"Свисток по-українськи". Суддівський аналіз матчів 26-го туру УПЛ

«Не числом, а якістю» - з точки зору суддівських помилок ця приказка має, м’яко кажучи, негативне значення. Так чи інакше, саме під таку характеристику підпадає арбітраж 26-го туру Української Прем’єр-ліги. В порівнянні з попередніми турами кількість суддівських похибок була не надто значною, проте помилки ці часто були результативними. І це найгірше. Щоправда, цілісне враження від роботи рефері в двох центральних матчах останнього вікенду в експертів UA-Футболу, колишніх арбітрів ФІФА Мирослава Ступара і Сергія Шебека, склалося позитивне.

Перед тим, як перейти до огляду суперечливих суддівських рішень, пропонуємо читачам порівняти два одинакових порушення, кваліфіковані одним і тим же арбітром по-різному. Півтора тижня тому Євген Арановський, працюючи на чвертьфінальному матчі Кубка України «Севастополь» - «Таврія», попередив сімферопольця Антона Шиндера за стрибок у ноги Сергієві Вороніну поруч з лівою бічною лінією на власній половині поля, а зараз той же суддя вирішив обмежитися лише констатацією порушення за такі ж дії маріупольця Миколи Іщенка проти одесита Лео Матоса.

«Ворскла» - «Таврія» - 2:2. Суддя – Віталій Романов (Дніпропетровськ)

29-та хвилина. Після подачі господарями кутового Іван Кривошеєнко головою скинув м’яч на дальню стійку, але воротар суперників Дамір Кахріман кулаками вибив «кулю» в падінні за межі штрафного майданчика, звідки зльоту по воротах пробив Йован Маркоскі. Кримчанин Олег Гуменюк заблокував удар в падінні, а піднявшись, вступив у боротьбу з Артемом Громовим. В цю мить м’яч встиг торкнутися до рук гравців обох команд. Романов, повагавшись, призначив пенальті і попередив Гуменюка.

Мирослав Ступар: Припускаю, що цей пенальті Романов видумав з подачі додаткового асистента. Першим рукою зіграв Громов. Гуменюку, який стояв поруч, м’яч влучив у руку вже потім. Судді чомусь побачили не перше порушення, а друге. Романов вказав на позначку з великим запізненням, а потім ще й дав Олегові картку. Окрім того, апелювати почав капітан «Таврії» Сергій Назаренко і йому арбітр теж показав йому попередження. Вийшло три суддівські помилки водночас.

Сергій Шебек: Арбітр призначив пенальті помилково. Та й взагалі, спершу Романов порушення фіксувати не збирався. Це добре видно з телекартинки. М’яч потрапив невідомо в чиї руки, відбувся винос і лише після паузи арбітр вказав на позначку. Думаю, що вкотре суддю в полі підвів додатковий асистент за ворітьми. Припускаю, що Романов отримав підказку «Рука». Тільки чия рука, додатковий арбітр не уточнив. З повтору бачимо, що двоє гравців одночасно підняли руки до м’яча. Тут вартувало розібратися, хто торкнувся «кулі» першим. Після прискіпливого перегляду робимо висновок, що першим рукою до м’яча торкнувся Громов, від якого «сфера» полетіла в руку Гуменюка. Відповідно, за гру рукою вартувало покарати полтавця. Але суддя мало того, що приначив безпідставний пенальті, ще й попередив футболіста «Таврії». Виходить, дві серйозних помилки в одному епізоді. Головний же висновок – додаткові судді часто не лише не допомагають, а навіть шкодять роботі судді в полі.

38-ма хвилина. Після розіграшу кутового гравець «Ворскли» зробив зліва навіс на дальню стійку зліва. Оборонець полтавців Арменд Далкку в боротьбі за м’яч з Антоном Шиндером впав і вимагав призначення одинадцятиметрового. Арбітр момент проіґнорував.

Мирослав Ступар: Це була двостороння боротьба руками. Суперники тримали один одного й у підсумку Далкку потяг Шиндера за собою. Судді вчинили правильно, що не звернули на цей епізод уваги. Порушення не було ні з боку одного, ні з боку іншого гравця. Точніше, фол був, але обопільний.

Сергій Шебек: Після подачі обидва гравці тримали один одного за руки і обидва одночасно впали. Далкку при цьому сигналізував доатковому судді, що його пртримали. Насправді ж точилася звична при виконанні стандартних положень боротьба. Суперники трохи притримували один одного. Шиндер навіть не бачив м’яча і не мав наміру фолити. Більше того, Далкку тягнув сімферопольця на себе. Не дивно, що Антон впав на албанця згори. Пенальті тут не призначений вірно.

«Чорноморець» - «Іллічівець» - 1:1. Суддя – Євген Арановський (Київ)

Мирослав Ступар: В Арановського, як завжди, ніби все по грі, пенальті у ворота господарів чистий і не викликав серйозних заперечень навіть у порушника, але в п’ятихвилинному інтервалі рефері не дав двох заслужених карток Сергієві Політилу і Миколі Іщенку. Послідовності при винесенні дисциплінарних санкцій цьому судді не вистачає. Немає вибраної лінії. Останнім часом Євген, батько якого помагав мені судити ще в чемпіонаті СССР, серйозно підтягнув фізику, здає усі нормативи. Це добре. Але щоб стати класним арбітром, Арановському треба бути працьовитішим.

21-ша хвилина. Одесит Сергій Політило на своїй половині поля двома ногами стрибнув у ноги Віталію Федотову. Рефері штрафний призначив, але картки порушникові не показав.

Сергій Шебек: За підсумками кубкового матчу «Севастополь» - «Таврія» я відзначав послідовність винесених Євгеном Арановським дисциплінарних санкцій. Там арбітр всі картки показав по ділу, попередивши гравців за грубу і небезпечну гру. В цьому ж поєдинку той же суддя кілька разів навпаки в схожих ситуаціях помилявся. Зокрема, в цьому епізоді Політило здійснив грубий стрибок в ноги Федотову. Тут помічаємо невелику фазу польоту. Ці дії одесита однозначно заслуговували на попередження. Арановський же обмежився штрафним і якимось усним зауваженням.

26-та хвилина. Оборонець азовців Микола Іщенко поруч з лівою бічною лінією на власній половині поля, зігравши в небезпечному підкаті, збив Лео Де Матоса. Суддя знову обмежився лише призначенням штрафного, а порушника не попередив.

Сергій Шебек: Іщенко провів грубий підкат ззаду. Ще одна беззаперечна жовта картка, якої суддя чомусь не показав.Найцікавіше, що в тому самому кримсьскому дербу в Кубку Арановський за аналогічне порушення Шиндера проти Вороніна картку показав.

38-ма хвилина. Центрбек господарів Олександр Чижов на чужій половині поля вибив м’яч у жорсткому підкаті з-під ніг Лучана Бурдужана. Арановський зафіксував порушення і показав маріупольцю жовту картку.

Сергій Шебек: Чижов відібрав м’яч чисто. З повтору видно, що в діях азовця не було ні фази польоту, ні стрибка, ні гри у ногу. Чижов зіграв чисто в м’яч. Арановський спершу гри не зупинив.і лише після паузи зафіксував порушення і показав маріупольцю жовту картку. В цьому епізоді свистка взагалі давати не вартувало. Припускаю, що арбітр «купився» на страждання Бурдужана, котрий почав корчитися від болю.

«Волинь» - «Металург» З – 0:0. Суддя – Юрій Фощій (Черкаси)

76-та хвилина. Після подачі гостями кутового капітан запоріжців Сергій Рудика зіграв головою на випередження на ближньому куті воротарського майданчика. На удар зреагував голкіпер лучан Максим Старцев, котрий, відбиваючи м’яч, влучив у капітана власної команди Сергія Сімініна, котрий прикривав ближню стійку. «Куля» зачепила руку волинянину й рефері кваліфікував цей епізод як порушення, призначивши пенальті.

Мирослав Ступар: Дивуюся, як арбітр вгледів порушення в епізоді, в якому фолу не вдається роздивитися після жодного повтору. То за умови, що Фощій бачив момент з тої ж проекції, що й ми. Сімінін стояв на місці, а грав воротар. І то м’яч знайшов руку оборонця, а не навпаки. Добре, що суддю врятував, відбивши одинадцятиметровий, Старцев. Рахунок залишився незмінним і ця помилка на подальше ведення гри не вплинула.

Сергій Шебек: Не важкий для суддівства матч, але черговий дебютант помилився на рівному місці. Де Фощій помітив гру рукою у Сімініна – не збагну. Капітан «Волині» прикривав ближній кут й м’яч від Старцева, можливо, ковзнув по руці Сергія. Але такого пенальті не дав би, мабуть, арбітр-початківець. Суддів же навчають розрізняти критерії гри рукою, де ця гра зумисна, а де випадкова, де рука притиснена, а де ні. Велике щастя Фощія, що Рудика пенальті не реалізував і помилка виявилася нерезультативною.

Мирослав Ступар: 35 років – якраз той вік, з якого потрібно починати суддівство в Прем’єр-лізі. Але окрім віку, у Фощія мала б бути якась перспектива. Я у Юрія чогось такого, що б кидалося у вічі, не бачу. Не скажеш, що цей суддя прекрасно рухається. Він не робить довгих діагоналей, не завжди знаходиться поруч з місцем порушення. Враховувати також потрібно й те, що сама гра була рівня першої ліги. Зрештою, дай Боже, щоб надалі Фощій судив краще.

«Динамо» - «Дніпро» - 2:0. Суддя – Анатолій Жабченко (Сімферополь)

Мирослав Ступар: Як і очікувалося, цей матч видався гарячим. І приємно, що дії Жабченка не підпадають під серйозну критику. Анатолій діяв послідовно, притримуючись однієї планки трактування порушень. Коли в перших десять хвилин порушили правила Євген Хачеріді і Роман Зозуля, арбітр обмежився привентивними заходами – зробив гравцям усні зауваження. Але коли Віталій Мандзюк зіграв проти Андрія Ярмоленка справді грубо, то рефері без роздумів почав справедливо застосовувати дисциплінарні санкції. Те, що давати було необхідно, Жабченко давав. Навіть коли наприкінці першого тайму Браун Ідейє вразив ворота Яна Лаштувки, арбітр без допомоги асистентів сам розібрався, що там була гра рукою і взяття воріт відмінив.

В цілому рефері діяв послідовно, включаючи момент зі справедливим вилученням Олега Блохіна. Так тренер команди рівня «Динамо» поступати не повинен. Розумію емоції Олега Володимировича, адже свого часу сам впродовж року був у шкірі головного тренера. Розумію, що Жабченко помилився в моменті, який передував усуненню, коли не покарав Артема Федецького. Але емоції емоціями – тренер повинен мати здоровий ґлузд і керуватися мізками, а не серцем. Блохін керувався виключно внутрішніми хвилюваннями. При цьому Жабченко не мав наміру виганяти тренера «Динамо», Анатолій старався його заспокоїти. Олег Володимирович мав це зрозуміти. Арбітр же гри не зіпсував, він справедливо карав як одну команду, так й іншу. Але Блохін цього не хотів сприймати. Дивно, бо Олег Володимирович – не Гармаш, який є людиною явно неадекватною. Взагалі не сприймаю Денисових стрибків. Він же повторить ці витівки в матчах за збірну. На цьому рівні за такі порушення карають не жовтими, а червоними картками.

Дискусійним також вважаю момент з попередженням для Євгена Селезньова. Рефері зафіксував гру рукою, але Євген швидше зіграв плечем. Та в такому матчі до цих дрібниць ми не повинні бути надто суворими. Загалом, вважаю позитивним той факт, що після матчу ніхто з представників команд не говрив про суддівство. Сумніви виникали лише по двох моментах – вилученню Блохіна і картці Ярмоленка. Добре, що в такому матчі арбітр проявив свій креатив, власне розуміння гри і був нетерпимим до порушників. Вважаю, що на місці Жабченка деякі арбітри завагалися б. Суддівство ж Анатолія стало свого роду еталоном для його колег. В тому плані, що боятися назв команд не варто. Для суддів повинні існувати не «Динамо», «Шахтар» чи «Дніпро», а гравці в білій, помаранчевій чи синій формах.

Сергій Шебек: Ця гра належить до категорії дуже складних. В принципі, Жабченко відсудив матч непогано. Він управляв грою, добре рухався, глобальних претензій до арбітра бути не може. Єдине – суддя трохи переборщив з дисциплінарними санкціями. Жабченко показав кілька зайвих карток. Якби їх не було, роботу Анатолія можна було б оцінити на «відмінно».

29-та хвилина. Іван Стрініч від центральної лінії зліва виконав довгу передачу на хід Матеуса. Бразилець відривався від Домаґоя Віди, але перед штрафним майданчиком разом з динамівським оборонцем впав. Арбітр порушення не зафіксував.

Мирослав Ступар: Віда зіграв необачно, але порушення з його боку було. Хорват не хотів фолити, але несвідомо завалився супернику на спину. Це – пропуск Жабченка. Втім, у таких матчах взагалі ідеально відсудити складно. І добре, що цей момент трапився до штрафного майданчика. За таких умов помилку результативною назвати не можна.

Сергій Шебек: Арбітр мав призначити в бік воріт «Динамо» небезпечний штрафний. На картку Віда не заслуговував, оскільки правила він порушував з необережності. Хорват втратив координацію і, падаючи, півбоком повалився на ноги Матеуса. В цьому епізоді помилився не стільки арбітр, скільки асистент, який бачив момент в розріз і мав підказати Жабченку, що динамівець сфолив. Жабченко зі своєї позиції міг визначити, що падіння було випадковим.

65-та хвилина. Лідер киян Андрій Ярмоленко правим краєм тікав у контратаку й входив з флангу в карний майданчик суперників. Намагаючись з допомогою фінтів прибрати Віталія Мандзюка, Андрій впав. Рефері порушення в діях дніпрянина не вбачив і продовжив гру. Коли ж Денис Гармаш в середині поля з допомогою підніжки зупинив Євгена Коноплянку, Жабченко попередив спочатку Дениса, а потім попрямував на половину поля гостей і запалив «жовте світло» за симуляцію перед Ярмоленком.

Мирослав Ступар: Суддя все зробив правильно. Звісно, досконалої відповіді на запитання про те, чи симулював Ярмоленко, не дають навіть телеповтори. У мене склалося враження, наче Андрій спіткнувся. Тільки в що? Та рефері продовжив гру. Коли ж порушив правила проти Коноплянки Гармаш, Жабченко справедливо покарав Дениса, а потім виправдано повернувся до Ярмоленка. Арбітр діяв дуже грамотно, його роботу в цьому епізоді можна назвати показовою.

Сергій Шебек: Момент дуже цікавий. Навіть після перегляду багатьох повторів сказати однозначно, було тут порушення чи ні, складно. Ярмоленко прокинув м’яч лівою ногою і після цього впав, як підкошений. Очевидно, арбітр вважав, що це була симуляція. Але якщо так, то він мав зупинити гру відразу. Тоді б не дійшло до епізоду з порушенням Гармаша. Хоча, повторюся, що однозначно сказати, симуляція це чи порушення, складно. Можливо, перестрибуючи Мандзюка, Ярмоленко зачепився за ногу суперника, як ми любимо говорити, шнурками. Тобто, зачіп цей майже не помітний. Хоча зі стоп-кадрів контакту не видно взагалі. Лише перестрибнувши через ноги суперника обома ногами, Ярмоленко почав падати. Безперечно, не можна виключати, що падіння це зумовив невеличкий зачіп. Власне, цими двома картками Жабченко завів наставника «Динамо» Олега Блохіна.

78-ма хвилина. Оборонець киян Даніло Сілва на чужій половині поля збив Євгена Коноплянку і отримав за це не дуже грубе порушення попередження. Тепер бразилець через перебір карток пропустить ключову зустріч своєї команди проти «Металіста».

Сергій Шебек: Звичайний, рядовий фол у середині поля. Таких в кожній грі безліч. Даніло спершу зіграв у м’яч, а потім через необережність у ногу. Вважаю, на картку це порушення не тягнуло. Арбітр міг обмежитися усним зауваженням.

80-та хвилина. Нападник «Дніпра» Роман Зозуля зліва на власній половині поля збив Романа Безуса й отримав попередження, яке для нього в цьому чемпіонаті стало восьмим. Тим самим, два наступних матчі команда Хуанде Рамоса проведе без Зозулі.

Мирослав Ступар: На мій погляд, картки Даніло Сілві і Зозулі показані справедливо. І показавши ці попередження, Жабченко знову почав судити впевнено. Після вилучення Блохіна в діях Анатолія відчувалися сумніви, але ці дві картки вплинули на суддю з психологічної точки зору позитивно. Знаково, що Рамос зняв Зозулю з поля майже відразу після того, як той отримав попередження. Тренер відчував, що Роман може не дограти матч.

Сергій Шебек: Ще одне необов’язкове попередження від Жабченка. Фол Зозулі – звичайний, ігровий. Він не тягне на картку. Можливо, арбітра збили спантелику «муки» Безуса. Що поробиш, якщо наші футболісти люблять вдавати з себе жертв. Зозуля, до речі, цим грішить теж дуже часто.

«Шахтар» - «Металіст» - 1:1. Суддя – Віталій Годулян (Одеса)

Мирослав Ступар: Дуже добре, що Годулян черговий матч за участю лідерів у цьому році провів на високому рівні. Правда, результативну помилку він допустив. Ось лишень уваги на неї ніхто особливо не звертав. Мабуть, тому, що результат обидві сторони влаштував. «Шахтар» став чемпіоном, а «Металіст» одинаково націлюється в домашньому матчі проти «Динамо» на перемогу.

Сергій Шебек: В цілому матч арбітр провів добре. Годулян управляв грою, контролював її перебіг. Гравці теж арбітрові посприяли, бо намагалися грати у футбол, а не діяти грубо. Футболісти не були заведеними, а прагнули грати видовищно. Завданням арбітра було підтримати наміри команд. Годулянові це вдалося, але є нюанс.

60-та хвилина. Після навісу справа лідер слобожанців Клейтон Хав’єр виграв позиційну боротьбу у Сергія Кривцова і в падінні підняв м’яч високо в повітря. «Свічку» намагалися «загасити» нападник «металіста» Марко Девіч, котрий знаходився спиною до воріт і голкіпер «гірників» Андрій П’ятов. Воротар, граючи на виході, зіткнувся з суперником і впав, а Девіч, розвернувшись, спрямував м’яч у порожні ворота. Проте перевага гостей до 0:2 не зросла, бо рефері вгледів у діях харків’янина порушення.

Мирослав Ступар: Вважаю, що порушення тут не було взагалі. Так, Девіч, знаходячись спиною до воріт, подивився, де знаходиться П’ятов. Але чому він мав не подивитися? Зрозумівши, що Андрій рухається у його напрямку, Марко просто стояв, а потім розвернувся і пробив. П’ятов теж слідкував за «свічкою» і вишукував варіанти, як підступитися до м’яча. Але таке враження, що якби замість Девіча стояла стіна, то воротар «Шахтаря» розбив би собі ніс і голову. Через те, що Андрій не бачив перед собою нікого і нічого. Тому я схильний вважати, що то швидше П’ятов порушив правила проти Девіча, ніж навпаки. Марко, звісно, відчував, що голкіпер може в нього вдаритися чи до нього спіткнутися. Тому й стояв нерухомо. Гол арбітр мав зарахувати.

Сергій Шебек: Серйозна, результативна помилка. Зарахуй арбітр цей гол, невідомо, чи зміг би «Шахтар» за відведені пів години відігратися. М’яч у повітрі. Два гравці на нього дивляться і прагнуть до нього добратися. Девіч зайняв позицію, став і стоявив. Він не рухався у напрямку воротаря, не штовхав його, правила стояти у воротарському майданчику не забороняють. П’ятов сам наткнувся на харків’янина. Цей гол арбітр мав зараховувати. При цьому П’ятов не симулював. Але Андрієве падіння – це його власні проблеми. Добираючись до м’яча, воротар навіть не підняв вгору руку.

«Кривбас» - «Металург» Д – 1:1. Суддя – Анатолій Абдула (Харків)

90+3-тя хвилина. Поступаючись 0:1 і організувавши заключний штурм на ворота суперників, футболісти «Кривбасу» «запалили свічку» над карним майданчиком суперників. Біля самої лінії штрафної площі м’яч підхопив Денис Дедечко. Втім, тікаючи від Карлена Мкртчяна, криворіжець впав. Абдула, котрий знаходився поряд, без роздумів вказав на одинадцятиметрову позначку. Донеччанин Микола Морозюк разом з Мкртчяном апелювали до судді, а вірменин, схопивши арбітра за руку, змусив того випустити на газон жовту картку. За цей вчинок Абдула вигнав Мкртчяна з поля.

Мирослав Ступар: Абдула розібрався в ситуації, бо знаходився поруч. Переконаний, що правил Мкртчян порушувати не збирався. Карлен сфолив через необережність. Вірменин незграбно опустився Дедечку ногою на задню поверхню стегна чи на ікроножний м’яз. Порушення очевидне. Так, цей фол – неігровий. Але це фол і треба його сприймати, а не робити те, що вчинила вірменська гаряча кров. Нині контакт з арбітром заборонений. До речі, суддя теж торкатися футболістів права не має.

Сергій Шебек: Відразу хочу звернути увагу, що арбітр знаходився в ідеальній позиції. Абдула все бачив і не довіряти йоому ми не можемо. Рефері вказав на позначку відразу і про щось це говорить. Хоча з телеповтору чітко визначити, чи був дотик від Мкртчяна порушенням, складно. Все ж, схильний вважати, порушення було. Вірменин, вірогідно, вдарив Дедечка чи по коліну, чи в стегно. Єдине, що насторожує, так це неприроднє падіння футболіста «Кривбасу». Надто вже артистично Дедечко валився на газон. Якби Денис упав чіткіше, одинадцятиметровий виглядав би правдивішим.