Відкритий лист президенту ФФУ Анатолію Конькову

Президенту
Федерації футболу України
Конькову А. Д.

Шановний Анатолію Дмитровичу!

Насамперед вітаючи Вас із обранням на посаду президента Федерації футболу України, вважаю за необхідне сконцентрувати Вашу увагу на невідкладній проблемі нашого футболу – суддівстві. Відчуваючи оптимізм щодо неминучих глобальних змін в українському футболі після зміни його керівництва, як Почесний президент професійного клубу, який вже понад десять років вкладає чималі кошти у розвиток вітчизняного футболу, першочерговим завданням нової команди ФФУ вважаю вирішення саме цієї проблеми.

Варто визнати, що у початковий період після приходу П’єрлуїджі Колліни на посаду куратора суддівського комітету ФФУ арбітраж у чемпіонаті лише подекуди викликав серйозні нарікання, що я неодноразово відзначав у своїх інтерв’ю. Однак останнім часом ситуація кардинально змінилась. Не буду зупинятися на численних прикладах вкрай некваліфікованого, а часом і відверто упередженого суддівства – ви, як колишній футболіст з чималим досвідом, не могли цього не бачити.

Тому, бажаючи побудувати конструктивний робочий діалог щодо вирішення проблеми суддівства, окреслю три основні моменти, що викликають найбільші нарікання і які потребують негайного вирішення:

АВТОРИТАРНІСТЬ УПРАВЛІННЯ П’ЄРЛУЇДЖІ КОЛЛІНИ
Очоливши суддівський комітет ФФУ, П’єрлуїджі Колліна, замість побудови ефективного органу арбітражу за європейською моделлю на принципах прозорості, взяв найгірше з того, що існувало у нашому футболі. Зробивши священними недоторканними коровами суддів, які за суттю є найманими працівниками професійних клубів, Колліна став для українських арбітрів «хрещеним батьком». Безсловесні судді, яким Колліна заборонив коментувати свої дії і звітуватися за свою роботу перед клубами, їхніми роботодавцями, чи хоча б просто по-людськи вибачитись перед потерпілими за мимовільно допущені помилки, перестали відчувати свою відповідальність за професійне виконання обов’язків, адже почуваються за своїм патроном, наче з депутатським посвідченням у кишені. Колліна, щоразу вигороджуючи арбітрів після їхніх помилок, інколи давав нечасті оцінки спірних ігрових епізодів, однак демонстрував при цьому відверту суб’єктивність і зверхність до інших суб’єктів футбольного життя. Україна й без того ніколи не могла похвалитися своїм інститутом суддівства, про що свідчать поодинокі випадки призначення наших арбітрів для обслуговування міжнародних матчів. Тож настав час визнати: Колліна скомпрометував себе на цій посаді і якщо італійський фахівець продовжить свою діяльність на чолі суддівського комітету, наслідки будуть катастрофічними. Бо найголовніше, система, коли про суддівство в Україні має право говорити лише одна особа, повністю позбавлена спадкоємності, отже, майбутнього.

ЦІЛКОВИТА ЗАКРИТІСТЬ СИСТЕМИ СУДДІВСТВА
В українському футболі діє абсолютно непрозора система суддівства. Ніхто, окрім Колліни, не знає ані критеріїв призначення арбітрів, делегатів, інспекторів, ані критеріїв оцінювання роботи арбітрів, ані системи покарання суддів за помилки. Ця інформація приховується від клубів на рівні державної таємниці. Необхідно негайно запровадити прозору для футбольної громадськості систему призначення арбітрів, відкриту схему оцінювання роботи суддів, адекватну систему покарання арбітрів за некваліфіковане суддівство – від суворих штрафних санкцій до відлучення від обслуговування футбольних матчів. Системна закритість породжує системне і щораз зростаюче невдоволення усіх суб’єктів футбольного життя в Україні, і просто не можна допустити, щоб це невдоволення сягнуло критичної маси.

ВІДСУТНІСТЬ НЕЗАЛЕЖНОГО ІНСТИТУТУ АПЕЛЮВАННЯ
Найболючіший момент полягає в тому, що з приходом Колліни футбольні клуби взагалі позбулися і раніше недосконалої можливості усунення несправедливих наслідків помилкових суддівських рішень. Якщо раніше цю роль якось виконувала Експертна комісія ФФУ, хоч далеко не завжди демонструвала незалежність і незаангажованість при прийнятті рішень, оскільки більшість її членів були штатними працівниками різних футбольних структур, то нині, як я вже наголошував, уся влада узурпована в руках Колліни. Він єдиний, хто має право давати оцінку тим чи іншим епізодам, однак навіть це робить за досить дивним, вибірковим методом. У результаті, декілька ігор через дискваліфікацію може пропустити футболіст, який не вчиняв взагалі жодного порушення, і навпаки, відверто груба гра, чомусь належно не оцінена арбітром, залишається узагалі без будь-якого покарання. Назріло створення прозорої і простої процедури усунення наслідків суддівських помилок, в рамках якої напрошується створення відповідного незалежного експертного органу, рівновіддаленого від ФФУ, Прем’єр-ліги, професійних клубів, що адекватно, оперативно і справедливо розглядатиме скарги клубів на суддівські помилки.

Сподіваюсь найближчим часом отримати відповідь на вищевикладені питання та пропозиції, що хвилюють не лише очолюваний мною клуб, а й багато інших професійних клубів, футбольну громадськість України. ФК «Карпати» завжди готовий до відкритого діалогу та участі у робочому процесі з подолання негативних явищ, що неминуче ведуть до деградації українського футболу.

З повагою,
Почесний президент ФК «Карпати» Петро Димінський