Нива - Олександрія 2:4. Геббельс помилявся

"Нива" 2:4 "Олександрія"

18 травня. Тернопіль. Центральний міський стадіон

Головний арбітр: Ігор Пасхал (Херсон)

Голи: Семенюк 45+1, Малиш 86 (пен.) - Іващенко 29, Коломоєць 41, Іващенко 52, Озарків 90+3

"Нива": Новак, Семенюк, Донець, Малиш, Басараб (Панас 62), Гринченко, Яворський (Бадло 71), Рустамов, Мельник, Яневич (Загінайлов 87), Петрівський

ПФК "Олександрія": Зарубін, Басов (Імереков 46), Озарків, Мікіцей, Коломоєць, Старенький, Шендрик, Голєнков (Полярус 46), Запорожан (Зейналов 77), Іващенко (Чорній 65), Сухоцький

Попередження: Мельник 43, Малиш 90+2 - Голєнков 17

Свого часу нацистський міністр народної просвіти і пропаганди Пауль Йозеф Геббельс висловив чи то припущення, чи то твердження, суть якого полягала у тому, що повторена тисячу раз брехня чи ірреальність автоматично стає правдою. Та скільки б керівництво тернополян, вірні клубу вболівальники та просто прихильники «жовто-зелених» не повторювали собі вже заїжджені фрази «все буде добре», «все налагодиться», «гроші з’являться» - нічого не змінюється. Бо знову напередодні гри з’являється інформація про відсутність тренувань протягом усього тижня, а гравці зібрались лиш в останній момент. Не обійшлось і без чергового скандалу у виїзному матчі, де за кілька хвилин до закінчення гри, обурені рішенням арбітра тернополяни покинули межі поля, чим самі собі присудили неминучі технічні нуль-три та добрячий штраф. Схоже, Геббельс таки помилявся…

Всі вищенаведені фактори, безумовно, на руку «Олександрії», яка і без того показує «премєрліговий» футбол», підтвердженням чого є друга позиція у таблиці. Навіть мінімальна поразка удома при пустих трибунах чергінівській «Десні» у останньому турі не вибила з чемпіонської колії підопічних Володимира Шарана. Додатковою мотивацією для гостей було бажання зробити подарунок з нагоди дня народження віце-президенту ПФК «Олександрія» Віталію Згамі та почесному президенту клубу Миколі Лавренку, котрий святкував свої уродини днем раніше. Гадаю, почесні персони клубу таким подарунком будуть задоволені.

Ще з перших хвилин олександрійці прибрали м’яча до себе, з певною ноткою пафосу катаючи його з флангу на фланг, при цьому зовсім не загострюючи ситуацію та не форсуючи події. Зізнаюсь, у мене навіть виникла думка, що, можливо, гостям перемога не така важлива, що у Прем’єр-лігу цього року вони не збираються. Ще ж жевріє у спогадах минулорічна катавасія із клубом, котрий повинен був поповнити ряди «еліти». Та згодом мої побоювання розвіялись: гості забігали, ударів побільшало. Та фактично один із перших серйозних пострілів завершився взяттям воріт: Іващенко без особливих зусиль пройшов центр поля (так, саме пройшов, а не пробіг!) та гарматним пострілом зарядив у дальній нижній кут воріт Новака – навіть котячий стрибок Андрія нічим не зарадив – 0:1.

Іващенко, намацавши слабинку в обороні тернополян, ще двічі був дуже близьким до того, аби подвоїти рахунок - та цього разу Новак був на висоті, ефектні та ефективні сейви заслуговують аплодисментів. Зовсім інші епітети хочеться підібрати до захисників тернополян, вірніше навіть до опорних хавбеків, які тричі дозволили Іващенку спокійно та виміряно перевіряти Новака. Були б удари більш вдалими – гру можна було б закінчувати вже у першому таймі. Цікаво, що двічі Олександр пробивав з різних ніг, такій універсальності можна лише позаздрити.

Згодом олександрійці вибігли у швидку атаку, в дотик перепасовуючись, наконечником у атаці повинен мав виступити Коломоєць, та удар йому явно не вдався. Відповідь тернополян була блискавичною, та закінчення таким же невдалим: низенький Мельник виграв верхову боротьбу та скинув на Яворського, а Тарас, не довго думаючи, відпасував на зовсім вільного Семенюка, який, схоже, не зрозумів всієї простоти ситуації, адже залишалось лише пробити, натомість Олександр почав мудрувати, у підсумку не отримавши жодних дивідендів із такої вигідної ситуації.

Та не встигли «жовто-зелені» покартати себе за змарновану чудову нагоду, як у центрі карної зони Коломоєць несподівано отримав «круглого» та пробив у Новака, після чого м’яч знову відлетів до Юрія та рикошетом закотився у ворота – 0:2. Абсурдність моменту зашкалювала, та знову ж таки всі питання до захисників, які з холоднокровними обличчями збоку спостерігали за цим моментом…

Немало вболівальників після цього казусу махнули рукою, мовляв, «на що тут тепер дивитися?» та покинули стадіон. Чесно кажучи, я сам перебував у дуже гнітючому стані, адже не міг та не хотів сприйняти думку про те, що на полі зараз зовсім не та «Нива», яка ще кілька турів тому впевнено обігрувала «Сталь», «Буковину». Та попри весь песимізм, яким Міський стадіон вже задихався, на останній хвилині першої 45-хвилинки тернополяни отримали право на виконання штрафного удару: Грінченко вишуканою подачею знайшов ніким не прикритого Семенюка, який розстріляв Зарубіна – 1:2.

Однак не встигли команди вийти на другий тайм, як оборонні редути «жовто-зелених» знову затріщали по всіх можливих швах. Попри те, що у карній зоні тернополян знаходилось 5 гравців у зелених футболках, Коломоєць спокійно приборкав м’яча, легенько пробив, а потім ще легше добив, після того як Новак не зміг зафіксувати шкіряну сферу – 1:3. Хвалена у попередніх турах оборона тернополян зараз буквально ганьбила «Ниву», по-іншому сказати неможливо.

Чи то соромно стало, чи то вже втрачати було нічого, та «Нива» почала воскресати: спершу триходівка Мельник-Грінченко-Яворський закінчилась непоганим ударом останнього; потім хтось із тернополян знову вигнав другий поверх та хитро пробив – кіпер гостей на сторожі. Проте з кожною хвилиною тернополянам ставало дедалі важче підтримувати високий темп гри (авжеж, одне тренування на тиждень належної фізпідготовки не забезпечить), внаслідок чого захисники знову почали часто давати збій: Новак вкотре парирував удар майже впритул, після чого Коломоєць шаленим за силою пострілом вліпив у поперечину. Фортуна врятувала «Ниву» від розгрому, поки що. Екс-карпатівець Озарків, взявши ініціативу на себе, пробігся попри трьох беків тернополян, після чого гостро прострілив – м’яч мало не залетів у ворота рикошетом від захисника…

Неначе громом серед ясного неба стало призначення арбітром пенальті у ворота «Олександрії», який Малиш впевнено переграв голкіпера гостей – 2:3. На табло 85-а хвилина – привіт, інтрига!

Весь Міський стадіон вірив, що тернополяни таки знайдуть сили, які були вкрай необхідними для фінального штурму, та бажане не відповідало реальності, більше того – воно їй протиставлялось. Грінченко у черговий раз не встиг за хавбеком гостей, звідки відразу прослідувала навісна передача у центр, де зовсім вільний Полярус пробив вище пустих (!) воріт. Далі ще спекотніше – Коломоєць двічі вибігав на рандеву із Новаком, та перший раз тернополян врятував Андрій, а другий – стійка. Однак уникнути четвертого голу «Нива» таки не змогла – зовсім халатно відносились захисники до виконання своїх основних завдань, відтак Озарків своїм ударом встановив рахунок на табло 2:4, тим самим поставивши жирну крапку в тернопільському трилері.