Олександр Iщенко: "Українцi бiгають кроси, а iспанцi вiдпрацьовують технiку роботи з м'ячем"

Українськi футбольнi тренери стажувались у знаменитому iспанському клубi

Делегацiю очолював Олександр Iщенко, вiдомий наставник, що керує Футбольною академiєю київського "Динамо". Про поїздку до табору легендарного клубу Олександр Iщенко розповiв кореспондентовi "Експресу".

- Якi новинки ви помiтили в "Реалi"? Чи можна їх запровадити в нас?

- Iз "Реала" ми привезли чимало знань. Однак це не означає, що всi новинки ми будемо застосовувати в Українi. Чому? Бо наша країна значно рiзниться вiд Iспанiї, починаючи з клiмату та менталiтету. Багато їхнiх ноу-хау тут просто не дасть плодiв. Наприклад, у них розминка на кожному дитячому тренуваннi поєднується з роботою з м'ячем. А в нас рiдко розминаються з м'ячем -- через клiматичнi особливостi та iншi нюанси, зокрема, такi, як гiпердинамiя дiтей.

До того ж нашi дiти не такi дужi. Це пов'язано з рiвнем життя. Тож у нас тренери роблять ставку на фiзпiдготовку. Українцi бiгають кроси, а iспанцi цей час на тренуваннi вiдпрацьовують технiку роботи з м'ячем.

- Якi футболiсти мають бiльшi навантаження: українськi чи iспанськi?

- Великої рiзницi немає. У дитячо-юнацькому вiцi варто проводити чотири тренування на тиждень плюс одну гру. Це свiтова практика.

- Як ви ставитесь до розмов, що в Українi вже на дитячо-юнацькому рiвнi забагато вимагають вiд футболiстiв? На Заходi на перше мiсце ставлять гру, а потiм результат.

- У нас iнша ментальнiсть. Українцiв уже з раннiх рокiв варто привчати до перемог, битв на футбольному полi. Якщо вони гратимуть лише задля задоволення, то втратять мотивацiю. Конкурецiя має iснувати не лише мiж командами, але й мiж одноклубниками. Ось ми даємо один м'яч, i двоє хлопцiв працюють у парi. За 30 секунд вони мають зробити якнайбiльше пасiв. Чия пара бiльше вiддасть точних пасiв, той тандем найкращий. На них мають рiвнятися iншi.

Кожен має до чогось прагнути. I на змаганнях мають бути переможцi та переможенi. Iнша рiч -- тренування. Українцi звикли змагатися команда на команду. На Заходi практикують дуелi мiж дiтьми "один на один". Виходять двоє футболiстiв й "обмотують" один одного. Один вчиться атакувати, другий захищається. На iншому тренуваннi можна грати двоє проти двох, потiм троє проти трьох...

- Ви вивчали пiдготовку футболiстiв "Реала". Чи промайнула думка, що в чомусь українцi їх переважають?

- Ми багато в чому їх переважаємо. Iспанцi привласнюють українськi вiдкриття. Зараз "Барселона" використовує колективний пресинг i вiдбiр, які у нас запровадив Валерiй Лобановський! Саме така тактика дозволила динамiвцям 1998 року знищити "Барсу" на їхньому ж полi. Рахунок пам'ятаємо - 4:0.

- Але ж зараз ми вiдстаємо вiд Iспанiї! Однiєю з українських бiд називають корупцiю, яка проникла навiть у дитячо-юнацький спорт...

- Уся держава погрузла в корупцiї. У дитячо-юнацькому футболi, на щастя, все лихе поволi вiдходить у минуле. Щоб остаточно знищити корупцiю, треба пiдвищити статус дитячого тренера. Нинi ж у нього зарплата тисяча гривень! Коли iспанськi тренери чують цi суми, то за голови хапаються. Вони не вiрять, що таке можливе.

- Ви вiрите в те, що в Українi можна пробитися у великий футбол без хабарiв i знайомств?

- Цi часи минулися. Якщо хлопець талановитий, на нього обов'язково звернуть увагу селекцiонери. Мiж клубами - жорстка конкуренцiя. Якщо талант не потрапить у "Динамо", його обов'язково забере "Шахтар" чи якась скромнiша команда. А згодом тренери грандiв чухатимуть потилицю, як же вони прогавили дiамант...