Герой футбольного дня. Віктор Коваленко

Мабуть, це головна подія всього зимового трансферного вікна в Україні. І найбільш багатообіцяюча.

За останні роки з України в крупніші ліги виїхало чимало виконавців, але переважно це були або хлопці, котрі засвітилися поза "Динамо" і "Шахтарем" (Маліновський, Яремчук, Швед), або банальні середняки (Безус, Макаренко, Соболь). А ось щоб гравець національної збірної, та ще й з хорошими перспективами в "Шахтарі" віддав перевагу Серії А перед теплою ванною вдома - це щось нове для України.

Щоправда, тут треба винести за дужки Ярмоленка, який все-таки поїхав з "Динамо", але вже в тому віці, коли його організм не адаптувався до нових навантажень і розвалився на частини. Коваленко не повторив його помилку і поїхав в 24.

Вчора, коли він підписувався в "Аталанті", багато говорили про 700 тисяч компенсації, які отримає "Шахтар"; про 2 млн зарплати Віктора в Бергамо; про інші цифрові деталі, які в даному випадку вторинні. Той же оклад доводить лише вагу "Шахтаря" в європейському футболі. Так, у гравців "Гірників" відмінна репутація. Згадайте хоча б, скільки "МЮ" відвалив за Фреда і кому цікаві Додо з Соломоном.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Viktor Kovalenko (@vitykovalenko)

Але і це не головне. На першому місці Коваленко і його ризик, за який Віктора потрібно хвалити. В Україні чемпіонат не тільки слабкий, а ще й навдивовижу одноманітний. Якби не Віктор Скрипник, то ми б геть знудилися в перервах між матчами "Шахтаря" й "Динамо". Безкінечні штурми глибоких оборон - це ж не футбол.

Така одноманітність суперників породжує стагнацію в розвитку гравців. Той же Ярмоленко прекрасно справлявся з опікунами-клонами невисокої якості, прибирав їх одним фінтом і укладав м'яч в дальній кут. Цього маневру йому цілком вистачало, аби розривати УПЛ. А ось на вищому рівні суперники дуже різні, і для успіху потрібно набагато більше скілів. Заповнити ці прогалини, коли тобі під 30, нереально.

Коваленко теж років 2-3 потоптався на місці, але час в нього все ще є. Як би ми не критикували Вітю за невиразні матчі в "Шахтарі", як би не сварили його не надто вдалі виходи за збірну, талант у нього є. В юніорах він взагалі сяяв на всю Європу, та й потім епізодично показував гру топ-класу. Коваленко може зіграти на різних позиціях в центрі поля, він здатний створювати моменти, рухати м'яч, але в той же час неодноразово виконував складні оборонні завдання, особливо в збірній у Шевченка.

При належному підході до справи він може бути корисним "Аталанті", яка в її нинішньому вигляді очевидно доживає останні дні. Це була команда Папу Гомеса - вся ця конструкція, яка подарувала бергамаскам чвертьфінал ЛЧ, немов нанизувалася на нього і його маневри. Тепер аргентинця немає, і Гасперіні потрібно придумати щось нове. Тим більше, що інший геній Йосип Ілічич явно ходить по краю і розраховувати на нього після кожного нового зриву все складніше.

У "Аталанті" майбутнього точно буде місце для Руслана Маліновського, який і без того отримує вдосталь ігрових хвилин. А ось про Віктора Коваленка такого поки сказати не можна. Ніхто, навіть Гасперіні поки не знає, як він себе проявить.

Очевидно, що якщо Вітя викладеться і йому пощастить - Україна отримає ще одного топового центрхава на додачу до вже наявних Маліновського і Зінченка. З іншого боку, якби Коваленко залишився в "Шахтарі", то 2022-й він би точно не зустрів в турецькому середняку. А тепер все може бути. Тепличні умови залишилися позаду, а попереду - світ великих можливостей, в якому ти або зміг, або ... в турецькому середняку. Подивимося, як у Віті вийде, але за ризик - респект.