"Карпати" - "Металіст" 0:2. Невиліковна хвороба

"Карпати" - "Металіст" 0:2

Голи: Едмар 58, Коельо 70

"Карпати": Романенко, Кобін (Кожанов 58), Федорів, Петрівський, Мілошевіч, Пшеничних, Худоб"як, Годвін, Ощипко, Фещук (Кузнецов 63), Ткачук (Зеньов 68)

"Металіст": Горяїнов, Ганчаржик, Валяєв, Едмар, Обрадовіч, Рикун (Фомін 70), Майдана, Папа, Девіч (Курілов 86), Коельо, Бордіян (Трішовіч 77)

Попередження: Петривський 31, Ощипко 82 – Бордіян 38, Девіч 42, Валяєв 57

Після повернення до вищої ліги «Карпатам» жодного разу не вдавалося виграти у «Металіста». У єдиній, до цього матчу, домашній грі «зелено-білі» програли 0:2. А ще була технічна поразка «Карпат», бо вони не вийшли на гру через епідемію. Той скандал вже затих, але неприємний осад залишився. Через принциповість матчу керівництво львівського клубу навіть запросило іноземного арбітра – поляка Роберта Малека.

Сказати, що іноземна бригада «Карпатам» не допомогла – було б не правильно. Поляків запрошували зовсім не для того, щоб комусь допомагати. Власне, до його дій чи рішень нема жодних претензій – помітити Малека на полі можна було лише за вогняно-червоною футболкою, а не за звуком свистків. Словом, тему арбітра вже можна закрити.

«Металіст», як відомо, прилетів до Львова прямо з Туреччини. Саме тут команда Мирона Маркевича відпочивала та готувалася до гри. За звичкою, зробила екскурсію містом. А потім – на футбол.

Що насамперед вразило на стадіоні – дуже мала кількість уболівальників. Не заманили львівського фана ані принциповість матчу, ані сонце, яке з’явилося над Львовом вперше за добрих півтора тижні.

По-особливому зустрічав команди 16-й сектор, де базуються ті, хто приходить на футбол у будь-яку погоду. На «Карпати» чекали 4 неприємного змісту горизонтальні полотна. На перших трьох команді згадували ФК «Львів», «Ігросервіс» та «Олександрію» - першолігові клуби, які останні три роки вибивали «зелено-білих» вже у першому раунді Кубка України. Четверте полотно було лаконічним: «Досить».

Але насваривши команду за кубковий промах, фани, як завжди почали її активно підтримувати. Натомість «Карпати» активністю не відзначалися. Ну, «Металіст» теж, але його ще можна зрозуміти – після важкого матчу проти «Бешикташа» особливо не розбігаєшся. Господарі ж запропонували супернику гру без центру. Акцент робився насамперед на традиційні фланги та довгі закиди захисників на Фещука. Якщо з флангів час від часу паси та навіси долітали принаймні в район перебування партнерів, то Фещук буквально губився в тіні Папи Гує. Здоровенний центрбек просто з’їв карпатівського форварда, а закусив усіма іншими львів’янами, які намагалися продертися до воріт Горяїнова по центру. А ще було страшно, коли він йшов вперед. Пригадується, в останньому матчі у Харкові схожий прохід Папи закінчився першим голом у ворота «Карпат». Цього разу, правда, він не переходив центр поля. «Металіст» взагалі у першому таймі грав у стоячий футбол. Але за рахунок точних передач та відмінної індивідуальної техніки, вони могли собі це дозволити.

Найцікавіше у грі відбулося по перерві. Почалося усе з красивого удару Андрія Ткачука – той приклався до м’яча і метрів з 30-и запустив його у ворота. Горяїнов з труднощами відбив, а далі було діло за захисниками. Цей удар трохи розбудив сонних харків’ян. На правому фланзі Петрівський сфолив - Ганцарчик навішує зі штрафного. Варто сказати, що на стандарти (стара і, здається, невиліковна хвороба «Карпат») в штрафний «зелено-білих» приходило 8-9 металістів. Тож після навісу ніхто не втримав Едмара, який вколотив м’яча у ближній кут. Питання до захисників – схожим чином «Карпати» втратили перемогу у матчі проти «Шахтаря», Фернандіньо теж вразив ближній кут після стандарту.

Але після пропущеного голу «Карпатам» було ніколи шукати винних. Тому не залишалося нічого іншого як йти вперед. Якоїсь обдуманої тактики, думки, як можна проламати захист «Металіста» ніхто так і придумав. Олег Кононов кинув у бій Зеньова, Кожанова та новачка Кузнецова, але було вже запізно – після контратаки Коельо вивів Девіча через Мілошевіча і Петрівського. Завадити Марку було нікому, крім Романенка – той парирував перший удар. Здавалось, небезпека позаду, але Коельо дограв епізод до кінця і вгатив м’яча з гострого кута. 0:2 – і тут уже, здається, було все.

До кінця гри «Карпати» атакували, але радше могли самі пропустити, коли Коельо кілька разів втікав від оборонців. Не пропустили, та й «Металіст» більше на голи не розжився – їм і цього вистачило. Тож Мирон Маркевич знову перемагає рідні «Карпати», а Олег Кононов вперше програє у рідних стінах.

Мирон Маркевич, головний тренер «Металіста»:

- Самі розумієте, ми в Туреччині багато сил та емоцій віддали. Гра була непростою. Звичайно, основна задача була відновити футболістів – перельоти важкі. Десь нам це вдалося, але перший тайм був невиразний. Мало в нас що виходило, але це можна пояснити тим, що багато сил ми віддали. У другому таймі ми зібралися, сконцентрувалися і довели гру до перемоги.

- Чи налаштовувалися ви на цю гру по-особливому?

- Та я вас прошу! Чого? На кожну гру налаштовуємо команду. В нас зараз із «Ворсклою» важка гра, потім «Бешикташ», потім Запоріжжя. Просто це гра в моєму місті, де я багато працював. Звичайно, щось є. Але повірте мені, жодної накачки не було. Просто нормальна робота.

Олег Кононов, головний тренер «Карпат»:

- Пропустили гол зі стандарту. Ми працюємо над цим і будемо працювати далі. В цілому ми грали на рівних, але за рахунок стандартів, першого гола… Звичайно, «Металіст» другий гол хороший забив – ми провалилися по центру. Пропустили два м’ячі. Свої моменти суперник реалізував, ми – ні. Знову ж наголошую, що команда будується, не все так просто і швидко. Але певні позитивні моменти я бачу навіть у цій грі. Все ще попереду. Будемо битися, боротися за кожне очко, за кожну перемогу, ми не здамося. Не варто нас скидати з рахунків. З трибун зараз різне можна почути. Я готовий до всього. Я вірю в наших гравців, вірю, що та робота, над якою ми працюємо, не буде марною.

- З чим була пов’язана заміна Кобіна?

- Він хворів. У нього була температура. Думали, Василь відновиться, але з перших хвилин я побачив, що хлопець старається, але не більше. У другому таймі він підсів, плюс почалися необґрунтовані втрати м’яча. Потрібно було підсилити гру швидким нападником. Вибір був – я вирішив випустити Кожанова.

- Сьогодні дебютував Сергій Кузнецов. Що скажете про його гру?

- Він пропустив багато матчів і зараз тільки входить в ігровий і тренувальний ритм. Важко говорити щось по цій грі. Єдине – в деяких епізодах він помилявся, але старався, чіплявся за м’яч, десь вигравав єдиноборства, десь програвав. Але це хороша альтернатива Максиму Фещуку. І я думаю, що буде дуже серйозна конкуренція між цими нападниками. Від цього повинен зрости рівень обох. Бо Кузнецов дуже хоче грати в основі.