Спокій Інтера та праця Ювентуса. Що означає результат фіналу Кубка Італії

У фіналі Кубка Італії, вперше за 57 років розіграному між "Інтером" та "Ювентусом", переміг перший. Взявши свій перший Коппа за 11 років. Сімоне Індзагі бере свій другий Кубок у недовгій шестирічній тренерській кар'єрі та п'ятий трофей, разом з Суперкубками. Массіміліано Аллегрі втрачає шанс стати єдиним тренером в історії, який взяв п'ять Кубків. Спробуємо оцінити матч і його наслідки для команд.

Цифри та епізоди

Насамперед – цифри. Вперше з 1936-го року і вдруге в історії у фіналі Кубка (якщо рахувати лише фінали з одного матчу) забито понад п'ять м'ячів. Вперше з 1975-го – понад чотири. Чотири в основний час забито вчетверте з 1976-го, але нічиєї 2:2 і більше після 90-та хвилин не було жодного разу. Якщо рахувати Дербі Італії у всіх турнірах, цифри також особливі. Шість м'ячів вперше з 1990-го року та вдруге з 1975-го. Вперше з 1927-го "Інтер" виграє три дербі поспіль.

Мабуть, ми спостерігали за одним з найкращих фіналів Кубка в історії та одним з найкращих Дербі Італії в історії в плані поєднання гостроти, рівної боротьби з яскравістю. При цьому не сказати, що сам матч був особливо яскравим. За перші 90 хвилин рахунок ударів по воротах був 13:14 - добре, але не блискуче. Крім голів, було створено лише два відверті шанси забити. Обидва, до речі, "Ювентусом". "Інтер" в основний час завдав лише п'ять ударів з меж штрафного майданчика.

Чи справедлива перемога "нерадзуррі"? Попри їхні 59 відсотків володіння м'ячем - не факт. Створив більше "Ювентус". А його капітан Джорджо К'єлліні слушно заявив, що воротар "б'янконері" Перін не здійснив жодного суттєвого сейву. Він пропустив чотири блискучі удари, два з них - з пенальті. Аллегрі говорив про хорошу гру, долю якої вирішили епізоди, а також втому його гравців наприкінці.

Індзагі відзначав падіння в другій третині основного часу, навіть неправильне ставлення до гри. Заявляв, що в 50-ій грі у сезоні не може вимагати більшого. А головним підсумком матчу назвав те, що його команда ніколи не здається. Тобто, в ігровому плані не зовсім задоволений.

Обидва тренери та гравці ще перед матчем заявили, що його вирішать епізоди, деталі. Можливо, так і є. Класний удар Ніколо Барелли в дебюті, відповідь Сандро з рикошетом, одразу контратака "Ювентуса" після кутового "Інтера", коли Влаховіч пробив Хандановіча лише з другого разу. Пенальті "Інтера" на 80-ій хвилині та на 99-ій. Щодо обох є сумніви. А потім контратака "Інтера" після кутового "Ювентуса". Всі ці епізоди могли скластися навпаки.

Фундамент

І все ж таки скоріше напрошується той самий висновок, що і за підсумками епізодів у матчах Євро-2020. Вирішує ігровий фундамент, праця команди, стабільність, чіткий шлях. Коли все це є – і епізоди складаються на твою користь.

Аллегрi весь сезон тасує тактичні схеми. 4-3-3, 3-5-2, 4-2-3-1, 4-4-2, навіть протягом одного матчу. Ставить опорника чи центрфорварда на фланг, вінгера чи крайнього захисника у центр поля. Вчора він у першому таймі зaмінив крайнього захисника на форварда (через травму, але все ж таки), перевівши вінгера Бернардескi до центру поля. Потім замість Федеріко випустив Бонуччі, перейшовши на гру з трьома центральними захисниками. Потім пропустив, зрозумів, що помилився та випустив опорника замість центрдефa.

Все це не призводить до стабільності, послаблює фундамент, засмічує шлях. Призводить до епізодів, коли Бареллі і Перiшичу ​​залишали безліч простору для класних ударів. До фолів центральних захисників Бонуччі та Де Ліхта, які привезли пенальті. Так, "Інтер" також провалив дуже важливий відтинок у центрі оборони, створив мало в атаці. Але він завжди грає 3-5-2 і вчора продовжував гнути власну лінію, систематично тиснути. Поки не переміг.

За грою цього сезону "Інтер" значно сильніший. Він бореться за Скудетто, забив 78 м'ячів в 36-ти турах (найкращий). "Ювентус" забив 55, а це лише дев'ятий результат. При цьому пропустили міланці трохи менше. До матчу вони підійшли з сімома перемогами та однією поразкою у восьми у всіх турнірах з різницею м'ячів 19:7. А туринці в п'яти останніх матчах Серії А здобули три важкі перемоги з рахунком 2:1, нічию та програвши ще в одному. Проти команд, нижчиx за десяте місце.

B Кубку "Інтер" розгромив "Мілан", до того також не пропустив від "Роми". "Ювентус" не пропустив двічі від "Фіорентини", але переміг її швидше завдяки двом подарункам. Переміг і в 1/4 фіналу "Сассуоло" завдяки подарунку, автоголу, на 88-iй хвилині. Зрештою, в очних матчах цього сезону до звітного підопічні Індзагі перемогли двічі і одного разу втратили заслужену перемогу на 89-ій хвилині через неоднозначний пенальті.

За "Юве" могли зіграти досвід та успіхи Аллегрі. Але за два роки відпустки Макса футбол змінився, а сам він, як заявляють і гравці – ні. Змінився й клуб. Втративши свій характер. Поточного сезону він не переграв жодну команду з Топ-4 Серії А, ганебно вилетів з Ліги Чемпіонів. На початку сезону К'єлліні навіть шепотів тренеру "це не команда", а сам тренер звинувачував гравців в тому, що недостойні грати за цей клуб.

Виходить, вже вихід до фіналу Коппа та четверте місце у лізі можна вважати успіхом. І навіть трофей навряд чи багато змінив би. Хоча Аллегрі і стверджував, що потрібний для впевненості на наступний сезон. Як не змінили і перемоги у Суперкубку та Кубку у попередньому сезоні Андреа Пірло. Цьогорічний сезон "Ювентус" після тих успіхів все одно розпочав з новим тренером і розпочав жахливо. Побивши антирекорди клубу останніх 60-ти років.

Перехоплення характеру

Таке враження, що характер "Ювентуса" перейшов до "Інтера". Він якраз цього сезону виграв чимало великих матчів. У "Наполі", "Мілана". Суперкубок у того ж-таки "Ювентуса" у січні на 121-ій хвилині. Виграв у лізі у того ж "Юве" в гостях у квітні, коли здавалося, що вилітає з боротьби за Скудетто, а сам "Юве" туди влітає. Виграв у Ліверпулі, мало не вибивши команду Юргена Клоппа з Ліги Чемпіонів. В 2022-му році мерсисайдці у всіх турнірах більше нікому не програвали.

А Індзагі давно довів себе як кубкового бійця. Особливо – проти "Юве". Виграє саме в нього вже четвертий трофей з своїх п'яти. Кубок і Суперкубок з "Інтером", два Суперкубки з набагато скромнішим "Лаціо".

Фундамент також складається зі стану та настрою окремих гравців. За "Ювентус" грали Кен і Мората, яких після їх оренд не викуплятимуть, Дібала, К'єлліні і Бернардескі, які йдуть вільними агентами, Артур, Рабіо і Сандро, яких хочуть позбутися, Де Ліхт, який хоче піти. Дібала та Мората злі на клуб. На що перетворили свою злість? Розчинилися на полі. Були розлючені й Сандро та Влаховіч. Сандро забив. 80-мільйонне січневе придбання Влаховіч відповів на критику голом. Але цього не вистачило.

В "Інтері" також лютували. Повідомляють, що влітку доведеться шукати трансферний прибуток у 60-70 мільйонів євро. Говорять про продаж Лаутаро Мартінеса, якого критикували за нестачу голів. На цю критику він відповів сімома голами у шести матчах та заробленим пенальті вчора.

Іван Перішич також дуже злий. Навіть вчора зле відреагував, кажучи, що гравців його калібру не змушують чекати на новий контракт до останнього. Як відповів? Двома голами та участю в ще одному, блискучою грою останнім часом.

Спокій та робота

Що ж загалом означає ця поразка для "Ювентуса"? По-перше, навіть у разі перемоги вердикт не змінився б. Потрібні серйозні зміни, потрібно перебудовуватися. Навряд чи нинішня команда готова до звершень. А ось "Інтеру" краще заспокоїтися. Його фундамент відмінний, і його два Кубки – добрі ознаки. Навіть якщо Скудетто не буде, а доведеться продати когось з зірок влітку – команда залишиться сильною та зібраною, з характером переможця. Не випадково у лізі набрала 22 очки в матчах, в яких програвала.

Обидва тренери зараз непопулярні у вболівальників. Вся справа в очікуваннях. Від Аллегрі чекали одразу ж повернути перемоги його першої каденції. Були готові терпіти похмуру гру, слабку атаку за умови сильної оборони та перемог. Але зараз немає ані того, ані іншого. Він сам казав, що команда має повернути радість від оборони, знову полюбити рахунок 1:0. Не виходить. Вона дуже багато пропускає, не вміє втримувати перевагу. Вона та тренер відстали від футболу.

Індзагі вболівальники звинувачують у втраті Скудетто, у невдалих замінах, недосвідченості. Також на контрасті. З Антоніо Конте. Але й Конте не взяв Скудетто в першому сезоні, а Кубків та 1/8 фіналу Ліги Чемпіонів взагалі не досягав. Не можна забувати про втрати Лукаку, Хакімі та Еріксена влітку, про паніку тоді, про відчуття розвалу. "Не думаю, що після такого літа Скудетто ставили за мету. Навряд чи думали і про Кубки та Лігу Чемпіонів, " - каже Джанлука Ді Марціо. "Тож Індзагі навіть, напевно, перевершує плани компанії".

Більше того, гравці повідомляють, що почуваються з ним набагато вільніше, ніж з Конте, отримують більше дозволів діяти на свій розсуд, більше атакувати. Вони визнають, що з Антоніо було дуже повчально, що він навчив їх перемагати. Але й дуже неприємно, холодно. А з Індзагі відносини значно тепліші, гра та атмосфера набагато розкутіші.

Тож новому володареві Кубка, який прямо зараз володіє всіма трьома італійськими трофеями – ще й Серією А та Суперкубком – слід заспокоїтися. А клубу, який склав повноваження і залишився без трофеїв взагалі вперше за 11 років - слід важко працювати.