×
Спасибо, я уже с вами
Перша ліга. "Львів" - "Сталь" 0:2. Конкуренція зростає

Перша ліга. "Львів" - "Сталь" 0:2. Конкуренція зростає

Автор: Микола Бордун, спеціально для UA-Футбол

30 марта 2011, среда. 14:592011-03-30T14:59:22+03:00

«Львів» - «Сталь» 0-2.

«Львів»: Когут, Жук, Білий (к), Каваців, Мостовий, Чепурненко, (Мачуленко, 80), Грицай,(Маїк, 88), Яворський, Семенина(Мельник, 46), Танчик, Сікорський (Крамар, 26).

Головний тренер – Олександр Рябоконь.

«Сталь»: Пилипенко,Романюк, Білий, Кондратюк, Чеботаєв, Палагнюк, Колесниченко, Гавриш (к)(Мірошниченко, 86), Гордя(Окана-Стазі, 61), Колінс(Попступаленко, 66), Локтіонов (Сікорський, 75).

Головний тренер – Анатолій Волобуєв.

Голи: Палагнюк, 33, Єрмаков, 90+1

Попередження: Мостовий, 56, Мельник, 69 - Чеботаєв,72.

Сталь «прорвало». Дві «сухі» нічиї від початку другого кола-саме такий результат сталеварів був перед матчем зі «Львовом». У львів’ян настрій же був зовсім інший. Чудовий старт у першому матчі, у якому галичани здобули вольову перемогу проти «Кримтеплиці», продовжився поразкою від «Зірки», яка останнім часом набрала ходу. Тренери особливих ротацій перед матчем не робили і склади залишили майже без змін. Схоже на те, що команда Анатолія Волобуєва знайшла «свою» гру і «Сталь», зібрана з половини нових гравців потрохи зігрується. У Олександра Рябоконя зміни основних гравців зачіпили майже весь склад. Звідти і певна незіграність та невпевненість у діях. Матч проти «Сталі» особливого ажіотажу у місцевого населення не викликав. Тому матч відбувався майже при пустих трибунах.

Матч розпочався без небезпечних моментів. Гра у центрі поля та періодичні дальні удари від однієї та іншої сторони. На шостій хвилині Євгеній Чепурненко почав «пристрілюватися» та пробив метрів з двадцяти по воротах Анатолія Пилипенка. Проте голкіпер непогано зреагував на удар «дев’ятки» львів’ян та перевів м’яч на кутовий, який ніякої користі не приніс. Саме Євгеній і став автором наступного небезпечного моменту біля воріт «Сталі». Проте чудовий пас на хід Чепурненко не наздогнав і голкіпер, вийшовши далеко з воріт, забрав «круглого». Далі настала п’ятихвилинка для «Сталі». Спочатку на одинадцятій хвилині Віталій Гавриш пробиває по воротах Богдана Когута. Проте удар здалеку вийшов неточним і м’яч пролетів над перекладиною. Вже через хвилину той же Гавриш пробиває вже з гострого кута метрів з п’ятнадцяти - проте знову м’яч до цілі не доходить. Відповіли ж львів’яни так само «гостро». Іван Білий пробивав з дальньої дистанції, але значно неточно. Такі «гойдалки» продовжувались і далі. Наступна атака «Сталі»: Василь Палагнюк пробиває з гострого кута, проте це лише розминка для голкіпера львів’ян Богдана Когута.

Перший гольовий момент галичани створили аж на 25 хвилині. Михайло Сікорський пробивав впритул, проте чи брак майстерності, чи якісь інші причини завадили зробити це вдало і удар не вийшов. Напевне саме цей епізод призвів до того, що вже через хвилину Олександр Рябоконь його змінює на Антона Крамара. Саме Антон став зіркою матчу. Напевно засумував за грою. Як зазаначив на післяматчевій прес-конференції Олександр Рябоконь: Антон зараз знаходиться в важкому психологічному та фізичному стані, оскільки провів все міжсезоння у пошуках нового клубу. Проте це йому не завадило вдало війти в гру та створити кілька небезпечних моментів біля воріт алчевців.

А вже з хвилини двадцять восьмої почав назрівати гол у ворота львів’ян. Двічі за дві хвилини пробиває Ігор Гордя, проте голкіпер львів’ян парирує обидва удари. А вже через кілька хвилин непорозуміння у захисних редутах львів’ян призводить до голу. «Чудова» скидка на хід від оборонця – і рахунок у матчі відкрито. Василь Палагнюк вносить своє прізвище у протокол матчу на 33 хвилині. Після голу гра зрівнялась і вже до кінця тайму особливої небезпеки не виникало.

Після перерви гра категорично змінилась. Напевно, знову відповідні слова зміг знайти коуч львів’ян Олександр Рябоконь. Вже на 47 хвилині по воротах пробиває Євгеній Чепурненко, проте «круглий» став легкою здобиччю для голкіпера сталеварів. Через п’ять хвилин вже Володимир Танчик пробиває по воротах-голкіпер знову вступає в гру та переводить на кутовий. Подача кутового створює не менші труднощі. Це вже Іван Білий пробиває головою по воротах, проте неточно. Відповіли сталевари виходом сам-на-сам Колінса проти Когута. Богдан рятує ситуацію та забирає м’яч.

І ,здавалось, лише зовсім трішки не вистачає львів’янам для того, щоб зрівняти рахунок. Проте або везіння, або брак техніки так і не вистачило. На 73 хвилині гостро прострілює Володимир Танчик, проте простріл адресата не знаходить. Саме Володимир відзначився і у наступній атаці, коли у сольному проході обіграв трьох гравців «Сталі», проте безрезультатно.

І коли, здавалось, матч уже закінчиться з рахунком 0-1, сталевари забивають вдруге. Львів’яни пішли всією командою у напад, за що і поплатились. Контратака алчевців, простріл з флангу і Віталій Єрмаков з кількох метрів ставить жирну крапку у матчі. 0-2 і алчевці впритул наближаються до львів’ян у турнірній таблиці.

Післяматчевий коментар:

Олександр Рябоконь, тренер «Львова»:

- Перемогла більш досвідчена, більш уміла команда. Питань немає ні до арбітражу, ні до ще якихось факторів, переміг більш сильний суперник.

- Чого насамперед, на вашу думку, не вистачило для позитивного результату?

- Перш за все нам бракує елементарного – фізичних сил. Перших хвилин 30 ми нічим не поступалися, на мій погляд десь цікавіше діяли, а потім у суперника з’являється більше простору, більше часу на прийняття рішень. Це говорить про те, що ми не встигаємо, не хватає загальнокомандного руху.

- Заміна Сікорського на Крамара викликана незадовільною грою Сікорського?

- Так, Сікорський погано ввійшов у гру, важкуватим був, погано відкривався, багато браку було, це – суто ігрова заміна.

- З появою Крамара, згодом і Мачуленка, команда заграла агресивніше, цікавіше й впевненіше, чому вони відразу не вийшли на поле?

- Мачуленко після травми, дещо ризикували, випускаючи його на поле, навіть й на заміну, бо потрібен певний проміжок часу після такої травми. Ну і Крамар грати 90 хв. не може. Він виснажений, і фізично, і психологічно, після всіх переглядів у багатьох країнах, де він був.

- Чи вдастся команді відновитись психологічно після двох поспіль поразок?

- Ну, знаєте, будемо працювати над цим, бо те, що буде важко – зрозуміло, але ми знали на що йшли, тому, я думаю, як тільки більш-менш функціональних кондицій набере колектив, то нам буде набагато простіше. Для цього потрібен час.

Анатолій Волобуєв, тренер «Сталі»:

- Ми знали, що їдемо до одного із лідерів, а те, що «Львів» втратив майже весь склад то це нас не охолоджувало. Я бачив гру з «Кримтеплицею», не бачив у Кіровограді, проте кажуть, що перший тайм команда трималась. Гравці тут молоді, амбіційні,- завжди тут була хороша команда, ну, я думаю, ми сьогодні виграли по грі. Першу половину матчу ми грали дуже впевнено, а в другому таймі підсіли, бо дуже важко грати 26-го, а через три дні грати матч, на який потрібно добиратись 28 годин, тому знали, що нас на два тайми не хватить, але все рівно, впевнено довели поєдинок до перемоги. Команді Львова бажаю, аби вона збереглася й знайшлись люди, які будуть допомагати Кіндзерському в утриманні цього клубу, оскільки тут виконана велика робота. У нас також молода команда, тому я бажаю, аби Україна не втратила цю команду.

- Як вам молодь ФК «Львова»?

- Хороша молодь, трішки молодші за наших, у вас чотири чоловіки 91-го року, а так у нас також молода команда. Хороші львів’яни, б’ються до останку, стараються. Тут працює кваліфікований тренер. Я ж, як тренер, був радий, що ця команда збереглася, бо чув таке, що вона взагалі може зникнути. Ми, як спеціалісти, повинні розуміти, що не можна втрачати такі команди, моя така думка.

- Скажіть, будь-ласка, Романюк сьогодні грав у вашому клубі, а ще донедавна він виступав у «Львові», оцініть його дії на футбольному полі.

- Романюк, ви знаєте, після нашого запрошення в матчі з Білою Церквою, він приїхав і я поставив його без тренування, бо знав, що це кваліфікований гравець, і я знав, що у «Львові» минулого року була одна з найкращих ліній оборони. Зірвався перехід у нашу команду вашого Гальчука, який зараз в «Геліосі». Звичайно, якби ми взяли чоловіка чотири зі «Львова» які пішли, я думаю, ми б зараз боролись за Прем’єр лігу, однозначно.

- Яке зараз у вас завдання?

- У нас завдання немає ніякого, просто грати й виживати, бо ми також переживаємо важкі часи.

- Яке продовження має історія з суддівством у матчі проти «Титану»?

- Ну, ми от зараз були в дорозі й викинули на сайт. Там не чотири, там шість чи сім помилок. Я думаю, якщо у нас борються за хороше суддівство, нехай дивляться й роблять висновки. Там дійсно видно ці помилки. Можна раз схибити, але коли чотири-п’ять-шість…

- Ви подали протест в дисциплінарний комітет?

- Ні, яка різниця, подавай не подавай.

- А який толк цього відео в інтернеті? Не всі ж його побачать.

- Знаєте, нехай вболівальники поглянуть, у нас же ж демократична країна, все вірно? Нехай глянуть, як люди судять. Я думаю…всі помиляються: всі тренера, всі футболісти,- але коли часто помиляються, то це наводить на певні думки. Я вважаю, Перша ліга на виду в суддівському комітеті. Якщо там переживають то доведуть цю справу до кінця. Переконаний, що суддівство повинне бути чистим.

- Дякуємо.

- Дякую й вам. Успіху, хлопці!

← Нажми «Нравится» и читай нас в Фейсбуке

Подождите, пожалуйста, идет загрузка комментариев