Говерла - Зоря 0:0. Футбол - наче "гладіаторський" бій

УПЛ, 12-й тур

Ужгород. Стадіон "Авангард"

Головний арбітр: Юрій Мосейчук (Чернівці)

"Говерла" (Ужгород) - "Зоря" (Луганськ) 0:0

"Говерла": Надь, Савіч (Іканде 65), Кочіш, Леандро, Люлька, Лисицький (Дандеа 54), Буяльський, Лисенко, Ле Таллек (Нікулає 85), Єзерський, Балафас

"Зоря": Сантіні, Болі (Петряк 81), Гордієнко, Хомченовський, Грицай, Білий, Ігнатьєвіч, Ярмаш, Шуніч, Даніло, Каменюка (Ліпартія 45)

Попередження: Кочіш 21, Леандро 84 - Ігнатьєвіч 13, Даніло 40, Ліпартія 69, Хомченовський 78, Грицай 90

Влітку, коли матчі в Ужгороді проводились о 13:30, було почуття обурення і несправедливості, зважаючи, при якій спеці футболістам доводилось демонструвати свою майстерність. Зараз же такий час бачиться оптимальним. Зранку температура повітря в Ужгороді була неприродно для цієї пори низькою, змушуючи всерйоз замислюватись про раннє настання морозів. Власне, то не тільки в Ужгороді – Україна в прискореному режимі готується до зими.

На футболістів "Говерли" за таких умов була покладена додаткова відповідальність – своєю грою зігріти серця рідним вболівальникам. Закарпатці два останні матчі у Прем’єр – лізі виграли, але за задумом В’ячеслава Грозного – це тільки перший крок до здобуття впевненості: "Нам потрібно, щоб успішна серія тривала впродовж 5-7 матчів, тоді й виробляється стійка психологія переможців". Завдання чітке і зрозуміле.

Та сьогодні воно накладалось на завдання "Зорі", яка до Ужгороду приїхала виключно за перемогою. В минулому турі луганчани перервали свою затяжну неуспішну серію і саме звитяга над "Говерлою", за логікою, мала б утвердити в підопічних Юрія Вернидуба почуття власної значимості та гідності. Матч, звичайно, за вивіскою був мало привабливим для гурманів, але от для цінителів боротьби, інтриги і харАктерності – те, що й потрібно.

Зі складом трохи здивував Юрій Вернидуб, але не В’ячеслав Грозний. В "Зорі" ворота захищав Кршеван Сантіні, в центрі захисту, за умови дискваліфікації Віталія Вернидуба, поруч із Тоні Шунічем грав молодий Артем Гордієнко. На флангах традиційно розмістились Григорій Ярмаш та Нікола Ігнатьєвіч. Максим Білий, вихід якого читався (от тільки саме в центрі захисту) зайняв місце в опорній зоні поруч із Олександром Грицаєм. Дмитро Хомченовський та Микита Каменюка діяли на флангах півзахисту, а Данило з глибини допомагав Янніку Болі.

В’ячеслав Вікторович, нарешті, здається, визначився з основою. Принаймні, "Говерла" сьогодні вийшла у прогнозованому складі, хіба що відгадати вихід Балафаса було досить складно, адже Сотіріос регулярно міняється із Райчевічем. Сьогодні грек за опорну зону відповідав разом із Разваном Кочішем, вище них розмістився Душан Савіч, ще вище - Дам'єн Ле Таллек. З флангів атакували Віталій Буяльський (справа) та Володимир Лисенко (зліва), а захист тримали Сергій Люлька, Володимир Єзерський, Віталій Лисицький, Леандро – на чолі з Олександром Надем.

Футбол на "Авангарді" сьогодні був несучасним, але таким, який теж має право на існування. М’яч, практично, не тримався на газоні, а переміщався по "прямокутнику" виключно через вертикальні і діагональні передачі. З іншого боку, в центрі поля команди, практично, не затримувались, що, безперечно, додавало динамічності. Власне, в першому таймі "Зоря" тільки захищались. Про цьому, захищались всіма дозволеними і не дозволеними методами. Луганчани, таким чином, несвідомо "підставляли" головного арбітра матчу Юрія Мосейчука під невдоволений шквал емоцій, що йшов із трибун місцевого стадіону. Мосейчуку було складно – багато непростої роботи футболісти змушували його виконувати. "Говерляни", до прикладу, в першому таймі двічі вимагали в рефері призначення пенальті у ворота "Зорі": спочатку ніби то за фол на Кочішу, а потім – на Лисенку. В першому випадку Мосейчук розібрався ідеально, показавши Развану жовту карточку за симуляцію, а от в другому - Лисенка, як здалось, дійсно взяли у "коробочку"…

Але менше з тим. Господарі зі старту взяли м’яча під свій контроль. Шкіряний, що цікаво, "найсмиренніше" "підкорювався" фланговим Лисенку та Буяльському, без участі яких не обходилась жодна атака "Говерли" у першому таймі. Кілька стандартів на старті господарям вдалось здобути, а на 8-ій хвилині Люлька відправив м’яча в сітку воріт Сантіні, але, при цьому, підіграв собі рукою. За правилами ж забити "Говерлі" ніяк не вдавалось.

Не можна однозначно стверджувати, що господарі до перерви награли на гол, але, до прикладу, в матчі в Маріуполі минулого тижня за весь поєдинок не було стільки нагод, як за сьогоднішній перший тайм. Картати себе мав найбільше Савіч, який раз за разом опинявся на ударній позиції після старанних дій партнерів, і раз за разом нагоди свої губив. Спочатку - після довгого пасу Люльки та прострілу Буяльського - Душан не зміг згрупуватись, щоб акцентовано пробити, а потім вже новачок ужгородської команди з центру штрафного майданчика – після шикарної передачі Лисенка – пробив кволо.

"Зоря" абсолютно ніяк на такі дії суперника не реагувала. Мало того, що луганчани захищались моментами нервово, так в атаці ще й не створили нічого цікавого. Надь нудьгував, але нудьгував з радістю.

Навряд чи такий футбол аж надто сильно подобався глядачам. Хоча, й важко погодитись із твердженням, що композиція "The Eagles - Hotel California" була найкращим, що цього дня було на стадіоні "Авангард" в Ужгороді. Після перерви, власне, швидкості трохи підвищились, а "Зоря" створила вбивчий момент вже на 50-ій хвилині. Джаба Ліпартія, який вийшов на заміну, прорвався у штрафний майданчик "Говерли" з правого флангу – прострілив; Грицай пробити не зміг, але вийшла скидка на Болі, який прострілив вдруге. Поталанило Віталію Лисицькому, що м’яч від його ноги пролетів над поперечиною, а не під нею. Для досвідченого захисника то був один з останніх епізодів у матчі. Віталій попросив заміни через проблеми зі здоров'ям, поступившись місцем на полі Александру Дандеа. В цей період "Зоря" володіла ініціативою, але крім вищеописаного моменту, та моменту ще за участю Хомченовського, який трохи пізніше ризикував потрапити під "гарячу руку" Юрія Вернидуба, нічого луганчанам створити біля воріт Надя не вдалось.

Середина другого тайму пройшла в жорсткій боротьбі і, практично, без креативу. А ближче до завершення поєдинку команди вибухнули активністю, яка ледь не ознаменувалась забитими голами. Власне, Віталій Буяльський довго ще не міг зрозуміти, як він не забив з двох метрів по напівпорожніх воротах. Спочатку здалеку вистрілив Кочіш, що спричинило у володіннях Сантіні невеличку паніку. Разван м’яча підхопив знову і вже другим темпом робив простріл паралельно лицевої лінії; м’яча прийняв Буяльський, але пробив з близької відстані в притирку зі стійкою воріт – красномовною була реакція В’ячеслава Грозного, який ледь втримався на своєму місці.

Та наставнику не було чого скаржитись на долю, зважаючи на моменти, які трохи пізніше не реалізували гості. Даніло спочатку завдав класного удару, залишивши ні з чим Надя, але за голкіпера вступилась поперечина, а згодом цілив у кут воріт вже Максим Білий – тут вже зіграв Олександр. В другому таймі, власне, футбол моментами був непоганим і мало хто б назвав забиті голи нелогічними. Втім, нульову нічию, так само, можна назвати результатом закономірним.

"Говерла" в чемпіонаті не пропускає вже в третьому матчі поспіль. Зважаючи на попередні проблеми ужгородців із захистом, можна говорити про рух вперед. Та й один заліковий бал, здобутий у матчі з командою, яка на початку туру посідала сьоме місце в турнірній таблиці – не найгірший результат. "Говерла" поступово знову повертається на шлях, яким рухалась на старті чемпіонату. Втім, роботи ще у В’ячеслава Грозного багато. Та й "Зоря", напевно, з нічиєї може тішитись. Футбол сьогодні був з елементами бою.