Срна: В мене шахтарське серце, я віддам 100% себе, щоб у нас вийшло

Дарійо Срна наголосив на обов'язках грати в "шахтарський" футбол, важливості підписання нового тренера та подякував команді та вболівальникам за підтримку:

- У ці останні дні довелося почути від наших футболістів, що на полі вони битимуться не тільки за емблему "Шахтаря", а й особисто за вас. Ви відчуваєте підтримку саме гравців?
- Це приємно чути. Це приємно чути, але я хочу це бачити. Не треба бути за мене, хоча, якщо це правда, то це, звичайно, дуже приємно.

- Але ви - приклад для них, легенда...
- Легенда, яка має "шахтарське" серце і хоче дати їм те, що я прожив. Я знаю, що важкий час, що вболівальників немає, що кожен із них хоче поїхати за кордон і пограти в топклубі, але ми знаємо, що своїми перемогами можемо дати нашим військовим, які захищають країну, дуже великі емоції. Перед грою в Антверпені я попросив у Патріка дозволу сказати кілька слів. Він мені дозволив, я подякував йому. Я не лізу ніколи до тренерської роботи, якщо я не тренер. Якщо потрібна була моя допомога Йовічевичу, Де Дзербі, Каштру, Патріку або будь-якому іншому тренеру, то я їм сказав у перший день, що я готовий 24/7 і якщо можу допомогти, то я тут.

Футболістам я сказав одну просту річ: щоб вони грали в "шахтарський" футбол і що тут є сектор людей, тисячі українців, які не хочуть жити в Бельгії, але вони змушені жити за кордоном, тому що агресор Росія зробила так, щоб наші люди виїхали з України. Я їм сказав, що ви навіть не уявляєте, які емоції ви можете їм дати вашим футболом. Воно передається дуже легко. І ці кадри, зняті після гри, їх неможливо купити. Програвали 0:2 і виграли 3:2 - це дозволило людям на 90 хвилин забути про війну, про ракети, про шахеди. І команда "Шахтар" подарувала їм такі емоції, які неможливо ні купити, ні побачити, а їх можна відчути, якщо ти там.

І хочу сказати, що таких людей багато. Може, ми їх не бачимо, але вони - з нами. Я за два дні отримав стільки повідомлень - з Донецька, з Донбасу, від військових. Я завжди мріяв, щоб я був тренером на "Донбас Арені". І люди також про це мріють. Тому я від команди вимагатиму, щоб вони розуміли і знали, скільки своїм футболом, хорошим "шахтарським" футболом вони передають емоцій людям, які сьогодні на фронті, які страждають за нашу країну.

- Під час нашої розмови ви говорили, що у вас були періоди, коли замислювалися над тим, щоб стати головним тренером "Шахтаря". Коли ми побачимо Дарійо Срну без додатка "виконувач обов'язків"?
- Я не буду обіцяти нічого. Двері я не зачиняю. Коли я буду готовий, коли відчую, що хочу бути тренером, коли я реально буду готовий, то наберу президента і скажу: "Президенте, я готовий. Приймайте ви рішення". Але я вважаю, що сьогодні "Шахтарю" потрібен і буде кориснішим інший тренер. Я вам уже сказав чому. Я хочу, щоб головний тренер "Шахтаря" був сильнішим, ніж я сьогодні. Це все треба показати на полі. Я вірю в себе, вірю в нас усіх і вірю в нового тренера.

- Крім величезної підтримки клубу і команди, також наші вболівальники (що можна побачити з реакцій у соцмережах) дуже раді за вас. Що ви хотіли б їм сказати?
- По-перше, дуже приємно отримувати стільки повідомлень, добрих слів підтримки. Але я знаю, що кожен тренер залежить від результатів. Я це знаю і не боюся цього. Буде результат, буде хороша гра - будуть хороші повідомлення. Не буде цього, я теж знаю, що будуть погані коментарі. Я люблю чесно і справедливо - як є, так і буде. Якщо "Шахтар" грає погано, то я перший підніму руку і скажу: "Шахтар" грає погано". Уболівальників "Шахтаря" не обдуриш.

Вони стільки років дивляться красивий футбол "Шахтаря", що прекрасно розуміють, що добре, а що погано. Тому вболівальникам "Шахтаря" дуже дякую. Вони всі знають, що в мене "шахтарське" серце, що я віддам 100%, щоб у нас вийшло. Вони всі знають, що я готовий бути на будь-якій позиції, щоб "Шахтар" ріс. І вони всі знають, що ми рано чи пізно, але будемо на правильному шляху і будемо з сильним тренером грати в "шахтарський" футбол.