Леонов: У Минаї був такий електричний стілець, що і ворогу не побажаєш

Екс-наставник "Минаю" Ігор Леонов розповів чого вдалося досягти за час роботи в клубі та чому він не шкодує про цей період своєї кар'єри.

– Що вдалося, а що не зовсім вдалося зробити за час перебування у команді?

– Найголовніше, що вдалося – згуртувати колектив. Не говоритиму гучних слів, але хлопці намагалися грати у футбол, багато було матчів, порівнянних з нашими можливостями, де ми могли виграти, але де, на жаль, втрутилися сторонні сили, про що не хотілося б говорити. Дуже хотілося продовжити роботу з командою, тим більше, що хлопці вже зрозуміли наші вимоги, що ми хочемо. Але результату не було, тому сталося так, як сталося.

– Намагалися якось переконати клубне керівництво, що є план, що хлопці почали розуміти, але пройшло мало часу?

– Ми поговорили із президентом клубу, з віце-президентом. Вони сказали, що все ніби рухається і команда грає. Але не було одного – результату. Тож і попросили на вихід. Мало було часу, було б його більше, або якби ми разом працювали з початку чемпіонату, було б краще і, напевно, очок було б більше. Але хлопцям однозначно дякую за ті два місяці, які ми разом провели, вони віддавалися повністю роботі, іграм. Недаремно ж продали Рустама Ахмедзаде, до Кулієва також писали, що начебто є інтерес до інших хлопців. Якби погано грали, ними ніхто не цікавився б.

– Як хлопці відреагували на ваш відхід? Їм начебто і не звикати, що тренери змінюються.

– Остання гра з "Колосом" десь вплинула на загальний настрій, адже ми мали вигравати її за всіма показниками, але, знову ж таки, на гру вплинули сторонні сили. А так… Знаєте, приємно було, що майже всі футболісти й дзвонили, і писали подяку за наш спільний період роботи.

– Клуб із вами повністю розрахувався, боргів немає?

– Поки ще не розрахувався, у мене контракт до літа, поки чекаю на дзвінок. А хлопцям усе, що обіцяли, все виплатили, там усе гаразд.

– Якісь пропозиції по роботі вже надходили?

– Поки що ні. Хотілося б далі продовжувати працювати, так що розгляну будь-які варіанти, але вже побув у цій шкурі два місяці. При цьому досвіду набрався як, напевно, за 20 років. А найголовніше – електричний стілець був такий, що й ворогу не побажаєш. Зате дуже пізнавально та цікаво. І люди у клубі працюють дуже порядні, і могли б ми разом працювати далі. Але така доля, – сказав Леонов.