×
Спасибо, я уже с вами
Мирон Маркевич: "Готовий слухати поради. Але рішення прийматиму сам…"

Мирон Маркевич: "Готовий слухати поради. Але рішення прийматиму сам…"

4 февраля 2010, четверг. 13:582010-02-04T13:58:52+02:00

Львів’янин за місцем народження і харків’янин - за місцем праці. Новому керманичу дозволили трудитися на двох фронтах: з рідним «Металістом» він не розлучається. Клубна база харківського клубу відтепер буде ще й місцем дислокації української dream team. За символічним збігом обставин, футболки обох команд, які тренуватиме Маркевич, мають однакові, синьо-жовті барви…

- Мироне Богдановичу, робота зі збірною значно складніша, ніж клубна. Вас не лякатиме пресинг з боку вболівальників, журналістів, начальства? Адже не завжди вас хвалитимуть…

- Я вже у такому у віці, пройшов таку школу, що мені нема чого боятися. Знаю, що до мене тепер буде підвищена увага, що як під мікроскопом оцінюватимуть кожен мій крок - вдалий і невдалий. Я готовий до цього, і перш ніж запрягатися у нового воза, добре все зважив.

- Раніше президент ФК «Металіст» Олександр Ярославський казав, що нізащо не відпустить вас у збірну. Що змусило його змінити своє рішення?

- А я і надалі працюватиму з «Металістом», поєднуватиму цю роботу з обов’язками головного тренера збірної. Інша справа, що доведеться більше відлучатися з Харкова. Адже треба переглядати матчі за участю потенційних кандидатів у збірну, хотів би також бути присутнім на їхніх тренуваннях. До пропозиції, щоб я очолив збірну, Ярославський поставився з розумінням. Ми знайшли з ним спільну мову. Радий, що так сталося.

- Подейкують, у Харкові ви працюватимете ще півроку, а потім повністю зосередитеся на справах головної команди країни…

- Такої умови ніхто переді мною не ставив. Юридично я продовжую бути тренером «Металіста», водночас працюватиму зі збірною до закінчення Євро-2012.

- Завдання президента Федерації футболу України Григорія Суркіса виграти континентальний чемпіонат - реальне?

- Кожне завдання нелегке. Я свідомий того, що й інші 15 команд, які приїдуть на Євро-2012, поставлять перед собою таку ж ціль. Але якщо не ставити високої мети, то для чого тоді виходити на поле?

В Україні є чимало кваліфікованих виконавців, грати у футбол вони вміють. Але вони ще мають повірити, що поставлене завдання виконати їм під силу. Якраз у тому і полягає моя роль. Я маю вселити у них упевненість, повинен зробити все, щоб спортсмени показували той футбол, на який вони здатні.

- Багато фахівців побоюються надто великої «опіки» над вами з боку Федерації футболу. Наскільки будете самостійними? Чи не заважатимуть вам настирливі «поради сторонніх»?

- Ви вже повинні знати, як я ставлюся до того, коли мені щось силою нав’язують… Завжди готовий послухати чиюсь пораду, оцінити її, зважити, але все одно рішення прийматиму сам. Сам визначатиму склад футболістів на гру, сам даватиму їм завдання…

- Це ви попросили собі в асистенти Юрія Калитвинцева? Чи йдеться про рекомендацію ФФУ, самого Григорія Суркіса?

- До Юрія Калитвинцева ставлюся з великою повагою. Цінував його як висококласного гравця, він був розумним, думаючим півзахисником. Мені імпонував футбол у його виконанні. Відмінно проявив себе Юрій і як тренер. Під його керівництвом юнацька збірна України виграла чемпіонат Європи. Багато що значить і його робота у «Динамо-2». Юрій добре знає молодих гравців, які можуть поповнити склад збірної. Тож те, що він став моїм помічником, цілком логічно. Переконаний, з Калитвинцевим легко знайдемо спільну мову.

- А він вас не «підсиджуватиме»?

(Сміється). - Ні у кого з нас нема задніх думок. Ми з Юрієм працюватимемо разом на одну мету.

- Хто ще з’явиться у вашому тренерському штабі?

- Воротарів готуватиме фахівець із «Металіста» Андрій Кудимов. Допомагатиме мені львів’янин Павло Сіренко, він відповідатиме за фізичну підготовку і функціональну діагностику. Це дуже відповідальна ділянка роботи, крім Сіренка, у цьому питанні я не довіряю нікому. Лікарі будуть харківські. Вони мають великий досвід, у них все апробовано, тож не бачу потреби щось видумувати, шукати інше.

- Ви маєте перед собою ескіз «збірної Мирона Маркевича»?

- Про це говорити ще зарано. До травня, коли відбудеться перший товариський матч, уважно переглядатимемо потенційних кандидатів. А визначимося під час першого тренувального збору.

- Попередні тренери наполегливо відфутболювали форварда Андрія Вороніна. Чи будете ви залучати цього футболіста до своєї команди?

- Мені хотілося би бачити його у себе.

- Вам неважко буде працювати з іншими зірками - у кожного свій характер, примхи? Чи готові до того, що вони можуть викинути якогось коника перед новим тренером?

- А ви думаєте, що у «Металісті» мало зірок?..

- У вас «на олівці» є дотепер непомічені гравці Прем’єр-ліги, яких варто було б залучити у збірну?

- Так, але прізвищ не називатиму.

- У збірній бракує доброго «розводящого»...

- Справді, це одна із серйозних проблем. Крім позиції плеймейкера, мене турбує ще й лінія оборони…

- Чи не думаєте у середній лінії скористатися досвідом вашого улюбленця - Олександра Рикуна? Він хоч гравець віковий, зате тямущий, має фантастичне бачення поля…

- Не хотів би поки що розвивати цю тему. Нам потрібен ще й класний лівий захисник, і правий. Проблема також у тому, що не має ігрової практики Чигринський. Є над чим працювати. Водночас не треба поспішати. Є час розглянутися, прикинути, випробувати гравців у ділі. Маємо два з половиною роки для формування боєздатної збірної. Гнати коней не будемо, зате будемо скрупульозними, прискіпливими до кожного гравця, до кожного нюансу.

- У нинішньому році збірна проведе кілька товариських поєдинків. Чи не будете просити Григорія Суркіса, щоб ці матчі зіграли у рідних для вас Харкові і у Львові?

- У Львові, на жаль, нема стадіону…

- Нового нема, але ж є добре відома вам «Україна», на якій колись з «Карпатами» здобували бронзові медалі чемпіонату України…

- Нам треба грати на тих висококласних полях, де відбуватимуться матчі чемпіонату Європи, треба звикати до тамтешньої атмосфери. У Харкові і Донецьку арени такого класу є. Побудують євростадіон у Львові - з дорогою душею приїдемо у це дороге для мене місто, зіграємо перед місцевою публікою. А поки що виступатимемо там, де створено усі належні умови. Перша гра збірної під моїм керівництвом (проти команди Алжиру) відбудеться 29 травня у Харкові.

А тим часом…

Минулого понеділка заслужений тренер України Мирон Маркевич відзначав 59-й рік народження. За даними «Високого Замку», після бокалу шампанського президент «Металіста» Олександр Ярославський вийшов з «подвійним іменинником» надвір і підвів його до великого подарунка, вкритого тканиною. Коли полотно спало - перед присутніми блиснув витонченими формами «Мерседес» останньої моделі. Так Ярославський оцінив внесок Мирона Маркевича у розвиток харківського і українського футболу.

Коментар з приводу

«Я не здивований, що від «Карпат» таке пішло…»

Мирон Маркевич прокоментував інформацію про «договірняк» між «Металістом» і «Карпатами». (У ФФУ від «Карпат» надійшло відео, на якому їхній екс-гравець - за інформацією молдовських ЗМІ, Сергій Лащенков - каже, що у 2008 році «зелено-білі» футболісти змовилися з «представником харківського футболу, близьким до «Металіста», і за програш цій команді 0:4 отримали гроші, начебто по 10 тисяч доларів кожен). «Є компетентні органи, нехай вони розбираються. Я не здивований, що від «Карпат» таке пішло, - заявив, зокрема, Маркевич. - Є зйомка? Ну нехай показують… При нинішніх технологіях я можу стільки різного кіно назнімати»…

А ось цитати з офіційної заяви «Металіста»: «Наклеп на адресу нашого клубу є наслідком давнього конфлікту між Петром Димінським, президентом львівських «Карпат», і Мироном Маркевичем, головним тренером «Металіста» і національної збірної... Будь-яка інформація, що стосується участі нашої команди в «договірних» зустрічах, - це нахабна брехня... Ми будемо всіма силами захищати добре ім’я, честь і гідність нашого клубу в будь-яких інстанціях: від органів футбольного правосуддя до Генеральної прокуратури України. І будемо наполягати на грошовій компенсації морального збитку, завданого футбольному клубу «Металіст» керівництвом ФК «Карпати».

← Нажми «Нравится» и читай нас в Фейсбуке

Источник: Іван Фаріон, "Високий замок"


Подождите, пожалуйста, идет загрузка комментариев