Семенець: Завдання на першу половину чемпіонату ми перевиконали

Нападник ФК "Тернопіль" Богдан Семенець розповів про себе та свою кар'єру.

– Коли і де народився?

– Народився я в селі Котів Бережанського району. В батьків було три сини. Я – середущий. Ще є старший – Володимир, котрий теж подавав надії у футболі, а молодший брат Тарас навчається в педагогічному університеті і теж грає у футбол.

– Як складалося твоє становлення як футболіста?

– У футбол почав грати в школі під керівництвом тренера фізкультури Василя Федоровича Федоришина. Виступав на змаганнях між школами, потім – на призи клубу "Шкіряний м’яч". Василь Федорович, побачивши, очевидно, у мені непогані футбольні задатки, запропонував удосконалювати свою майстерність у бережанській ДЮСШ. Після 9 класу я стояв перед вибором. Особисто ректор Бережанського аграрного інституту Василь Павліський приїжджав додому і запрошував мене та старшого брата поступати у вуз та виступати за тамтешню футбольну команду. Але ми не пристали на цю пропозицію. Натомість батько Андрія Дубчака порекомендував тернопільський педліцей, де навчався його син. Головне, казав він, "покажи себе з кращого боку у двосторонці, забий два голи, і тебе візьмуть". Брат Володя перед самим набором зламав ключицю, я ж до Тернополя прибув без… спортивної форми. На щастя, тоді було два набори. Під час другого непогано себе зарекомендував, заробив пенальті, після якого було забито гол. Так з 2006 року я став навчатися в ліцеї (тепер ТНВК школа-ліцей №13 – авт.) у спеціалізованому футбольному класі, а після його закінчення вступив у педагогічний університет.

– Ти дебютував у другій лізі в 16 років…

– На той час "Нивою" керував Юрій Коваль. Тренером-селекціонером тієї команди був львів’янин Любомир Вовчук. Він мене побачив у поєдинку за ФК "Зборів-Педліцей" і порекомендував Юрію Григоровичу взяти до себе в команду. Під керівництвом Юрія Коваля я, будучи 11-класником, спочатку виходив на заміни (сперечався за право грати з місцевими вихованцями Романом Мельником та Назаром Лопушняком – авт.), а потім грав в основі.

– За "Ниву" молодий Семенець зумів навіть двічі відзначитися…

– Обидва голи забив у Тернополі. Перший – вінницькій “Ниві". Була тоді мокра погода. Обігрався з кимось із партнерів у центрі поля і з кола штрафного завдав потужного, а головне – точного удару. В сітці була дірка, і м’яч вилетів за ворота. Пригадую, тоді коуч Ю. Коваль, посміхаючись, сказав: "Тобі, Богдане, виставлять рахунок за порвану сітку!". Другий гол забив хмельницькому "Динамо" в останньому турі чемпіонату. Вирішувалося, буде "Нива" другою чи третьою. За рахунку 1:1 я вийшов на заміну. В одному з епізодів хмельничани невдало винесли м’яча від власних воріт, якого я підхопив і, не зближуючись, з кута штрафного майданчика завдав удару. М’яч від штанги залетів у ворота. Цей гол приніс "Ниві" перемогу.

– Чи не важко було працювати з досвідченим наставником Юрієм Ковалем?

– Для мене, хлопця з села, який нічого не бачив, нічого не знав, було важко адаптуватися до тренувань професійного тренера. Але загалом вважаю Юрія Григоровича кваліфікованим тренером, який багато дав мені у професійному рості.

– За яких обставин залишив "Ниву"?

– Тоді нашим завданням був вихід у першу лігу. Після того, як команда не виконала його, Коваля звільнили. Прийшов Віктор Ряшко, змінилась політика в команді. Разом з ним прийшли нові гравці, і мене, як "молодого", звільнили. Тоді я повернувся у ФК "Тернопіль".

– У муніципальній команді одразу не став основним і пішов на пониження у… Бережани.

– У 18 років я не потрапляв до основного складу ФК "Тернопіль". Сидів на лавці, бо були сильніші футболісти: Ціх, Чорний, Клекот, Дубчак, Годований, Козелко тощо. У ті роки мені потрібно було набиратися досвіду, граючи ігри, і щоб я не засиджувався, мене віддали в рідні мені Бережани, де я виступав в основному складі, чимало забивав. Провівши там другу половину чемпіонату, я повернувся в Тернопіль більш досвідченим. І вже фактично з 2010 року став його основним гравцем.

– Пригадай дебютний для ФК "Тернопіль" сезон у професійному футболі. Яким він видався для тебе?

– Почали чемпіонат вкрай невдало. Після двох стартових поразок – 0:3 у Черкасах ("Славутич") і 0:2 в Тернополі ("Єдність") – навіть розглядався варіант, якщо команда програє в Стрию, вона може знятися зі змагань. Фарт був на стороні ФК "Тернопіль". Команда тоді подолала "Скалу" (2:0), і далі справи пішли на краще. Спершу було виконано головне завдання на сезон – потрапити до шістки кращих, у підсумку ж посіли досить високе як для дебютанта 4 місце у турнірній таблиці.

– За рахунок чого вдалося так гідно провести сезон, адже в команді не було "зіркових" гравців, зимою не вдалося виїхати на підготовчі збори?

– Найперше – за рахунок великого бажання. І це не лише моя думка. Навіть фанати "Ниви" у своїх коментарях писали: "Якби гравці "Ниви" мали таке бажання, як футболісти ФК "Тернопіль", то команда до першої ліги вийшла б з першого місця". До того ж не останню роль у професійному футболі відіграють фінанси. Так, у нашої команди ставки були не великі, натомість хорошими були преміальні.

– В останньому матчі того сезону на твоєму рахунку був покер. Партнери допомагали, щоб ти став кращим бомбардиром ліги?

– Перед матчем в Овідіополі у трьох футболістів, у тому числі і в мене, було по 11 забитих голів. Один з них пропускав гру, відповідно відзначитися не міг. Єдиним моїм конкурентом був П. Кондратюк з "Десни". У команді ми домовились, що коли буде нагода пробивати пенальті, то партнери довірять цю місію мені. І коли так сталося, то спершу я навіть відмовлявся це робити, позаяк Сергій Атласюк у попередньому матчі двічі був влучним з "точки". Однак партнери настояли. Як виявилось, у поєдинку з "Реал Фармом" мені довелось тричі пробивати пенальті. Під час виконання першого удару влучив у сітку воріт лише після добивання. Натомість у двох інших спробах був точним. А ще один раз вдалося відзначитися з гри.

– Ти став кращим бомбардиром ліги. Чи були команди і гравці, проти яких тобі було важко грати?

– “Десна" і "Нива" – це дві команди, воріт яких я не зміг вразити. Не випадково ці колективи підвищились у класі. Що ж до опонентів, то важко було сперечатися з оборонцями Миколою Лазориком ("Нива") та Андрієм Федоренком ("Десна").

– З другої спроби ФК "Тернопіль" здобував путівку до першої ліги. Ти став одним з головних ковалів цього успіху?

– Сезон для нашої команди був не простим. Особливо його друга частина в якій нам надзвичайно важко давалися очки. Там, де ми їх мали брати, ми їх втрачали, разом з тим у деяких поєдинках планували взяти хоча б очко – вдавалося здобути три. І таким чином, важкими зусиллями, але тернопільська команда здобула путівку до першої ліги.

– Особисто для тебе цей успіх був несподіванкою, чи команда планомірно йшла до цієї звитяги?

– Ми цілеспрямовано йшли до підкорення цієї вершини. На початку сезону, після об’єднання другої ліги, була поставлена задача здобути одне з чотирьох перших місць у турнірній таблиці, яке давало право на підвищення в класі.

– Який поєдинок того бронзового сезону тобі закарбувався в пам’яті найбільше?

– Не знаю чому, але, напевно, це матч проти команди "Макіїввугілля". Ми грали в Дніпропетровську на штучному футбольному газоні. В тій зустрічі забили гол у власні ворота, ще й пенальті не реалізували. В підсумку ми той матч програли – 0:1. Але, на щастя, вже тоді, перемігши донецький "Шахтарем-3" – 4:1, наша команда вирішила головне завдання на сезон.

– Останній поєдинок того чемпіонату з дніпродзержинською "Сталлю", мабуть, для тебе був особливим, адже в зимове міжсезоння ти був у цій команді на перегляді, однак так до "сталеварів" і не перейшов.

– Матч був принциповим, як для мене, так і для нашої команди, адже з суперником склалися не дуже хороші стосунки. В тій зустрічі мені вдалося відзначитися забитим голом, чим я довів представникам "Сталі", що вони втратили хорошого футболіста відмовившись навесні від моїх послуг.

– Першу частину дебютного сезону в перші лізі муніципали завершили на четвертому місці. Як оціниш ці здобутки?

– Як для чистого дебютанта першої ліги – це дуже хороший показник. До початку сезону нам ставили завдання бути в десятці, ми ж його перевиконали.

– Чи важко дався перехід з другої ліги до першої?

– По великому рахунку суттєвої різниці в лігах не відчув.

– Чи є захисники в командах першої ліги проти яких тобі незручно грати?

– Команди першої ліги укомплектовані доволі кваліфікованими захисниками, тому проти кожного оборонця грати не просто.

– Обережно футбольні фахівці таки розглядають ФК "Тернопіль", як потенційно можливу в перспективі команду і Прем’єр-ліги…

– Давайте спершу спробуємо хоча б один рік пограти в першій лізі, подивимося яке ми місце займемо після другого кола і лише тоді можна буде щось говорити про Прем’єр-лігу.

– А на сьогоднішній час ФК "Тернопіль" почувається комфортно в першій лізі?

– Вважаю, що ми вже стали своїми в другій за рангом лізі українського футболу.

– Останні три сезони не дивлячись в яких лігах граєш, постійно входиш до трійки кращих бомбардирів. Уже звик до такої особливої своєї ролі?

– Як до цього можна звикнути? З однієї сторони робота нападника забивати голи, з іншої – команда створює для мене моменти, які я намагаюся реалізовувати. На разі вдається втілювати задумане в забиті голи.

– Зважаючи на твої досягнення не даремно в своєму складі свого часу тебе хотіли бачити тернопільська "Нива", київський Арсенал", "Кримтеплиця" та дніпродзержинська "Сталь". Сьогодні пропозиції тобі надходять від ще одного доволі потужного клубу. Наскільки вони серйозні?

– Не можну однозначно сказати. Зимою побачимо наскільки ці пропозиції серйозні.

– А особисто в тебе є бажання допомогти ФК "Тернопіль" у цьому сезоні чи все таки хотів би спробувати свої сили в сильнішій команді чи лізі?

– Звичайно, хотілося б спробувати свої сили і в іншій команді. Водночас, скажу, що і тернопільська команда доволі сильна.

Біографія

Богдан Семенець

Народився – 27.11.1990 р.

Місце народження – с. Котів, Бережанського району.

Перший тренер – Василь Васильович Буняк.

Амплуа – нападник.

Виступав за команди – “Інтер-гол" (Бережани), ДЮСШ (Тернопіль), ФК "Зборів-Педліцей" (2008), "Нива" Тернопіль (2007-08), ФК "Бережани" (2009), ФК "Тернопіль" (2010-2014), "Шляховик" Запитів, Львівська обл. (2012).

Досягнення – бронзовий призер чемпіонату Європи серед студентів (2010), чемпіон Тернопільської області (2010-11), володар кубка області (2010), володар Суперкубка області (2010-12), бронзовий призер чемпіонату України серед команд другої ліги (2013/14). Кращий бомбардир другої ліги (2012/13, 15 голів), кращий бомбардир студентської ліги (2012/13, 13 м’ячів), кращий бомбардир чемпіонату області (2010, 11 м’ячів).

За ФК "Тернопіль" у чемпіонатах України Богдан Семенець провів 39 голів у 74 матчах.