2-3-1, які в позиційній обороні трансформувалися на 4-4-2.

Гвардіола мав більш сприятливі умови для підготовки команди до дербі. Вирішивши заздалегідь всі свої єврокубкові питання, в матчі 6-го туру ЛЧ з "Марселем" він скористався можливістю надати відпочинок основним гравцям. У порівнянні з матчем Ліги чемпіонів в стартовому складі команди на "Олд Траффорд" Пеп справив 8 замін!

Усереднені позиції гравців (Зони Де Брюйне №17 і Жезуса на карті практично збіглися)

У "Манчестер Юнайтед" було на добу більше відпочинку, але команда Сульшера проводила найважливіший матч за вихід з групи ЛЧ з "Лейпцигом". МЮ зіграв практично тим же складом, який вийшов і проти "Ман Сіті", з різницею у 2 гравці. В старт повернулися Фред, що пропускав матч в Лейпцигу через дискваліфікацію, і Погба, який в Німеччині виходив на заміну.

Після вильоту з Ліги чемпіонів для "Манчестер Юнайтед" було дуже важливо не програти дербі. Упевнений, Сульшер залишився задоволений і грою, і результатом. В короткі терміни йому вдалося провести плідну роботу над помилками, і через три дні команда виглядала на порядок більш організованою і збалансованою, ніж в середу. Хоча цього разу, при всій повазі до прекрасного "Лейпцигу" Нагельсманна, суперник МЮ володівв об'єктивно більшими кадровими ресурсами.

На мій погляд, по грі, швидше МЮ взяв одне очко, а "Ман Сіті" втратив два, хоча, звичайно, не можна сказати, що нічия на "Олд Траффорд" - це негативний результат для команди Гвардіоли, яка на цьому етапі чемпіонату не виглядає настільки переконливо, як в попередні сезони. Можливо, "городяни" вийдуть на пік своїх інтегральних можливостей у другій частині сезону, час покаже.

План Сульшеруа на гру спрацював, він стримав атакувальний потенціал гостей і, як зізнався сам після матчу, - це був найкраще дербі за якістю гри його команди:

"МЮ показав найкращу гру проти "Манчестер Сіті" за той час, що я тут. Не найкращий результат, але найкращу гру. Матч був напруженим. У минулому сезоні ми обіграли їх кілька разів, але це були різні ігри. Зараз вони мали кілька хороших моментів. протистояли одна одній дві хороші команди. у плані тактики розуміли, що вони створять проблеми, але в захисті ми діяли чудово. з м'ячем ми не створювали стільки, скільки хотіли. вони, напевно, створювали найкращі моменти з гри. Всі повинні бути задоволені нічиєю".

Гвардіола також не виглядав засмученим. Віддавши належне супернику, Пеп також висловив задоволення грою своєї команди:

"Ми створили достатньо моментів. Важливим є те, що ми не пропустили. У нас було достатньо моментів, щоб виграти, але гра була напруженою. Повага обом командам. Нам слід діяти трохи гостріше попереду ".

На тепловій карті матчу видно, що гості мали незначну перевагу у володінні м'ячем - 46,2%: 53,8%. При цьому, слід звернути увагу, що команда Сульшера мала найкращі показники в контролі м'яча лише на своїй третини поля. У другій (249:310 передач) і фінальній третинах (82:163) "Манчестер Сіті" перевершував суперника.

Розіграшем на своїй половині поля Сульшер намагався провокувати "Сіті" на пресинг. Головним завданням було - витягнути блок опонентів на себе і зменшити його вертикальну компактність. Потім, як правило, господарі поля за рахунок середніх і довгих передач, обрізаючи групу гравців команди суперника, намагалися виходити до атаки з достатньо вертикальним вектором розвитку.

МЮ атакував в основному через фланги і напівфланги. Основним напрямком атак був правий фланг. Через цю вертикальну зону пройшло 43% усіх наступальних дій "Юнайтед". Гості в цьому плані були більш збалансованою командою.

Удари по воротах - один з небагатьох статистичних показників, за якими команда Сульшера перевершила "городян", але при цьому потрібно відзначити, що "Ман Сіті" мав більш вигідні моменти для взяття воріт. Пару разів МЮ відверто пощастило.

Господарі дербі гарненько попрацювали над своєю продуктивністю в першому таймі. У поточному сезоні команда норвезького фахівця дуже важко входить у гру, що власне ми і спостерігали в програному "Лейпцигу" матчі ЛЧ. В АПЛ "Манчестер Юнайтед" до перерви має негативну різницю забитих і пропущених м'ячів - 5:11 (-6). Для порівняння - у команди Гвардіоли набагато кращий показник - 12:4 (+8). Проте, в дербі до перерви "Юнайтед" виглядав навіть краще, ніж у другому таймі.

Ще один цікавий момент - МЮ вже в шести домашніх матчах АПЛ (з урахуванням дербі) здобув лише одну перемогу. Звичайно, фактор порожніх трибун тут має велике значення, але не можна випускати з уваги і недостатньо ефективну позиційну гру в атаці. Все-таки багато суперників грають на "Олд Траффорд" в більш закритий футбол, а МЮ Сульшера має залежність від простору. В очних протистояннях з командою Гвардіоли "Юнайтед", як правило, має умови для організації швидких атак і це працювало в останніх двох дербі. Цього разу обидві команди були хороші в проактивних методах оборони і діях без м'яча. Цей матч був торжеством оборони над атакою.

"Манчестер Сіті" цього року став більш раціональної командою. Пеп остаточно переглянув свої принципи. Колись він стверджував, що його команда ніколи не буде грати з двома опорними. Зараз це стало вже нормою. Незважаючи на те, що "городяни" як і раніше мають найкращий показник в АПЛ за відбором у третині поля суперника, номінально структура їх високого пресингу стала менш ефективною. Якби не висока ігрова дисципліна Де Брюйне і Жезуса, у "Сіті" могли б бути труднощі у фазі гри без м'яча, але перша лінія пресингу працювала на максимумі.

Обидві команди з великим трепетом розігрували м'яч від воріт. Структура білд-апу була ідентичною: 3-4 з воротарем у першій лінії. До перерви команда Сульшера намагалася практично кожну атаку починати з короткого розіграшу. Зрозуміло, враховуючи характеристики суперника, в цьому була частка ризику, але дана структура виглядала цілком надійно. Як ми вже відзначали, метою МЮ не було спорудження високоорганізованої позиційної атаки. При більш активному тиску опонентів господарі поля не соромилися виносити м'яч в другу третину поля.

На схемі вище білими стрілками вказані напрямки, за якими тиск здійснювали головні дійові особи "Сіті" в даному аспекті гри Жезус і Де Брюйне. Коли з м'ячем був Де Хеа, один з них йшов на нього по лінії можливої ​​передачі на опорного за своєю спиною. У випадку з бельгійцем - це був Фред, а Жезус кидав тінь (жовтий колір) на МакТоміная. Кевін і Габріел залишали воротареві один варіант - гра на флангового захисника. В даному випадку, якщо пас йшов на Лінделефа, Жезус атакував його по лінії можливої ​​передачі на "свого" опорного, а на його вихідну позицію висувався Де Брюйне, і навпаки (цей маневр позначений синіми стрілками). Півзахисники тримали з невеликим проміжком опонентів у своїх вертикальних зонах.

"Манчестер Юнайтед" теж високо пресингував. Якщо тиск або контрпресинг не приносили плодів, команди переходили в режим позиційної оборони, перебудовуючись на класичні 4-4-2. У МЮ пару з форвардом становив Фернандеш, а в МС з Жесусом, як ми вже відзначали, грав Де Брюйне.

При розвитку позиційної атаки фулбек "Сіті" йшли вперед, а Фернандіньо сідав третім (крайній центральний захисник) захисником. При поверненні Вокера, бразилець повертався в опорну зону. Іноді для розіграшу м'яча між двома центральними захисниками опускався головний диспетчер атак на даній стадії - Родрі. В такому випадку, Ферна контролював зону в центрі.

При просуванні м'яча до фінальної третини поля вінгери зміщувалися до півпростору, а ширину атак підтримували фулбеки.

У другому таймі обидва тренери провели лише по одній заміні. Гвардіола по позиції замість Мареза випустив Торреса, а Сульшер Грінвуда поміняв на Марсьяля. У підсумку, Рашфорд догравав правим атакуючим хавбеком, а француз діяв на вістрі атаки. Ці корективи не вплинули на хід гри, яка під акомпанемент обережних дій команд символічно завершилася нульовою нічиєю.