Нідерланди - Україна. Вихід Шапаренка змінив гру на краще. Погано, що така опція підсилення була одна

Ви нейтральний глядач і вирішили провести недільний вечір за переглядом чемпіонату Європи. Вам пощастило, ви натрапили на найкращу гру турніру. На гру, в якій уперше в історії турніру було забито п'ять м'ячів після "сухого" першого тайму, на гру, впродовж перших десяти хвилин якої по воротах обох команд було завдано дев'ять ударів, на гру, у якій було забито п'ять голів – найбільше на цьому чемпіонаті Європи. Але якщо ви вболівальник однієї з команд-учасниць цього матчу…

Точніше, не так… Якщо ви вболівальник України, то вам було несолодко. Аж надто контроверсійною вийшла гра. Правильним рішенням у таких ситуаціях буде одразу після матчу вимкнути ТБ, зануритись у міцний сон, переосмислити все та вгамувати емоції. І проаналізувати все холодною головою.

Проте ось біда: навіть без емоцій аналізувати цей матч дуже складно. Через те, що надто контроверсійними є висновки щодо персоналів. Як приклад беремо Георгія Бущана. Деякі статистичні ресурси, що оцінюють показники ТТД, назвали Георгія одним з найгірших у складі збірної України (InStat – 281, whoscored – 5,8). А візуальне враження склалося таке, що без роботи голкіпера збірна України виходила б на другий тайм приреченою. Власне, чотири сейви – це добра робота, але дехто закидає Бущану помилки при першому та третьому взятті воріт збірної України. То як накажете оцінювати гру Бущана?

Щось подібне можна говорити й про Зінченка. За даними того ж whoscored у нього вісім (!) відборів за матч – це найкращий показник серед усіх гравців, що вже зіграли на цьому чемпіонаті Європи. За показниками InStat у Зінченка трохи скромніші оцінки, але також є дванадцять єдиноборств, два обведення, чотири відбори м'яча. Проте є й брак: шість втрат м'яча, два з яких на власній половині поля.

Проте в контексті Зінченка звернув би увагу на інший нюанс. Номінально він розпочинав матч як один з трьох центральних півзахисників, однак у ході поєдинку постійно зміщувався на лівий напів-фланг. Це чітко видно на тепловій карті дій Олександра.

Теплова карта Зінченка: чітко видно, що Олександр йшов на лівий фланг, при цьому у нього немає жодної корисної дії в атаці / скріншот - whoscored

Не новина – Зінченко часто зміщується у збірній з однієї зони в іншу. Він звик до подібних маневрів і у "Манчестер Сіті", але не звик грати без м'яча. У вчорашньому поєдинку зробив лише 69 дотиків. У збірній Нідерландів, для порівняння, менше дотиків до м'яча зробили тільки троє гравців основного складу, з яких один голкіпер, і один центральний нападник, який забив гол і якому, значить, можна пробачити.

У Зінченка ж взагалі нічого. Ні ударів по воротах, ні ключових передач на загострення, ні дриблінгу. Є відбирання м'яча і перехоплення – елементи захисної гри. Проте чи мають ці елементи якусь ціну у контексті команди, що пропустила за матч тричі, і дозволила пробити по своїх воротах п'ятнадцять разів? Вердикт напрошується наполегливо: якщо не провал, то дуже слабенька гра від Зінченка.

Особливо якщо порівнювати її з товариськими матчами (особливо, проти Кіпру), коли ті ж зміщення на лівий фланг приносили чималі дивіденди Україні в плані побудови атак. З Маліновським трохи інша ситуація: він у спарингах виглядав блідою тінню самого себе – не вразив і у стартовому поєдинку Євро-2020. Але знову неоднозначно.

За оцінкою InStat у нього один з найвищих індексів у команді – 321 (більше тільки у Яремчука та Ярмоленка). Він віддав результативну передачу, крім того, віддав ще два паси на загострення, сімнадцять разів (!) вступав у єдиноборства (найкращий показник в збірній України), має чотири обведення та десять відбирань м'яча. Дуже й дуже непогані показники, але що робити з дев'ятьма втратами м'яча, третя частина з яких на власній половині поля?

Неоднозначною є й гра Сидорчука. Можна порівнювати дії Сергія з діями Жоржиньо Вейналдума – обоє класичні центральні півзахисники. Українець, щоправда, діяв у глибині, а нідерландець номінально розташовувався ближче до чужих воріт, проте діяв по всьому периметру поля. За логікою, у Сидорчука була менша зона відповідальності, тож повинна була б бути вища інтенсивність дій. Але погляньте на теплову карту обох гравців: різниця колосальна.

Теплова карта дій Війналдума (ліворуч) і Сидорчука (праворуч); перший - найкорисніший гравець матчу, другий провів неоднозначну гру / скріншот - whoscored

При цьому, не беруся стверджувати, що Степаненко зіграв би краще за Сидорчука. Враховуючи ту форму, яку Тарас показував під час контрольних матчів, а також зважаючи на проблеми з коліном, вихід Сидорчука у стартовому складі читався. Трохи дивує те, що так пізно з'явився на полі Микола Шапаренко (на останні 26 хвилин). Його поява оживила центр поля збірної України. Це нагадало матч київського "Динамо" проти "Брюгге" у 1/8-й фіналу Ліги Європи (гостьовий), коли вихід Шапаренка змінив гру на користь української команди, спрямував м'яч до воріт суперника.

Шапаренко встиг за відведений йому час чотири рази вступити у єдиноборства, зробити одне обведення, двічі відібрати м'яч, точність його передач склала 95 відсотків. І що важливо – жодної невимушеної втрати м'яча.

З виходом на поле Шапаренка гра збірної України змінилася тактично: з 4-3-3 на 4-2-3-1. Миколи допомагав Сидорчуку у глибині, Зінченко змістився на лівий фланг півзахисту замість безтолкового Марлоса, Маліновський висунувся ближче до центрального нападника – на позицію, з якої він здійснив прорив у "Аталанті". І Україна забила два голи.

Формація збірної України (синім) до виходу на поле Шаперенка (верхня картинка) і після виходу (нижня картинка). 17-й номер - Зінченко, 8-й номер - Маліновський, 10 номер - Шапаренко

Заміна Марлоса на Шапаренка – 64-а хвилина, голи Ярмоленка та Яремчука – 75-а та 79-а. Думаєте, випадково? Таких випадковостей у футболі не буває. Так, другий гол прилетів зі стандарту, але цей стандарт потрібно було заробити. Шапаренко був у епіцентрі подій.

Вже зовсім інше питання – що Україна пропустила третій гол після банального навісу з флангу та банального удару головою. Віталій Миколенко – повний провал у матчі, Микола Матвієнко – просто провал. Щодо Олександра Караваєва, як і багатьох інших гравців збірної України, неоднозначні враження.

А от Іллю Забарного хотілося б відзначити – вельми зріла гра як для свого віку. За показником InStat (312) він став четвертим найкращим гравцем нашої команди після Ярмоленка, Яремчука і Маліновського. Не губив позицію, добре працював з м'ячем, був активним у єдиноборствах. Шкода, що партнери по захисту не підтримали Іллю. Тоді б був шанс не програти цей поєдинок.

А ще були проблеми у плані психології. Можна сміливо стверджувати, що наші гравці сильніші за гравців збірної Північної Македонії (наступний суперник) щодо тактико-технічних характеристик, але чи сильніші ментально? Вчора на полі був не учасник чемпіонату Європи, а команда нестабільних підлітків. І те, що на такому рівні дебютувало одразу восьмеро гравців збірної України, не може бути виправданням. Ніхто не проводив такий довгий збір, як команда Шевченка. Ніхто не скорочував національний чемпіонат. "Перелопатили" велику кількість гравців-кандидатів до збірної, створили навколо команди піар для чиновників з УАФ. А команда взяла та й перегоріла.

Якщо не "погасять" хвилювання, мандраж, душевну неврівноваженість, то не виграють і наступний матч. А це вже буде дійсно проблема.

Фото - Getty Images/Global Images Ukraine