×
Спасибо, я уже с вами
Матвій Бобаль: "До Полтави приїду за два місяці"

Матвій Бобаль: "До Полтави приїду за два місяці"

15 марта 2012, четверг. 08:552012-03-15T08:55:44+02:00

Дещо раніше ми писали про перехід найкращого бомбардира першої ліги 2006-2008 рр. Матвія Бобаля до табору лідера другої ліги «Полтави». Планували розмову з нападником про плани та перспективи у полтавському колективі, та виявилося, що навесні гравець не виступатиме в Полтав та повертається у свій попередній клуб за кордоном. Розмова відбувалася напередодні від’їзду футболіста до Молдови.

— Матвію, поясніть ситуацію: згідно з офіційною заявкою ви опинилися в «Полтаві», і раптом виявляється, що не можете за неї грати. Чому?

— Так сталося, що у мене вже у цьому сезоні два переходи. Восени я був заявлений за «Говерлу-Закарпаття», а потім перейшов до молдовської «Дачії» (Кишинів). Навіть попри те, що це дві різні країни, все одно не можна заявлятися за сезон більше, аніж за дві команди.

— В якому статусі переходили до «Полтави»?

— У мене залишається ще рік контракту з молдовцями. Але коли виник цей варіант, то керівництво обох клубів домовилося про безкоштовну оренду. В Кишиневі я провів лише чотири матчі, і керівництво клубу мене не бачило в основі.

— Мабуть, варіант з полтавцями був доцільний. А як він виник?

— У мене є знайомий футболіст Ігор Черник, з яким ми грали ще в «ІгроСервісі». Спочатку він поговорив про мене з головним тренером полтавців Анатолієм Безсмертним, а потім поспілкувався з ним і я. Приїхав на перегляд, потренувався, і головний тренер сказав, що підхожу команді. Ми переговорили по умовах контракту, навіть підписали попередню угоду, але потім… сталася така ситуація, про яку я сказав вище.

— Скільки загалом провели в Полтаві?

— Тижня вистачило, щоб ми з Безсмертним зрозуміли, що це — моя команда. Він передивився статистику моїх виступів в інтернеті і дав добро на те, щоб я приїхав. Тобто, до Полтави я їхав не наосліп.

— Команда відповідала вашим амбіціям?

— Цілком. Колектив ставить завдання вийти до першої ліги. Вимоги і умови за угодою цілком конкретні. Ігор Черник, до речі, мені розповів про «Полтаву». І правда — я пересвідчився, що тут усе на серйозному рівні. Та й усе-таки це — Україна, тобто я вдома.

— А що ж не склалося в Ужгороді? Все таки команда зараз ставить високе турнірне завдання — вихід до прем’єр-ліги…

— Не хочу це обговорювати і розповідати про місцевих тренерів — свого часу я обпікся в ситуації із «Таврією» і її тодішнім наставником Сергієм Пучковим. Я сказав одне, а перекрутили і подали у ЗМІ зовсім інше. Тож зараз про «Говерлу-Закарпаття» не хочу нічого розповідати.

— Бачу —для вас це болюча тема…

— Так. Ось, наприклад, чому не склалося із Сергієм Пучковим? Я сказав, що він ставився до мене, можливо, не зовсім так, як мені хотілося, а написали таке! Я й половини не говорив того, що було на сайтах. Дійшло навіть до того, що я буцімто Пучкова мало не нецензурними словами лаяв …

— Ми не ставимо за мету писати щось подібне. Але давайте перейдемо до сьогодення. Нинішня ваша команда — «Дачія» — собою являє?

— Цієї осені вона грала у кваліфікаційному раунді Ліги чемпіонів.

— Який її рівень у порівнянні з українською першою лігою?

— Нижчий. Це за статусом такі команди у відбіркових раундах Ліги чемпіонів грають, а за грою зовсім не дотягують до цього рівня. Базу клуб тільки-но будує. А сама команда… Нічого надзвичайного в ній немає.

— За два-три місяці вас чекатимуть у «Полтаві»?

— Так, ми про це говорили з паном Безсмертним. Я йому пояснив ситуацію і ми домовилися, що по завершенню сезону я приїду до Полтави. Мені Анатолій Петрович дуже сподобався і як тренер, і як людина.

— Мабуть, повертатися до Кишинева не дуже й хочеться…

— Неприємно, що так вийшло. Але що вдієш — це теж життя. Я не сумую — чекати доведеться ж лише два, максимум три місяці.

— Тренер «Дачії» однозначно на вас не розраховує?

— Якби розраховував, то цієї ситуації взагалі б не склалося. Він прямим текстом сказав, що перейматися особливо не буде, гратиму я чи ні.

— А як же форму підтримувати й ігрову практику не втратити?

— У мене тепер є стимул — можливість потрапити до «Полтави», тож тепер я тренуватимуся сумлінно, навіть незважаючи на те, чи будуть ставити в основу.

← Нажми «Нравится» и читай нас в Фейсбуке

Источник: Олексій Комаровський, газета «Український футбол»


Подождите, пожалуйста, идет загрузка комментариев