Лига Пари-Матч (Украинская Премьер-Лига)
Про легіонерів із першої вісімки команд УПЛ
Ігор Семйон
14.03.2013
четверг
14:45
Футбольні варяги на просторах України. Частина друга
Рейтинг публикации
Про легіонерів із першої вісімки команд УПЛ

UA-Футбол продовжує знайомити своїх читачів з легіонерами, які виступають в Українській Прем‘єр-лізі. Сьогодні в об‘єктиві команди з першої половини турнірної таблиці.

Примітка*: в дужках біля країни зазначена кількість матчів, які гравець провів у футболці своєї національної збірної; центральних півзахисників не розділяємо на опорних та атакуючих; вартість гравців взята з сайту transfermarkt.de

Футбольні варяги на просторах України. Частина 1

"Зоря" (Луганськ). Легіонерів у команді – 9

Кршеван Сантіні – голкіпер (Хорватія), 750 тисяч євро

Тоні Шуніч – центральний захисник (Боснія і Герцеговина – 2), 700 тисяч

Даніель Аддо – центральний захисник (Гана),500 тисяч

Нікола Ігнатьєвіч – лівий захисник (Сербія), 600 тисяч

Желько Любеновіч – центральний півзахисник (Сербія), 700 тисяч

Джаба Ліпартія – центральний півзахисник (Грузія – 2), 800 тисяч

Даніло – півзахисник/форвард (Бразилія), 600 тисяч

Лакі Ідахор – форвард (Нігерія – 2), 700 тисяч

Яннік Болі - форвард (Код-д'Івуар – 1), 500 тисяч

Вивести якусь закономірність у підписанні луганчанами закордонних гравців доволі складно. На даний момент є два футболісти, які колись визначали малюнок гру сімферопольської "Таврії". Желько Любеновіч в період із літа 2006-го по зиму 2012-го провів за "таврійців" більше 120-ти поєдинків, але зі зміною керівництва клубу досвідчений серб був вимушений шукати собі нове місце роботи. Транзитом через "Олександрію", Желько опинився у "Зорі", де не є таким же ключовим гравцем, але стабільно виходить в основному складі.

Футбольні варяги на просторах України. Частина друга - изображение 1

Ще один колишній кримчанин – Лакі Ідахор. Запрошувався в Україну київським "Динамо", але найкраще проявити свої бомбардирські якості зумів саме у Криму. Саме нігерієць забив вирішальний м‘яч у ворота донецького "Металурга" у фіналі Кубка України в 2010-му році. В Луганську Лакі – також ключовий виконавець. Його чотири голи допомогли команді боротись не за виживання, а за потрапляння до Ліги Європи.

В це міжсезоння керівництво "Зорі" придбало ще одного легіонера в лінію атаки, який, за логікою, має створити серйозну конкуренцію саме Ідахору (в перспективі стати достойною заміною форварду). Івуарійський француз Яннік Болі починав свій футбольний шлях в "ПСЖ", а останнім клубом був болгарський "Чорноморець". Луганські вболівальники покладають багато надій на цього гравця, але чи зможе форвард впоратись з відповідальністю – покаже час.

Приємно дивує останнім часом Даніло. За спиною бразильця немає досвіду виступу у великих клубах, от і на початку українського етапу кар’єри футболіст не вражав. Але зараз являється основним виконавцем у команді Юрія Вернидуба: Даніло зарекомендував себе як універсальний футболіст і багато атак луганчан будуються саме через нього.

Перевіреним бійцем є Джаба Ліпартія. Грузин провів у футболці луганського клубу вже півсотні поєдинків, що для легіонера, погодьтесь, показник доволі непоганий. Гра Тоні Шуніча та Ніколи Ігнатьєвіча викликає у прихильників "Зорі" неоднозначні відгуки. Серб не завжди надійний у захисних діях, але результативну підключається до атак. Втім, альтернативи Ніколі на даний момент у Юрія Вернидуба, практично, немає. Шуніч майже відразу після своєї появи у Луганську став основним гравцем колективу. Саме вдала гра центрбека в чемпіонаті України змусила тренерів національної збірної Боснії і Герцеговини Сафета Сушича звернути увагу на Тоні.

Подавав великі надії (в тому числі і грою за молодіжну збірну Гани) Даніель Аддо. Захисника активно "сватали" до донецького "Шахтаря", але опинився ганець у "Зорі". От тільки закріпитись в основному складі команди Аддо поки що не може. Ну і ще один легіонер – Кршеван Сантіні – ще тільки пристосовується до українських футбольних реалій. Голкіпер - перспективний, але це єдине, що на даний момент можна сказати про цього футболіста.

Таким чином, можна зауважити, що луганська "Зоря" нічим особливим у питанні легіонерів серед інших команд УПЛ не виділяється. Є гравці з іноземним паспортом, які команді приносять багато користі, є – які поки що себе не знайшли.

"Іллічівець" (Маріуполь). Легіонерів у команді – 4

Георгі Джегереная – лівий захисник (Грузія), 200 тисяч

Роман Ємельянов – центральний півзахисник (Росія), 600 тисяч

Торніке Окріанішвілі – центральний півзахисник/форвард (Грузія – 2), 1 млн

Давід Таргамадзе – лівий півзахисник (Грузія – 5), 1,2 млн

В Маріуполі зараз трудиться Микола Павлов – і цим все сказано. Тренер, як він сам колись зазначав, співпрацює тільки з футболістами, які розуміють мову країни, де знаходяться. З 4-ох легіонерів, які зараз числяться у складі маріупольського "Іллічівця", троє грузинів і один росіянин. Торніке Окріанішвілі, Давід Таргамадзе та Роман Ємельянов прийшли до Маріуполя, звичайно ж, з донецького "Шахтаря". Росіянин, до речі, навіть, провів один матч у футболці "гірників". Давід Таргамадзе до того, як потрапити в "Шахтар" (а звідти вже до "Іллічівця") дуже яскраво виступав за "Олександрію" і вважався одним з найбільших футбольних талантів чемпіонату України. В пресі з'являлись чутки, що грузином активно цікавляться європейські клуби – зокрема в Португалії та Німеччині і повірити в це було не так вже й складно, адже прийшов Давід до України саме з чемпіонату Німеччини (з "Фрайбурга").

Що стосується Торніке Окріанішвілі, то його скаути "Шахтаря" помітили в Грузії. Молодому півзахиснику/форварду зараз не вистачає стабільності. Але те, що футбольний талант у гравця великий – сумніву не підлягає.

Футбольні варяги на просторах України. Частина друга - изображение 2

Торніке Окріашвілі поки не вистачає стабільності, щоб повернутись до "Шахтаря"
фото - Микола Коляда

Єдиний з цього квартету, хто немає стабільного місця в "основі" маріупольців - це Георгі Джегенерая. Але це зрозуміло. По-перше, грузину тільки 19-ть, по-друге, він тільки зимою перейшов до "Іллічівця" і за такий короткий час важко здобути місце в "основі" команди, де досить серйозна конкуренція. Ось як сам Микола Павлов відзивався про захисника: "Ми домовилися з керівництвом ФК "Гагра" про оренду гравця до кінця сезону, а вже потім будемо вирішувати його подальшу долю. Проте можу сказати, що на даному етапі Георгій справляє найкраще враження. Це стосується його ставлення до роботи і показників у тестах. А враховуючи, що йому не виповнилося й 20-ти, у нього непогане майбутнє в нашій команді".

"Іллічівець", як і "Ворскла", має найменше легіонерів серед всіх команд чемпіонату України. І це не заважає маріупольцям, до слова, боротись за право виступити наступного сезону у Лізі Європи. Щоправда, "Іллічівець" користується плодами клубної академії "Шахтаря", чим інші команди похвалитися не можуть.

"Металург" (Донецьк). Легіонерів у команді – 13

Шина – лівий захисник (Португалія), 600 тисяч

Георг Казарян – лівий півзахисник (Вірменія – 28), 1 млн

Грегорі Нельсон – лівий півзахисник/форвард (Нідерланди), 700 тисяч

Жозе Соарес – правий півзахисник (Бразилія), 700 тисяч

Карлен Мкртчян – центральний півзахисник (Вірменія – 26), 600 тисяч

Джордже Лазіч - центральний півзахисник (Сербія – 1), 900 тисяч

Константінос Макрідіс – центральний півзахисник (Кіпр – 59), 800 тисяч

Леонардо – центральний півзахисник (Бразилія), 200 тисяч

Даніло Річард – центральний півзахисник/форвард (Бельгія), 800 тисяч

Велізар Дімітров – центральний півзахисник/форвард (Болгарія – 31)

Лоренцо Ебеселіо – форвард (Нідерланди), 1 млн

Драман Траоре – форвард (Малі – 29), 1,2 млн

Жуніор Мораєш – форвард (Бразилія), 2 млн

"Металург" (Донецьк) – один з лідерів серед українських команд за кількістю легіонерів у складі. Донеччани обрали класичну для нашої країни модель поєднання футболістів: захист – з вітчизняних виконавців, середня лінія і атака – з іноземних. При цьому, в складі "Металурга" виступають гравці з різних куточків Європи: від Вірменії до Португалії, а також один африканець і троє латиноамериканців.

Відомо, що в керівництва "металургів" теплі стосунки із кількома вірменськими командами, тому не дивно, звідки пристрасть до футболістів саме з цієї країни. На сьогодні в Донецьку виступають двоє вірменів: Карлен Мкртачян та Георг Казарян. Футболісти кваліфіковані, про що свідчить їх ключова роль в національній збірній. Донедавна в "Металурзі" також грали Маркос Піццеллі, Артак Єдігарян, ну і звичайно головна зірка, вихована донецьким клубом, - Генріх Мхітарян.

Джордже Лазіч певний час був невід'ємною складовою частиною донецького механізму, але зараз серб для "Металурга" такого визначального значення не має. Як, власне, і Шина. На позиції португальця гідно може зіграти Денис Голайдо, а з придбанням Володимира Польового потреба у лівофланговому захиснику-легіонеру, взагалі, відпала.

Константінос Макрідіс та Вілізар Дімітров – ветерани донецького "Металурга". Кіпріот в 2009-му році залишив України і перебрався на батьківщину, але донеччани знову виявили зацікавленість в послугах футболіста і півзахисник повернувся до Донецька, при цьому Макрідіс одразу ж закріпився в основі команди спочатку Володимира П‘ятенко, а згодом Юрія Максимова.

Вілізар Дімітров провів у футболці донеччан трохи менше ста поєдинків і здобув немалого авторитету в команді. Солідний вік не дозволяє болгару стабільно грати всі 90-то хвилин, але скільки є сил – Вілізар допомагає "Металургу".

Футбольні варяги на просторах України. Частина друга - изображение 3

Драман Траоре відзначається вмінням псувати гольові нагоди
фото - Тарас Кузьменко

Даніло Річард, Грегорі Нельсон, Леонардо – швидкісні футболісти, при потребі, в принципі, здатні зіграти і в нападі, але найчастіше використовуються наставником у середній лінії. Важко судити про їх кваліфікацію. "Металург", взагалі, нестабільна команда. Наприклад – дуже яскравий матч у першому весняному турі донеччани провели у Харкові, а потім були блідою тінню самих себе вже вдома проти "Іллічівця". Якщо в технічних, швидкісних латиноамериканців йде гра – "Металург" здатен створити проблеми будь-якому супернику. Але деколи всі ці легіонери просто розчиняються на полі.

Цікавий персонаж – Лоренцо Ебеселіо. Прийшов до "Металурга" цієї зими, а раніше досить успішно виступав за амстердамський "Аякс", викликався до юнацьких і молодіжних збірних Голландії. Однак сезон 2012/13 (точніше, його перша половина) в півзахисника не задався – він перестав потрапляти до складу "Аякса" і, в результаті, був виставлений на трансфер. Зміна обстановки повинна піти на користь вінгеру. Жозе Соарес раніше був одним з лідерів "Металурга", але з приходом Юрія Максимова роль бразильця у команді трохи змінилась.

Ну і особливої уваги заслуговують форварди. Експерти сходяться на думці, що Драман Траоре – гравець не рівня донецького "Металурга". Але тут, проблема, як здається, у психології. Футболіст безвідповідально ставиться до своїх обов’язків і чи не у кожному матчі псує кілька вигідних моментів для взяття воріт. Жуніор Мораєш був зіркою софійського "ЦСКА", але в Донецьку бразилець не завжди опиняється серед стартових одинадцяти, що, втім, не заважає йому бути кращим бомбардиром команди з 10-ма голами.

Можна ще багато говорити про легіонерів в аспекті цієї команди, але дуже глибоко, як здається, підсумує все це одне речення: ліміт на легіонерів в чемпіонаті України створений саме для таких команд, як донецький "Металург". Недаремно, свого часу Георгій Деметрадзе за сприяння Дмитра Селюка намагався через суд відмінити ліміт.

"Чорноморець" (Одеса). Легіонерів у команді – 11

Леонардо Велосо – лівий захисник (Бразилія), 300 тисяч

Маркус Бергер – центральний захисник (Австрія), 1,4 млн

Андерсон Сантана – лівий захисник (Бразилія), 600 тисяч

Пабло Фонтанелло – центральний захисник (Аргентина), 800 тисяч

Крісті Вангелі – правий захисник (Албанія – 34), 1 млн

Леонардо де Матос – правий півзахисник (Бразилія), 1,2 млн

Еліс Бакай – центральний півзахисник/форвард (Албанія – 24), 1,2 млн

Лучіан Бурдужан – форвард (Румунія), 800 тисяч

Франк Джа Джедже – форвард (Код-д'Івуар), 1,2 млн

Лоренцо Рієра – форвард (Іспанія), 800 тисяч

Максим Шацьких – форвард (Узбекистан – 61), 700 тисяч

Одеський "Чорноморець" став безперечним відкриттям нинішнього сезону у Прем’єр-лізі. Роман Григорчук створив дуже симпатичну команду, яка бореться за потрапляння до зони єврокубків. Для вирішення серйозних завдань і футболісти мають бути відповідними. Серед 11-ти легіонерів, які зараз є в одеській команді, кілька виконавців являються справжніми лідерами одеситів. Зокрема, Лео Матос. Бразилець вже досить давно в "Чорноморці" і став одним з тих, навколо кого будувалась нова команда. Вінгер, завдяки високій витривалості, швидкості і майстерності здатний, при потребі, закрити весь правий фланг, що дає Роману Григорчуку більше можливостей для тасування складу.

Важко переоцінити роль в колективі і Лучіана Бурдужана. Румун до того, як переїхати до України, встиг спробувати свої сили в грандах румунського футболу ("Рапід", "Васлуй", "Стяуа"). В "Чорноморці в Лучіана не завжди все виходить, але форвард завжди грає з великим бажанням і самовіддачею. Коли ж румун був травмований, його вдало підміняв албанець Еліс Бакай, який до Одеси грав за бухарестське "Динамо". 25-річний форвард зіграв за свою національну збірну майже 30 матчів, в яких, щоправда, забив лише один м’яч. В "Чорноморці" Бакай може похвалитись значно кращою статистикою.

Має хороші перспективи в Одесі і Франк Джа Джедже. Івуарієць з французьким паспортом являється вихованцем "ПСЖ", а останнім клубом Франка перед візитом до України була "Ніцца". Травма завадила розкритись в повній мірі вихованцю "Барселоно" Сіто Рієрі. А є ж іще Максим Шацьких. Нападник до "Чорноморця" перейшов вже як українець, хоча не секрет, що Максим довгий час, виступаючи за київські "Динамо" та "Арсенал", підпадав під ліміт на легіонерів.

Із п‘яти захисників-легіонерів, які є в "Чорноморці", в "основі" грають троє. На правому фланзі Роман Григорчук віддає зараз перевагу не Крісті Вангелі, а молодому Євгену Зубейко. Андерсон Сантана основний лівий бек, тоді як Лео Велосо виходить лише в крайні випадках. Маркус Бергер та Пабло Фонтанелльо постійно займають своє місце серед стартових одинадцяти і свою роботу виконують досить справно, про що свідчать три пропущених м’ячі в останніх 10 поєдинках.

Футбольні варяги на просторах України. Частина друга - изображение 4

Еліс Бакай та Андерсон Сантана - основні гравці команди Романа Григорчука
фото - Євген Колісник

Якщо "Чорноморцю" таки вдасться пробитись на міжнародну арену, не виключено, що команда зазнає кадрових змін. В одеситів досить багато легіонерів, але, до речі, проблема ліміту для команди зовсім не актуальна. В "основі" команди грають українські футболісти – Кутас, Політило, Зубейко, Ковальчук, Безотосний, - і грають не тому, що потрібно, а тому, що сильніші. Очікує Одеса і на дебют Максима Шацьких. В цілому ж, не можна стверджувати, що легіонери роблять в команді Романа Григорчука всю погоду, але без них одеситам буде складно претендувати на високі місця. Можна з впевненістю говорити, що наставник знайшов потрібний баланс іноземців і українців і, можливо, саме тому "Чорноморець" демонструє зараз такий цілісний, збалансований футбол.

"Динамо" (Київ). Легіонерів у команді – 11

Домагой Віда – правий захисник (Хорватія – 15), 4 млн

Даніло Сілва – правий захисник (Бразилія), 4,5 млн

Тайє Тайво – лівий захисник (Нігерія – 54), 4,5 млн

Мігель Велозу – центральний півзахисник (Португалія – 34), 10 млн

Лукман Аруна – центральний півзахисник (Нігерія – 7), 2 млн

Ніко Краньчар – центральний півзахисник (Хорватія – 77), 7,5 млн

Дуду – лівий півзахисник (Бразилія), 4 млн

Лукас Перес – лівий півзахисник/форвард (Іспанія), 3 млн

Адмір Мехмеді – центральний півзахисник/форвард (Швейцарія – 12), 3,5 млн

Браун Ідейє – форвард (Нігерія – 12), 11 млн

Марко Рубен – форвард (Аргентина – 1), 6 млн

Напевно, найскладніше оцінювати рівень легіонерів київського "Динамо". Наприклад, Лукман Аруна після свого переїзду до України довгий час не міг знайти своєї гри і багато хто критикував селекційну службу киян, аргументуючи, що є Денис Гармаш і Андрій Богданов, тому навіщо на цю позицію купувати легіонера, який, по суті, не сильніший за українця… Але вже з приходом до керма "Динамо" Олега Блохіна нігерієць став одним з ключових гравців столичної команди.

Протилежна ситуація із Дуду. Молодий бразилець при Юрії Сьоміні хоч і не був гравцем "основи", але дуже часто підсилював гру команди із лави запасних. Але зараз, схоже, динамівські тренери поклали на вінгеру хрест, враховуючи його проблеми в особистому житті.

Підвищилась конкуренція на позиції правого захисника. Домагой Віда, якого кияни придбали цієї зими, здатен, в принципі, зіграти в центрі захисту, але Олег Блохін розраховує на хорвата саме як на флангового захисника. Даніло Сілва – гравець суто для чемпіонату України. Швидкий, витривалий бразилець не раз доводив свою майстерність на внутрішній арені і видавав шикарні поєдинки. Але майже завжди СІлва губиться на фоні серйозних суперників в єврокубках. Оцінювати якості Домагоя Віди поки що складно, адже хорват дуже мало часу перебуває в "Динамо". Але, якщо брати за основу поєдинки з "Бордо", то здається, що у Віди та ж проблема, що й у Тайє Тайво, який грає на протилежному фланзі – атаку команди ці захисники підтримують добре, а от свої прямі обов’язки – захисні функції – виконують з перемінним успіхом: часто втрачають позицію, не встигають повертатись. Нігерійцю, до речі, доведеться конкурувати із українцем Євгеном Селіним і поки що спрогнозувати, хто виграє місце в основі, майже нереально.

Футбольні варяги на просторах України. Частина друга - изображение 5

Брауну Ідейє немає альтернативи на вістрі атаки київського "Динамо"
фото - Євген Колісник

Придбання Мігеля Велозу – стало чи не кращим трансфером киян за останні роки. Гравець збірної Португалії з самого початку взявся виправдовувати свій статус і відпрацьовувати контракт. Але зараз гру Велозу не назвеш бездоганною. Португальця стали використовувати глибше – практично, в опорній зоні, поклавши на нього тягар руйнівних дій. А Мігель, все ж, гравець креативний, творчий. Дуже часто всі зусилля португальця йдуть на виконання рутинної, чорнової роботи і це не дозволяє півзахиснику робити те, що він найкраще вміє: вести гру команди, знаходити передачами нападників, пробивати з далекої дистанції.

Ніко Краньчар піддавався нищівній критиці на початку свого перебування в "Динамо". Все таки, від гравця такого калібру очікували більшого. Чи не головною проблемою легіонера є його не надто задовільний фізичний стан. Ніко вистачає, в кращому випадку, на хвилин 60-65.

Відсутність Брауна Ідеєй у першому матчі з "Бордо" яскраво показала, що, навіть, маючи в складі двох номінальних нападників – Адміра Мехмеді та Марко Рубена, альтернативи нігерійцю, практично, немає. Марко Рубен і у "Вільярреалі" не відразу розкрився. Просидівши багато сезонів "під" Джузеппе Россі та Нілмаром, аргентинець зміг вистрілити тільки в останній рік свого перебування в Іспанії. "Вільярреал" понизився в класі, але Рубен став найкращими бомбардиром "жовтої субмарини" в тому сезоні і привернув до себе увагу "Динамо". В Києві Марко, поки що, теж, відверто кажучи, не вражає. Адмір Мехмеді корисний гравець. От тільки не як центральний форвард, а більше як фланговий півзахисник.

Що стосується Лукаса Переса, то іспанець, схоже, був "пожарним варіантом" київської селекції. Не вдалось підписати форварда з Європи, а на одному Брауні Ідейє далеко не заїдеш, тому вирішили запросити екс-футболіста "Карпат". Лукас поки що за киян не дебютував, тому й оцінювати його корисність і доцільність перебування в команді, напевно, не варто.

В цілому ж, Олег Блохін, як він сам зазначав, взяв курс на українізацію. Дійсно, в останнє трансферне вікно були придбані два легіонери і чотири футболісти з українським паспортом. Зрозуміло, що такий клуб як "Динамо" (Київ) не зможе обійтись зовсім без легіонерів, але поки що ситуація вимальовується така, що гравці з іноземним паспортом будуть не визначати гру команди, а просто доповнювати її, допомагаючи у всій красі вітчизняним талантам.

"Металіст" (Харків). Легіонерів у команді – 13

Марко Торсіглєрі – центральний захисник (Аргентина), 5 млн

Папа Гуйє – центральний захисник (Сенегал – 4), 5 млн

Марсіо Азеведо – лівий захисник (Бразилія), 2 млн

Вінісіус Фініньо – лівий захисник (Бразилія), 3 млн

Крістіан Вільягра – правий захисник (Аргентина – 2), 5,5 млн

Мануель Торрес – центральний півзахисник (Аргентина), 4,5 млн

Клейтон Хав'єр – центральний півзахисник (Бразилія), 7 млн

Себастьян Бланко – центральний півзахисник (Аргентина - 2), 4 млн

Хосе Соса – правий півзахисник (Аргентина – 17), 7 млн

Ромеро Марлос – правий півзахисник (Бразилія), 5,5 млн

Гомес Вілліан – форвард (Бразилія), 4,5

Джонатан Крістальдо – форвард (Аргентина -1), 5,5 млн

Джексон Коельо – форвард (Бразилія), 2 млн

"Ми проти ліміту. Він не потрібний" – такі слова Маркевича дуже глибоко характеризують всю ситуацію навколо "Металіста" і питання штучних обмежень. Якщо взяти четвірку команд-грандів українського футболу ("Шахтар", "Динамо", "Металіст", "Дніпро"), то не можна сказати, що харків’яни виділяються на фоні своїх суперників засиллям іноземних футболістів. Легіонерів у "Металіста" менше, ніж в "Шахтаря", і трохи більше, ніж в "Динамо" та "Дніпра". Але справа в іншому – в найголовнішому. В харків’ян спостерігається величезний контраст у якості футболістів з українським паспортом, і футболістів з іноземним паспортом.

По суті, з українців до рівня "основи" дотягують тільки Марко Девіч, Едмар, ну і звичайно голкіпер український у харків’ян. Всі інші вітчизняні виконавці використовуються не для підсилення команди, а для "нівелювання дії ліміту". В захисті час від часу грають Андрій Березовчук та Сергій Пшеничних, але захисникам-легіонерам – тим-таки Папі Гуйє, Марко Торсігльрі, Вінісіусу Фініньо, в основному, вони програють конкуренцію. А цієї зими до Харкова перебрався ще один гравець цього амплуа - Марсіо Азеведо. Були надії, що зможе закріпитись на лівому фланзі оборони молодий Денис Барвінко, але вибила з колії хлопчину серйозна травма. На правому краю альтернативи Крістіану Вільягрі, практично, немає (якщо не рахувати універсала Шелаєва).

Футбольні варяги на просторах України. Частина друга - изображение 6

Для "Металіста" проблема ліміту на легіонерів особливо актуальна
фото - Денис Руденко

Середню лінію, яку майже повністю формують легіонери, час від часу "розбавляють" Едмар, Олег Шелаєв і взимку був придбаний Олег Краснопьоров. Хоча, реальну конкуренцію з цієї трійки Торресу та Хав'єру здатний створити хіба що Едмар. Марлос, Бланко та Соса визначають гру "Металіста" в атаці. Придбання останнього, це, взагалі, трансфер десятиліття для харків’ян. Слобожани зуміли переманити до свого складу технічного, потужного гравця збірної Аргентини, і головне – з успішним досвідом гри в Європі (не можна сказати, що в "Баварії" та "Наполі" Хосе був ключовим футболістом, але досвіду здобув). Марко Девіч цієї зими повернувся до Харкова, а це означає, що на внутрішній арені Гомес Вілілан, Джонатан Крістальдо та Жажа Коельо, якщо й будуть виходити на матчі в "основі", то діятимуть тільки з глибини - Маркевич рідко грає в два нападники

Навколо "Металіста" точиться багато розмов щодо засилля легіонерів. Але проблема харків’ян не у великій кількості іноземних футболістів, а у невмінні (чи небажанні) працювати на трансферному ринку України. Коли Маркевича запитали, що він думає на рахунок ігрових якостей Антона Шиндера, наставник зауважив, що гравець не дотягує до рівня основних нападників-легіонерів "Металіста". Можливо, це й так, але невже умовний Шиндер (мова не про кримчанина, це як приклад), якщо йому в кожному матчі давати бодай трохи ігрового часу, не зможе в майбутньому стати футболістом, який буде приносити харків’янам користь хоча б в матчах з аутсайдерами? Так чи інакше, але саме відсутність якісних футболістів з українським паспортом являється однією з причин того, що "Металісту" от вже кілька років поспіль не вистачає зовсім трохи, щоб зробити ще один важливий крок у своєму розвитку.

"Дніпро" (Дніпропетровськ). Легіонерів у команді – 11

Ян Лаштувка – голкіпер (Чехія – 2), 3 млн

Ондржей Мазух – центральний захисник (Чехія – 2), 4 млн

Дуглас – центральний захисник (Бразилія), 1,75 млн

Ерік Матуку – центральний захисник (Камерун - 6), 700 тисяч

Іван Стрініч – лівий захисник (Хорватія – 26), 5,5 млн

Дерек Боатенг – центральний півзахисник (Гана – 46), 3 млн

Джаба Канкава – центральний півзахисник (Грузія – 36), 1,8 млн

Джуліано – центральний півзахисник (Бразилія – 8), 8 млн

Александр Кобахідзе – лівий півзахисник (Грузія – 10), 1,3

Нікола Калініч – форвард (Хорватія – 14), 6,5 млн

Матеус – форвард (Бразилія), 3,5 млн

Якби уявити, що керівництво УПЛ зробило ліміт на легіонерів більш жорстким, то "Дніпру" серед 4-ох вітчизняних грандів було б найпростіше під нього підлаштуватись. При цьому дніпропетровський клуб осінню перший безпосередньо постраждав від ліміту: в матчі з "Зорею" Хуанде Рамос випустив на поле восьмого легіонера, що коштувало команді технічної поразки.

Взагалі, в Дніпропетровську після масової закупки за часів Олега Протасова навчились виважено підходити до запрошення футболістів із закордонним паспортом. Скільки вже в пресі мусолилось інформації, що дніпропетровці зацікавлені в послугах того чи іншого легіонера, але не хочуть переплачувати за нього – тому й відмовляються від покупки.

Хуанде Рамос – людина, схоже, безпристрасна. Дійсно, в "Дніпрі" грає той, хто сильніший і національність відходить далеко на задній план. Наприклад, той же Роман Зозуля витіснив з основного складу Ніколу Калініча – гравця національної збірної Хорватії, з досвідом виступу у англійській Прем’єр-лізі. Не завжди місце серед стартових одинадцяти знаходиться і Матеусу, але це, скоріше, задумка головного тренера. Майже завжди бразилець, коли виходить з лави запасних, підсилює гру "Дніпра" і не раз завдяки Матеусу дніпропетровці переламували хід поєдинків.

Справжнім лідером і натхненником колективу являється Джуліано. Молодому бразильцю спочатку було непросто адаптуватись до українського футболу, але тепер, коли Джуліано звикся і знайшов себе в "Дніпрі", - стає зрозуміло, за які заслуги в свій час цього футболіста визнавали кращим гравцем Кубка Лібертадорес.

Футбольні варяги на просторах України. Частина друга - изображение 7

Джуліано зумів пройти шлях від об'єкта насмішок до лідера "Дніпра"
фото - Getty Images

Джаба Канкава, Александр Кобахідзе та Ерік Матуку повернулись до "Дніпра" після орендного відрядження. Найкращі перспективи в Дніпропетровську з цих гравців має Джаба Канкава. Грузин був покликаний зміцнити одну з проблемних позицій у "Дніпрі" – позицію опорного півзахисника і Канкава хоч і не має постійного місця в "основі" дніпропетровців, але часто змінює Руслана Ротаня чи Джуліано. Був ще на цій позиції Дерек Боатенг, але зараз цей футболіст тільки формально являється частиною дніпропетровської команди.

Алекс Кобахідзе своєю грою за "Арсенал" удостоївся того, що Хуанде Рамос звернув на нього увагу. Але грузину важко конкурувати з Євгеном Коноплянкою. А от на Еріка Матуку в Дніпропетровську, схоже, не розраховують. Камерунця в свій час придбав саме "Дніпро", але відразу ж була оренда в "Арсенал", де захисник зміг завоювати місце в "основі". От тільки останні події змусили Матуку покинути Київ і тепер африканець, фактично, залишився без команди.

Можливо, шанс у Матуку в "Дніпрі" з'явився б, але цієї зими дніпропетровці підписали центрального захисника із Бразилії Дугласа, який буде конкурувати за місце в "основі" (поряд з Ондржеєм Мазухом) з Євгеном Чеберячко. На лівому фланзі захисту після того, як закінчився контракт з "Дніпром" у Віталія Денисова, альтернативи Івану Стрінічу, практично, немає. Хуанде Рамос, звичайно, задоволений грою хорватського оборонця, але не виключено, що для підсилення конкуренції на цю позицію буде шукатись ще один гравець. Так само немає альтернативи і Яну Лаштувці. Чех своєю грою не завжди викликає схвальні відгуки у вболівальників "Дніпра", але, в цілому, голкіпер надійний і стабільний. Хоча, конкуренція в особі того ж таки Антона Каніболоцького Лаштувці б не завадила – це точно.

В деяких командах української Прем’єр Ліги можна спостерігати модель розташування футболістів на полі за принципом національності. В Хуанде Рамоса теж є модель, але вона основана не на національності. Грають ті, хто відповідають футбольній філософії іспанського наставника: швидкі, технічні, тактично виучені, універсальні футболісти. І приємно, що серед таких є багато українців.

"Шахтар" (Донецьк). Легіонерів у команді – 14

Разван Рац – лівий захисник (Румунія – 86), 2,5 млн

Ісмаілі – лівий захисник (Бразилія), 3 млн

Даріо Срна – правий захисник (Хорватія – 100), 12 млн

Томаш Хюбшман – центральний півзахисник (Чехія – 51), 3,5 млн

Фернандіньо – центральний півзахисник (Бразилія – 5), 14 млн

Генріх Мхітарян – центральний півзахисник (Вірменія – 35), 17 млн

Алан Патрік – центральний півзахисник (Бразилія), 1,5 млн

Тайсон – лівий півзахисник/форвард (Бразилія), 15 млн

Дуглас Коста – правий півзахисник (Бразилія), 10 млн

Ілсіньо – правий півзахисник (Бразилія -5), 5,5 млн

Алекс Тейшейра – правий півзахисник (Бразилія), 11 млн

Луїс Адріано – форвард (Бразилія), 6 млн

Майкон – форвард (Бразилія), 1,8 млн

Едуардо – форвард (Хорватія – 53), 4 млн

"Шахтар" – один з тих клубів української Прем’єр Ліги, об яких зламали не одну стрілу щодо доцільності/недоцільності ліміту на легіонерів. У медалі, як відомо, дві сторони. Якби ліміту не було б взагалі, чого, напевно, прагне Луческу, навряд чи у збірній України грали б зараз Ярослав Ракицький, Тарас Степаненко, Олександр Кучер. А якби він (ліміт) був жорсткішим – навряд чи "Шахтар" зміг би досягти тієї лігочемпіонівської висоти, до якої донеччани дотягнулись. Тому, напевно, та модель, яка зараз – і являється найоптимальнішою. Під цю модель будував свою команду і пан Луческу. "Шахтар" – типовий тренерський колектив. Багато ведеться розмов щодо того, що румунський фахівець в кінці сезону залишить Донецьк. Якщо це буде дійсно так, то його схема з українським захистом і бразильською атакою перейде в ранг історії і новим тренером буде будуватись абсолютно нова команда. Втім, зараз не про це…

У "Шахтарі" 14-ть легіонерів – це найбільший показник серед всіх команд УПЛ. Воно й зрозуміло. В команди велика глибина складу, "гірники" постійно борються за чемпіонство і декларують ціль пройти до фіналу Ліги Чемпіонів – тому футболістів має бути багато і вони мають бути якісними. Напевно, відразу варто "винести за дужки" прізвища Даріо Срна, Фернандіньо та Генріх Мхітарян. Ці футболісти – лідери "Шахтаря" і доцільність перебування таких легіонерів у складі Чемпіона України сумніву не підлягає.

Футбольні варяги на просторах України. Частина друга - изображение 8

фото - Анатолій Спіца

Проблема в "Шахтарі" з нападниками – і це бачать всі, окрім, схоже, головного тренера. Луїс Андріано вважається в обоймі Луческу основним, а Едуардо – запасним. Про Майкона мову вести, взагалі, не варто. Гравець підходить "Волині", "Зорі", але аж ніяк не донеччанам. Адріано, якого Луческу за потенціалом і можливостями порівнював із Радамелем Фалькао, забиває за сезон 10-12-ть голів, що, навіть, для чемпіонату України являється показником, м’яко кажучи, посереднім. Едуардо рідко використовується в Донецьку в якості чистого нападника. Частіше Мірча Луческу просить діяти хорвата з глибини. А в середній лінії конкуренція в "Шахтарі" дуже серйозна, тому й доводиться Едуардо, в основному, починати матчі на лаві запасних. Намагались кинути виклик нападникам-легіонерам Євген Селезньов, а потім і Марко Девіч - але чим це закінчилось – відомо добре.

Немає альтернативи легіонерам і в півзахисті. Дуглас Коста - Алекс Тейшейра - Тайсон почергово змінюють один одного на флангах. На правій бровці може зіграти ще Ілсіньо, хоча бразилець, коли вперше приїхав до Донецька, використовується наставником в захисті, якщо потрібно було дати відпочити Даріо Срні. Хіба що в опорній зоні, поруч з Фернандіньо, серйозну конкуренцію легіонеру нав’язує Тарас Степаненко. Зрозуміло, що Мірча Луческу у відповідальних матчах довіряє місце в "основі" Томашу Хюбшману, але чех – гравець віковий і не виключено, що коли Луческу говорив про "освіжити команду", - він мав на увазі і Хюбшмана також. Цілком імовірно, що дадуть шанс і молодому Гречішкіну.

Ще одна проблемна позиція "Шахтаря" – лівий фланг захисту. Развана Раца зробили винуватцем не однієї невдачі "гірників", і, в принципі, не безпідставно. Румун останнім часом помітно здав, тому на зміну йому були придбані два футболісти - українець Едуард Соболь і бразилець Ісмаілі. Останній виступав за португальську "Брагу", молодий, з поставленим у даром – і, очевидно, саме його тренерський штаб награватиме в якості основного лівого захисника.

Каніболоцький, Кравцов, Соболь, Гречішкін, Степаненко, Ракицький – по суті, футболісти з'явились в "Шахтарі" і отримали шанс зіграти на найвищому рівні саме завдяки ліміту на легіонерів. Хоча, зрозуміло, ще це виглядає тільки краплею в морі. "Шахтар" – команда, яка всього добилась завдяки участі легіонерів. Добре це чи погано – питання риторичне.

***
Завтра очікуйте матеріал про ситуацію з легіонерами в УПЛ в таблицях, а на наступному тижні будемо говорити про доцільність посилення чи послаблення ліміту на іноземних гравців.

← Нажми «Нравится» и читай нас в Фейсбуке
Оцените этот материал
Голосов 1
Подождите, пожалуйста, идет загрузка комментариев
 

© UA-Футбол 2002-2016.
Все права на материалы, находящиеся на сайте www.ua-football.com, охраняются в соответствии с законодательством Украины.
При любом использовании материалов сайта, гиперссылка на UA-Футбол обязательна.
Пишите нам: info@ua-football.com