Леоненко: Коли Куман бив штрафні, у нас у стінку ніхто не хотів ставати – до лікарні можна було потрапити

Екс-гравець "Динамо" Віктор Леоненко згадав роботу під керівництвом Михайла Фоменка, а також перемогу над "Барселоною" (3:1) у Лізі чемпіонів 1993/94.

– Коли Фоменко змінив Онищенка, "Динамо" обіграло зіркову "Барселону" – 3:1. Ви оформили дубль у цьому матчі. У чому секрет успіху?

– Я там тренерського успіху не бачу. Мізіна видалили за гру рукою, ми грали вдесятьох, і засіли в глуху оборону - влаштували Сталінград біля власних воріт. Гру витягли я й покійний Шкапенко. Коли Паша перший гол забив, Фоменко ще з роздягальні не вийшов.

У цьому матчі боролася вся команда. Ми не грали, а виживали. Тактики ніякої не було: треба було терпіти та чекати свого моменту. Інакше грати з "Барселоною" було неможливо. А у другій грі "Барселона" забила нам стільки, скільки захотіла, перемігши 4:1.

У "Барселоні" тоді грали справжні зірки – Ромаріо, Куман, Стоїчков, Лаудруп, Бакеро, Гвардіола.

- Як вам гралося проти таких зірок?

– Мені здається, якби Куман бив по воротах суперника зі своїм штрафним, він би теж іноді забивав. Я таких ударів ще не бачив, м'яч летів, як куля. Навіть не знаю, як його передачі зупиняли Стоїчков та Ромаріо. У нас у стінку ніхто не хотів ставати, коли Куман бив, одразу до лікарні можна було потрапити.

– Фоменко вас похвалив після перемоги над "Барселоною"?

– Ні! Я йшов у роздягальню, думаю, зараз Фоменко хвалитиме, а він ще й напихав. Фоменко не сподобалася наша гра – що в нас нічого не виходило в атаці. Певне, він забув, хто в нас був суперником.

– Чому зняли Фоменка?

– Чесно, вже не пам'ятаю. Тоді мільйон футболістів та тренерів проходили через "Динамо".