Итоги 16-го тура УПЛ. Мнение редакции

UA-Футбол подводит итоги 16-го тура Украинской Премьер-лиги, в котором в центре внимания оказалось болезненное поражение "Металлиста", возвращение на первую строчку "Шахтера", а также уверенная игра "Динамо" против "Волыни". Своим мнением относительно ключевых событий в туре делятся Иван Вербицкий, Владимир Мыленко, Игорь Семйон и Сергей Швец.

Выглядит ли закономерностью на данный момент первое место "Шахтера"?

Ігор Семйон: По грі зараз реальними конкурентами "гірників" є "Дніпро" та "Металіст". "Динамо" підтягується, але поки що тримати темп ще неспроможне. Виходить, що донеччани змагаються зараз за право називатись лідером із харків’янами та дніпропетровцями. Що робиться із "Металістом" – ми бачимо; Мирон Маркевич сам говорив про невеличку кризу. А от "Дніпро" відстає від "Шахтаря" на один бал, демонструє цілком зрілу гру, має в запасі не дограний матч проти "Металіста", але, що найголовніше, колектив Рамоса ж випереджає "Шахтар" за показником втрачених очок: 11 проти 13. Тому лідерство донеччан на даний момент – показник умовний.

В Ужгороді "гірники", звичайно, продемонстрували свій клас. Матч був непростим для підопічних Мірчі Луческу, але доволі показовим. "Шахтар" ідеально відчув момент, коли варто було додати обертів і наполегливості, щоб не переступити межі можливої сенсації зі знаком "мінус". Не покидало відчуття, що протримайся "Говерла" в другому таймі не 10 хвилин, а 15-20 – і цілком реальним ставав би сценарій нульової нічиї. Втім, повторюсь, в цьому і є клас команди: відчувати такі моменти і застерігати себе від можливих неприємностей.

Фото - ФК "Шахтер"

Сергей Швец: Команда Мирчи Луческу, конечно, далека от своей прошлогодней эффективности, но класс ее исполнителей никуда не делся, поэтому в лидерстве горняков нет ничего удивительного. Другое дело, что на данный момент "Шахтер" не имеет столь подавляющего преимущества, присущего украинскому чемпионату в последних сезонах. К тому же, по горняков могут если не опередить, то, по крайней мере, сравняться по очкам "Днепр" и "Металлист". Команда Рамоса так и вовсе имеет неплохие шансы завершить первую часть сезона на первом месте. Учитывая тот факт, что "Черноморец" отстает от лидера на три очка, да и "Динамо" вернулось в гонку, в очередной раз радостно констатируем – Чемпионат сезона 2013/2014 самый интересный в истории украинского футбола. Что особенно приятно, не только в плане турнирной борьбы, но и демонстрируемого футбола.

Володимир Миленко: Будь-яке місце в принципі закономірне. Так, донеччани цього сезону здивували кількістю втрачених очок - і грою в цих матчах. Але - хто лікар тим же "Металісту" і "Дніпру", у яких шансів, аби обійти "Шахтар" і закріпитись в лідерах було предостатньо? Харків'яни он лідирували все перше коло, але не витримали - хоч і навантаження на них значно менше (відсутність єврокубків). До речі, "Шахтар" перший тільки за набраними очками - якщо в дограванні "битви при генераторі" не буде нічиєї, а потім ще й "Арсенал" знімуть, то плакало чорно-помаранчеве лідерство.

Іван Вербицький: На даний момент, доки не дограний матч «Дніпро» - «Металіст» - так. «Шахтар» має кілька вигідних переваг над рештою суперників:
а) тренера, який працює з командою дев’ять років;

б) послідовну кадрову політику, яку контролює тренер, а не люди, які його оточують;
в) власний надійний пул;
г) «Шахтар» не судять так, як всіх його прямих суперників одночасно в матчах 15-го туру.

Проблема запорожского "Металлурга" в тренере, или же в низком качестве исполнителей?

Володимир Миленко: Так Таран же тільки прийшов. І відразу почав з експериментів. Тут поразка не те що закономірна, а навіть очікувана. Тому я б не поспішав робити такі висновки. І набір гравців в МЗ нормальний, як для другої половини УПЛ-таблиці.

Ігор Семйон: Олег Таран не та людина, в професійних якостях якої варто сумніватись. Хоча, цікавий момент: після зміни тренера команди, дуже часто, кільки перших поєдинків проводять на високому рівні (очевидно, на емоційному піднесенні від змін), а вже потім повертаються до рутинної роботи. В плані ж запорізького "Металурга" ситуація доволі нетипова: поразка в Кубку від нижчого за класом суперника, тепер от – безапеляційний програш "Іллічівцю". Причини можуть критись у різних факторах. Та все ж, поясненням може слугувати ще не повна обізнаність Олега Тарана з можливостями своїх нових підопічних. Сергій Пучков часто тасував склад, не цурався масової ротації, а також використовував одних і тих самих футболістів на різних позиціях. Від того в колективі міг піти певний дисбаланс, а деякі футболісти й самі можуть не знати, на якій позиції їм найзручніше проявляти свій талант. Тобто, тут Олегу Тарану потрібен час для стабілізації основного складу і, відповідно, ситуації в цілому.

Іван Вербицький: Проблема запорізького «Металурга» - в горе-керівниках, які торік обезголовили команду буквально напередодні чемпіонату, а цьогоріч зняли тренера, щойно той почав ставити гру і робити недавнього безнадійного аутсайдера конкурентоздатним.

Сергей Швец: Олег Таран свой профессиональный уровень давно доказал, но в его случае крайне непросто придти и сразу дать результат. Да, "Ильичевец" в последнее время не демонстрировал яркой игры, но его преимущество было в стабильности. Николай Павлов работает с командой давно, соответственно, ему было проще организовать подопечных против деморализованного соперника. Вряд ли стоит говорить, что уровень футболистов "Металлурга" сильно уступает командам из нижней части турнирной таблицы, хотя проблемы организации игры в обороне видны невооруженным глазом.

Можно ли утверждать, что харьковский "Металлист" переживает игровой кризис?

Сергей Швец: Утверждать можно смело. Вот и Мирон Маркевич с этим согласен. Пять очков в последних четырех матчах – показатель отнюдь не чемпионский. Но главное даже не очки, а то, что харьковчане стали играть без настроения, академично, полагаясь исключительно на свой класс. Для соперников типа "Ворскла", "Черноморец" и "Металлург" – это идеальные условия. Сложно сказать, кто виноват в сложившейся ситуации. Зачастую всю ответственность на себя берет тренер, так как где-то не доработал в плане мотивации или функциональной готовности. Что интересно, раньше "Металлист" тяжело входил в сезон, но затем заметно прибавлял. В этот раз получается наоборот – сильно начали, но выдохлись. Понятно, что злую шутку с командой сыграла дисквалификация в еврокубках. Впрочем, учитывая нестабильность соперников в текущем сезоне, шансы харьковчан на чемпионство все равно остаются очень высокими.

Фото - ФК "Металлист"

Володимир Миленко: Можна. І треба. В останніх п'яти матчах чемпіонату - одна перемога, над "Карпатами", перемога непроста і скоріше вимучена. "Дніпру" після першого тайму програвали, "Чорноморцю" не змогли забити, від "Ворскли" пропустили, а на "Металурзі" взагалі розвалились на частини. Хтозна, що відбувається в команді. Зовні ніяких проблем не видно, принаймні, їх не має бути - власник крутий олігарх, грошей там навряд чи стало менше. Календар у "Металіста" найлегший з усіх конкурентів. Склад зібраний не вчора, тренер теж - не зелений пацан. Ну що ще потрібно? Не знаю. Вочевидь, чогось не вистачає. Чогось такого, про що уже не скажеш "то таке".

Іван Вербицький: Це безсумнівно. На мій погляд, основних складових кризи дві. Перша – футболісти, які морально налаштовувалися на матчі Ліги чемпіонів, втратили мотивацію. Не граючи в єврокубках, вони не бачать смислу для власного самовдосконалення і Маркевич наразі виправити ситуацію не здатен. Друга причина – зворотній ефект від комплектування української частини ростера за залишковим принципом. Якби Маркевич міг, він би збудував команду без українців. Однак саме зараз, коли команда має реальні шанси поборотися за чемпіонство, нехтування українськими гравцями породило зворотній ефект. Одні виконавці – занадто вікові, рівень інших не відповідає амбіціям «Металіста», а Ксьонзу і Красноперову, які справді конкурентоздатні, Маркевич місце у складі довіряє неохоче. За умови, що іноземці (а до їх числа за ментальністю, як не крути, належать і Девіч з Едмаром), хочеться вірити, тимчасово втратили мотивацію, харків’янам знадобився власний фундамент. А його немає.

Фото - ФК "Металлист"

Ігор Семйон: Підстав не вірити Мирону Маркевичу, який теж про це говорив, немає. Але, очевидно, проблеми "Металіста" криються в психологічному аспекті. Неучасть у єврокубках із харків’янами зіграла злий жарт. Цілком імовірно, деякі футболісти, зважаючи на ненасичений (в порівняні з конкурентами) графік знизили до себе вимоги і не тільки послабили запал на тренуваннях, а й на матчі виходять розхолоджено. Принаймні, бліду гру харків’ян не можна ж вважати наслідком втрати футболістами ігрових якостей чи відсутністю тренерської думки в Мирона Маркевича. Тільки психологія. Тому хочеться вірити, що це не криза, а тимчасовий емоційний занепад, який повинен змінитися піднесенням і поверненням харків’ян знову до колишньої форми.

В чем секрет успеха команды Сергея Ташуева?

Ігор Семйон: Відповідь на поверхні – у самому наставнику. Ми ж бачили, як важко "Металургу" давались матчі на початку сезону, коли командою керував спочатку Юрій Максимов, а потім – Володимир П'ятенко. А з приходом Сергія Ташуєва колектив розцвів на очах. Прийшли також нові футболісти (Зотов, Безліхотнов, Болбат), але не це стало рушійною силою "Металурга". Саме Ташуєв і його підхід – запорука успіху донеччан.

Російському тренеру вдалось навчити команду швидко переходити від оборони до атаки, наступати не тільки контратаками, а й позиційно; і, що головне, - вдалось навчити "Металург" пристосовуватись до дій суперника. За підсумком успішних для донеччан матчів не можна сказати, що "Металург" вперто протягом 90-та хвилин гнув свою лінію; ні, донеччани грали, відштовхуючись від дій суперника, з використанням його огріхів – то плоди роботи саме тренерського штабу.

Фото - Анатолий Спица

Сергей Швец: Главный тренер донецкого Металлурга пока проявляет себя как отличный тактик. Сергей Абуезидович по полочкам разбирает игру соперников и бьет в самое слабое место. Так немаловажным фактором является доверие молодежи – Болбат, Зотов и Безлихотнов добавили команде азарта, что в сочетании с опытом Чечера, Лазича и того Макридиса позволяет добиваться неплохих результатов.

Володимир Миленко: Секрет будь-якого успіху один - тренерська робота. Порівняйте матчі з "Кукесі" і поєдинки з "Шахтарем", "Дніпром", "Металістом". Команда на полі не дурака валяє, а грає. Грає у гру, яку їй ставить тренер. Просто? Так. Але в цій простоті й є ключ.

Іван Вербицький: У вчорашньому ефірі «Профутболу» з цього приводу гарно висловився Олександр Іщенко: «Мабуть, Ташуєв правильні книжки читає. Ще б Максимову підказав».

"Динамо" победило "Волынь" без единого летнего новичка в составе: совпадение или же очередное подтверждение неэффективности трансферной политики киевского клуба?

Іван Вербицький: Радше збіг обставин, хоча… Покупка Ленса при живих і здорових Ярмоленкові та Гусєву виглядала дивною ще в міжсезоння. Втім, час показує, що з універсалізмом Олега ці гравці можуть спокійно співіснувати і бути для команди однаково корисними. З рештою новачків справи гірші. Присутність на полі Драґовіча і Тремулінаса зазвичай означає додаткові проблеми в обороні і додаткову роботу для Хачеріді та Велозу. Мбокані був ефективним лише на початку сезону. А потім вочевидь через специфіку свого характеру почав губитися. В Луцьку Ідейє видав гру, яка, йомвірно, посадить його конголезького конкурента на лаву аж до зимового антракту.

Фото - ФК "Волынь"

Володимир Миленко: Ну, "Волинь" - це не такий вже й грізний суперник. Знаю, "Шахтар" обіграли. Але то було тиждень тому, а вчора ви бачили іншу "Волинь". Тому, в принципі, можна списати й на збіг. Але з іншого боку - дуже вже показове кадрове рішення Блохіна. Цікаво, що б воно значило... Ні, я не схильний вважати літні придбання неефективними (принаймні - всі літні придбання). Але щось же це значить, правда?

Ігор Семйон: Складне питання; ми ж не знаємо, як би тепер зіграли Беланда та компанія проти "Волині". В першому турі проти лучан зі старту вийшли Ленс та Мбокані і гру, як і більшість партнерів, видали доволі тьмяну, але тоді побудова колективу Олега Блохіна знаходилась на самій початковій стадії. Скажу так: що перемога у Луцьку тільки зайвий раз підтвердила те, якими величезними ресурсами володіє київське "Динамо". І це тільки збільшить тиск на Олега Блохіна в разі не досягнення ним кінцевого позитивного результату.

Сергей Швец: Отрицать тот факт, что Ленс, Мбокани, Беланда, Тремулинас и Драгович – игроки высококлассные, глупо. Но сделав ставку на звездных иностранцев, руководство Динамо должно было понимать риск многомиллионных трансферов. Как показала практика, нынешнему главному тренеру киевской команды намного сложнее работать с футболистами, с которыми Олег Владимиров не может общаться напрямую, а не через переводчика. Прошло полгода, в потенциальные лидеры так и остались в тени, тогда как команду продолжают тянуть доморощенные футболисты. Понятно, что свою лепту в успехи или провалы новички внесут, но пока у руля команды киевского "Динамо" будет Блохин, ключевыми исполнителями они не станут.

Оцените форму игроков сборной Украины накануне матча с Францией

Іван Вербицький: Бентежить стан Девіча. Важко буде збірній, якщо не відновиться повноцінно Кучер. Природу запрошення Морозюка, який зараз не є основним навіть у клубі, взагалі збагнути важко. Решта виконавців знаходяться в ідеальних кондиціях, майже всі в останніх матчах відігравали у грі за свої клуби ключові ролі.

Сергей Швец: Динамовцы набрали неплохую форму в плане функциональной подготовки, в плане тактики с ними поработает Михаил Фоменко. Спокойно пережил ошибки Андрей Пятов, плюс Кучер с Ракицким продемонстрировали очень сильную игру с "Байером". Две пропущенные игры могли выбить из колеи футболистов "Днепра", но с другой стороны свежее будут. В отличном состоянии находится Денис Дедечко, и будь у него немного больше опыта, он всерьез мог бы претендовать на выход в основе. Что очевидно, так это потеря формы Марко Девичем. Похоже, основным форвардом вновь будет Роман Зозуля, если тренерский штаб сборной не придумает что-то новое.

Ігор Семйон: Доволі парадоксальна ситуація: останній тур видався досить результативним (20 голів в семи матчах), але не можна, при цьому, порадіти хорошій формі нападників збірної України. Девіч, як і весь "Металіст", в кількох останніх поєдинках мовчав, Зозуля теж не забивав, Селезньов був корисним у командних діях, але роль вістря атак теж не виконував (у випадку з дніпрянами мова звичайно йде про гру з "Пасушем"). Залишається вірити, що в матчах проти французів "прорве".

Є радість за гру Коноплянки та Ярмоленка. Наші вінгери набрали зараз просто шикарну форму (не тільки, до речі, фізичну, а й психологічну) – Євген вже після "Пасуша" налаштовувався на бій проти французів. А ще й Олег Гусєв з Дмитром Хомченовським напоготові – за крила атаки спокійно. На центральних півзахисників впаде особлива відповідальність: досвідчені Ротань та Едмар стабільно тримаються на своєму рівні. Тривожно також за захист. Андрій П'ятов хоч і відіграв два останні матчі на "нуль", втім, аж надто багато роботи голкіпер не мав. А центральні оборонці, які в збірній представлятимуть "Динамо" та "Шахтар", стабільністю за останні тижні не відзначались. Готовність бойова, але, звичайно, не без засторог.