Свіжий вибрик менеджменту "Карпат": звільнення Юрчишина

Мабуть, після виставлення на трансфер 19-х футболістів основи кожне наступне, нехай і позбавлене будь-якою логіки, рішення топ-менеджменту «Карпат» вже не сприймається як щось особливе. Швидше навпаки: львів’яни в прийнятті кадрових рішень демонструють послідовну абсурдність, яка не дивує нікого.

Ситуація в "Карпатах": версії, чутки і думки клубних легенд

Свіжий приклад – звільнення з посади наставника молодіжної команди юнаків до 19-ти років Степана Юрчишина. На такий рішучий крок керівництво клубу наважилося після того, як підопічні пана Степана в четверговому матчі третього туру першості України поступилися вдома з рахунком 1:3 лідерам, дніпропетровському «Дніпру». Фактично, тренера звільнили за результатом одного окремо взятого матчу. І то не дивно, адже біля керма «Карпат» стоять максималісти, які націлені на перемоги навіть у юнацьких змаганнях. Звісно, вони не беруть до уваги, що молодіжні команди існують не для того, щоб здобувати титули, а найперше для підготовки якісного резерву для основного складу.

Степан Юрчишин пропрацював з 19-річними карпатівцями недовго, з квітня поточного року, тобто, трохи більше, ніж чотири місяці. Хтось скаже, що за такий короткий час продуктивність роботи тренера, під керівництвом якого «Карпати», до слова, у стартовому турі першості-2013/2014 перемогли з рахунком 3:2 київське «Динамо», оцінити неможливо. Втім, топ-менеджмент «Карпат» неодноразово підкреслював, що для нього неможливих речей не буває.

Джерела UA-Футболу сповіщають, що рішення про звільнення Юрчишина ініціював нещодавно призначений віце-президент клубу Олексій Боровиков. Кандидат у майстри спорту з шахів, в миру чоловік видатної гімнастки Олени Вітриченко, пан Олексій приділяє функціонуванню молодіжних складів «Карпат» серйозну увагу. Так, одним з перших рішень Боровикова на новій посаді стало зачинення команди «Карпати U-19» на заміській базі в Дублянах Жовквівського району Львівської області. При цьому керівника не цікавило, що більшість хлопців навчається у Львівському інфізі, а транспорт з Дублян, які знаходяться в десяти кілометрах від обласного центру, до Львова ходить погано. Автівок юнаки наразі не мають. Ось і доводилося їм, аби стати в майбутньому футболістами калібру бразильських чаклунів м’яча, пропускати пари і жертвувати навчанням.

Про бразильців згадую не дарма, бо традицію постійного перебування молодих гравців на базі пан Боровиков запозичив не деінде, як у Ріо-де-Жанейро. Мовляв, там знайдених на пляжах Копакабани хлопців теж зачиняють на базі. Для того, щоб вони були під постійним наглядом, правильно харчувалися тощо. Дарма, що бразильців до створення футбольних резервуарів спонукають обставини, оскільки серед юних футболістів є чимало представників бідних сімей, а то й взагалі безпритульних дітей. Представники карпатівської школи більш забезпечені й відповідно могли б обійтися без постійного мешкання на клубній базі.

Зрештою, правильність рішень пана Боровикова продемонструє час. Якщо наступник Юрчишина зможе довести талановитих хлопців до основного складу, то не виключено, що бразильський досвід Львова переймуть інші дитячі школи України.