"Свисток по-українськи". Суддівський аналіз матчів 28-го туру УПЛ

Третій з кінця тур Української Прем’єр-ліги дав чимало підстав розмовляти про суддівство. Забитий з допомогою торкання руки єдиний гол і пенальті у ворота господарів у київському матчі «Динамо» - «Іллічівець», неоднозначний одинадцятиметровий і суперечки навколо дотримання принципів «fair play» у Луганську. Та всі ці епізоди тьмяніють поряд з полтавськими подіями з забитим на шостій доданій хвилині м’ячем і післяматчевими висловлюваннями президента «Ворскли» Олега Бабаєва. Дуже цікаво, як відреагує на відверті звинувачення судді Жабченка у корупції з уст члена виконкому Федерації КДК ФФУ. Наразі ж суперечливі суддівські рішення коментують експерти UA-Футболу, екс-арбітри ФІФА Мирослав Ступар і Сергій Шебек.

«Зоря» - «Металіст» - 1:3. Суддя – Юрій Вакс (Сімферополь)

7-та хвилина. Нападник харків’ян Марлос прокинув м’яч між Віталієм Вернидубом і Ніколою Іґнатьєвічем і прагнув увійти на швидкості до штрафного майданчика «Зорі». Проте майже на самій лінії бразилець, не перескочивши через ногу Вернидуба, впав. Арбітр пенальті не призначив, натомість покарав Марлоса попередженням за симуляцію.

Мирослав Ступар: Перед Марлосом, як бар’єр, виникла нога Вернидуба. Бразилець перечепився і впав. Вакс, можливо, погано розгледів цей момент. Але він точно бачив, що оборонець «Зорі» стелиться і небезпека порушення існує. Думаю, тут було порушення правил й, оскільки фол відбувався на лінії штрафного майданчика, вірогідно, суддя мав призначити пенальті. Вважаю, що арбітр помилився через те, що ще не встиг увійти в гру.

Сергій Шебек: Дискусійний і дуже непростий для прийняття рішення момент. Динаміка епізоду була дуже високою. По-перше, хотів би відзначити, що контакт відбувався до штрафного майданчика. Та до того, поки Марлос почав падати, нога Вернидуба вже була виставлена. Виходить, Марлос сам знайшов ногу оборонця і трохи підсилив після цього власне падіння. Бразилець відлетів метрів на п’ять. Вважаю, що Вакс вчинив вірно, попередивши Марлоса, бо не зафіксуй суддя порушення і не покарай футболіста «Металіста» карткою, відразу б виникли дискусії стосовно правильності суддівського рішення. Відчувши контакт, Марлос полетів уперед ластівкою.

49-та хвилина. Оборонець гостей Сергій Пшеничних вкинув м’яч з аута на хід Марко Девічу. Нападник «Металіста» прагнув увірватися до штрафного майданчика в супроводі Тоні Шуніча, та не встояв на ногах, коли ногу вткнув інший луганчанин Желько Любеновіч. Рефері призначив пенальті, після якого Клейтон Хав’єр вивіг гостей уперед.

Мирослав Ступар: Вакс знаходився в хорошій позиції і добре бачив порушення. Любеновіч зробив удар по ікроножному м’язу і, звісно, фол був беззаперечним. Питання лиш у тому – де? Арбітрові в полі мав допомогти асистент, який знаходився якраз навпроти лінії штрафного майданчика. На мій погляд, Девіча збивали до 16-метрової лінії. Зрештою, динаміка епізоду була достатньо високою і може через те суддя не розібрався, пенальті то був чи штрафний. З іншого боку Вакс розміняв два моменти. Можливо, після першого тайму він тримав у голові непризначений пенальті на початку матчу.

Сергій Шебек: Очевидна помилка Вакса. Любеновіч вдарив Девіча по нозі, але порушення відбулося до штрафного майданчика. Арбітр знаходився в оптимальній позиції, тому мені важко збагнути, чому він помилився.

71-ша хвилина. Під час атаки «Металіста» оборонець «Зорі» Тоні Шуніч впав поряд з власними воротами. Поки він лежав на газоні, Дмитро Хомченовський невдало вибив м’яч за межі карної зони на Едмара. Той віддав вправо на Вілліана. Останній виконав передачу повітрям в район одинадцятиметрової позначки, звідки Хосе Соса ударом з розвороту забив третій гол.

Мирослав Ступар: Девіч тричі прибирав Шуніча під себе і прострілив, після чого м’яч відскочив до Хомченовського. Саме Дмитро мав достатньо часу, щоб вибити м’я в аут чи на кутовий. Але він цього не зробив, невдало винісши м’яч в напрямку Едмара. Тим самим «Металіст» продовжив атаку й забив третій гол. Арбітр зупиняти гри не мав. Якщо б рефері в таких випадках зупиняв гру, то зірвати атаку суперника за допомогою симуляції міг би кожен. Мови про «fair play» тут бути не може. «Металіст» не мав повертати м’яч супернику.

Сергій Шебек: В правилах гри, в пункті п’ятому («Права і обов’язки арбітра») вказано, що арбітр повинен негайно зупинити гру у випадку серйозної травми гравця. Наголошую, серйозної, такої як кровотеча. Там же говориться, що суддя не зупиняє гри, якщо футболіст отримав незначне пошкодження. У Шуніча було саме пошкодження. Гравці «Металіста» могли вибити м’яч лише, якби самі цього забажали. Вакс зупиняти гру був не зобов’язаний.

73-тя хвилина. Нападник «Зорі» Яннік Болі справа, поряд з лицьовою лінією біля воріт суперника перехопив м’яч у Папи Ґуйє і, прокинувши «кулю» повз сенегальця, вривався до штрафного майданчика. Та перед самою лінією форвард впав, вимагаючит від судді призначення штрафного удару за поштовх у спину. Вакс цей епізод проіґнорував.

Сергій Шебек: Додатковий асистент не підказав Ваксу, що Папа Ґуйє штовхнув Болі в спину. Порушення було до штрафного майданчика.

«Чорноморець» - «Металург» З – 1:1. Суддя – Олександр Білокур (Курахове)

48-ма хвилина. Одесит Франк Джа Джедже на швидкості вривався до штрафного майданчика зліва та, прокинувши м’яч повз Андрія Нестерова, впав. Арбітр не зупинив гри.

Мирослав Ступар: Мені здається, що Нестеров запустив Джедже через стегно. Білокур вже й збирався призначити пенальті, але, припускаю, його стримала помилкова підказка з-за воріт. Але якщо арбітр вважав, що це було не порушення, а симуляція, то він мав покарати Джедже жовтою карткою. Що ж, це ще одне підтвердження, що Білокур хоч і не новачок на стадіоні, але впродовж років роботи в першій лізі необхідного для Прем’єр-ліги досвіду він не набув. Для нього це був другий матч серед елітних команд і з точки зору психології Олександрові було важко. Це зрозуміло. Але факт залишається фактом, в двох поєдинках Білокур не призначив двох пенальті.

Сергій Шебек: Момент абслотютно ідентичний з тим, який трапився на початку матчу в Луганську. Перше враження – у цій ситуацї треба було призначати одинадцятиметровий удар і якщо звернути увагу на дії Білокура, то спершу йогоо рука потягнулася до рота. Тобто, суддя хотів зупинити гру, тільки не знаємо, щоо саме він хотів зафіксувати – може, порушення, а може, симуляцію. Ситуація сравді складна, але я рішення арбітра схильний підтримати. Якщо розібрати цю ситуацію покроково, то побачимо, що виставлена нога Нестерова знаходилася на газоні ще до контакту з Джедже. Лише після того Франк пірнав. Якби оборонець «Металурга» зробив ногою рух у напрямку Джедже, це був би пенальті. Але в цих умовах рефері вчинив правильно, бо Нестеров прибрати ноги вже не міг. Футболіст «Чорноморця» наткнувся на ногу суперника за інерцією.

«Ворскла» - «Металург» Д – 0:1. Суддя – Анатолій Жабченко (Сімферополь)

16-та хвилина. Гості спробували розіграти корнер і на легку передачу в штрафний майданчик виривався Велізар Дімітров. Не зміг, бо впав у боротьбі з оборонцем. Арбітр не вважав, що цей епізод тягнув на порушення правил.

Сергій Шебек: Звісно, футболіст «Ворскли» трошки притримав Дімітрова, але такий незначний фол не дає підстав для призначення пенальті. Цей момент схожий з падінням Євгена Селезньова у матчі попереднього туру «Дніпро» - «Зоря». Якби суддя проявив формалізм, то на позначку він, звісно, вказати міг. В поточному сезоні ми бачили у виконанні наших арбітрів і не такі пенальті.

90+6-та хвилина. Оборонець донеччан Микола Морозюк навісив м’яч зі штрафного удару справа в район воротарської площі суперників. На цю передачу з глибини вибігали Ґеворґ Казарян і Олександр Воловик. При цьому останній, можливо, знаходився в офсайді. Зрештою, у боротьбу за верховий м’яч вступили Казарян і воротар полтавців Дмитро Непогодов. Голкіпер боротьбу програв і потім, після того, як Воловик спрямував м’яч у ворота, довго доводив арбітрові, що Казарян його притримував.

Мирослав Ступар: Гол зарахований помилково, але звинувачвав би не стільки Жабченка, який цього моменту не бачив, скільки додаткового асистента за ворітьми. Зрештою, Жабченко, як колишній воротар, теж міг би розібратися в деталях цього епізоду і захистити свого колегу за амплуа Непогодова. Порушення з боку Казаряна було ненавмисне – Ґеворґ, пролітаючи проовз воротаря суперників, зачепив його ліву руку. Проте свідомо чи ні, але вірменин збив координаційну структуру руху голкіпера. Непогодов через це втратив просторову орієнтацію і не влучив кулаком у м’яч. Деталі цього порушення міг побачити тільки асистент арбітра, який цей момент, на відміну від Жабченка, спостерігав з хорошої позиції. Стосовно розмов про положення поза грою, то вони не мають під собою жодного сенсу, бо Казарян вибігав з глибини. Положення поза грою Воловика в момент передачі було пасивним. Коли ж м’яч відскочив до Олександра, він завдавав результативного удару, вже вийшовши з офсайду.

Сергій Шебек: Арбітр, звичайно, помилився. Чому? Жабченко обрав оптимальну, як для схожих стандартних положень, позицію. Але в момент передачі велика група гравців перекривала судді видимість. Відповідно, рефері не міг чітко бачити, було то порушення чи воротар промахнувся мимо м’яча. Але ж зверніть увагу, що порушення відбувається перед носом арітра за ворітьми Дмитра Кутакова. Він останній цю картинку бачив ідеально, адже видимості Дмитру ніхто не перекривав. Кутаков мав вмішатися і відразу, щойно м’яч відскакував до Воловика, повідомити радіозв’язком: «Порушення проти воротаря».

Якщо ж розбирати цей момент у деталях, то спершу варто зауважити, що про офсайд не може бути мови, адже втрапляння у положення поза грою в момент передачі Морозюка, на мій погляд, уникнув навіть Воловик, не кажучи вже про Казаряна, який вибіг з глибини. Далі ж Ґеворґ лівою рукою заплів руку Непогодова і не дав воротареві винести вгору лівицю. Безперечно, це порушення.

Мирослав Ступар: Жабченко допустив результативну помилку, але попри це президентові клубу не личить говорити такі слова, які ми почули з уст Олега Бабаєва. Тим більше, коли за звинуваченнями немає доказів. Безперечно, не зарахуй арбітр той гол на шостій доданій хвилині, ніхто йому б претензій не висловлював. В цій же ситуації Жабченку згадали все, до чого можна було придертися. Стосовно винесення попереджень, то дивуватися тут нічому, адже наші судді ніколи не були в цьому сенсі послідовними. Зрештою, їм рекомендують карати футболістів частіше. Втім, треба розрізняти, де порушення навмисне, до фол, який зриває атаку, а де звичайна боротьба. Загалом же цей матч Жабченко провів невдало, хоча до того кілька поєдинків він провів добре. Анатолієві бракує стабільності. Та звідки їй взятися, якщо суддя працює в Прем’єр-лізі тільки третій сезон? Він мусить набити гуль. А розмови про пожиттєву дискваліфікацію – це емоції, які йдуть від серця, а не від розуму.

Сергій Шебек: Висловлювання Олега Бабаєва, звісно, дивують. Не думаю, що за підсумками цієї гри були підстави говорити, що Жабченко цілеспрямовано вбивав «Ворсклу». Зумисне акцентував увагу на моменті, який трапився на початку гри, тому, де в арбітра були формальні підстави призначити пентальті за затримку Дімітрова. Був й ще один епізод, де Жабченко навіть вказав на позначку, але відмінив своє рішення, оскільки асистент Наталія Рачинська справедливо зафіксувала офсайд. Звісно, в ситуації на 96-й хвилині судді помилилися.

З відеокартинки можемо помітити, що Жабченко прикривав очі рукою, демонструючи, що його засліплювало сонце. Може, поряд з оснащенням радіоелектронікою арбітрам треба видавати сонцезахисні окуляри? Тоді точно їм не завадять ні сонячні промені, ні сніг, ні піщинка. Хоча, повторюю, більше, ніж Жабченка, в моменті з голом Воловика, сварити треба додаткового асистента Кутакова. Краще б член виконкому ФФУ Бабаєв поставив запитання про доцільність перебування на полі цих манекенів, як я називаю арбітрів за ворітьми.

Жабченку ж за підсумками цього матчу можна також дорікнути за кілька необов’язкових жовтих карток. Анатолій покарав попередженням за звичайний ігровий момент, у статиці Армен Далкку, зайвою була й картка за небезпечну гру. В принципі, зайві дисциплінарні санкції - це хвороба Жабченка. Достатньо згадати поєдинок «Динамо» - «Дніпро», де цей же арбітр незаслужено попереждив Романа Зозулю і Даніло Сілву. Причино вбачаю в тому, що арбітри намагаються сподобатися своєму кураторові П’єрлуїджі Колліні, котрий рекомендує показувати футболістам побільше карток.

«Динамо» - «Іллічівець» - 1:0. Суддя – Віктор Швецов (Одеса)

16-та хвилина. Євген Хачеріді вертикальною передачею на Олега Гусєва розпочав атаку киян. Динамівський капітан, знаходячись спиною до воріт, зіграв у дотик й цим самим кинув у прорив Лукмана Аруну. Нігерієць м’яч від себе трохи відпустив, що дозволило Миколі Іщенку зіграти на винос. Не вийшло, бо «куля», влучивши з близької відстані в руку Аруні, повернулася до динамівця. Лукман увійшов до штрафного майданчика й невідпорно пробив у дальній кут. Як виявилося, то був єдиний у матчі гол.

Мирослав Ступар: Чимало спеціалістів футболу, але не арбітражу, схильні вважати, що суддя мав зафіксуати з боку Аруни гру рукою. Але, щоб надалі нічого подібного не говорити, треба раз прочитати правила гри у футбол, де чітко говориться, що порушення фіксується, якщо гравець зіграє рукою в м’яч. Можна згадати також про критерії гри рукою, де треба враховувати – рука знайшла м’яч чи навпаки, якою була відстань м’яча від руки. Аруна рукою не грав і знаходився з Іщенком майже поряд. Думаю, якщо не Швецов, то арбітр за ворітьми це бачив. Тому, продовживши атаку й зарахувавши гол, арбітр вчинив правильно. То лише на рівні чемпіонату району чи області будь-яке втрапляння м’яча в руку вважається порушенням. На рівні команд вищої ліги такі речі треба судити прискіпливіше. Звісно, футболісти жаліються, що схожі моменти трактуються по-різному. Може, це так. Причина такого явища в тому, що арбітри по-різному бачать епізод.

Сергій Шебек: Дуже цікавий і непростий момент. Якщо зробити стоп-кадр, то помітимо, що Аруна та Іщенко знаходилися в своєрідному трикутнику між суддею в полі, асистентом та арбітром за ворітьми. Швецов знаходиться в правильній позиції. Він супроводжує атаку за всіми канонами, споглядаючи за нею справа. Але, оскільки м’яч потрапив Аруні у дальню від арбітра руку, то чітко побачити її рефері не міг. Звісно, у Швецова були сумніви, куди саме влучив м’яч. Асистенту за ворітьми видимість міг перекривати Іщенко. Перед лайнсменом теж біг футболіст «Динамо». Може, справді так співпало, що у всіх арбітрів одночасно була перекрита видимість. Проте, переконаний, хтось з суддів руку Аруни помітити міг.

З іншого боку, хотів би згадати матч за участю того ж «Іллічівця» у 17-му турі поточного чемпіонату проти «Карпат». Тоді маріуполець Віталій Федотов відверто погасив м’яч собі на хід руками після відскоку від воротаря суперників Мартіна Богатінова (на відео - дивитись з 1.06). П’єрлуїджі Колліна на круглому столі чітко вказав, що в таких епізодах гри рукою фіксувати не варто. Аруні ж після виносу від Іщенка прибрати руку було ще важче, ніж Федотову у матчі проти «Карпат». Між Аруною та Іщенком була мінімальна відстань. Якщо у штрафному майданчику м’яч з такої відстані потрапить оборонцеві в руку, пенальті не наважиться призначити жоден суддя. Відповідно й тут у Швецова були підстави не фіксувати гри рукою.

Додамо, що Куратор системи суддівства в Україні П’єрлуїджі Колліна прокоментував епізод зі взяттям воріт «Карпат» маріупольцями так: «Критерії, за якими оцінюється гра рукою, полягає в тому, що рука рухається до м’яча або руки не в природному положенні. Також арбітр повинен брати до уваги відстань від футболіста, який пробивав до торкання м’яча з рукою. Крім того, необхідно враховувати і швидкість польоту м’яча. Боґатінов відбивав м’яч у Федотова з метра від нього. Якщо людина встигне у цей момент зреагувати і забрати руки – це означає, що у неї реакція краща, ніж у пілота Формули 1. Це була ненавмисна гра рукою. Якщо гра рукою ненавмисна – то вона ненавмисна і в центрі поля, і в штрафному майданчику суперника. Жодної різниці немає».

50-та хвилина. Після передачі справа азовець Олександр Мандзюк в боротьбі з Євгеном Хачеріді в центрі штрафного майданчика киян впав. Арбітр призначив пенальті і покарав динамівського центрбека попередженням.

Мирослав Ступар: Порушення з боку Хачеріді було. Ми знаємо, як жорстко грає Євген. Він боєць, але іноді ці його риси виходять за рамки правил. Хачеріді зробив такий ривок рукою, що Мандзюка розвернуло. Суддя справедливо призначив пенальті, але жовта картка для Хачеріді виглядає невмотивовано. Скільки б ми не говорили, а Швецов ніяк не зробить висновків і не усвідомить, за що саме він має карати футболістів попередженням. Грубощів з боку Євгена не було, а якщо він зривав атаку, то його порушення тягнуло на фол останньої надії. Відповідно, тоді Євгена вартувало вилучати.

Сергій Шебек: Швецов знаходився в ідеальній позиції і він добре бачив, що Мандзюк випереджав Хачеріді і був на м’ячі першим. Хоча жоден повтор чіткої відповіді на запитання – було порушення чи ні, не дає. Тому довіримося рішенню арбітра і, допустимо, що невеликий поштовх з боку оборонця «Динамо» в спину суперникові був. Тобто, пенальті справедливий. Не збагну лише одного: навіщо Швецов попередив Хачеріді. Там же не було ні стрибка, ні грубої гри. Як наслідок, тепер ключовий динамівський оборонець через помилку арбітра пропустить матч наступного туру у Сімферополі.

Мирослав Ступар: В доданий арбітром час відзначив би також не помічене суддями порушення проти динамівського воротаря Максима Коваля. Двоє футболістів «Іллічівця» врізалися в Максима. А рефері навіть не зупинив гри і потім вкидав біля кутового прапорця спірний м’яч. Це вже справді, як новачок на стадіоні. Що б ми не говорили, але в той час, як суддівством керували ми, таких дрібних помилок, після яких можна сказати «ти не арбітр» не було.