Дуель та три погроми. Акценти глядача на іграх 1/4 фіналу Кубка України

Чвертьфінали загалом розчарували. Якщо говорити не про те, за кого ви вболівали, а про інтереси розіграшу національного Кубка. Коли три матчі з чотирьох закінчуються перемогами з великим рахунком, то серія пенальті зрештою становище не рятує.

Неабияк подбав про це і підсліпуватий жереб, який звів між собою переможця і найслабшого з учасників раунду. "Шахтар" не тільки отримав ягня на заклання, а ще й подбав про те, щоб зіграти з ним у зручний для себе час. При цьому жертва була позбавлена своєї єдиної переваги – таки не грала на своєму полі.

Це називається: один із чвертьфіналів одразу відірви та викинь. У сенсі інтриги. А кубковий поєдинок без неї втрачає будь-який сенс. Тим паче на такій стадії.

• Вікторія – Шахтар 0:3
• Чорноморець – Зоря 4:1
• Полісся – Олександрія 0:0 (4:3)
• Оболонь – Ворскла 0:3

Видовищність. З погляду кількості загроз воротам, нудно не було ніде. Найкраще виглядала справді гра в Одесі – найрезультативніша. Обидва завершальні матчі в четвер до норми видовища не дотягнули зовсім небагато. Але при цьому "Оболонь" із "Ворсклою" другий тайм швидше догравали, а другу його половину можна було й не дивитися.

Інтрига. У зустрічі, яку можна було і не розпочинати, формально все вирішилося на 17-й хвилині, коли Назарина відкрив рахунок. "Вікторія" так і не спромоглася хоча б на один гольовий момент.

На десять хвилин більше для цього знадобилося "Ворсклі". Після гола Степанюка забити могли лише полтавці, і фактично "Оболонь" була приречена. Її єдиний шанс на м'яч у відповідь стався вже при 0:2.

В Одесі все вирішилося на 33-й хвилині, коли Штогрін оформив дубль. "Зоря" не здатна була відіграти цю фору, що блискуче підтвердили подальші події.

І лише у Житомирі інтрига знову затрималася до упору – поки її не погнали геть лотерейними квитками. Саме вистачило десяти регламентованих ударів з 11-ти метрів. Для "Полісся" такі тріумфи стають доброю традицією.

Логіка. "Шахтар" "награв" якраз на свої три "сухі" голи – хто б сумнівався.

Абсолютно справедливий нічийний рахунок основного часу у Житомирі, хіба що могли б забити по разу. В екстра-таймах ближчим до успіху було "Полісся", яке зрештою і вирвало перемогу в післяматчевих ігрищах.

"Ворскла" та "Чорноморець" могли б забити і менше, але в їхній перевазі над суперниками сумнівів не виникло.

Проте, крім "Олександрії", вважаю, загалом конкурентним візаві показала себе також "Зоря".

Суддівство. Тиша, гладь і Божа благодать. Тож навіть ВАР у Житомирі виявився зайвою тратою коштів.

Везіння. Теж повз. Поперечина від Нестеренка лише на чверть години раніше збільшила б перевагу "Ворскли" над "Оболонню". А стійка Штогріна і поперечина Кірюханцева у відповідь, мало того що врівноважили один одного, так ще й мали місце після чотирьох взяттів воріт "Зорі".

Перший гол Штогріна на 21-й хвилині в Одесі, після роздумів, я б до підступів Фортуни не відносив. Адже цілий комплекс спрацював: і те, що форвард зважився на удар у неочевидній ситуації, і невдалі дії воротаря, і пригоди м'яча під час польоту. Футбол буквально зітканий із таких складових.

Особистості. Я одесит, але істина дорожча. Тому найяскравішою фігурою чвертьфіналів назву кіпера "Полісся" Бойка з п'ятьма сейвами, включаючи парируваний пенальті. У грі відповідно йому був і воротар "Олександрії" Шевченко.

Найпомітнішим серед польових гравців був Судаков із "Шахтаря" – п'ять фігурувань у ключових моментах гри (зрозуміло, з ким грали, але все ж таки). По чотири, у тому числі участь у трьох голах, у Степанюка ("Ворскла") та Штогріна ("Чорноморець"). У полтавців гольових моментів було менше, отже, і внесок у гру тут більший.

Далі в порядку спаду відзначив би одесита Бадібангу, "гірника" Зубкова, а також невдаху-житомирця Арієлсона – все-таки найцікавішого з тих, хто вийшов на заміну.

Гідні згадки тут полтавці Кане та Бацула. Ефективно показали себе в атаці Ракицький ("Шахтар") і Кузик ("Чорноморець").

Симпатії. Тут вже дозвольте залишити гру "Шахтаря" за рамками: його суперник, що був у 1/4-ій фіналу, що його не було.

З-поміж інших найбільш атакувальною командою зарекомендував себе "Чорноморець". Після нього однаково (так-так) сподобалися "Ворскла" та "Зоря".

Жорстоко розчарувала "Оболонь". Обидва учасники матчу у Житомирі отримають залік, але не більше.

Жереб і перспективи. Щось я не знайшов у Регламенті положення про сіяні команди – тільки про те, що такими мають бути команди УПЛ. Тому незрозуміло, чим керувалися, коли сіяли за підсумками минулого сезону чвертьфіналістів, і чи це буде застосовно до півфіналістів.

Якщо буде, то це означає, що у півфіналах не зустрінуться «Шахтар» із "Ворсклою" та "Чорноморець" із "Поліссям".

Чи вважаю за краще я, щоб одеситам попалася Полтава? Не факт. Команді Скрипника, як мені бачиться, не світить високе місце у чемпіонаті, і зробити ставку на Кубок для неї – те, що лікар прописав. А вже зіграти пару матчів на пристойному рівні "Ворсклі" цілком під силу. Інше питання, якою буде на той момент кадрова та фінансова ситуація у клубі.

Що ви говорите? Що не треба нам такого представника в Європі? А якого треба?

"Шахтар" за визначенням мітить вище за Лігу Європи. "Чорноморець" – дай Боже, щоб навесні по кадрах та фінансах не був на рівні "Ворскли". Залишається "Полісся", яке, за всіх авансів, все ще виглядає робочою конячкою з не до кінця поставленою грою в атаці. Та й хто сьогодні взагалі поручиться за чиюсь стабільність?

Тому доживемо до квітня – побачимо, і нехай переможе найсильніший. Краще грає у футбол, а не досягає результату. У цьому сенсі, на мій смак, компанія у півфіналах підібралася непогана.

Фото - UA-Футбол