Дороговартісний баласт. Мейсон Маунт та його невдача в Манчестері

Влітку Мейсон Маунт приєднався до “Манчестер Юнайтед” за трохи більше, ніж 64 млн євро. Сума солідна, а от профіт мізерний — півзахисник взяв участь у 14 зустрічах та загалом провів на полі 652 хвилини. Про гравця дещо забули, однак проти “Брентфорда” він нагадав про своє існування — забив дебютний мʼяч у кінцівці та на лічені миті став героєм (нічия читалася, але хто ж знав, що “червоні дияволи” не впораються з Крістоффером Аєром та дійсно втратять перемогу?)

Як би там не було, Мейсон створив гарний інфопривід; з огляду на це ми вирішили розібратися, що з ним не так на “Олд Траффорд”.

Мейсон не підходить “МЮ” — частково через наявність Бруну Фернандеша

Коли англієць постав у червоній футболці, то заявив наступне: “Кожен бачить, що клуб зробив серйозні кроки під керівництвом Еріка тен Гага. Побачившись з менеджером та обговоривши його плани, я схвильований перед майбутнім сезоном та готовий до напруженої роботи, яка тут очікується. Я надзвичайно амбітний та знаю, як це чудово вигравати великі трофеї та що для цього потрібно. Я віддам усе, щоб знову це пережити в “Манчестер Юнайтед”

Все звучало доволі позитивно, а потім “МЮ” відправився турне Сполученими Штатами, де новачок не викликав “вау”, окрім матчу з лондонським “Арсеналом” — проти дортмундської “Боруссії” чи мадридського “Реалу” не покидало відчуття, що на полі не вистачає однієї людини. Чи це був дзвіночок? Швидше так, ніж ні.

Наголосимо, що претензій до Мейсона — мінімум. Чому? Ніхто не сумнівається у класі цього виконавця — будучи улюбленцем Френка Лемпарда, універсал перетворився на самостійну одиницю та дійсно впливав на погоду у стані “пенсіонерів” (чи вам нагадати, хто віддав результативну передачу на Кая Гаверца у фіналі ЛЧ-2021?). От тільки є один незручний момент — нинішній Маунт нагадує умовну картину, яку написав видатний митець, але ти до кінця не впевнений, чи вона пасуватиме бежевим шпалерам у вітальні.

З приходом Тодда Боулі в “Челсі” досі триває тотальний гармидер — що вже казати про кампанію під знаком “2022/23”? Нові власники запропонували Мейсону однорічний контракт, вихованець це сприйняв як образу, тож сторони взялися активно палити мости.

В Манчестері пильнували за ситуацією та швидко реагували — чому б не запросити такого професіонала? Повторимося — плеймейкер напрацював на кредит довіри, щоб у нього вкладатися: у розіграші 2021/22 видав 13+16, через рік — 3+6, проте все з легкістю пояснювалося тим самим безладом на “Стемфорд Бридж”.

Тен Гаг знайомий з Маунтом дуже давно — з часів, коли останній був орендований “Вітессом”. Таке враження, що бажання отримати футболіста вимкнуло здорову логіку, адже в “МЮ” є один надважливий фактор — Бруну Фернандеш, чиї статус та вага не обговорюються. Капітан та лідер — невже ним нехтуватимуть заради багатомільйонного придбання?

Ерік робив вигляд, що знає, як усіх розмістити: “Бачення Маунта полягає у тому, щоб грати в атаці. Але він також хоче бути багатофункціональним. Коли ти граєш у півзахисті, тобі потрібно атакувати, але ти також маєш захищатися. Я впевнений, що він додасть динамізм, і це буде один із висновків нашого аналізу, який ми зробили після минулого сезону”.

Десь нідерландець переоцінив свої скіли — як ми вказали вище, Мейсон зафіксував жахливі персональні цифри. Пол Скоулз висунув власну теорію, чому справи настільки кепські: “Це порушує баланс команди. І засмучує. Я справді вважаю, що Мейсон хотів зігратися з Бруну Фернандешем, але коли вони двоє у складі, то це просто не працює.

Важко довести аргументи на користь Мейсона, тому що він не провів достатньо матчів, щоб прийти та сказати “я повинен грати”. Якби ж він мав серію з пʼяти, шести, семи поєдинків, то ми могли б судити про нього інакше.

Ви повинні правильно збалансувати команду, це важка робота. Я думаю, тен Гаг сподівався залучити якомога більше гравців атакувального плану, але це означало б, що необхідно забрати когось із опорників. Тоді б Мейсон адаптувався, але це залишає півзахист відкритим“.

І треба визнати, легендарний півзахисник влучив прямісінько в яблучко. Якщо переглянути матчі проти “Вулвергемптона” та “Тоттенгема” на старті сезону, то Маунт слабко відчував перебіг подій. У боротьбі з “вовками” тен Гаг використав схему 4-1-4-1, де розташував Мейсона у парі з Фернандешем й водночас залишив на самоті Каземіро, який зі свого боку мав закривати величезну зону.

І який підсумок? Ну, якби “Вулвергемптону” вистачило точності у завершальній фазі атаки, то “манкуніанці” не те, щоб виграли 1:0, а запросто “відлетіли”. Підопічні Гарі ОʼНіла вміло скористалися пробоїнами у середній лінії, добре контролювали мʼяч (49%), завдали більше ударів загалом (23/15) та в площину воріт (6/3). Погодьтеся, це занадто.

У 2-му турі Премʼєр-ліги “МЮ” взагалі поступився — Енджі Постекоглу взяв своє завдяки Папу Матару Сарру та автоголу Лісандро Мартінеса. Цього разу тен Гаг повернувся до 4-2-3-1 та опустив Маунта до Каземіро, однак й це не виправдало прогнозів — наш герой банально не знав, як правильно оборонятися, постійно поривався йти вперед, що властиво його амплуа, та заважав Фернандешу.

Прикметно, що в подальшому тренерський штаб “червоних дияволів” навідріз відмовився від тактичних експериментів та волів краще задіяти Амрабата, Еріксена, Мактомінея й Мейну.

Це помітив і Дімітар Бербатов: “Давайте поговоримо про Мейсона Маунта. Ми всі знаємо, що йому потрібно активізуватися, адже він не виступав добре відтоді, як приєднався до “Юнайтед”. Деколи він грає так, ніби не знає, як вписатися у цю систему. Час від часу Мейсон виглядає загубленим, хоч ми розуміємо, якими якостями він володіє. Його купили за великі гроші, що підживлює не менші очікування та підвищує рівень стресу”.

Виникає логічне питання: хто винен? Відповідь очевидна — тен Гаг та усі люди, що дали “зелене світло” на трансфер. Можна було б довго розповідати про високі матерії, — мовляв, Маунт зобовʼязаний стрибати вище голови, гризти газон, виборювати місце під сонцем і так далі, — але на ділі це так не працює. Будь-який тренер відповідає за результат і якщо знайшов “золоту середину”, яка й гарантує позитивні показники, то майже ніколи не відходить від заданих шаблонів. Навіщо?

Історія знає вдосталь випадків, коли виконавець перекваліфікувався на іншу позицію та ставав значно кращим або продовжував карʼєру — як от Гарет Бейл, Філіпп Лам чи Хавʼєр Маскерано. На папері Мейсон здатен зіграти ледь не по всьому периметру півзахисту, проте де б він не був, все одно виявляється зайвим — на жаль, його роль не окреслена та не передбачається; хіба зламається Фернандеш і тільки — коли в МЮ спробували підстрахувати Еріксена, залатати втрату Маунтом, нічого путнього не вийшло.

Безумовно, можна пригадати про травми, надламаний психологічний стан, тягар у вигляді культової “сімки” на спині, однак це не скасовує першопричину невдачі — поки всередині команди не відбудуться кардинальні зміни (що навряд), то 64 мільйони євро залишаться для ротації. Чи це проблема, й боси схопляться за голови? Ні, подивіться на Джейдона Санчо.