У країні невивчених уроків, або "Ставте вподобайку!". Акценти глядача на іграх 20-го туру УПЛ

Добровільна каторга, на яку прирік себе автор, триває. Не те щоб я скаржився - просто сумно спостерігати за тим, як чемпіонат країни "здувається" на очах. А штучно підбадьорювати себе та інших, видаючи бажане за дійсне, не навчений.

Що вдієш, є об'єктивні причини цієї зневіри, і вони відомі всім. Те, що футбол в Україні живий – саме по собі величезне досягнення. Потрібно не забувати про це ні на хвилину і замість огульної критики співпереживати нашим командам. Інакше ви зайві на цьому святі життя. Більше схожому на ранок у дитячому садку.

Більшість матчів рясніє банальним технічним браком. Більшість голів так чи інакше пов'язані з елементарними помилками суперників. До речі, голів теж поменшало: у цьому турі їхнє число ледь перевалило за два м'ячі за гру, в середньому. Причому в одній зустрічі було забито одразу сім, а в решті семи – десять.

Створюється відчуття засилля футбольних "двієчників". Мій шкільний вчитель фізики на прізвисько Барбаросса в таких випадках урочисто говорив: "Червону сорочку - і в країну дурнів!" Я не буду таким категоричним, мені згадався мультик з того ж таки дитинства: "У країні невивчених уроків". І, як співав Макаревич, що побачу – про те заспіваю.

• Шахтар – Металіст 1:0
• Дніпро-1 – Львів 5:2
• Кривбас – Зоря 1:0
• Динамо – Минай 2:0
• Олександрія – Чорноморець 1:1
• Колос – Металіст 1925 3:0
• Ворскла – Інгулець 1:0
• Рух – Верес 0:0

Видовищність. Парадокс, але якщо говорити про кількість створених загроз воротам, то формально все у нас благополучно. У цьому сенсі цілком глядабельною була половина поєдинків.

Зайве уточнюватиме, який саме з них став найвидовищнішим. Наступним назвав би матч в Олександрії, потім – гру "Шахтаря" з "Металістом" і замкне квартет зустріч на стадіоні "Динамо". Втім, різниця між останніми трьома поєдинками у кількості небезпечних моментів є мінімальною.

Інші матчі були приблизно одного середнього рівня. Лише методом виключення я назвав би менш глядабельною гру в Полтаві. І ось, здавалося б, чого нудьгувати? Але чомусь і позіхалося, і до сну хилило, і осад залишився. Напевно, тому, що найчастіше нас розважали дитячими анекдотами – за рахунок безглуздих провалів оборони.

Інтрига. У трьох випадках завіса падала ще до перерви. Вважаю, що киянин Царенко поховав "Минай", відкривши рахунок на 35-й хвилині. Мабуть, все-таки тоді ж можна було викидати білий прапор "Металісту 1925" у Ковалівці – коли Оріховський зробив дубль. З огляду на підсумковий рахунок, доленосним у зустрічі з "Львовом" став третій гол дніпрян, забитий Гуцуляком "у роздягальню".

"Ворсклі" довелося повозитися трохи більше, вирішивши гру на свою користь за чотири хвилини після перерви. Гол Кравця став єдиним, але для "Інгульця" він виглядав непереборним бар'єром.

Тепер про цікаве. Когут востаннє врятував "Верес" від поразки у Львові на 82-й хвилині після удару Климчука. У трьох поєдинках, що залишилися, результат міг змінитися вже в компенсований час.

Луганець Бражко промахнувся по воротах "Кривбасу" на другій "зайвій" хвилині, олександрієць Цуріков не влучив у рамку воріт "Чорноморця" на третій, а на четвертій Трубін ледь не подарував "Металісту" нічию - але Прядун не зумів оцінити цей шляхетний жест .

Логіка. Три найбільш закономірні рахунки туру виглядають так: перемога в один м'яч "Ворскли" над "Інгульцем", у два – "Динамо" над "Минаєм", і в три – "Дніпра-1" над "Львовом".

"Колос" міг би забити і менше "Металісту 1925", тоді як "Шахтар" - іншому "Металісту" - більше.

"Зоря" не заслуговувала на поразку в Кривому Розі. "Рух", мабуть, був ближче до перемоги, ніж "Верес" до нічиєї. І "Олександрія" абсолютно точно "награла" на перемогу над "Чорноморцем". З одним суттєвим застереженням: у другому таймі – граючи в більшості.

Суддівство. У мене виникло лише два питання до колеги-консультанта Юстаса.

"Шахтар" – "Металіст" (рефері – Шандор). 28-а хвилина, за 0:0 – попередження замість вилучення Степаненка: "Я сказав би, що було 60 на 40 на користь червоної картки".

"Колос" - "Металіст 1925" (рефері - Блавацький). 14-та хвилина, за 1:0 – не призначений 11-метровий у ворота господарів поля за фол Гончаренка на Чируку: "Пенальті без запитань".

В обох випадках суддівські рішення вплинули на подальший перебіг гри. Нагадаю, що й минулого туру від капризів Феміди постраждали саме обидві харківські команди. Таким чином, ми вже маємо подвійний збіг поспіль. І, як мінімум, це стає цікавим.

Везіння. Так, щоб це позначилося на результаті, не щастило нікому. Але за фактом дико щастило тому ж таки "Металісту".

5-а хвилина – Єрмолов відбиває у стійку своїх воріт м'яч після удару Сікана. 45-а – Гочолейшвілі струсонув ударом поперечину, після чого м'яч рикошетом від Мізюка приходить до воротаря. 73-а, вже за 0:1 – Єрмолов парирує удар Траоре, перевівши м'яч у перекладину. І все ж Фортуна не зуміла перебити козирну карту Феміди.

Потроху в турі щастило "Львову", "Минаю" та "Металісту 1925". Що характерно, нікому з них це також не допомогло уникнути поразки.

Особистості. Саме вартовий воріт "Металіста" Єрмолов бачиться мені найяскравішою фігурою туру – шість дорослих сейвів.

Усю найкращу трійку польових гравців склав би з дніпрян, у такому порядку: Пихальонок – Довбик – Гуцуляк. Після них назвав би М'якушка з "Колоса" та киянина Ваната.

Окремо відзначив би Оріховського ("Колос") – за ефективність. З воротарів заслуговує на згадку також Кліщук ("Кривбас"). З тих, що вийшли на заміну, найбільше запам'ятався Топалов ("Шахтар").

Симпатії. За прагненням та вмінням грати у футбол у цьому турі "Дніпро-1" був справді поза конкуренцією – чортова дюжина моментів біля воріт суперника, з десяток з яких я відніс би до гострих.

Наступною йде "Олександрія", але 80% своєї гостроти вона створила лише після того, як суперник на цілий тайм опинився у меншості. Третім буде "Шахтар", наступним - "Динамо", а крім них залік поставив би "Ворсклі" та "Колосу".

Найгірше, на мій смак, виглядав "Інгульець" - жодного більш-менш шансу в атаці. "Чорноморець" з його унікальним гольовим моментом реабілітує те, що він його реалізував, а потім вистраждав нічию в меншості на полі фаворита матчу. По півтора жалюгідних моменти у обох "Металістів".

А завершать цей список "Минай" та "Львів" (хоч останній і використав обидва свої гольові шанси).

Таблиця. Невдача "Зорі" призвела до того, що дует лідерів пішов у відрив, тоді як "Динамо" впритул підтягнулося до третього місця.

"Олександрія" знову перейшла на біг підтюпцем, що дозволило дещо наблизитися до неї "Кривбасу" з "Колосом". Втім, про серйозну загрозу позиціям команди Ротаня, яка замикає "зону Європи", поки що не йдеться.

Поразка "Металіста 1925" зробила його досяжним із зони плей-офф із Першою лігою.

"Рух" та "Металіст" знову помінялися тимчасовим статусом: у зону вильоту знову опустився фарм-клуб "Дніпра-1".

Анонси. Цвях програми наступного туру – поєдинок "Зорі" з "Дніпром-1". Обом потрібна лише перемога. В іншому випадку команда Кучера ризикує випустити з поля зору "Шахтар", а підопічні ван Леувена - розлучитися з надіями на друге місце і пропустити вперед "Динамо". Вже навіть якось не чекаю видовища у нашому темному царстві боротьби за результат.

У тьмяному світлі змагання за виживання в УПЛ рекомендується до перегляду бій "Вереса" з "Металістом". Не найнудніші команди, скажу я вам, але ціна результату буде тяжіти і над ними, а майстерності тут значно менше. Тож ставимо на інтригу.

У трійку найочікуваніших включу зустріч "Чорноморця" з "Ворсклою". Користуючись суб'єктивним правом автора блогу, якому нарешті знову стало цікаво стежити за командою Григорчука. Скрипник – теж не пересічний тренер. А раптом повеселять публіку?

На заході туманної юності мені довелося віддати десять років життя народній освіті. У школі завжди був дефіцит чоловіків-викладачів, тому, як правило, їм уготований шлях керівництва "важкими" класами. Мій сьомий "Ж" був укомплектований хлопцями, які "не пройшли за конкурсом" в елітарні літери.

Але була серед них пара-трійка тих, хто намагався тягтися до знань. На тлі інших вони виглядали набагато виграшніше, і стабільно отримували свої вищі бали з усіх предметів. Але порівняння з відмінниками "сильних" класів, на жаль, не витримували. Навколишнє середовище мимоволі опускало їхній рівень ближче до середнього.

Щось подібне відбувається зараз в УПЛ. Загальний рівень турніру значно впав. І, між іншим, наші лідери та фаворити далеко не завжди гордо майорять над ним. Швидше спостерігається їх поступове зісковзування вниз. Це я до того, що вже зараз слід розуміти: у Європі ми вигрібатимемо на повну. І не вимагайте негайних чудес.

З огляду на те, що матчі часто перетинаються за часом, більшість із них доводиться дивитися в записі. Особливою красою є трансляції на "Football Hub". Окрім реклами кожні сім-вісім хвилин, не менш регулярно звучать рекламні оголошення коментаторів та постійні відсилання до чату.

Власне про футбол ми слухаємо у проміжках. Його й так буває небагато, якість залишає бажати кращого – при цьому нас не втомлюються буквально вмовляти: "ставте вподобайку!" Маю запитання. Лайк – це колись щось подобається, правильно? Що саме повинно мені сподобатися? Похмуре місиво на полі, чи його тужливий голосовий супровід?

А може сама можливість це спостерігати, хоч якимось чином? Тобто, я відстав від життя, а насправді, мені теж настав час клянчити ваші "вподобайки"? На жаль, виховання не дозволяє. Так і залишуся невподобаним.