І все так чинно, благородно? Акценти глядача на іграх 30-го туру УПЛ

Завершальний тур не сподобався. Знаєте, є така дитяча забобонна звичка в народі: замість "останній" говорити "крайній". Так от цей тур справді був саме якимось крайнім збоку, а не таким, який мав би увінчати собою довгий сезон. Команди саме що догравали.

Все було якось надто поважно: в основному, очки знову брали ті, кому вони потрібніші. Або ж ті, хто не потребує, благородно відходили вбік. Боронь Боже, ніякої конспірології – суто констатація результатів. У центральних матчах "Дніпро-1" не перенапружився, перемога "Вереса" щастя йому не принесла, а недуга "Олександрії" нікого не здивувала.

Принагідно виявилося, що я був надто високої думки про наших колишніх небожителів. Ніщо людське їм не чуже, включаючи банальну відсутність мотивації – коли сила суперника раптом зростає, як на дріжджах.

Словом, як на мене, кінцівка була скомкана, і осад залишився. Адже загалом чемпіонат був не таким уже й нудним. А деяким він навіть здався надзвичайно цікавим. На жаль, за моїми враженнями від останнього туру, інтерес цього разу ми підігрівали штучно.

Вимушений одразу попередити: сьогодні можливі деякі неточності у тексті, чому знайдеться природне пояснення. Якби автор задався метою подивитися всі ігри повністю, як завжди, йому довелося б фінішувати вже наступного ранку без сну та відпочинку. Все-таки вісім поєдинків проходили одночасно.

• Ворскла – Шахтар 2:1
• Дніпро-1 – Кривбас 1:0
• Минай – Зоря 0:3
• Металіст 1925 – Динамо 1:1
• Рух – Олександрія 0:0
• Колос – Львів 1:0
• Металіст – Чорноморець 0:3
• Верес – Інгулець 1:0

Видовищність. Фактично глядацький залік поставив би лише матчам в Одесі та Рівному. Та й ті, головним чином, виглядали за рахунок лише однієї команди із двох на полі.

Відверта туга очікувано чатувала на нас у Ковалівці. Неабияк нудно було і в Києві, особливо після перерви. Решта ігор – як кажуть в Одесі, сем-восем.

Інтрига. Відразу у трьох випадках справу можна було закривати ще до перерви. Перший гол "Зорі", забитий Русиним вже на 8-й хвилині, вважаю, означав її успіх у Минаї. Доленосний м'яч "Колоса" був забитий Велетнем у ворота "Львова" через півгодини. І на цій же хвилині Габелок відвів від поразки "Металіст 1925": далі у Києві нічого серйозного не відбувалося.

Інші змусили нас чекати розв'язки значно довше. Бланко приніс перемогу "Дніпру-1" над "Кривбасом" на 73-й хвилині. На наступній – Вовченко з "Вереса" "поховав" "Інгульець". А ще за хвилину нарешті втілив свою перевагу над "Металістом" у гол Юсова "Чорноморець".

Ковалець міг виграти для "Олександрії" щасливий квиток на поїзд, що йде до Європи, ще на 80-й хвилині, але Паньків, що завадив йому, продовжив "Руху" прописку в УПЛ. А доля квитка вирішилася пізніше за всіх, вже у компенсований час, коли сейв Ісенка після удару Келсі остаточно вирвав його з рук команди Ротаня на користь "Ворскли". До уваги любителів теорії договорів - тут все-таки висіло на волосині.

Логіка. Найбільш закономірною є мінімальна перемога "Колоса". Думаю, на неї ж у результаті "награв" "Верес". Та й нічия у Києві виглядала по грі, хіба що без голів.

Про "Дніпро-1" і "Ворсклу" скажу так: вони швидше були ближчими до перемоги, ніж їхні суперники. "Зоря" та "Чорноморець", незважаючи на візуальну явну перевагу, могли обмежитися і двома забитими м'ячами. Особливо це стосується одеситів, які грішили напівмоментами.

Нелогічну назву лише нічию у Львові. На мій погляд, загалом "Олександрія" все ж таки заслуговувала на забитий гол.

Суддівство. У мене питання викликали три епізоди.

"Рух" - "Олександрія". 48-а хвилина: незарахований гол Михайленка у ворота господарів поля. Слово бере мій консультант Юстас: "У момент подачі гравець, який боровся з воротарем, був "поза грою".

"Ворскла" – "Шахтар". 37-а хвилина: пенальті у ворота гостей. "Знову якість повторів: я чесно не зрозумів, в яку руку влучив м'яч. Якщо в праву, то на мене не пенальті. У ліву - збільшувала об'єм тіла, перебуваючи в природному становищі - така казуїстика".

"Металіст 1925" - "Динамо". 20-а хвилина: пенальті у ворота номінальних господарів поля. "Тут начебто все по ділу".

Таким чином, ми можемо лише припускати (але не стверджувати) спірність пенальті у ворота "Шахтаря". При цьому Юстас пише: "Сьогодні один із коментаторів із приводу пенальті у грі фіналу кубка Англії сказав: ніхто не знає, що зараз рука, а що ні. Зараз треба підходити філософськи. Сьогодні пощастило тобі – завтра супернику". М-мда…

Везіння. Тут відзначився Рух, який міг реально пропустити ще на 8-й хвилині, але удар Кулакова прийняла на себе стійка воріт Паньківа.

В іншому Фортуна поводилася більш ніж скромно. Можна згадати лише два сейви Кемкіна, який переводив м'яч у каркас воріт після ударів гравців "Зорі". Але "Минай" це від розгрому не врятувало.

Особистості. Очевидно виділявся Русин – учасник більшості гольових моментів "Зорі" та автор дубля. Мабуть, другим назвав би одесита Авагімяна. А взагалі тур був надзвичайно бідним на яскраві постаті. Навіть повноцінну трійку не укомплектуєш.

З польових гравців запам'яталися лише представники цих двох команд. Ще можу згадати Шахова ("Зоря") та Кузика ("Чорноморець"). Щодо ефективності дій – Батагова з тієї ж команди ван Леувена. Найкраще з тих, хто вийшли на заміну, показали себе одесити Юсов і Хадіда.

Серед воротарів виділив би Паламарчука з Інгульця з трьома-чотирма заліковими сейвами. Більше їх було тільки у Кемкіна з "Минаю", але ж і пропустив він тричі.

Симпатії. Справжнім бетменом туру виглядав "Чорноморець" - на жаль, для його суперника, але це більше скидалося на глум над неживим тілом. Другим назву "Верес" - він знову був хорошим, причому таки у повноцінному поєдинку з мотивованим суперником. Знову в порядку була "Зоря". Ось, власне, і всі, хто тішив глядача.

"Металіст", "Минай" і "Львів" - що дивився, що радіо слухав: жодної загрози воротам. "Рух" та "Металіст 1925" - похмура прагматична метушня з унікальними гольовими шансами. Дуже недалеко від них пішли "Інгульець" та "Динамо". До речі, майже половина команд ліги.

У певному сенсі це був найгірший тур сезону.

Таблиця. Отже, "Дніпро-1" пройшов до кваліфайну Ліги чемпіонів, а "Зоря" - Ліги Європи. На превеликий жаль, переваги їхніх медалей у чемпіонаті країни сьогодні багатьох цікавлять вже в другу чергу, а головне – саме це. І, порівнюючи кадрові можливості клубів, приходиш до висновку: мабуть, краще такий розклад, ніж навпаки.

Тоді як успіх "Ворскли", яка сенсаційно пробилася у відбір Ліги конференцій, виглядає парадоксально. Адже її потенціал слабший, ніж у тієї ж "Олександрії". Чи не стане ця перемога Пірровою? Хоча за грою команда Скрипника точно зайняла своє законне місце.

Команда Ротаня? Як модно нині висловлюватись: це фіаско, братане. Користуючись нагодою, хотілося б передати керівництву клубу гарячий привіт від Юрія Гури.

У середині таблиці я поміняв би місцями "Колос" і "Чорноморець", нехай це і не принципово. Але бути у верхній половині, вважаю, більше заслуговує команда Григорчука. Можливо, вся річ у нелюдському везінні "Минаю" в Одесі, яке в результаті ще й дозволило нудній команді Шарана уникнути перехідних плей-офф.

Анонси? Жаль веселий, але катастрофічно невдачливий "Верес", якому особисто я б хотів помінятися з нею (командою Шарана) місцями. Тому в перехідних матчах із "Металургом" (якщо нам їх покажуть) мої симпатії будуть на його боці. За всієї поваги до однієї з найкращих футбольних шкіл України – запорізької.

А ось "Інгульцю" там саме місце. Єдиним, що не дозволяло мені бажати йому вильоту, був Ковалець-старший на тренерській лаві. Після того як винним, мабуть, визнали його, моя совість чиста: "колгоспникам" із сортиром за футбольними воротами пора додому. Якщо це снобізм, то я сноб. Втім, ще треба подивитися, з чим їдять той ЛНЗ…

Каюся, за першою лігою не стежив - тут би з "вишкою" все встигати. Тим цікавіше було б подивитись на учасників цих плей-офф та порівняти їх між собою. Ось там чинно і благородно не повинно бути вже за визначенням.