ГегенБлессін. Після Андрія Шевченка на Дженоа чекає або небачений проект, або швидкий провал

Генуезький журналіст Федеріко Сантіні заявив про "Дженоа": "Американці купили помираючого грифона, який помер остаточно між "Спецією" та "Фіорентиною". Вони зробили все неправильно в плані стратегії порятунку від вильоту, але починають ясну довгострокову стратегію розвитку. Реконструювати вже неможливо, лише зруйнувати та будувати з нуля”. І справді, клуб працює так, ніби турнірної таблиці вже не існує. Тоді ясно, чому було звільнено Андрія Шевченка і чому його замінив Александер Блессін.

Повний Рангнік

Викуп 48-річного Блессіна за 1,5 мільйона євро в "Остенде" підтверджує кілька тез, висловлених у статті про звільнення Шевченка. Головна помилка нових власників "Дженоа" - призначення головного тренера і лише потім спортивного директора. Тим більше, коли спортдира беруть з орбіти "Ред Булл". Там визнають лише агресивний, швидкісний, сміливий стиль гри, гегенпресинг. Інших - і "тікі-таки" Шевченка-Ріанчо, і глухої "ювентусівської" оборони пізньої збірної України та "Дженоа" - немає.

Також він підтверджує тезу про те, що головним винуватцем звільнення Шевченка є Йоганнес Шпорс. Блессін працював у "Лейпцигу" вісім років, з них три роки – зі своїм нинішнім босом. Тренував юнацькі команди та думав про головну. Там він був гвинтиком у машині. А його кар'єра гравця пройшла в нижчих дивізіонах з лише кількома матчами в Бундеслізі за "Штутгарт" та заїздом до Туреччини. Шевченко ж з його ім'ям та кар'єрою гравця – брила, що створює занадто величезну тінь. Чужа брила.

"Наш вибір - ясне рішення йти у певному напрямку. У Блессіна є свій легко впізнаваємий ігровий шлях, він сповнений енергії, і це те, що потрібно в такій складній ситуації. Але це і вибір на майбутнє, для розвитку клубу та гравців. Нашою філософією буде атакувальний стиль гри. Заснований на володінні м'ячем, швидкій грі та контратаках, на командній грі. Це його стиль. Тренер і я йтимемо в тому ж напрямку в гармонії, ми будемо дуже активні. Ми розмовляємо однією футбольною мовою".

Слова спортдира зрозумілі. Шевченко заявляв, що хоче грати за схемою 4-3-3, але це неможливо і треба підлаштовуватися до того, що є. Блессін не підлаштовується. Він віддасть перевагу навіть більш слабким, запасним гравцям, але готовим діяти в його стилі. Як завжди в "Ред Булл" та в концептуальних клубах взагалі. Стиль, тактичні та технічні скілли гравця важливіші за його рівень. Що нам добре знайоме і з Всесвіту Хосепа Гвардіоли. В цьому й секрет довголіття Олександра Зінченка у "Манчестер Сіті".

Навіть більше - нові власники "Дженоа" одразу ж оголосили про намір придбати й інші клуби і створити мережу, розвиваючи гравців та тренерів на основі нових технологій, цифрової аналітики. Виховуючи молодь. Шпорс та Блессін працювали навіть у двох таких мережах. До Італії перший приїхав після каденції спортивним директором у "Вітессі", що належить до мережі Романа Абрамовіча. А другий працював в "Остенде", частині мережі з семи клубів з акцентом саме на цифровій аналітиці. Шевченко для цього чужий.

Будити агресією

Блессін за один сезон підняв "Остенде" з аутсайдерів бельгійської ліги на п'яте місце, рекордне в історії клубу. За допомогою агресивного футболу, гегенпресингу, стрімких атак після перехоплень м'яча, тактичної схеми 3-5-2, до якої звичний більше, ніж Шевченко. Такий футбол настільки захопив бельгійських гравців та тренерів, що вони віддали Александеру трофей найкращого тренера країни. І його навіть розглядали нині як кандидата на заміну Філіппу Клементу в "Брюгге", чемпіоні країни.

"Для успіху потрібна ясна філософія, що викладається якомога простішим шляхом, і усвідомлення значущості результату", - заявляв він. "Також потрібно мати его, вміти змусити 30 гравців слухати тебе. Разом з цим, не можна думати, що знаєш все. Я завжди точно знав, як повинна грати моя команда. Коли тобі ще під час кар'єри гравця подобається якась філософія, її дуже легко впровадити як тренер. "Остенде" суттєво залежить від аналізу даних перед трансферами, і в "Дженоа" також хочуть цього".

Зверніть увагу на слова Шпорса про енергію. І на повідомлення ЗМІ з першого тренування Блессіна в "Дженоа". Проведеного в дуже інтенсивній, гучній манері. І одночасно у вельми фамільярній, з поплескуваннями гравців по плечу, посмішками, підштовхуваннями, навіть обіймами. Все це малює портрет протилежний портретові Шевченка. Замкнутої, небагатослівної, відстороненої людини. Клуб вважає, що саме перший портрет здатний врятувати команду, а не другий. І тут з ним важко сперечатися.

Команду, яку звинувачували у байдужості, яка покірно програла дербі "Сампдорії" та "Спеції", 0:6 "Фіорентині", потрібно розворушити. Німець вже заявив, що хоче бачити "злу", агресивну, швидкісну, пресингуючу. Що дозволяє гравцям припускатися помилок, якщо навчатимуться на них. Також важливо, що в "Остенде" він тренував гравців з 11-ти країн. В "Дженоа" грають з 15-ти. Шевченко, звісно, знає італійську та англійську, але ж справа не лише у мовах. А й у розумінні менталітетів.

Штутгарт та Англія в пріоритеті

Чи означає це, що новий фахівець досягне успіху більш, ніж попередній? Зовсім ні. Тренерський досвід Блессіна на дорослому рівні складає півтора роки у Бельгії. Він розповідає, що в багатьох своїх командах був лідером, капітаном, порадником молодих гравців. Але цього недостатньо. Як і досвіду роботи з Хансі Фліком, Рангніком, Нагельсманном. Шевченко також працював з Лобановським, Моуріньо та Анчелотті.

"Остенде" наздогнав вічний синдром другого сезону. Нині він знову дуже близький до зони вильоту. До незвичного для Бельгії стилю вже звикли, його вже вивчили. Тренер часто говорив про відсутність бажання гравців, про те, що "могли грати ще 24 години, але не забити". Схоже на проблеми "Дженоа".

Він розповідав, що обожнює англійський футбол і не потрапив тренером до "Шеффілд Юнайтед" лише через обмеження для іноземців. Гравці в "Остенде" розповідали, що перший тиждень лише бігали та падали від втоми. А італійський футбол зовсім інший. Що наприкінці кар'єри гравця через банкрутства його клубів втратив інтерес до футболу і працював кілька років у страховій компанії. Що Рангнік довго переконував його повернутися і зрештою вмовив лише тимчасово.

Що він домашня людина і ледве залишив рідний Штутгарт навіть для Лейпцига та сусідньої Бельгії. А Генуя набагато далі. Що полюбляє вирішувати все без перешкод. "Для мене важливо робити те, що я хочу. Відчувати, що не покарають за помилки. У багатьох клубах таке не дозволяють. Який сенс бути в амбітному клубі, але з вогнем по тобі вже після двох поразок?" В "Дженоа" такого комфорту не буде. Він заявляє, що йому обіцяли довгостроковий проект? Шевченку також обіцяли.

Головне – він зовсім незнайомий з італійським футболом, ніколи не грав і не тренував тут. З 2014-го року таких тренерів у Серії А було п'ять. Всі визнавали, що спочатку не розуміли, куди потрапили та відчували розгубленість. Марсело Б'єлса через чотири дні в "Лаціо" втік. Хуліо Веласкеса та Франка Де Бура звільнили швидко. Руді Гарсія та Паулу Фонсека попрацювали у "Ромі", але пішли безславно. Німецький тренер в історії Серії А був лише один. Руді Феллер на чотири матчі. Бельгійських не було.

Або в "Дженоа" вдасться проект, ще не бачений в італійському футболі. Або все швидко розвалиться.

Запрошення Блессіна - насамперед визнання поразки у перемовинах з іншими вихідцями з німецького футболу, значно досвідченішими - Бруно Лаббадією, Палом Дардаї. Також можливо, що тепер "Дженоа" сподівається з шаблями наголо, гегеннаскоком здивувати Серію А та врятуватися. Але скоріше вже не розраховує на це і розпочинає будівництво з нуля, нехай і у Серії Б, на шляху до сучасного німецького футболу. До такої роботи Шевченко навряд чи був готовий. Тож добре, що вже не там.

Фото - Getty Images