×
Спасибо, я уже с вами
Товариський матч. Словаччина - Україна. Післяматчеві коментарі

Товариський матч. Словаччина - Україна. Післяматчеві коментарі

11 февраля 2009, среда. 08:362009-02-11T08:36:23+02:00

Олексій Михайличенко, Руслан Ротань, Григорій Суркіс та Дмитро Михайленко про матч збірної

Український вболівальник від поєдинків у лютому, в міжсезоння, зазвичай не очікує від вітчизняних команд видовищної гри. Тому перемога «синьо-жовтих» з рахунком 3:2 в прем’єрному для них у 2009 році матчі над Словаччиною, яка лідирує у своїй відбірній групі ЧС-2010, тим приємніша, що досягнута на фоні продемонстрованого далеко не «зимового» футболу.

Колишній гравець української збірної Дмитро Михайленко, який виступає нині у чемпіонаті Кіпру, після завершення зустрічі зізнався, що не очікував таких швидкостей і такої якісної гри у виконанні своїх співвітчизників, тим більше, йому є з чим порівнювати. Адже Дмитро бачив майже всі поєдинки національної команди з того часу, як її очолив Олексій Михайличенко. Певною мірою таку думку поділяє і сам головний тренер, який в інтерв’ю офіційному сайту ФФУ так прокоментував перемогу над словаками: «Гра, на мій погляд, з нашого боку була досить непоганою. Спостерігалося непогане взаєморозуміння, були показані пристойні швидкості, грамотні дії з тактичної точки зору. Звичайно, з огляду на те, що ми пропустили два м’ячі, можна констатувати, що без помилок не обійшлося. Проте якщо проаналізувати хід самої гри, то в нас було достатньо можливостей, аби задовго до фінального свистка забезпечити переможний рахунок».

Саме за те, що збірна, володіючи відчутною перевагою, забила вирішальний гол лише на 83-й хвилині, свої «претензії» Михайличенку, щоправда, у жартівливій формі, висловив президент ФФУ Григорій Суркіс, який переглядав поєдинок в компанії з президентами київського «Динамо» та харківського «Металіста» − Ігорем Суркісом та Олександром Ярославським на звичайній трибуні (як не дивно, однак з VIP-ложі місцевого стадіону, яка розташована доволі низько, поле видно не повністю − заважають лави для запасних). А вираз обличчя глави федерації не залишав сумнівів у тому, що грою, не кажучи вже про результат, він залишився задоволений. Задоволеними залишилися і близько сотні вболівальників «синьо-жовтих» з місцевої діаспори, які за своєю чисельністю десь вдвічі переважали прихильників словацької команди. Також на трибунах можна було побачити у повному складі і дублерів київського «Динамо», які неподалік Лімасолу, у Айанапі, проводять тренувальний збір.

Продовжуючи тему «Динамо», слід зазначити, що одразу після гри збірної гравці основного складу киян вирушили до іспанської Марбельї у розташування своєї команди. Олексій Михайличенко пояснює це наступним чином: «Ми, звісно, не могли не враховувати той факт, що нашим клубам наступного тижня належить виступати в Кубку УЄФА, відтак спробували максимально врахувати їхні інтереси. Динамівці відбули з Кіпру на день раніше тому, що вони проводять матч єврокубку 18-го, а гірники − на день пізніше. З іншого боку, аби «збірники» не марнували дорогоцінний час підготовчого періоду, і не витрачали його на виснажливі перельоти, наш чартер з Кіпру попрямує спершу до Туреччини, де перебувають «Шахтар», «Металіст», а також «Дніпро», «Арсенал» та «Зеніт», а вже з Анталії ми вирушимо до Києва».

Одним з цікавих і вдалих ходів, до якого вдався у матчі зі словаками головний тренер, фахівці відзначають появу на місці одного з двох опорних півзахисників Руслана Ротаня, який, до речі, не грав у «синьо-жовтій» формі цілий рік. Після гри Руслан зізнався, що вже забув, коли діяв на цій позиції, проте Михайличенко у такому тактичному ході не вбачає нічого надзвичайного: «Я знаю Ротаня як універсального футболіста, який може зіграти в півзахисті і на краю, і опорним, і «під нападаючими». Коли Руслан в оптимальній формі, він може продуктивно діяти на будь-якій позиції. Щодо сьогоднішнього матчу, то, дійсно, він повинен був активно допомагати Сергію Валяєву в руйнуванні, створювати насиченість в центрі поля, не допускати там свого роду розрідженості, адже Кравченко і Алієв схильні більше працювати на атаку. Хоча повинен зауважити, що динамівці, у свою чергу, теж достатньо попрацювали на оборону. Вони чудово розуміють, що в сучасному футболі на «чистих м’ячах» грати не можна, і потрібно бути однаково корисним як в атаці, так і в захисті».

Практично з перших і до останніх хвилин в діях українських футболістів впадали в очі самовідданість, зарядженість на боротьбу, бажання перемоги. У свою чергу Олексій Михайличенко не схильний надавати великого значення контрольним поєдинкам, стверджуючи, що вони, насамперед за своєю психологією, суттєво відрізняються від офіційних. Проте й недооцінювати товариські матчі тренер не збирається: «Кожна гра повинна бути кроком вперед. Як би ми чудово не діяли вчора, вже навіть сьогодні це не дає гарантії на успіх. Тож ми прагнемо працювати так, аби у футболістів постійно була присутня мотивація, не лише в іграх, а навіть під час виконання кожної вправи на тренуванні. Не буде в них цього − тоді сподіватися на прогрес практично неможливо».

← Нажми «Нравится» и читай нас в Фейсбуке

Источник: Юрій Малишев, прес-аташе національної збірної України, ФФУ


Подождите, пожалуйста, идет загрузка комментариев