Хроніки шалених мільйонів. Авторитарний стиль Шахтаря не залишив Мудрикові вибору

Трішечки прогнули…

Ну це ж "Шахтар", а це гравець, який ще вчора бігав за київський "Арсенал" та чергінівську "Десну". Вдумайтесь тільки: топ-клуб топ-ліги купує українського футболіста з українського чемпіонату за сімдесят мільйонів євро + 30 мільйонів бонусів. Сім-де-сят. З УПЛ, яка скотилася до рівня боротьби з Кіпром та Ізраїлем у Таблиці коефіцієнтів. З якої пішли майже всі легіонери. Гравця, який на високому рівні провів тільки один сезон. В божевільні часи – божевільні історії.

"Шахтар" витиснув всі соки з цієї ситуації, скориставшись моральною та психологічною незрілістю суб'єкта продажу. Це не докір, а констатація. Такий стиль ведення торгів на елітному ринку не популярний. Такий огульний шантаж не мав би шансів на успіх зі зрілим, досвідченим, впевненим у собі гравцем, оточеним зграєю "кровожерливих" агентів. Але Мудрик – ще юний, а його бажання побуцати м'яча на топ-рівні виявилося домінантним у цілому букеті нових відчуттів. Це теж не докір, а констатація. На таких історіях вчаться. Впертість, принциповість та розсудливість не з'являються на рівному місці. Вони приходять з досвідом.

Для "Шахтаря" це просто бізнес, підкріплений репутаційними дивідендами. Для "Челсі" це традиційний аукціон з нотками спортивного інтересу. Для громадськості – ще одне підтвердження, що гроші вирішують багато що (якби тільки у футболі). Для Мудрика – величезний крок вперед. Точніше, стрибок, просування, прорив. З незначним побічним ефектом.

Все ж, він хотів у "Арсенал". Він натякав на нього, готувався до нього, був у передчутті "гарматних" залпів, а не "аристократичних" манер. Саме у цьому контексті доречно говорити про відсутність впертості, принциповості й розсудливості. Точніше, про принишклість цих якостей під громіздкою тінню авторитета "Шахтаря". Ментально більш зрілий гравець стояв би на своєму до останнього. Але ж це, їй Богу, хлопчина, якого ще вчора публічно відчитував Олександр Рябоконь, а користувачі соцмереж поливали брудом за самозакоханість, як сьогодні свідомі громадяни – Арестовича. Та й вибір тут не між солодким і кислим, а радше між ароматним та духмяним. Добре й одне, й інше. Тож Мудрик не пручався.

Але цим аж ніяк не згладив враження про грубий, вайлуватий, диктаторський стиль роботи "Шахтаря" конкретно в цій угоді. Сімдесят / сто мільйонів – дуже круто. Українець в центрі уваги усіх світових спортивних ЗМІ – просто шикарно. Але стосовно футболіста – трохи авторитарно. Публічне оголошення про переговори з "Челсі" в очах незаангажованої публіки не могло розцінюватися інакше, ніж тиск на гравця (чи осіб, що представляли його інтереси). "Сині" також "переспали ще до весілля", додавши Мудрика до всіх можливих соцмереж тоді, коли "Арсенал" ще не скоригував свій шорт-листок.

Де ж принцип "трансфер любить тишу"? Де повага до іншого претендента, який хоч пропонував трохи менше, але був привабливішим для самого гравця? Зрештою, навіщо було висувати ультиматум "або в "Челсі", або в нікуди", якщо цей трансфер більше потрібен був саме клубові, а не гравцеві? Мудрик спокійно міг би зберегти інтерес до себе з боку грандів ще на рік-другий, а ось дірки в бюджеті "Шахтарю" латати потрібно негайно. Русский мир, бачте, добряче обібрав Ахметова, хоч в далекому 2014-му той із ним трішечки загравав. "В "Челсі" або нікуди" – це лише публічно; "купіть його негайно", - це у глибині душі.

Історія знає чимало прикладів, коли з "Шахтаря" гравці йшли не смарагдовою доріжкою, а через дірки у паркані. Можна навіть випустити з уваги давні випадки з Матузалемом, Елано, Ілсіньо, однак нагадати про тріщини у стосунках з Бернардом, Тейшейрою, Вілліаном. Вони ультиматуми не приймали, вони самі готові були на шантаж. Михайло Мудрик виявився більш податливим і "Шахтар" як досвідчений хижак цього не упустив. "Закон джунглів", - скажуть одні; "ненаситність", - парирують інші.

На чиєму боці правда, визначить сам гравець. Провал у "Челсі" автоматично виведе в тренди тему "треба було в "Арсенал". Успіх на "Стемфорд Брідж" дасть ще один козир прихильникам "Шахтаря": "Ну ми ж казали, все правильно зробив".

Але це буде згодом, а наразі… УПЛ, занепад, і сім-де-сят мільйонів євро!

Фото - Getty Images/Global Images Ukraine

Більше матеріалів автора - в телеграм-каналі >>>