Степаненко: У мене ніхто не вірив, а коли підписав перший контракт, сказали – ну хоч оплачуватимуть навчання в університеті

Опорник "Шахтаря" Тарас Степаненко розповів про свої дитячі мрії.

- Ви якось сказали в інтерв'ю, що якби не футбол, то пішли б до армії. Що змінилося?

- У мене багато близьких родичів – військові. Мій дід був військовим. Чоловік сестри моєї бабусі був прикордонником. Ми спілкуємось, він познайомив мене з генералами, Героями України. Моя тітка теж військова.

Коли я навчався у дев'ятому класі, мені пропонували йти до військового училища. Але я займався футболом і мені дуже хотілося стати футболістом. У мене ніхто не вірив, а коли підписав перший контракт, сказали – ну хоч оплачуватимуть навчання в університеті. Ну ви знаєте, як вважалось з давніх часів, потрібно закінчити школу, обов'язково здобути вищу освіту, і півжиття прожив не дарма.

Щодо дисципліни, то це життя навчило. Я не сказав би, що мене ганяли за дисципліну. Звісно, доводилося допомагати. Мама одна була, у мене два брати. Без дисципліни нічого не буде.