Маловідома історія. Як Сантьяґо Бернабеу виступав за мадридський Атлетіко

Напередодні Дербі Мадриленьйо розповідаємо маловідому історію з великими прогалинами. Втім, це не означає, що вона не варта уваги — наприклад, "Реал" не любить пригадувати відповідний епізод. Виявляється, Сантьяґо Бернабеу свого часу захищав кольори принципового суперника — сусіднього "Атлетіко". Як це сталося? Зараз усе розкладемо по поличках.

Для "Реалу" постать Сантьяґо Бернабеу значить дуже багато. Переважна більшість знає іспанця у ролі президента "вершкових", за правління якого була взята неймовірна висота. Як би не старався Флорентіно Перес, та поки його іменем стадіон не називають — культ Бернабеу настільки великий, що перетворився у бренд. Першопрохідців завжди цінують, навколо них витає напівміфічний ореол.

Втім, Сантьяґо важливий не лише управлінськими навичками, які заклали фундамент легендарної команди. Він був її безпосереднім учасником на полі — блискучим нападником, певний час капітаном, переможцем низки регіональних турнірів та Кубка Короля-1917. Словом, карʼєра, що тривала з 1912 по 1927 роки, видалася напрочуд насиченою — Бернабеу хоч і не провів жодного поєдинку за збірну (не склалися стосунки з федерацією), але стовідсотково був одним із найкращих гравців свого покоління.

Його атакувальний тандем із Рене Петі славився на всю країну; та й загалом "Реал" зібрав плеяду майстрів — Антоніо де Мігель, Альберто Мічімбарренп, Рікардо Альварес, Мануель Посада — завдяки чому стабільно змагався за лідерство у так званому Campeonato Regional Centro.

До появи Ла Ліги Іспанія була розподілена на територіальні першості, які постійно розширювалися та кваліфікували переможців до національного кубка. Враховуючи, як сильно "бланкос" прагнули домінувати на усіх можливих рівнях, особлива ставка робилася на Бернабеу. І який же виник резонанс, коли їхній славетний бомбардир у самісінькому розквіті сил приєднався до "матрацників".

⚽???? Tal día como hoy en 1978.
???? Fallece en Madrid ????????.
???? Santiago Bernabéu de Yeste.
Delantero Canterano.
⏳ @realmadrid 1913-1927.
☑ 79 partidos oficiales, 68 goles.
???? 1 Copa (1917) y 9 C. Regional (1916, 1917, 1918, 1920, 1922, 1923, 1924, 1926, 1927). pic.twitter.com/qfbXHtR3uo

— @Real Madrid Jugadores (@RMJugadores1) June 2, 2022

Надворі стояв листопад 1920-го, Сантьяґо було двадцять пʼять. Усе свідоме життя хлопець марив "Реалом", зростав у клубі з чотирнадцяти років, а тут зважився на шокуючий крок. Зрозуміло, повинна бути вагома підстава, хіба не так?

Це саме той момент, де простежуються розбіжності, які пояснюють мотивацію вчинку Бернабеу. Особисто він ніколи не горів бажанням коментувати свій перехід, а ті дещиці достовірної інформації, що до нас дійшли, не демонструють усю повноту картини. Але якби не тісне приятельство з Хуліаном Руете, тодішнім президентом "Атлетіко", то навряд чи б угода відбулася.

Взагалі Руете був видною персоною, не менш видатною, ніж Сантьяґо. Він теж випробував себе у різних іпостасях — півзахисником представляв інтереси "Реалу" (де зачарував Бернабеу), "Атлетіка" Більбао та "Атлетіко", а після того, як повісив бутси на цвях, то майже одразу зайняв президентське крісло. Додамо, що Хуліан непогано тренував, мав суддівський досвід (зрештою, доріс до очільника національного комітету арбітрів) та отримав посаду в федерації. Дуже амбітна людина, що звертала гори.

За першої каденції (1912-1919) біля керма "Атлетіко" функціонер збудував стадіон, окрім футбольного напрямку відкрив ряд спортивних секцій (легка атлетика, хокей, регбі, теніс, тощо) та прищепив основи менеджменту. Коли ж 12 листопада 1920-го повернувся до справ, то пообіцяв — приведе у команду беззаперечну зірку та візьме той самий Campeonato Regional Centro. Гучні слова? Аж ніяк — вже через вісім днів на стадіоні El Campo de O'Donnell красувався Сантьяґо Бернабеу.

Знову ж таки — чому? Є натяки на те, що нападника обділили у фінансовому аспекті, і Руете знав, куди тиснути. Ось що підтвердив Сантьяґо за свідченнями Антоніо Ортса, ще одного близького товариша, з яким частенько рибалив у Середземному морі: "У Мадриді мене образили, тож я розлютився. Я пішов зі своїм другом Руете в "Атлетіко". Втім, коли я не зміг виступати через заборону федерації, мій гнів минув та я вирушив назад до "Реалу".

Karir Santiago Bernabeu Yeste bersama Real Madrid (1909–1927):

689 apps
340 goals
Posisi nya Striker pic.twitter.com/dZ47bJSxMl

— Seputar Real Madrid (@SeputarMadrid) June 2, 2015

Що стосується останніх, то Бернабеу назвали зрадником — про це відкрито сказав Хосе Марія Кастелл, колишній одноклубник та майбутній архітектор "Чамартіна" (нині — "Сантьяґо Бернабеу"): "Незважаючи на велике визнання, Сантьяґо Бернабеу зрадив нас у 1920 році та пішов до вічного суперника. Через рік він покаявся та повернувся до "Реала". Якщо я правильно памʼятаю, Сантьяґо зіграв офіційний матч проти мадридського "Еспаньйола" (наразі неіснуючого команди), до того ж позував у червоно-білій футболці поряд з Хуліаном Руете, який багато років був гравцем "Реала" і саме тоді президентом "Атлетіко".

А тепер по порядку. Достеменно невідомо, скільки разів Бернабеу виходив на поле у складі "матрацників" — певні джерела вказують на один поєдинок, деякі — нараховують три випадки. Водночас можемо з упевненістю заявити: усі вони носили товариський характер, оскільки у "трансфер" втрутилася Королівська іспанська федерація та заборонила залучати новачка. За нинішніми законами формулювання дике: "відмовити, тому що не пройшов рік з моменту останньої появи у ФК "Реал" Мадрид". Як вам таке? Руете пробував тягатися із чиновниками, оббивав пороги кабінетів, але все даремно — Бернабеу не змагатиметься у Campeonato Regional Centro. Побутує думка, що саме так "вершкові" помстилися — якщо проти нас, то сидітимеш рік без офіційного футболу.

Хроніка пише про помилковість рішення Бернабеу і що він радо возʼєднався з "Реалом", як тільки випала така змога. Руете? Може здатися, що він залишився у програші та був виставлений дурнем в очах громадськості. Нічого подібного: як би це парадоксально не звучало, та навіть "дискваліфікований" Бернабеу допоміг у втіленні мети. Як?

"Атлетіко" скористався ослабленістю "бланкос" та легко їх випередив у Campeonato Regional Centro; сперечаючись з "Реалом", "Расінґом" та "Гімнастікою", "матрацники" набрали 11 очок і в підсумку посіли першу сходинку. Та і Кубок Іспанії вдався на славу — колектив без проблем розібрався у півфіналі з "Уніоном", щоправда, потім був битий "Атлетіком" Більбао 1:4. Що тут поробиш? До громадянської війни представники Країни Басків були із запасом найкращими — якщо "Атлетіко" вперше дістався до фіналу турніру, то для опонента чашка виявилася уже восьмою в історії. І за цим всім Бернабеу спостерігав осторонь.

Зовсім не дивно, чому Сантьяґо волів більше не пригадувати епізод, повʼязаний із сусідами. З поверненням до "Реалу" він відновив авторитет та продовжив кувати славу. Наразі його перехід до "Атлетіко" сприймається як історичний факт та не є триґером — зрештою, ніщо не здатне спаплюжити памʼять генія свого часу.